Між викликами та можливостями. Відбулася щорічна зустріч Платформи громадянської солідарності 2024

Щорічна зустріч Платформи громадянської солідарності (ПГС) 2024 року відбулася 5-6 жовтня у Варшаві та зібрала правозахисників, активістів та наукових співробітників, які займаються просуванням прав людини в регіоні ОБСЄ. Водночас вони шукали розв’язання найгостріших проблем сучасності та формування стійких громадянських спільнот. Головна мета — допомогти громадянським активістам створити альянси, зміцнити взаємну підтримку та згуртованість, а також покращити їх вплив на національну та міжнародну політику у галузі прав людини.

Зі вступним словом на зустрічі виступила Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року. Вона розповіла про виклики сьогодення: навіть у розвинених демократичних країнах набирають чинності негативні тенденції, які ставлять під сумнів цінність свободи та демократії. Як нам перезавантажити системи, щоб забезпечити дотримання заходів безпеки? І як нам впоратися із цим? Вона закінчила свою промову цитатою Вацлава Гавела: «Надія — це не почуття впевненості, що все закінчиться добре. Надія — це просто почуття, що життя та робота мають сенс».

У межах заходу відбулося вісім групових дискусій, кілька засідань секцій, а також зустрічі робочих груп у форматі світового кафе. Зустріч завершилася обговоренням та планами ініціатив та співробітництва між членами CSP на 2024-2025 роки. Разом учасники події активно спільно діють у напрямках, що пов’язані з правами людини. Вони колективно направляють групи для моніторингу криз, що розгортаються, і забезпечують стратегічне реагування.

У перший день учасники підбили підсумки ключових тенденцій та викликів у регіоні ОБСЄ. Далі — головні з них:

• Кліматична криза продовжує чинити багатосторонній тиск на спільноту по всьому світу, посилюючи екстремальні погодні явища, нестачу продовольства та води, економічні потрясіння, конфлікти за ресурси та переміщення населення.

• Водночас штучний інтелект (ШІ) створює потенційні ризики для прав людини, особливо щодо недоторканності приватного життя, дискримінації та поширення дезінформації. У міру того, як ШІ все більше впроваджується у повсякденне життя та управління, наслідки для особистих свобод і справедливості вимагають більш пильної уваги та регулювання, щоб запобігти посиленню соціальної нерівності за допомогою технологій. 

• Посилення авторитаризму та популізму підриває довіру громадськості до демократичних інституцій, оскільки ці тенденції часто користуються суспільним невдоволенням, відсуваючи на другий план права людини. Зростає мілітаризм, оскільки короткострокові національні інтереси домінують на політичному ландшафті, послаблюючи міжнародне верховенство права. Цей зсув підриває світову здатність співпрацювати у розв’язанні найважливіших глобальних проблем, таких як зміна клімату та міграція, голод та бідність, війна та окупація. 

• Вчинення жорстоких злочинів залишається постійною проблемою, якій часто сприяє співучасті третіх сторін, а повсюдна безкарність перешкоджає притягненню до відповідальності. Поряд із цими злочинами вивчаються концепції екоциду та гендерного апартеїду. 

• Антиправові рухи є серйозною загрозою основним правам, зачіпаючи права жінок, ЛГБТК+ та репродуктивні свободи. 

• Правозахисники також дедалі частіше зазнають переслідувань, стикаються з нападами, стигматизацією та стеженням. Дедалі більше обмежувальна міграційна політика ще більше ускладнює глобальний контекст, який часто підкріплюється популістськими та націоналістичними програмами, які перешкоджають захисту прав людини для біженців та мігрантів. 

• У міру того, як все більше правозахисників перебувають у вимушеній еміграції або піддаються кримінальному переслідуванню, особливо відповідно до законів про національну безпеку та боротьбу з тероризмом, громадянське суспільство стикається з новими обмеженнями. 

На другий день учасники окреслили кілька ключових можливостей у галузі прав людини. І держави ОБСЄ, і НУО демонструють незмінну прихильність до міжнародного права в галузі прав людини, про що свідчать зусилля одних держав щодо ухилення від контролю, тоді як інші підтримують ці рамки. Така динаміка підкреслює загальну зацікавленість у збереженні правозахисних механізмів, навіть попри ризики, з якими стикаються правозахисники, які взаємодіють із цими органами. 

Штучний інтелект відкриває позитивні можливості, дозволяючи покращити правозахисну діяльність, збір даних та модерацію контенту, а також підвищуючи економічну ефективність. 

Також учасники обговорили еволюцію міжнародного права, де вивчаються нові механізми залучення порушників до відповідальності.