«Нинішня агресія Росії проти України – це чергове повторення цього геноцидального наміру». До Дня пам’яті жертв Голодоморів

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Далі — пряма мова очільниці Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук.

Наша пам’ять про Голодомор – це національний обов’язок перед мільйонами українців та українок, знищених 90 років тому сталінським режимом. Наша пам’ять про Голодомор – це національна солідарність, яка об’єднує десятки мільйонів українців по всьому світу – все глобальне українство. Наша пам’ять про Голодомор – це наше національне звернення до всіх народів світу, яке свідчить перед Господом і перед людьми: ми — живі та немає жодної сили, здатної перекреслити український народ.

Хочу вшанувати кожного, хто мав мужність і силу зберегти пам’ять про немислимі злочини Кремля. Сила цієї правди стала нашою фортецею. Дякую кожному, хто невтомно дбав про захист цієї пам’яті і поширював правду про пережите. Значення вашої праці – неоціненне, бо хто не знає історію, змушений її повторити. Дякую кожному народові, чиї державні лідери, уряди і парламенти, науковці та активісти визнали геноцидальний характер Голодомору і таким чином ствердили, що задум Москви зі знищення України не вдався. Відкривши й прийнявши правду про Голодомор, світ захистив Україну і не полишив її.

Геноцид проти України у 1932-33 роках – це один з найстрашніших злочинів, вчинених проти людства за всю історію цивілізації. Світ відродив пам’ять про мільйони невинних українців, убитих Кремлем. Але світ не зумів викорінити зло, яке поставило на меті знищення та поневолення цілих народів.

Нинішня агресія Росії проти України – це чергове повторення цього геноцидального наміру. Упродовж століть його плекають московські правителі. Між нинішнім геноцидом українців і геноцидом 1932-33 років – прямі паралелі. Та сама людиноненависницька ідеологія. Ті самі криваві і жорстокі методи. Та сама антилюдська ціль – упокорення, підпорядкування і ліквідація. Спалити зерно. Позбавити людей хліба і продовольства. Підірвати, замінувати, сплюндрувати їхню землю, оселі, ріки, поля, береги. Це – той самий почерк. Та сама жорстокість, звернена проти всього людського.

Ця безкарність має довгу традицію. Тоді коли воєнні злочинці нацистського режиму постали перед Нюрнберзьким трибуналом, радянський тоталітарний Гулаг ніколи не був ані засуджений, ані покараний. І зло постійно повертається — знищеним півмільйонним Грозним, російським бомбардуванням Алеппо, стертим вогневим валом Маріуполем та тілами убитих людей на вулицях Бучі.Настав час зупинити це коло безкарності. Тому що непокаране зло зростає та повторюється із новою силою по всій планеті – від Європи до Азії, від Близького Сходу до Тайваню, від Атлантичного до Тихого океанів.

Саме тому такою важливою є підтримка України з боку інших народів. Саме тому очільники Кремля мають постати перед спеціальним трибуналом. Саме тому не може бути серед нас ані слабкості, ані втоми, ані відчаю.

Україна — жива. Україна переможе. Ми віримо у здатність людства подолати зло. Ми віримо у перемогу, бо демократії мають перемагати війни та повертати людям мир.

Це текст підготовлено у межах меморіальної події, яку проводить Київський Безпековий Форум разом із Національним музеєм Голодомору за участю глав дипломатичних місій та відомих громадських діячів і вчених до 90-тої річниці Голодомору–геноциду.