Резолюція круглого столу про реформу Служби безпеки України

Центр громадянських свобод в рамках роботи платформи Правозахисний порядок денний провели круглий стіл під назвою «Реформа Служби безпеки України: як приборкати дракона та побудувати ефективну спецслужбу», присвячений президентському законопроекту по реформуванню Служби безпеки України. 

17 травня правозахисники, експерти, представники НАТО, Моніторингової місії ООН з прав людини, бізнес-асоціацій, антикорупційних організацій і самої спецслужби презентували своє бачення щодо президентського законопроекту №3196-д про реформування Служби безпеки України який вплив матиме ухвалення законопроекту на національну безпеку, громадський сектор, свободу Інтернету, протидію корупції, бізнес, права людини та інші сфери суспільного життя. У січні цього року парламент проголосував за його ухвалення у повторному першому читанні, і вже влітку автори законопроекту сподіваються на ухвалення в цілому.

Зокрема, доповідачами було зазначено наступне:

Олександра Матвійчук, Голова правління Центру громадянських свобод, «Дискусія про реформу Служби безпеки України триває вже більше року, але досі немає гарантій, що законопроект №3196-д таки позбавить спецслужбу можливості “займатися економікою”, непропорційно втручатися в свободу слова та приватність, невластивих їй правоохоронних функцій, і забезпечить ефективний контроль за її діяльністю»

Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, «Як ви знаєте наша місія повідомляла про сотні випадків порушень законодавства та прав людини з боку СБУ. Ми неодноразово говорили про абсолютну безкарність СБУ за свої дії». 

Фредерік Вессльо, в.о. Голови Консультативної місії ЄС в Україні, «Ми чекаємо, що СБУ буде розвиватися. В Україні є політична воля для цієї реформи. І ми її підтримуємо. Щодо законопроекту сподіваємося, що до 2024 він буде введений у дію з новими компетенціями, це – реформа відділу К, питання втручання у комерційну діяльність компаній з боку СБУ, демілітаризація служби. Взагалі ми підтримуємо законопроект». 

Томаш Стичарж, радник з питань безпеки представництва НАТО в Україні, «Ми як представники НАТО та європейського співтовариства поділяємо бачення реформування служби. З точки зору європейської перспективи, будь який закон не буде ідеальним і потребує роз’яснень та підзаконних актів».

Віталій Гацелюк, національний менеджер програм з питань правової реформи, координатор проектів ОБСЄ в Україні, «Всі висновки та рекомендації витікають із зобов’язань України перед ОБСЄ, які є спільною позицією всіх 57 членів. Важливо, закласти гарантії того що законопроект є відповідним до Конституції України».

Юлія Горбунова, дослідниця Human Rights Watch, «Одна з важливих реформ з протидії корупції в Україні. Ми бачимо, що Україна робить значний прогрес на шляху до Європейських цінностей у правах людини. СБУ є одна з найбільших у Європі при цьому найменш реформованою і залишається у багатьох питаннях нащадком КДБ з відповідною репутацією. Відомі задокументовані випадки порушення прав людини. Зараз можливості СБУ майже необмежені. Служба має бути більш гнучкою саме зараз коли Україна протистоїть російській агресії, тому сьогодні, як ніколи, настав час проведення реформи». 

Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, «Вважаю, що ті парадигмальні рішення, які закладені ще у першому читанні можуть призвести до серйозних наслідків та порушень прав людини. Хотів би зазначити три моменти: 

1.Значне посилення повноважень контррозвідки і спрямування її дії проти власних громадян, а не ворожої держави під виглядом боротьби з організованою злочинністю та посилення економічного потенціалу. Фактично управління К і управління по боротьбі з економічними злочинами реінкарнуються і будуть мати нечувані повноваження.

2. Поширення сфер впливу СБУ, яке пропонується у законопроекті, зокрема, виникає багато нових функцій і повноважень, зокрема вплив СБУ на кадрові посади держслужбовців, жоден службовець  категорії А і Б у, жоден прокурор, крім генерального, не може призначений без згоди СБУ.

3 Немає фактичного державного контролю і громадського нагляду над СБУ. 

Йосиф Зісельс, дисидент, Голова Асоціації єврейських організацій і общин України, «Проблема в тому що було маса законів але вони не виконуються. Кожна влада замість того щоб зробити СБУ незалежними та професійними, вона намагається пристосувати держані інституції до своїх приватних корпоративних інтересів».

Олена Щербан, член правління Центру протидії корупції, «Повноваження СБУ конкурують з діяльністю антикорупційних органів, сьогодні СБУ це мультизадачний орган який поєднує і слідство і контррозвідку і економічні питання. Якщо перша версія законопроекту була спробою легітимізувати мультизадачність. В той час як друга версія внесла значні покращення, але проблеми все ще залишаються».

Олена Трегуб, Генеральний Секретар НАКО (Transparency International), «Яким чином цей законопроект буде давати громадянам доступ до інформації. Є чисельні колізії з законодавством про доступ до публічної інформації. Звертаємо увагу на монополію СБУ у сфері державної таємниці та надання допусків. І народні депутати будуть знаходитися під владою СБУ до доступу до секретної інформації».

Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі «Опора», «Турбує збільшення повноважень СБУ у виборчому процесі, законопроект планує змінити ч.3 ст. 216 Виборчого кодексу і дозволити СБУ у формі клопотання, фактично, листом повідомляти виборчу комісію про сепаратиську, диверсійну чи розвідувальну діяльність партій або суб’єктів виборчого процесу. На основі цього повідомлення ЦВК не має право реєструвати кандидатів, або партії у виборах.Таким чином без обвинувачувального вироку суду та належної доказової бази буде обмежено конституційне право громадян обиратись. СБУ не повинна мати непритаманних їй у виборчому процесі, бо є інші правоохоронні органи, які відповідають за громадський порядок та розслідують злочини проти виборчих прав». 

Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, «Законопроект не передбачає можливості блокування сайтів, але лишаються ризики, 

1.Пряме підпорядкування СБУ напряму президентові

2.Недостатня урегульованість підстав для зняття інформації

3.Не допускається участь теле-, радіоорганізацій для пропаганди тероризму, сепаратизму інших дій на порушення най безпеки, безпеки людства і міжнародного правопорядку.

Зараз у парламенті готовий новий проект про медіа, там дуже детально приписаний компонент щодо нацбезпеки, тому компонент нацбезпеки у даному законопроекту вилучити як недоречний».

Тетяна Попова, Голова Ради Телекомунікаційної палати України, «Законопроект допрацювати неможливо, треба писати новий. Два моменти потребують особливої уваги, це:

1. Закон про перехоплення який дозволить знімати інформацію з каналів зв’язку

2. Зберігання службових даних та термінове збереження даних трафіку, як це прописано в конвенції про кіберзлочинність». 

Євгенія Беспалова-Малих, організаторка IT Forum, Ukrainian web-development championship, співзасновниця компанії We_Challenge, «Наголосила на обшуках в IT сфері та конфіскації серверів, що звичайно не приваблює іноземні компанії для інвестування в Україну. Повністю підтримує позицію ЦГС».

Мар’яна Безугла, народна депутатка України, співавторка законопроекту №3196-д, «В СБУ є надважливі функції та вона спроможна їх виконувати професійно і їх треба зберегти. Пріоритетними напрямами роботи СБУ стануть контррозвідка, боротьба з тероризмом, захист національної державності та конституційного ладу. Замість невластивих функцій розслідування економічних злочинів вони займатимуться злочинами проти основ національної безпеки, тероризму». 

Валентин Наливайченко, народний депутат України, «Переконаний, що законопроект не написаний як такий, що змінює СБУ і зберігає правоохоронні функції, тому залишаються і слідчі функції та економічна безпека. Замість цього, треба було б зазначити що СБУ є спеціальною службою, головним контррозвідувальним органом та органом по боротьбі з тероризмом». 

Дмитро Лубінець, народний депутат України, «Вважаю, що реформою це не буде, і цим законопроектом неможливо виправити. СБУ вважається найбільш корумпованим органом в Україні. При цьому, парламентський контроль не передбачено і законопроект передбачає що СБУ буде підпорядковано безпосередньо Президенту. Людину можуть затримати по кримінальному впровадженню, ніхто не зобов’язує після затримання повідомляти родичам. Потрібно ліквідувати діяльність слідчих ізоляторів в системі СБУ або надати можливість омбудсмену принаймні їх відбудувати. Викликає занепокоєння також, і процедура отримання інформації від фізичних осіб, а саме, будь яка фізична особа повинна надати інформацію, або добровільно або за рішенням суду. Підтримує думку, що законопроект неможливо виправити у другому читанні». 

Сергій Пунь, заступник керівника з питань реформи СБУ, «Нам потрібна реформа, яка удосконалить Службу безпеки України та надасть спецслужбі додаткових механізмів й інструментів для протидії актуальним загрозам державній безпеці, а не просто позбавить СБУ повноважень у якійсь сфері. Реформа СБУ має відбутися таким чином, щоб це не нашкодило її спроможностям захищати Україну».

Під час відкритої дискусії учасники наголосили, що тема реформи СБУ вимагає не тільки експертного обговорення, а й проактивних, адвокаційних дій від правозахисних та громадських організацій України.