Центр громадянських свобод обговорив із правозахисниками комплексні зміни до законодавства проти дискримінації

28 серпня Центр громадянських свобод спільно з ГО «Центр “Соціальна Дія”» провели в межах Правозахисного клубу відкриту дискусію щодо протидії дискримінації, мові ворожнечі та злочинам з мотиву нетерпимості в українському законодавстві. Захід відбувся у гібридному форматі – очно в Києві та онлайн – і зібрав правозахисників і представників громадських організацій, які щодня працюють із цими питаннями на практиці.

Приводом для дискусії став напрацьований пакет змін до законодавства, який охоплює профільний закон про запобігання та протидію дискримінації, Кримінальний кодекс, КУпАП, КПК, а також законодавство про повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Пропозиції розроблялися з урахуванням стандартів Європейського Союзу, Ради Європи, практики ЄСПЛ та вже наявних в Україні механізмів.

Ширший перелік захищених ознак і нові форми дискримінації

Учасники обговорили розширення переліку захищених ознак у профільному законі – зокрема йдеться про сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, стан здоров’я, ВІЛ-позитивний статус, родове походження, статус ветерана чи ветеранки війни та інші ознаки, щодо яких Україна вже отримує рекомендації міжнародних інституцій. Пропонується також закріпити додаткові форми дискримінації – дискримінацію за асоціацією, множинну дискримінацію та відмову в розумному пристосуванні, яку планують застосовувати ширше, ніж лише в контексті прав людей з інвалідністю.

Окремо обговорили включення поняття мови ворожнечі до законодавчої конструкції. Йдеться не про криміналізацію будь-яких образливих висловлювань, а про розмежування різних форм мови ворожнечі та рівнів відповідальності за них – з урахуванням балансу між протидією нетерпимості та захистом свободи вираження поглядів. Учасники звернули увагу на ризик дублювання норм і непропорційної відповідальності.

Адміністративна відповідальність: нова стаття і механізм, який має реально працювати

Один із ключових запитів учасників – відсутність ефективного механізму притягнення до адміністративної відповідальності за дискримінаційні діяння, які не досягають рівня кримінального правопорушення. Пропонується передбачити в КУпАП окрему статтю про відповідальність за дискримінацію та одночасно – процесуальний механізм для її застосування: визначити орган, уповноважений складати протоколи, порядок їх розгляду судами та строки. Зокрема, пропонується збільшити строк накладення адміністративного стягнення з трьох до шести місяців.

Оптимальним суб’єктом для складання протоколів учасники бачать Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а розгляд справ – за судами. Водночас дискусія показала, що саму зміну закону недостатньо: потрібні кадрові й інституційні ресурси Уповноваженого, доступність механізму для людей у регіонах та реальна спроможність виконувати нові повноваження, не дублюючи вже наявні механізми у сфері праці, медіа чи інших спеціальних сферах.

Мотив нетерпимості – наскрізна конструкція в Кримінальному кодексі

Найбільший блок пропозицій стосується Кримінального кодексу. Замість окремої відповідальності за кожен злочин, вчинений з мотиву нетерпимості, пропонується наскрізний підхід: основою має стати стаття 67 КК, де мотив нетерпимості визначено як обтяжуючу обставину, обов’язкову для врахування судом, а для окремих тяжких злочинів цей мотив пропонують включити безпосередньо до кваліфікованих складів.

Учасники дискусії окремо звернули увагу на розрив між законодавчою конструкцією та практикою: правопорушення з мотиву нетерпимості часто кваліфікують як хуліганство, через що сам мотив залишається поза увагою, а такі випадки не потрапляють у статистику як окрема категорія – це ускладнює оцінку масштабу проблеми. Було погоджено, що з огляду на усталену практику правоохоронців доцільніше не відмовлятися від конструкції хуліганства, а доповнити її положенням про мотив нетерпимості. Окремою відкритою темою залишилося питання, чи варто прямо передбачати мотив нетерпимості як кваліфікуючу ознаку для злочинів проти власності – остаточного рішення поки немає, і цю норму планують опрацювати додатково.

Серед інших пропозицій – не застосовувати положення про малозначність до злочинів з мотиву нетерпимості, переглянути вік кримінальної відповідальності за такі злочини, збільшити строки давності, уточнити підстави кримінальної відповідальності юридичних осіб і передбачити для них пропорційні санкції, а також прибрати вимогу заяви потерпілої особи як умову для початку провадження за відповідними складами.

Головне: закон – це лише частина рішення

Учасники дискусії наголосили, що навіть комплексні законодавчі зміни не гарантують належного правозастосування. Окремого опрацювання потребують механізми збору статистики про злочини з мотиву нетерпимості, навчання поліції та суддів, чіткий розподіл повноважень між Уповноваженим, поліцією та іншими суб’єктами, доступність захисту для людей у регіонах і узгодження запропонованих змін із майбутніми реформами Кримінального кодексу та законодавства про адміністративні проступки.

За підсумками заходу організатори зазначили, що дискусія стала переходом від розмови про окремі проблеми дискримінаційного законодавства до системного бачення того, як має працювати весь механізм протидії дискримінації та нетерпимості – від захищених ознак і форм дискримінації до відповідальності, повноважень інституцій і практики застосування норм.

Цей захід профінансований Європейським Союзом. Його зміст є відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.