25.05.2022

Військовополонений з острова Зміїний — Артур Зазян


Британське видання inews взяло інтерв’ю в дружини одного з військових з острова Зміїний. Після того, як він з побратимами потрапив у полон у лютому, його доля досі залишається невідомою. Пропонуємо переклад публікації британських журналістів




Попри невідомість, родина продовжує чекати 

Ніхто не знає що з ними сталося. Рідні військових з острова Зміїний потребують цієї інформації”.

Клер Джилбоді-Дікерсон

Чоловік Наталії Зазян — один із солдатів, котрі захищали острів Зміїний під час атаки 24 лютого. Напад на український острів засвідчив початок війни в Україні, ставши основною новиною вітчизняних і світових медіа. Водночас аудіозапис, на якому український солдат у відповідь на вимогу російського  корабля «скласти зброю та запобігти кровопролиттю» пропонує йому «йти на***», став вірусним. 

Тоді ж Україна повідомила про загибель 13 військових. Однак уже за декілька днів з’ясувалось, що вони живі й перебувають у полоні. Згодом з’явилася інформація, що принаймні декількох захисників острова в Чорному морі звільнили внаслідок процедури обміну полоненими. 

Від початку повномасштабного вторгнення вже минуло понад три місяці, однак Наталя до цього часу не має жодних новин про долю свого чоловіка — Артура Зазяна. Пригадуючи перший день вторгнення росії — на землі, у повітрі, у морі — жінка розповідає, що прокинулась о 6-й годині ранку від повідомлення, яке надіслав Артур. Він написав, що російські війська наказують їм здатися (і що українські захисники не підуть на це в жодному разі), однак більше турбувався про неї та дітей. (Унаслідок ранкових бомбардувань Одеси загинули люди, а родина мешкає в місті Подільськ, що в Одеській області.) Наступне повідомлення було об 11-й: «Почалася війна. Пам’ятай, що я тебе кохаю». Після цього подружжя втратило зв’язок одне з одним. 

 Наталя зізнається, що почала думати про найгірше. Вона шукала будь-яку інформацію в українських, а потім і в російських ЗМІ. В останніх і побачила повідомлення міністерства оборони росії, що понад 80 українських солдатів з острова Зміїний добровільно здалися в полон. Також жінка знайшла відео, на якому її чоловіка кудись відвозять автобусом. 

Наталя Зазян не єдина, хто не знає про долю рідної людини після нападу на острів. Родини інших зниклих безвісти військовослужбовців об’єднали зусилля, збираючи всю доступну інформацію. Щоб бути на постійному зв’язку, створили чат у фейсбуці. 

Наталя зауважує: «Ми не знали, що нам потрібно робити, адже вперше опинилися в такій ситуації». Жінка зверталася до Національної  поліції та Служби безпеки України, писала до Міжнародного комітету Червоного Хреста та особисто президенту України — Володимиру Зеленському. Відповідей вона не отримала дотепер. Однак змогла поговорити з декількома звільненими солдатами. Інформації, яку дозволяється розголошувати, обмаль, але її запевнили, що Артур живий. «Тоді я почала знову вірити», — додає Наталя.

Діти Наталі й Артура знають, що тато на війні, але не знають про те, що він у полоні. «Мій син усвідомлює, що путін — зло, —  говорить жінка. — Запитував у мене, чи може продати свою душу, щоб тато повернувся…».

Наталя звернулася до Володимира Зеленського з проханням допомогти повернути полонених солдатів острова Зміїний. «Я знаю, що в Маріуполі складна ситуація, та мені б хотілося, щоб Зеленський сказав: “Ми пам’ятаємо про захисників острова Зміїний та намагаємося допомогти їм”. Ніхто не знає, що з ними сталося. Їхнім родинам потрібна ця інформація», — підсумовує вона. Як і всі, хто чекає на повернення рідних, Наталя Зазян сподівається на обмін військовополоненими: «Не відомо, чи це досі можливо, бо “Азовсталь” стала пріоритетом. Це дуже важко, оскільки ми не знаємо, що сталося з українськими військовими та чи буде наступний обмін». Зараз жінка хвилюється, що внаслідок посиленої уваги світу й України обмін полоненими стосуватиметься лише захисників Маріуполя. Однак попри це, мама двох дітей і кохана дружина не збирається зупинятися. Вона рішуче налаштована  зробити все можливе, щоб допомогти своєму чоловіку: «Я вірю, що зможу повернути його».

Назад
Попередня Наступна
buttons