Чому треба ратифікувати Римський статут: 10 аргументів

Римський статут — це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд (МКС). Його прийняли на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року і він набув чинності з 1 липня 2002 року. Статут підписали 137 держав і ратифікували 124 країни. У тому числі усі країни Євросоюзу. Україна підписала Римський статут у 2000 році, але ще не ратифікувала його. Далі — десять аргументів від Центру громадянських свобод про те, чому варто ратифікувати Римський статут.

1. Римський статут для багатьох країн у світі є прагненням подолати безкарність за міжнародні злочини. Україна не може стати серйозним гравцем у світі, що виступає за розслідування злочинів РФ, не підтримуючи глобальний рух проти безкарності, що формувався декілька десятиліть і втілює всі сучасні досягнення міжнародного права. Країни Глобального Півдня можуть більше підтримувати Україну в прагненні притягнення до відповідальності РФ, оскільки для них ратифікація є вагомим аргументом щодо глобальної позиції України й відповідно підтримки їхніх прагнень. Зокрема, це неодноразово звучало на зустрічах різних рівнів від ПАР, Мексики, Бразилії та інших.
2. Ратифікація матиме дуже позитивний вплив на створення спеціального трибуналу по агресії РФ. Багато країн будуть розуміти цей крок як заповнення прогалини, що існує в юрисдикції МКС, а не створення альтернативи чи зменшення впливу МКС. З іншого боку, існує велика ймовірність, що вище керівництво РФ може уникнути відповідальності в рамках спеціального трибуналу через складність подолання імунітетів (зараз більшість проєктів щодо спеціального трибуналу не дають чіткої відповіді щодо імунітетів), тоді МКС буде єдиним органом, що на сьогодні може висунути обвинувачення саме вищому керівництву РФ. Путін вже оголошений в розшук МКС за обвинуваченням в одному злочині.
3. Україна має зобов’язання відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС. Також ратифікація Римського статуту буде вимагатися до моменту вступу до ЄС, оскільки виконання Угода про Асоціацію включена до переговорної рамки. Усі країни ЄС ратифікували Римський статут.
4. Низка вже підписаних безпекових угод України з іншими країнами містять положення щодо необхідності ратифікації Римського статуту Україною. Зокрема, такі чіткі положення є в угодах з Нідерландами, Німеччиною, Словенією, Чехією, Швецією, Японією та Польщею. Ще в деяких угодах наголошено на необхідності продовжувати співпрацю з МКС для розслідування міжнародних злочинів. Невиконання цих умов безпекових угод може ставити під питання виконання країнами своїх зобов’язань щодо надання Україні безпекових гарантій та допомоги.
5. У населення є стійкий запит на справедливість, що включає покарання винних у злочинах та відшкодування збитків. Формула миру для народу України повинна включати повне приєднання України до МКС та побудову сильної системи розслідування, розшуку й пошуку злочинців по всьому світу. Пункт 7 Формули миру Президента включає такі положення: «Відповідальність за найтяжчі міжнародно-правові злочини, вчинені на території України, має бути забезпечена шляхом належного, справедливого та незалежного розслідування й судового переслідування на національному чи міжнародному рівнях. Правосуддя має бути забезпечене для всіх жертв і з метою запобігання майбутнім злочинам… Національні та міжнародні зусилля зі збору доказів, у тому числі Міжнародним кримінальним судом, повинні бути продовжені та посилені.»
6. Україна потребує ефективної системи розслідування та притягнення до відповідальності за вчинення РФ злочинів, що повинна базуватися на міжнародному праві. Римський статут є базовим документом для цього. 
7. На сьогодні розслідування певних злочинів здійснюється не згідно з міжнародним правом: певних злочинів не існує в національному праві і їхнє розслідування практично неможливе (зокрема, злочини проти людства); певні злочини мають інший склад (елементи) і відповідно повинні по іншому розслідуватися. Оскільки розслідування злочинів може тривати десятки років, чинна ситуація унеможливить притягнення до відповідальності всіх відповідальних за злочини. Саме зараз формується українська практика розслідування та притягнення до відповідальності, що не завжди відповідає міжнародному праву.
8. Ратифікація та імплементація положень Римського статуту дозволить змінити такі важливі положення національного законодавства: визначення чітких складів злочинів у Кримінальному кодексі України відповідно до положень Римського статуту; включення до національного права злочинів, котрих на сьогодні не визначено Кримінальним кодексом України, наприклад злочинів проти людства; захист потерпілих від злочинів та надання їм відповідної допомоги; захист свідків; розвиток стандартів розслідування, оскільки більш чітко будуть визначені елементи (склади) злочинів, що потребують доказування.
9. Україна отримує більше впливу та більше прав в МКС, оскільки буде брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, матиме право голосу при затвердженні бюджету МКС, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб чи пропонувати свої кандидатури, брати участь в обговоренні всіх важливих питань, впливати на пріоритети МКС та розробку змін норм Римського статуту. Наприклад, зараз триває обговорення щодо включення нових злочинів, таких як екоцид та кібератака, а також можливе розширення складу злочину агресії. 
10. Україна вже здійснює співробітництво з МКС, однак для цього не існує офіційно затвердженого перекладу Римського статуту і використовується неофіційний переклад Мін’юсту, хоча це не передбачено законодавством.  Розділ IX (статті 617-636 Кримінального процесуального кодексу України) визначає процедури співпраці офісу генпрокурора з МКС із посиланням на численні положення Римського статуту Міжнародного кримінального суду, однак цей документ залишається без офіційного перекладу. Також є сумнів щодо конституційності цих положень, оскільки вони використовують положення міжнародного договору, який не ратифікований парламентом відповідно до Конституції України та відповідного законодавства про міжнародні договори.