«Рішення ЄСПЛ — це початок тривалого процесу»: Як Україна добивається притягнення Росії до відповідальності за порушення прав людини в Криму
12 березня 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася публічна дискусія, організована Центром громадянських свобод спільно з партнерами – Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) та Регіональним центром прав людини. У заході взяли участь експерти з прав людини, правники, представники державних та міжнародних організацій. Учасники розглянули процес виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Україна проти Росії» та обговорили його значення для звичайних людей. Напередодні чотири правозахисні організації зробили Подання до Комітету Міністрів щодо рішення Україна проти РФ (щодо Криму).
26 червня 2024 року набуло чинності рішення у міждержавній справі «Україна проти Росії», яке стало першим судовим рішенням міжнародного суду щодо масових порушень прав людини в Криму. Суд визнав численні факти насильницьких зникнень, катувань, нелюдського поводження, порушень права на життя та свободу. Зафіксовано випадки катувань українських військових, етнічних українців, кримських татар і журналістів, а також принизливі умови утримання під вартою. Окремо суд відзначив незаконне позбавлення волі українських політичних в’язнів, використання незаконних судових механізмів за російськими законами та відсутність ефективних механізмів їхнього оскарження. Також задокументовані порушення свободи мирних зібрань, переслідування та залякування релігійних лідерів і українських релігійних організацій, позбавлення майна, утиски україномовних дітей, обмеження права на освіту та неможливість відмовитися від російського громадянства.
4-6 березня 2025 року Комітет міністрів Ради Європи – орган, відповідальний за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ – розпочав роботу над формуванням зобов’язань РФ щодо виконання цього рішення. Українські правозахисники подали свої пропозиції щодо процедури імплементації.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко зазначила, що рішення ЄСПЛ має не лише юридичне, а й політичне значення: «Це перший випадок, коли суд офіційно визнав масштабні репресії в Криму. Комітет міністрів Ради Європи підтвердив, що порушення, зафіксовані ЄСПЛ, свідчать про існування системної практики порушень прав людини, спричиненої незаконним поширенням російського законодавства на окуповану територію. У зв’язку з цим комітет закликав відновити дію українського законодавства в Криму. Вже зараз необхідно координувати зусилля державних органів і громадського сектору для імплементації рішення, зокрема, щодо звільнення всіх українських політв’язнів і припинення переслідувань наших громадян».
Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод пояснив, що рішення ЄСПЛ є лише початком тривалого процесу: «Виконання рішення має кілька вимірів: фінансовий, загальні та індивідуальні заходи. Загальні заходи стосуються системних проблем, тоді як індивідуальні – конкретних людей, чиї права були порушені. Це не просто статистика – за кожним порушенням стоять реальні прізвища. Багато з цих людей нині перебувають за ґратами в Росії, і їх потрібно повертати. Також необхідно відновити діяльність громадських і релігійних організацій, які зазнали утисків. Порушення, зафіксовані ЄСПЛ, не припинилися – вони тривають з 2014 року й досі. Тому важливо розробити дієву програму виконання цього рішення».
За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, нині необхідно посилювати міжнародний тиск: «Мають бути залучені моніторингові механізми та відповідні міжнародні структури, зокрема представництва ООН та Ради Європи, щоб забезпечити належний контроль за виконанням рішення. Важливо, щоб цей процес не залишився лише декларативним, а супроводжувався конкретними кроками, які змусять Росію виконати свої зобов’язання».
Експерт Регіонального центру прав людини Микита Петровець наголосив на значенні порушень міжнародного гуманітарного права в рішенні Суду та Комітету Міністрів: «Європейський суд з прав людини визнав, що встановлені ним порушення прав людини в окупованому Криму мають ознаки серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, а отже воєнних злочинів. Важливо, що Комітет Міністрів врахував пропозицію наших організацій та зобов’язав РФ забезпечити розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб у згаданих діях, у тому числі військового та політичного керівництва. Ця рекомендація повинна стати нагадуванням для Міжнародного кримінального суду, що російські злочинці очікують на свої ордери на арешт у зв’язку із вчиненими міжнародними злочинами в окупованому Криму з 2014 по 2022 роки».
Підсумовуючи, учасники дискусії наголосили, що хоча Росія поки що не виконує рішення ЄСПЛ, це не означає, що міжнародний тиск має послабитися. Крім того, Україна повинна продовжувати роботу над механізмами компенсації та притягнення винних до відповідальності.
