Українці в російській неволі. Олександра Романцова виступила на сайд-івенті у Раді Європи

24 червня виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова модерувала сайд-івент про українських полонених в російській неволі в Раді Європи у Страсбурзі, Франція. Подія відбулася з ініціативи Харківської правозахисної групи, фонду «Людина і право» та ініціативи «People First».
Правозахисник і директор фонду «Людина і право» Борис Захаров наголосив, що до останнього обміну в російській неволі перебували 10 000 українських військовополонених. Понад 1000 з них повернулися, але ще більше залишаються зниклими безвісти та невизнаними Росією. Український реєстр зниклих безвісти осіб включає 66 000 осіб, значна частина з яких — цивільні особи. Справжня кількість може бути в разі більшою. Ці люди утримуються щонайменше у 127 місцях позбавлення волі по всій Росії, часто у віддалених регіонах, таких як Мордовія, Таганрог чи Мінусинськ. Багатьох перевозять далі від України, щоб ізолювати та зламати їх.
«Тортури є поширеними та систематичними. В’язнів щодня б’ють, змушують стояти нерухомо протягом 16 годин, уражають струмом, зокрема геніталії, ґвалтують, як жінок, так і чоловіків, психологічно принижують, змушують співати російські пісні тощо. Це не просто жорстокість — це навмисна стратегія знищення людей фізично та морально.
Попри величезний тиск та особистий ризик, жменька хоробрих російських правозахисників та адвокатів продовжує допомагати нам. Вони шукають зниклих безвісти, визначають місця утримання під вартою та іноді вдається встановити контакт із в’язнями. Ми глибоко вдячні їм за те, що вони стоять на боці людства.
Ми закликаємо Раду Європи підтримати зусилля щодо звільнення кожного в’язня, припинення тортур та притягнення винних до відповідальності», — зазначив Борис Захаров.
Європа стоїть на роздоріжжі, коли стандарти прав людини, демократії та верховенства права дедалі частіше ставляться під сумнів. У травні 2025 року представники європейського громадянського суспільства опублікували звернення до Ради Європи, де закликають її та держави-члени прийняти виклик у цей вирішальний момент: «Рада Європи повинна виконати свій обов’язок захищати права та мир». На цьому наголосила і Олександра Романцова під час заходу, підсвітила тему справедливості та відповідальності за війну проти України, а також розповіла про пов’язані з ними ініціативи громадянського суспільства. Зокрема, про кампанію «People First», в межах якої правозахисники та активісти з України, Росії та всього світу об’єдналися під чіткою вимогою: поставити людей на перше місце в будь-яких мирних переговорах.
«Тисячі українських цивільних осіб, утримуваних російською владою без законних на те підстав. Тисячі військовополонених, як українських, так і російських, сидять за ґратами. Тисячі українських дітей примусово переміщені або депортовані до Росії. Сотні російських політичних в’язнів затримані за протидію війні та підтримку України. І дійсно, справжні масштаби викрадень, ув’язнень та затримань залишаються невідомими.
Підтверджені тортури та смерть української журналістки Вікторії Рощиної під російським ув’язненням викликали шок у всьому світі. Її випадок не є поодиноким — тисячі людей в російській неволі можуть зіткнутися з подібною долею, якщо не вживати рішучих гуманітарних заходів.
Ми закликаємо міжнародну спільноту, яка поділяє гуманітарні цінності: – Використовувати міжнародні платформи, щоб вимагати звільнення та повернення всіх у російській неволі — цивільних осіб, військовополонених, депортованих дітей та політичних в’язнів. – Забезпечити визнання Росією українських військовополонених відповідно до міжнародного права, а також надання МКЧХ та агентствам ООН регулярного та безперешкодного доступу до всіх полонених, як це робить Україна з російськими військовополоненими.
– Закликати до візиту Верховного комісара ООН з прав людини до російських місць утримання під вартою. – Активувати Московський механізм ОБСЄ для звітування про затримання цивільного населення. – Використовувати засоби масової інформації та публічні платформи, щоб привернути увагу до нагальної потреби звільнення тисяч полонених. – Проявляти солідарність з полоненими та депортованими особами через адвокацію, публічні акції та підтримку відповідних ініціатив. – Надавати матеріальну та організаційну підтримку тим, хто допомагає полоненим або документує порушення.
Окрім презентації самої кампанії, я чітко наголосила — дуже важливо, щоб у Ради Європи були механізми реакції на гібридну війну, яку безпосередньо Російська Федерація повномасштабно 11 років веде проти України. Під час гібридної війни деякі межі між воєнним та мирним часом стираються, Ради Європи потребує нових механізмів реакцій на неї.
Міжнародний реєстр збитків і підписання угоди щодо Створення спеціального трибуналу проти злочинної агресії саме на базі Ради Європи показує, що вона, на відміну від інших організацій, готова до цих змін», — підкреслила Олександра Романцова.