Олександра Романцова виступила під час дискусії дискусія «Зниклі безвісти особи та відповідальність: підтримка України у масштабних розслідуваннях справ щодо зниклих безвісти осіб» у Гаазі
19 червня в Гаазі відбулася експертна дискусія «Зниклі безвісти особи та відповідальність: підтримка України у масштабних розслідуваннях справ щодо зниклих безвісти осіб», участь у якій зокрема взяла виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Подія стала частиною масштабної конференції, організованої Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ).
Українські та міжнародні експерти, представники уряду та правозахисники взяли участь у дискусії, яка була присвячена підтримці широкомасштабних розслідувань справ осіб, зниклих безвісти внаслідок російського вторгнення. Спікери обговорили, як Україна прагне виконувати свої зобов’язання у сфері прав людини, розслідуючи окремі зникнення, одночасно працюючи над пошуком великої кількості зниклих безвісти осіб у складних умовах. А також розглянули способи, за допомогою яких судові процеси можуть підтримувати масштабні розслідування зникнень.
Артур Добросердов, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України підкреслив, що з травня 2023 року в Україні працює Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який наразі містить інформацію про понад 70 000 осіб: «Реєстр також містить окремий розділ про невпізнані людські останки, що підкреслює масштаб і складність цієї проблеми. Ця централізована система має вирішальне значення для розшуку зниклих безвісти, підтримки розслідувань та забезпечення притягнення до відповідальності».
Крім пана Добросердова та пані Романцової, під час дискусії виступили генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомбергер, начальник Управління з розслідування воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора України Юрій Бєлоусов, експертка з правових питань Регіонального центру прав людини д-р Катерина Рашевська, членкиня Незалежної комісії ООН з розслідування ситуації в Україні Врінда Гровер, колишній посол США з особливих доручень з питань глобального кримінального правосуддя Стівен Рапп, колишній керівник досліджень Лабораторії ДНК-ідентифікації Збройних сил США (AFDIL) і колишній директор з науки і технологій МКЗБ д-р Томас Парсонс.
«З огляду на складну ситуацію в процесі пошуку безвісти зниклих, яка сталася через повномасштабну агресію РФ проти України, ми маємо визнати, що український національний правовий механізм пошуку БЗ (безвісти зниклих) виявився абсолютно непристосованим для опрацювання різкого великого збільшення таких людей внаслідок війни. Фактично, в Україні діє модель пошуку розрахована на мирний час з основним навантаженням на слідчі органі та проведення кримінального розслідування. Що більше нагадує процес розслідування злочину, пошуку та притягнення злочинця до відповідальності, де завдання знайти зниклого посідає на другорядне місце.
Головна мета наших пропозицій щодо реформування чинної національної системи пошуку БЗ є орієнтування на потреби звичайних людей, які, на жаль, зіштовхнулися з проблемою, що їхня близька людина знаходиться в статусі БЗ. Однією з основ наших пропозицій є створення “єдиного вікна” для сімей БЗ. Єдине вікно для звернень сімей сприятиме кращій комунікації з відповідальним органом та захистить сім’ї від потреби звернення до кожного в Україні органу залученого до процесів пошуку, який перенаправляє до сусіднього або не надає актуальної інформації», — зазначала Олександра Романцова.
Нижче можна подивитися прямий ефір з події:
Цей круглий стіл став п’ятим у серії заходів, організованих МКЗБ для розгляду питань, пов’язаних зі справами зниклих безвісти та насильницькими зникненнями внаслідок російського вторгнення. Перша зустріч у Києві у травні 2024 року була присвячена інституційній та законодавчій базі. На наступних зустрічах обговорювалася роль судово-медичної експертизи та баз даних (Варшава, червень 2024 р.), викрадення та депортація українських дітей (Гаага, червень 2024 р.) та відшкодування збитків сім’ям зниклих безвісти (Гаага, організована спільно з Реєстром збитків для України, квітень 2025 р.). Під час усіх круглих столів учасники наголошували на необхідності проведення ретельних розслідувань, що ґрунтуються на дотриманні прав людини, які б забезпечили отримання доказів, прийнятних для суду, уможливили б відшкодування збитків і заклали б основу для довгострокового правосуддя.
