РФ призупинила членство у Парламентській Асамблеї ОБСЄ: що далі?

На початку липня цього року палати російського законодавчого органу — Рада Федерації та Державна Дума РФ — прийняли спільну заяву про зупинення участі делегації Федеральних зборів Російської Федерації у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також про зупинення виплати внесків до бюджету ПА ОБСЄ. Перед цим російська делегація кілька разів не взяла участь у сесіях ПА у Великій Британії, Канаді, Румунії, тому що депутатам не давали візи до цих країн.

Добре, що російський режим отримав черговий сигнал про його небажаність у форматі систематичної відмови у візах російським делегатам. Але що ж далі? РФ формально сама ухвалила рішення призупинити членство у ПА ОБСЄ. Хорошим рішенням було виключення Росії з Асамблеї. Але це навряд чи неможливо. Рішення про виключення можна ухвалити голосуванням за формулою: одноголосне рішення мінус один голос. Тобто, РФ може бути проти виключення, це не вплине на результат. Але в ОБСЄ є вірний васал Росії – Білорусь, яка завжди голосує на користь РФ. Тому не варто витрачати час та зусилля на просування неможливого рішення про виключення Росії. Констатую, що принцип консенсусу у прийнятті рішень міжнародними організаціями був торпедований і потребує переосмислення.

Ця ситуація є вагомою причиною для регіональної правозахисної спільноти врахувати чинні проблеми при розробці принципів та механізмів майбутньої системи безпеки та захисту прав людини. Російська агресія проти України показала, що нинішні системи, створені за наслідками Другої світової війни, не здатні забезпечити ні безпеку, ні захист прав. Необхідна їхня перебудова. До речі, про ревізію системи безпеки багато разів відверто заявляли «розмовляючі голови» країни-агресора, зокрема голова злочинного режиму Володимир Путін. Щобільше, РФ зафіксувала своє незадоволення міжнародною системою безпеки у своїх програмних документах. У Стратегії національної безпеки РФ, ухваленої у 2021 році, російський режим прямо звинуватив країни Заходу в діях, що призвели до зниження ефективності системи глобальної безпеки.

Водночас права людини як сформований цілісний концепт піддаються системній ревізії групою авторитарних та неототалітарних режимів під гаслом «урахування особливостей кожного суспільства та поваги до національного вибору». Особливо яскраво це виявилося у спільній російсько-китайській заяві «про міжнародні відносини, що вступають у нову епоху, та глобальний сталий розвиток», яку було зроблено буквально за кілька днів до початку агресії РФ проти України. Спроба ревізії прав людини є надзвичайно небезпечною у зв’язку з перспективою перегляду системи міжнародного співробітництва. Ця система була підірвана насамперед діями неформальної коаліції режимів, які проповідують концепцію «багатополярного світу». Ці режими декларують необхідність нової системи міжнародного співробітництва.

Можна впевнено прогнозувати одну важливу характеристику світової системи, яку пропонують неототалітарні та авторитарні режими: у ній не буде «кошика прав людини», або нинішній комплекс прав людини буде замінено на імітації. Принципово важливою характеристикою нинішньої глобальної системи міжнародного співробітництва є присутність у ній досить чітко визначених правами людини. Гельсінські угоди 1975 року передбачили «три кошики»: безпека, економіка та права людини. Ця модель існує вже половину сторіччя, але нині коаліція «багатополярників» фактично пропонує обмежитися співпрацею лише у сферах безпеки та економіки. Цей виклик необхідно публічно діагностувати та сформулювати чітку системну відповідь правозахисної спільноти. Така робота вже розпочалася, зокрема у форматі «паралельних конференцій громадянського суспільства регіону ОБСЄ». Але треба діяти більш цілеспрямовано та активно та запропонувати світовій спільноті концептуальний погляд правозахисників регіону на майбутнє прав людини.

Експерт Центру громадянських свобод (Україна), доктор політичних наук Михайло Савва.

Joint Statement of the Russian Federation and the People’s Republic of China on the International Relations Entering a New Era and the Global Sustainable Development. 4 February 2022// Official website of the President of the Russian Federation.