Як зробити укриття доступними для всіх? Головне з публічної дискусії, організованої Центром громадянських свобод
15 жовтня Центр громадянських свобод провів публічну дискусію на тему «Відкрите укриття – місія (не)можлива». Учасники події розглянули зміни, яких потребують бомбосховища, а також можливості їх втілити. Зокрема поговорили про доступність, наявність і функціональність укриттів.
Спікерами події стали: Олег Бондаренко, народний депутат України, ініціатор законопроєкту щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки; Леонід Ємець, депутат Київради, голова тимчасової контрольної комісії з питань перевірки укриттів; Андрій Ткаченко заступник голови правління Асоціації ОСББ Деснянського району Києва; Аліна Сорока, юристка організації «UAminals». Модераторкою виступила координаторка моніторингової групи ОЗОН Центру громадянських свобод Іванна Мальчевська.
Пан Олег Бондаренко відповів на запитання, що саме заважає нам нині розв’язати проблеми з укриттями. Для початку він наголосив, що життя та здоров’я людей в Україні є найважливішою цінністю: «Чи має людина зберігати свої життя і життя своїх близьких? Так, має. Чи маємо ми перш за все підняти свідомість населення щодо необхідності перебування в укриттях під час повітряної тривоги? Маємо. Чи маємо ми перестати бути нацією фаталістів, людей, які не звертають уваги на сигнал повітряної тривоги, а потім, на жаль, отримують поранення в кращому випадку? Маємо. Ми всі знаємо про трагедію в Охматдиті. Але вона була б масштабнішою, якби лікарі, які абсолютно свідомо виконують свої обов’язки, не зібрали хворих і не спустилися в укриття. Це приклад того, як ми повинні відповідально ставитися до питання безпеки громадян під час повітряної тривоги або інших елементів надзвичайних ситуацій».
До випадку загибелі жінки біля укриття в Києві фактично не було відповідальності за недопуск до укриттів і їхнє неналежне утримання. Тоді в дуже стислий термін провели засідання РНБО та подали декілька законодавчих ініціатив. Законопроєкт мого авторства невдовзі має піти на друге читання та встановити відповідальність за ці порушення. Але для цього необхідно чітко визначити хто саме може бути відповідальним і за яких обставин. Наприкінці минулого року зміни до кодексу цивільного захисту встановили відповідальність балансоутримувачів. А якщо це споруди подвійного призначення — то й орендарів.
Олег Бондаренко, народний депутат України, ініціатор законопроєкту щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки
Леонід Ємець розповів, чому ми все ще маємо проблеми з укриттями у Києві: «Всі ми платимо податки й за них держава має низку зобов’язань перед своїми громадянами. В тому числі забезпечення безпеки, а також наявність укриттів різного рівня, від найпростіших до тих, які можуть витримати ядерний удар. Власне, це — обов’язок держави надати громадянам укриття належного рівня. Мається на увазі декілька факторів. Вони мають виконувати свою функцію та відповідати науково розробленим стандартам. Наприклад, бути відкритими та мати два виходи, щоб громадяни розуміли — це укриття не стане для них братською могилою. Зокрема, це стандарти якості. Люди мають відчувати себе в укриттях так, щоб це не принижувало їхню гідність. Наприклад, базова річ, яка має бути — наявність туалету.
В Києві після історії, коли жінка не змогла потрапити до укриття, тому що воно було зачинене, і загинула, створили тимчасову комісію з питань перевірки укриттів. Адже у нас виходить так, що Київрада виділяє кошти на ремонт сховищ, а саме проведення тендерів, проєктування, контроль робіт і результат їхнього виконання лежить на плечах районних державних адміністрацій. Вони є замовником, контролером і тим, хто приймає роботи».
Тим часом кілька мільярдів гривень виділяється щороку на ремонт укриттів. Але, очевидно, ці кошти не були використані належним чином. Отже, за рік якість укриттів збільшилась непропорційно до очікувань. А чому так? Чому гроші є, а результату немає? Я бачу відсутність цих робіт лише в елементах корупції.
Леонід Ємець, депутат Київради, голова тимчасової контрольної комісії з питань перевірки укриттів
Пан Андрій розказав про свій досвід організації фонду захисних споруд, як з цим питанням працює ОСББ та з якими проблемами стикається: «Всі кажуть, що кошти є, а ми їх не використовуємо. Люди, які зацікавлені — це представники ОСББ, ЖКГ, керівники, — в першу чергу йдуть до району. Приходять туди, питають, чи є гроші. Кажуть — є, звертайтеся до депутата. Приходять до депутата Київської ради Деснянського району. Той каже, що кошти були, але за них вже відремонтували укриття. Виявляється, в першу чергу ремонтують ті приміщення, в яких зацікавлені самі депутати, тобто в мікрорайонах, за які вони відповідають. Чому вони ремонтують в першу чергу підземні паркінги, в яких і так задовільний стан? Бо за ці паркінги платять люди, які знімають там паркомісця.
Якщо я звертаюся до тих самих депутатів, а вони кажуть, що коштів немає, то пропонують написати заявку, яку потім розглянуть. Уявімо, що гроші все ж є, але щоб їх отримати, я повинен на «Прозоро» подати проєкт щодо ремонту приміщення. За які кошти я маю розробити цей проєкт?
Андрій Ткаченко заступник голови правління Асоціації ОСББ Деснянського району Києва
Наступне запитання: “Що саме я можу зробити і де знайти приміщення, відповідне до умов?”. У 2022 році приїжджала комісія, подивилася і сказала, що у нас укриття немає, тому що воно не відповідає умовам. У 2023 році приїхала та ж комісія, нічого не змінилося. Але нині ми за свій кошт завезли туди палети, обладнання для опалення, воду, сухпай, поставили на вулиці біотуалет, зробили найпростішу аптечку для першої допомоги. Для чого я все це розповідаю? Немає того органу, який маючи заявку, розповів би головам ОСББ, ЖКГ і керівникам, як вони повинні діяти. Немає інструкції, куди звернутися, як отримати гроші й де знайти підрядників».
Ситуацію щодо доступу до укриттів з домашніми тваринами прокоментувала пані Аліна Сорока і наголосила, що можна зробити вже зараз, щоб наступного року фіксували вищий відсоток доступності до безпечних сховищ з улюбленцями: «Питання перебування тварин в укриттях є досить актуальним, тому що домашні улюбленці не можуть захистити себе самостійно. Особливо в такі важкі часи, коли ворог безжально атакує кожен куточок нашої держави. Тож нашим обов’язком є потурбуватися не тільки про свою безпеку, а й про їхню також. Нещодавно Міністерство внутрішніх справ внесло зміни до наказу №579 про затвердження умов з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту. Зокрема, з наказу було виключено слова про те, що забороняється приводити тварин, а також зазначено, що власники домашніх тварин, які перебувають з ними в укритті, мають забезпечити безпеку оточення, дотримуватися санітарних та гігієнічних норм, а також мати з собою повідець і намордник для собак, які внесені до переліку небезпечних порід. Тож на законодавчому рівні дозволено перебувати в укритті з тваринами.
Однак на практиці це не завжди працює. UAnimals разом з Центром громадянських свобод провели моніторинг укриттів у 10 різних містах України. З 484 таких у 172 можна приходити з домашніми тваринами. У 17 укриттів не дозволено. І у 295 випадках не вдалося отримати інформацію або точну відповідь на це запитання.
Хочу зазначити, що якщо люди не можуть приходити в укриття з тваринами, то вони піддають своє життя та здоров’я небезпеці, тому що не хочуть залишати своїх домашніх улюбленців самих під час повітряних тривог. Така ситуація є порушенням Конституції, в якій життя та здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю.
Аліна Сорока, юристка організації «UAminals»
Ми розробили декілька варіантів розв’язання цієї проблеми. По-перше, це моніторинг та перевірка укриттів на якість та доступність з тваринами. По-друге, це спілкування з балансоутримувачами, які не дотримуються вимог. Спочатку це може бути в формі діалогу та домовленості, але якщо такі методи не діють, то необхідно здійснювати перший етап юридичного впливу — звертатися до відповідальної особи зі скаргами та заявами. Якщо такі не діються, потрібно йти з заявами до органів вищої державної влади місцевого самоврядування та повідомити про невиконання обов’язків балансоутримувача. По-третє, використовувати інформаційній кампанії та поширювати інформацію про доступність укриттів для тварин. А також працювати з місцевою владою, звертатися колективно, медійно тощо».
Нагадаємо, напередодні Центру громадянських свобод та UAminals презентували результати третьої Національної кампанії з моніторингу укриттів. Ознайомитися з ним можна за посиланням.
Цей захід відбувся в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Читайте також:
- У Києві зачинено 37% укриттів, — моніторинг Центр громадянських свобод та UAnimals
- У Львові відчинено лише чверть укриттів, у столиці — половина. Презентували звіт з другої Національної кампанії моніторингу укриттів
- «Укриття — це не просто підвал». Координаторка моніторингової групи ОЗОН про те, якими мають бути бомбосховища
