ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Поділитися