«Коли правові механізми не працюють, ти можеш покластися на людей». 10 років ініціативі Євромайдан SOS

10 років тому, 30 листопада 2013 року, у відповідь на насильницький розгін мирної студентської демонстрації на Майдані Незалежності створили ініціативу Євромайдан SOS – для забезпечення правової та іншої допомоги переслідуваних учасників протесту по всій Україні. Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук згадує, як це було.

Ініціатива активно документувала порушення прав людини під час протестних акцій, зіграла важливу роль у створенні адвокатської мережі допомоги незаконно переслідуваним активістам Євромайдану, а також координувала акції міжнародної солідарності на підтримку українських протестувальників у 2013-2014 роках. Із завершенням активного етапу протестів на Майдані ініціатива Євромайдан SOS почала моніторинг порушень прав людини у Криму і на Донбасі.

«10 років тому ми створили Євромайдан SOS. Це була ще та авантюра. За кілька годин після розгону студентів на Майдані ми відкрили сторінку у фейсбук та написали перший пост. Мовляв, якщо вас побили, ви втратили зв’язок із рідними чи їх заарештували – напишіть нам, ми надаємо безкоштовну правову допомогу. Тоді серед нас були юристи, але не було жодного адвоката. Тож другий пост був закликом до адвокатів, які готові допомагати безкоштовно. І це запрацювало.

Ми запускали гарячі лінії для допомоги тим, кого побили в ніч на 30 листопада 2013 року, але я навіть в страшному сні не могла уявити, що ми кілька місяців будемо працювати 24 години на добу, і через наші руки кожного дня будуть проходити сотні і сотні побитих, заарештованих, підданих катуванням, обвинувачених в сфабрикованих кримінальних справах. А потім і рідні убитих людей.

Тоді до нас долучилися кілька тисяч людей по всій країні, і завдяки їм Євромайдан SOS став єдиним вікном для всіх переслідуваних учасників протесту у різних регіонах. Я досі знайомлюся із людьми, а потім відкриваю переписку у фейсбуці і розумію, що ці люди волонтерили чи щось робили для Євромайдан SOS. Окремо хочу згадати учасників та учасниць семінару, які приїхали до Києва на один день, але здали квитки і лишилися з нами до кінця.

Це дуже красива та життєствердна історія про те, що свобода народжується саме там, де її заперечують. І що коли правові механізми не працюють, ти все-одно можеш покластися на людей.

Це фото із нашої першої прес-конференції, коли у відповідь на залякування влади ми вийшли в паблік, щоб показати, ось ми, ось як нас звати, і ми не боїмося. І ми завжди на зв‘язку, щоб не сталося.

Волонтери Євромайдану SOS та усі люди, які нам допомагали та підтримували, дякую від серця та вітаю із нашою річницею», – пише Олександра.

«10 років тому мій телефон став гарячою лінією Євромайдан SOS і з того часу не змінився. Я студентка, їхала у Центр Громадянських Свобод на тренінг щодо написання законопроєктів. Але нам довелося з нуля організовувати правозахисну ініціативу з пошуку постраждалих, зниклих безвісти та вбитих. Олександра Матвійчук скеровувала нас в конструктивне русло, бо єдине чого хотіла тоді молода я – це помсти. Тепер я хочу справедливості і знаю, що за неї варто боротися.

Ми не знаємо, “що було б, якби”, але можна глянути на Білорусь і обгрунтовано припустити, що і з нашої країни могли летіти ракети в бік НАТО. Дякую, читачі, хто був тоді поряд та гартувався разом. З того дня я розумію, що означає бути українкою. Це геополітично та історично бути на стороні справедливості та свободи», – згадує Ольга Євстігнєєва.