21.09.2021

Звернення відносно проекту закону №3196-Д “Про Службу безпеки України”

 Звернення 

Правозахисного порядку денного 

 відносно проекту закону №3196-Д “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України

Законопроект про СБУ вже понад рік опрацьовується в парламенті, й на сьогодні підготовлена редакція проекту[1] до його остаточного ухвалення. Однак у зв’язку із зауваженнями окремі його положення ще можуть бути переглянуті до його голосування парламентом.

Правозахисні та інші громадські організації готові підтримати проект закону про СБУ, якщо до нього будуть внесені згадані у цьому зверненні конкретні зауваження, оскільки без внесення змін ці норми прямо порушують європейські стандарти прав людини та вимоги Конституції України.

Ми від початку реєстрації цього законопроекту виступали його опонентами, оскільки він не мав надто багато спільного із заявленими цілями реформи спецслужби, а лише надмірно розширював її безконтрольні повноваження. Однак, особливо за останній місяць, проект суттєво змінився в кращу сторону. На нашу думку, автори проекту справді намагаються закріпити основні принципові положення реформи СБУ:

1)    СБУ має бути позбавлена не властивих спецслужбі функцій, зокрема, розслідувати правопорушення. Спецслужби мають більш відповідальні функції, ніж шукати винних у вчиненні окремих правопорушень, тим більше, коли ці злочини практично не мають стосунку  до державної безпеки.

2)    Відповідно, СБУ має бути позбавлена правоохоронних повноважень, які їй були надані для розслідування правопорушень.

3)  Необхідно запровадити ефективний незалежний контроль за широкими повноваженнями спецслужби, що має включати суттєво розширення та посилення парламентський контроль через спеціальний комітет, чітке визначення контролю з боку Президента, а також вимоги щодо щорічної публічної звітності спецслужби про свою діяльність.

Не завжди положення проекту закону втілюють ці базові принципи, іноді положення є надто загальними та нечіткими. Однак варто визнати, що значною мірою реформа СБУ залежатиме від політичної волі президента, парламенту та самої СБУ, а тому навіть досконалі положення можуть залишитися невиконаними. Тому даний проект може стати початком довгоочікуваної реформи СБУ, хоча її реалізація повною мірою буде залежати від процедур та механізмів, які проект чітко не визначає. На жаль, проект закону також чітко не визначає зміст багатьох повноважень СБУ, підстави та порядок їх використання. Це створює багато можливих загроз порушень прав людини в майбутньому.

Тому ми готові підтримати проект цього закону, оскільки він справді дає можливість початку цієї реформи. 

Однак певні положення проекту закону все ж потребують доопрацювання з метою захисту прав людини, оскільки вони прямо суперечать міжнародному праву та Конституції України.

Зокрема, на нашу думку, у проекті потрібно змінити:

1)    П. 2 ч. 1 ст. 13 проекту закону: жодна спецслужба демократичних країн не може безоплатно отримувати будь-яку інформацію від усіх приватних чи державних суб’єктів. СБУ може лише запитувати інформацію, однак обов’язку її надавати у приватних суб’єктів не повинно бути, особливо коли мова не йде про кримінальне розслідування. У демократичних країнах таке повноваження спецслужби розділено щонайменше на дві окремі процедури: отримання інформації для оперативно-службової інформації спецслужби (відповідно тут також є різниця, від кого запитується інформація, оскільки приватні суб’єкти, як правило, не зобов’язані взагалі надавати ніякої інформації, якщо це не вимагається кримінальним розслідуванням, а тому надання такої інформації можливе виключно добровільно або за рішенням суду); отримання інформації в цілях кримінального розслідування (повинно регулюватися так само, як для всіх інших правоохоронних органів, а отримання певної інформації можливе виключно на підставі дозволу суду);

2)    Ч. 3 ст. 13 порушує вимоги ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини щодо використання обладнання для зняття інформації з каналів зв’язку, оскільки така процедура щодо ідентифікованих підозрюваних повинна здійснюватися виключно для розслідування злочинів, а не для збору оперативно-службової інформації. У такій редакції проект закону дозволяє «прослуховувати» практично будь-яку особу в країні без жодних підстав та гарантій зловживання цим правом. Це положення прямо порушує вимоги ст. 31 Конституції України, котра встановлює необхідність отримання санкції та обмежує ці процедури виключно кримінальним процесом.

3)    Та ж ч. 3 ст. 13 містить положення щодо доступу до всіх баз даних, які не мають навіть спецслужби в багатьох авторитарних країнах, а в демократичних країнах такі повноваження взагалі є неможливими. Вони порушують існуючі міжнародні стандарти щодо захисту приватного життя та персональних даних. З огляду на це, наступне повноваження повинно бути повністю виключено з проекту закону:

«Для отримання інформації Служба безпеки України може використовувати:… прямий доступ до автоматизованих інформаційних, довідкових, систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, держателем (адміністратором) яких є правоохоронні органи, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації будь-якої форми власності, а також одержувати від них копії інформаційних фондів зазначених систем з їх оновленням у режимі реального часу». 

Нагадаємо, що відповідно до міжнародних стандартів прав людини приватні суб’єкти зобов’язані надавати виключно інформацію, що є необхідною для розслідування конкретної кримінальної справи, причому певна інформація може надаватися виключно за рішенням суду.

Відповідно необхідно вилучити у п.17) Прикінцевих та перехідних положень проекту закону, змінах до закону про боротьбу із тероризмом вилучити пункт 8 ч. 1 ст. 15 з аналогічним формулюванням, що надає доступ до інформаційних систем, які знаходяться у недержавних суб’єктів.

4)    Ч. 4 ст. 13 повинна бути змінена, оскільки вказана інформація провайдерів телекомунікацій становить загальне спільне поняття «таємниця кореспонденції». Ст. 31 Конституції чітко визначає, що дана інформація може бути надана виключно за рішенням суду з метою запобігти скоєнню злочину чи розслідувати злочин.  

5)    П. 19 ч. 1 ст. 11 проекту закону.  Фактично це положення дозволяє без жодних підстав зупиняти будь-яку особу та проводити її огляд та огляд її речей і транспортних засобів. СБУ не може мати відповідних повноважень, оскільки вони можуть належати виключно правоохоронним органам. Особливою проблемою цього положення є те, що перевірку документів, огляд осіб і речей дозволяється робити навіть не для розслідування правопорушень.  Для цього не вимагається жодних суттєвих підстав, що суперечить вимогам ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини.

6)     Вилучити пункт 7) ч. 1 ст. 11 проекту закону та у п. 14) Прикінцевих та перехідних положень проекту закону, змінах до закону «Про контррозвідувальну діяльність» вилучити пункт 35 ч. 2 ст. 7 та ч.2 п 8) ст. 82, якими визначено право СБУ блокувати ресурси в інтернеті та зобов’язання операторів телекомунікацій встановити відповідне обладнання, що надасть повний автоматичний доступ СБУ. З 2003 року СБУ прагне отримати відповідні повноваження. Однак таких повноважень не мають спецслужби жодної демократичної країни. Навіть у авторитарних країнах ці повноваження часто належать іншим окремим службам. У демократичній країні спецслужби можуть у різні способи впливати на винесення рішення щодо обмеження доступу до ресурсів, однак реалізують ці рішення виключно самі оператори телекомунікацій. Використання обладнання надає СБУ можливості безпосередньо втручатись у мережі телекомунікацій, встановлює систему тотального стеження за користувачами й суперечить численним міжнародним нормам щодо захисту приватного життя громадян. 

7)    У абзаці другому пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень проекту закону замінити слова “на умовах автоматичного доступу до інформації” на “на умовах автономного доступу до інформації”, оскільки теперішня редакція зобов’язує операторів телекомунікацій встановити обладнання для автоматичного доступу до всієї інформації, що становить тотальну безконтрольну систему стеження за всіма громадянами України.

Дискусія навколо цього проекту закону часто точилася насправді навколо двох важливих цінностей: безпеки та свободи людини. Лунало чимало аргументів про необхідність мати сильну спецслужбу у зв’язку із російською збройною агресією. В умовах війни цінність безпеки звісно потребує особливого захисту, однак при цьому важливо не втратити свободу. Ситуація у багатьох країнах на пострадянському просторі показала, що саме сильні й неконтрольовані спецслужби можуть бути основним інструментом авторитаризму. Тому важливо закласти ефективні запобіжні інструменти при реформі СБУ для збереження свободи. Насправді ці цілі не суперечать одна одній й приклади багатьох країн довели, що захист свободи може відбуватися спільно із захистом безпеки. 


[1] Порівняльна таблиця проекту закону до другого читання доступна на сайті профільного комітету парламенту: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70243

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Перелік організацій, які приєдналися до відкритого звернення: 

Центр громадянських свобод

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Інтернет Асоціація України

Центр протидії корупції

Харківська правозахисна група

Харківський інститут соціальних досліджень

Рух “Простір свободи”

Центр прав людини ZMINA

Фундація Відкритий Діалог

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

БФ “Людина і право” 

Лабораторія цифрової безпеки

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)

Центр демократії та верховенства права

Інститут масової інформації

ГО Truth Hounds

Український незалежний центр політичних досліджень

ГО “Клуб сталого розвитку “Південна ініціатива”

Асоціація УМДПЛ

Освітній дім прав людини – Чернігів

Громадська організація “МАРТ”

Одеська обласна організація ВГО КВУ

Платформа прав людини

БФ Восток SOS

Назад
Попередня Наступна