Олександра Романцова взяла участь у Паралельній конференції громадянського суспільства ОБСЄ. Учасники закликали до мобілізації зусиль для підтримки України та протистояння російській агресії

4 грудня на Мальті напередодні засідання Ради міністрів ОБСЄ відбулася Паралельна конференція громадянського суспільства ОБСЄ. Її, як і в минулі роки, організувала Платформа громадянської солідарності, де Центр громадянських свобод є секретаріатом. У заході взяли участь представники організацій громадянського суспільства та дипломатичної спільноти ОБСЄ. 

«Центр громадянських свобод з 2022 року виконує роль секретаріату великої Платформи громадянської солідарності (ПГС), що об’єднує 110 організацій з усіх країн регіону ОБСЄ, тобто з 57 країн. Основна її ідея — оперативно подавати сигнали перш за все країнам-членкиням ОБСЄ щодо системних порушень прав людини. Звісно, ситуація в Україні займає велику увагу, починаючи з 2014 року, коли гарячою темою були ситуації в Криму та на Донбасі. Ця Платформа давала можливість говорити про це не тільки від українських представників, а й від інших іноземних солідарних організацій, виступати, робити івенти, заходи на полях ОБСЄ або напряму з країнами-учасницями», — додає Олександра Романцова. 

Центр громадянських свобод очолив підготовку Паралельної конференції, підтриману Групою з питань прав меншин (Угорщина), Нідерландським Гельсінським комітетом (Нідерланди) та організацією «Austausch e.V.» (Німеччина). Подія є нагадуванням про необхідність вшанувати роботу спеціалістів, які працюють для захисту основних прав людини, а також працю, спрямовану на сприяння миру та безпеці в регіоні ОБСЄ.

Паралельна конференція об’єднала активістів, дослідників та експертів громадянського суспільства з усього регіону країн ОБСЄ і мала успіх завдяки внеску багатьох доповідачів, модераторів та учасників. Вона стала важливим форумом для громадянського суспільства в пошуку відповідей на поточні виклики в імплементації Гельсінських принципів і розробці стратегій і рекомендацій, спрямованих на розширення можливостей політичних органів, інститутів і держав-учасниць ОБСЄ.
Цьогоріч Конференція проходила у форматі чотирьох послідовних панелей:

• Панель №1: «Простір громадянського суспільства та безпека правозахисників: Обмеження свободи та загроза спроможності громадянського суспільства працювати задля дотримання Гельсінських принципів».
• Панель №2: «Зміна клімату та погіршення стану довкілля як криза міжвимірної безпеки: Роль ОБСЄ у вирішенні кризи у співпраці з громадянським суспільством», модератор Кейт Уоттерс (Crude Accountability, США).
• Панель №3: «Катування та насильницькі викрадення в мирний час та під час конфліктів: Настав час активно застосовувати Рішення РМ 7/20».
• Панель №4: «Дискримінація та злочини з мотиву ненависті проти вразливих груп: Удар по універсальності прав людини та демократичній структурі наших суспільств», яку модерувала Нурангіз Ходжарова (Група з прав меншин, Угорщина).

До участі були запрошені місцеві неурядові організації, а заступниця директора Фундації «Адітус» професорка Карла Каміллері виступила зі вступною промовою від імені громадянського суспільства Мальти. А от делеговані члени ПГС та спостерігачі від держав-членів та інституцій ОБСЄ об’єдналися навколо Мальтійської декларації, яка закликала до посилення громадянської підтримки ОБСЄ та подальшого просування Гельсінських принципів. Представник ПГС Юрій Дзібладзе наголосив на «необхідності громадянської стійкості під час міжнародних криз», а також що формування демократії, стабільності та етики є життєво важливими для ефективної співпраці.

«За день до події Платформа напрацьовує спеціальну декларацію для того, щоб сконцентрувати увагу на особливо важких ситуаціях або тенденціях в межах порушення прав людини або послаблення стандартів прав людини в країнах-членкинях ОБСЄ. Цьогоріч така декларація зайняла 40 сторінок, але окрім загальних тем, як-то тортури, дискримінація, гендерна рівність, перепони для роботи журналістів тощо, окремо була українськими організаціями прописана ситуація в Україні та звернення щодо тих потреб, які ми вимагаємо.

Ми представили цей стейтмент, що складається з усіх больових точок щодо прав людини, включаючи тортури щодо військовополонених, звільнення цивільних, руйнування, воєнні злочини, руйнування інфраструктури, а також дитячу реабілітацію та повернення їх з депортації РФ», — пояснює Олександра Романцова.

Цей документ представляли: голові ОБСЄ Іяну Боргу, заступнику прем’єр-міністра та міністру закордонних справ і туризму Мальти, Еліні Валтонен, міністру закордонних справ Республіки Фінляндія та голові ОБСЄ у 2025 році, Зорану Дімітровскі, заступнику міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Північної Македонії та голові ОБСЄ у 2023 році, Марі Луїзі Колейро Прека, спеціальному представнику Голови ОБСЄ з питань громадянського суспільства, докторці Кейт Фірон, директорці Центру ОБСЄ з запобігання конфліктам, виконувачці обов’язків/заступниці голови Секретаріату ОБСЄ, докторці Теа Джаліашвілі, виконувачці обов’язків/першій заступниці директора Бюро з демократичних інститутів та прав людини, Філіпу Трембле, виконувачу обов’язків/директору Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, послу Мареку Щигелу, виконувачу обов’язків/директору Офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, а також Пії Каумі, президентці Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Цьогорічна декларація має назву: «Мальтійська декларація: Необхідна сильніша і реформована ОБСЄ для забезпечення її здатності виконувати свою місію та ефективно реагувати на кризу, що загрожує нашій всеосяжній безпеці» і складається з наступних розділів:

• Під час кризи ОБСЄ повинна бути зміцнена і реформована. Необхідно забезпечити посилення ролі громадянського суспільства у підтримці Гельсінських принципів;
• Простір громадянського суспільства та безпека правозахисників: Звуження свободи та загроза здатності громадянського суспільства працювати задля дотримання Гельсінських принципів;
• Боротьба з катуваннями та насильницькими зникненнями в мирний час і під час конфлікту: настав час активно застосовувати Рішення РМ 7/20;
• Зміна клімату та погіршення стану довкілля як багатовимірна криза безпеки: Роль ОБСЄ у подоланні кризи у співпраці з громадянським суспільством;
• Дискримінація меншин, мігрантів та вразливих груп: Удар по універсальності прав людини та демократичній структурі наших суспільств;
• Пакт про майбутнє ОБСЄ з гендерної точки зору.

Пропозиції: мобілізувати зусилля на підтримку України та протистояння російській агресії; підтримати демократичні прагнення громадян Білорусі та покласти край безкарності за злочини проти людяності, скоєні режимом Лукашенка.

Також поряд з акцентом на ініціативах у сфері безпеки і миру, на Паралельній конференції обговорювалися питання екологічного суверенітету, боротьби з актами тортур і насильницькими зникненнями, а також права меншин. Загалом, платформа «Громадянської солідарності» надала цілісний аналіз поточних подій та заклик до дій для дипломатів, активістів та неурядових організацій. Конференція задала тон напередодні Ради міністрів ОБСЄ. 

«Це важлива подія, адже це прямий контакт з дипломатичними та політичними колами країн, які вступаючи в ОБСЄ декларували, що права людини й безпека — це прямий зв’язок. Тому нам дуже цінно для України мати цей діалог і нагадувати, що нічого ще не закінчилося і жертви війни — це не 10 і не 200 людей, а мільйони, які постраждали за останні 10 років від російської агресії та потребують підтримки у відновленні їхніх прав», — наголошує Олександра Романцова. 

Від Центру громадянських свобод ми щиро дякуємо членам дипломатичної спільноти ОБСЄ та персоналу інституцій ОБСЄ за участь у конференції та за їхній інтерес до рекомендацій громадянського суспільства. Ми вдячні міністрам Трійки та керівникам органів і установ ОБСЄ за офіційне прийняття підсумкових документів конференції та за їхні виступи.