ІРИНА ДУМИЧ: МИ СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО РОЗСТРІЛ МАЙДАНУ БУДЕ РОЗСЛІДУВАТИСЯ В МІЖНАРОДНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ СУДІ

Чому досі не розкриті злочини Майдану та чому українська влада не хоче ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду розповідає у студії СК телеведучій Катерині Некречі координатор ініціативи «Євромайдан SOS», правозахисниця Ірина Думич.

18, 19, 20 лютого 2014 року були найдраматичнішими днями в історії Революції Гідності. Якими ви пам’ятаєте ці дні?

Це важкі спогади для всіх – хто був безпосередньо на Майдані і хто спостерігав за подіями по телевізору. Для мене особисто ті дні пройшли на роботі гарячої лінії «Євромайдан SOS» і нам доводилося повідомляти сім’ям загиблих про ці жахливі події. В той момент я не усвідомлювала до кінця, що відбулося. Зараз мені також важко усвідомити, що це справді відбулося. Особисто для мене питанням вшанування загиблих є те, щоб добитися ратифікації в Україні Римського статуту Міжнародного кримінального суду, вимагати змін в країни від нової влади. Власне це те, чим продовжує займатися наша ініціатива «Євромайдан SOS».

Як ви гадаєте, ми колись взнаємо правду про розстріл на Майдані, а саме хто віддавав злочинні накази?

Хочеться, щоб винні були притягнуті до відповідальності, але можемо констатувати, що рік розслідування Україна програла. Є об’єктивні причини, чому розслідування важко провести, зокрема, не було можливості провести первинні слідчі дії, також, за словами очільників МВС і прокуратури, винні покинули межі України. Однак організація розслідування, співкоординація дій між МВС, Генпрокуратурою і СБУ виглядають смішними. Моя думка, протягом року не існувало належної політичної волі для того, щоб винних притягнути до відповідальності. Не сприяли розслідуванню злочинів заяви нашого президента про те, що ті, хто скоїв злочини на Майдані, змиває ці злочини своєю кров’ю на Сході. І ми спостерігаємо такі ситуації, як побиття журналіста Ревуцького на Сході, безпідставна затримка добровольців на Сході, тобто дуже часта груба поведінка колишніх працівників «Беркуту» на Сході показує, що логіка президента України не діє. Ми повинні знати осіб, які здійснили злочини на Майдані, тому що вони й далі будуть порушувати закон. Два тижні тому до нас звернулося нове управління Генпрокуратури, яке буде займатися розслідуваннями злочинів на Майдані з проханням надати для них відео подій на Майдані. У нас відео немає, але працівники попросили дати їм принаймні відео, яке відкрито є в Інтернеті. Тобто в них немає навіть такого архіву і це дуже сумно. Ми знаємо, що потерпілих не викликають для свідчення. Окрім розстрілів, на Майдані було дуже багато інших злочинів. У мене є друг, якого побили працівники «Беркуту» 18 лютого і проти нього була порушена кримінальна справа за побиття сотні «беркутів». Цю справу закрили і все. Йому були нанесені важкі тілесні ушкодження – це нікому не цікаво. Таких потерпілих, за даними «Євромайдан SOS», було близько двох тисяч. Багато з цих людей відмовляються писати заяви у правоохоронні органи, тому що вважають, що це не принесе результату. Це – неправильно. Ми повинні вимагати розслідування цих злочинів заради того, щоб цього ніколи не повторилося.

Чому не відбувається ратифікація Україною Римського статуту?

Ми сподіваємося, що справи Майдану будуть розслідуватися в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Для цього Україна 24 лютого 2014 року подала одноразову декларацію про визнання юрисдикції цього суду на період Майдану. Коаліція неурядових організацій, у тому числі «Євромайдан SOS», подала до цього суду всі документи, які свідчать про злочини на Майдані. Справа Майдану перебуває на досудовій експертизі. Чому важливо ратифікувати Римський статут зараз, а не просто розслідувати злочини на Майдані? Це означає, що Україна визнає юрисдикцію цього суду і в майбутньому жодна влада мабуть не наважиться стріляти в людей на майданах, тому що знатиме про відповідальність. Міжнародний кримінальний суд починає діяти тоді, коли не має політичної волі держави розслідувати кримінальні злочини, або держава неспроможна самостійно це зробити. Це може бути, наприклад, стосовно Криму, який є територією України, але Україна не може здійснювати правосуддя на цій території. Незрозуміло, чому зараз не відбувається ратифікація Римського статуту? Для цього потрібно внести зміни в Конституцію України. Це потрібно тому, що є відповідне рішення Конституційного суду 2001 року, в якому КС говорить, що участь в міжнародному кримінальному суді суперечить Конституції України. Однією з умов асоціації України до Євросоюзу є ратифікація Римського статуту. Україна зробила відповідне застереження, що вона це зробить після змін до Конституції. Є відповідний законопроект у ВРУ, однак він не розглядається.

В РНБО говорять, що треба зачекати з ратифікацією. Чому?

Якщо Україна ратифікує Римський статут, то Міжнародний кримінальний суд діятиме на нашій території. Тоді найтяжчі злочини – проти людяності, геноцид, воєнні злочини, агресія – підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Наприклад, розстріл цивільного населення та злочини терористів на непідконтрольній нам території України. Наша країна зараз нездатна притягнути цих осіб до відповідальності.
Міжнародний кримінальний суд на підставі доказів самостійно порушує кримінальну справу.
Що стосується РНБО, я вважаю, що тут може мати місце банальне нерозуміння як діє Міжнародний кримінальний суд. Тому закликаю РНБО прочитати Римський статут. Друга причина, на мою думку, це дія російської пропаганди. Російська влада не хоче відповідати в Міжнародному кримінальному суді. І ще може бути варіант, що влада збирається стріляти в людей в майбутньому і розстрілювати майдани.

Поділитися