Кримські ЗМІ скоро повісять на Меджліс ярлик екстремізму
Центр громадянських свобод: За шість місяців 2015 роки нами було відзначено більше 150 обшуків і близько 100 судових засідань у політичних справах в Криму.
КИЇВ (QHA) –
Ситуація з правами людини в Криму погіршується з кожним днем. Останнім часом з новою силою розпочалися переслідування і обшуки в будинках кримчан, випадки недопущення адвокатів до місця проведення обшуку, фальсифікація справ, переслідування журналістів. Крім вже відомих справ «26 лютого», Ільченко і «Хізб ут-Тахрір», заводяться нові.
Координатор проекту «Центр громадянських свобод» Марія Лисенко розповіла кореспонденту QHA про наслідки можливої заборони Меджлісу, про правову допомогу кримчанам з боку материкової України, про обшуки кримських татар і про березневий звіт «Центру громадянських свобод».
Чи надає ваша організація будь-яку підтримку кримським татарам, які потрапили в Криму під нову березневу хвилю обшуків?
– Поки що ми займаємося тільки моніторингом. Перед нами стоїть зараз завдання: ми намагаємося шукати контакти і спілкуватися з людьми, які стали жертвами політичних переслідувань, незаконних затримань і обшуків і так далі. Ми намагаємося якомога більше зв’язуватися з ними і шукати можливість надання їм допомоги. Юридичної і фінансової допомоги, яка може надаватися там, на місцях. Поки що у нас був тільки один такий випадок. Але ми намагаємося розширити нашу діяльність. Ми складаємо статистичні дані і збираємо будь-яку інформацію про ситуацію в Криму для міжнародного і внутрішнього національного адвокатінга. Зараз ми розробляємо свою стратегію: як і чим допомагати людям, які стають жертвами політичних переслідувань на півострові.
Є якісь конкретні приклади?
– Мені дуже складно називати імена, так як нам важко контактувати з Кримом зараз. На жаль, у нас в організації немає кримчан, які мали б якісь власні джерела інформації на півострові. Переважно нам допомагають волонтери з Криму і деякі кримські правозахисні організації, які на даний момент знаходяться в Києві. Вони дають нам інформацію. Через них ми знаходимо тих людей, які піддаються обшукам. З метою безпеки я не можу назвати зараз конкретних імен.
На Ваш погляд, обшуки кримських татар в Криму пов’язані зі спробою дискредитувати Меджліс?
– Мені здається, це однозначно пов’язане. Сам позов проти Меджлісу тягне за собою дуже багато негативних наслідків як для членів Меджлісу, так і для всього кримськотатарського народу. Багато з кримських татар пов’язані так чи інакше з Меджлісом – через знайомих або друзів. З огляду на той факт, що за російським законодавством Меджліс може стати «екстремістським об’єднанням», як вони це називають, то факт будь-якого зв’язку з Меджлісом може викликати нову хвилю обшуків і арештів кримських татар.
Незабаром для місцевих ЗМІ введуть таке правило: якщо вони говорять про Меджлісі і не згадують про те, що «Меджліс – екстремістська організація», це буде тягнути за собою відповідальність. Відповідно, це фактично «виб’є» будь-яку інформацію про діяльність Меджлісу і кримських татар з інформаційного простору півострова. Це одна з тих загроз, поряд з незаконними обшуками й арештами, яка нависає над Кримом. Буде обмежена можливість контактів з представниками Меджлісу, з’явиться можливість відкриття нових політичних справ, як ми вже бачили на прикладі «26 лютого».
Які наслідки, на Ваш погляд, несе за собою визнання Меджлісу екстремістською організацією? Як це може позначитися на тих політичних в’язнях, які на даний момент знаходяться в полоні у окупанта?
– Як тільки самопроголошена влада визнає Меджліс екстремістським об’єднанням, це вплине, відповідно, і на ті «злочини», які інкримінують зараз Ахтему Чийгозу, Мустафі Дегерменджі, Алі Асанову. Це ускладнить ще більше ситуацію на півострові, і без того дуже погану.
На даний момент в нашій компанії «Let My People Go», яка займається політв’язнями українцями, у тимчасово окупованому Криму знаходиться щонайменше 12 ув’язнених осіб. Це без урахування ще тих справ, які на даний момент перевіряються «євромайдан SOS» і компанією «Let My People Go». Швидше за все, ця цифра буде збільшуватися.
Чи увійдуть останні несанкцианировані обшуки в Криму в березневий звіт «Центру громадянських свобод»?
– Так звичайно. Ми намагаємося вести моніторинг як відкритих, так і закритих джерел. Всі обшуки ми вносимо до звіту в обов’язковому порядку. Це все відображено в нашому дайджесті. По ньому можна скласти приблизні цифри. Але це не повна інформація. Ми не претендуємо на повноту, адже інформація до нас не приходить в достатньому обсязі. Але все ж це дає можливість мати уявлення, розуміти і говорити на міжнародному рівні, що йдуть переслідування і війна на півострові триває.
За шість місяців 2015 року нами було зафіксовано понад 150 обшуків і близько 100 судових засідань у політичних справах на півострові. Це ті речі, які необхідно доносити до міжнародної громадськості, щоб вона продовжувала тиснути на РФ, вимагаючи припинити масові репресії і переслідування, які там відбуваються.
Зараз через неможливість міжнародного моніторингу є необхідність допустити до Криму міжнарод спостерігачів, щоб вони показали справжню ситуацію з правами людини там.
Українським правозахисним організаціям їхати в Крим небезпечно, тому частину польової роботи роблять в основному російські правозахисники. Так що все одно не вдається побачити повної картини. Адже люди в Криму бояться говорити відверто, не знаючи людини особисто.
Олександр Мельников
ФОТО: QHA
Матеріали розміщено на сайті QHA 23.03.2016: http://qha.com.ua/ua/politika/krimski-zm-skoro-povisyat-na-medjlis-yarlik-ekstremizmu/5889/
