15.10.2024

«Багато священників і пасторів, як-то я, зазнали переслідувань». Під час сайд-івенту щодо обмеження релігійної свободи на Warsaw Human Dimension Conference

7 жовтня у Варшаві відбувся сайд-івент щодо обмеження релігійної свободи під час Warsaw Human Dimension Conference 2024. Модераторкою події стала виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, також одним зі спікерів виступив правовий аналітик організації Валентин Сердюк. На заході розглянули придушення свободи віросповідання в окупованій Росією Україні.

З перших місяців російського вторгнення в Україну, яке почалося в лютому 2014 року, релігійні громади різних конфесій сповна відчули всю жорстокість і нещадність репресивної політики Росії на окупованих територіях. Російські війська цілеспрямовано переслідували релігійних лідерів та окремих вірян. Представників релігійних меншин свавільно заарештовували, погрожували, били, незаконно ув’язнювали, катували, а деяких навмисно вбивали.

Під час дискусії українські спікери зосередилися на широкомасштабних релігійних репресіях і воєнних злочинах, скоєних на окупованих Росією територіях України. Метою зустрічі стало об’єднання зусиль у розслідуванні цих злочинів, сприяння міжнародним судовим діям та захист релігійних громад у зонах конфлікту.

Спікерами також стали: адвокат Харківської правозахисної групи Микола Комаровський; пастор церкви «Благодать» міста Мелітополь, директор Департаменту релігійної свободи Місії Євразія Михайло Брицин; а також голова Ради релігійного центру «Союз Християнських Церков України», який був викрадений російськими військовими та утримувався в катівні. Вони зокрема представили задокументовані докази цих порушень, дослідивши, як російська влада використовувала релігійні переслідування як інструмент для підриву української ідентичності та суверенітету. 

«Нам вдалося встановити численні порушення щодо релігійних об’єктів. Ці злочини передусім включають фізичне знищення та пошкодження, такі як ракетні удари, атаки безпілотників-камікадзе та артилерійський обстріл. Крім того, ми задокументували численні та поширені випадки розграбування культових споруд російськими військовими, їх закриття та перепрофілювання під адміністративні об’єкти. У деяких випадках російська армія використовувала церковні будівлі та прилеглі території як військові бази, ймовірно, для прикриття власних позицій.

Щодо загальної кількості зафіксованих випадків — станом на 1 грудня 2023 року було щонайменше 630 задокументованих епізодів щодо вчинення протиправних дій щодо релігійних установ. Важливо зазначити, що кількість сьогодні значно більша, оскільки в деяких випадках, зокрема, коли ми говоримо про збір даних з окупованих територій, інформація про певні інциденти стає доступною лише зі значною затримкою. Про деякі злочини стане відомо лише після деокупації українських територій. Безперечно, всі вищезазначені дії є свідченням політики РФ, спрямованої на знищення релігійних об’єктів в Україні», — розповів Микола Комаровський.

«В 2022 році наше місто було окуповано російськими військами. Спочатку церкви намагались продовжувати богослужіння. Ми як священники збирали людей на молитву. Ми допомагали людям продуктами, одягом, ліками. Але діяльність українських церков на окупованих територіях не влаштовувала російську окупаційну владу. Тому почалися арешти служителів, допити. Російські військові почали відбирати церковні будівлі. Діяльність більшості церков була заборонена.

Протягом шести місяців ми продовжували служіння на окупованій території. Але потім наша церква була захоплена російськими військовими. Просто під час служіння зайшли військові, заборонили його, зняли відбитки пальців у всіх, проводили обшуки в церкві та в наших домах. Наша церква була третьою в місті, яку закрили росіяни. Сьогодні там росіянами закриті 17 церков. В таких містах як Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Токмак, Енергодар, Каховка, Олешки — залишилися поодинокі церкви. Багато священників і пасторів, як-то я, зазнали переслідувань. Деякі священники та віряни й сьогодні все ще знаходяться у в’язницях, а деякі просто вбиті», — поділився Михайло Брицин.

Назад
Попередня Наступна
buttons