У війні проти РФ Україна має зберегти розмаїття суспільства, – правозахисники

Розмаїття українського суспільства – це важливий актив, який посилює стійкість  нашої нації. Саме тому варто плекати і берегти її попри агресію РФ, яка, зокрема, збирається знищити основи існування українського народу, а це толерантність і взаємоповага. Про це йшлося під час брифінгу для іноземних ЗМІ, який відбувся напередодні. Брифінг був організований Центром Громадянських Свобод і Українським кризовим медіа-центром у межах проєкту «Пункт 7» («Сприяння соціальній згуртованості в Україні»), у партнерстві з БФ «Восток SOS», за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи верховенства права в Україні (ABA ROLI Ukraine).

Учасники брифінгу акцентували увагу на тому, що повномасштабна російська агресія стала не просто екзистенційним викликом для української нації, але й «вікном можливостей». Так, саме зараз можна дати поштовх для вирішення багатьох питань, які поступово назрівали в українському суспільству. Це і питання облаштування вимушених переселенців, внутрішньо-переміщених осіб (ВПО), і поновлення прав кримськотатарського народу, й інтеграція в суспільство ромської спільноти, збереження єврейської громади та подолання дискримінації ЛГБТ-спільноти.

«ВПО потребують комплексної підтримки: це і розміщення (тобто потребують нового житла) і гуманітарної, юридичної і психологічної допомоги. Окрім того, вони потребують допомоги держави у питанні інтеграції їх до нових громад», – наголосила Анастасія Горпінченко, комунікаційна менеджерка БФ “Восток-SOS”, який займається допомогою ВПО з 2014 року.

Вона також наголосила, що найбільш гострим для внутрішньо переміщених осіб є питання забезпечення житлом. Його, за її словами, потрібно розглядати у довгостроковій перспективі, адже багатьом вимушеним переселенцям просто не буде куди повертатися після звільнення тимчасово окупованих територій.

Продовжуючи тему впливу російської агресії на українське суспільство, Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, наголосив на тому, що українці – це різні етнічні групи. І геноцид з боку росіян стосується всіх.

«Нагадаю, що війна проти України розпочалася у 2014 році. З того моменту ми моніторимо і документуємо порушення прав людини на території тимчасово окупованого Криму. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, у Криму 247 осіб переслідуються за політичними мотивами, з них 177 – це кримські татари. Зараз у місцях несвободи перебувають 133 політв’язні, у колоніях – 90, 43 з них перебувають у СІЗО, з них 120 – це представники корінних народів», – зазначив він.

Він також додав, що після 24 лютого розпочалася нова хвиля переслідувань з боку РФ на нових окупованих територіях, а це Херсонська область і частина Запорізької області, до, зокрема, мешкають кримські татари і караїми.

«Так, після 24 лютого, ми зафіксували 197 насильницьких викрадень, з них 74 – це представники корінних народів. У дні кримськотатарського прапору викрали приблизно 50 осіб, більша частина з них – представники кримсько-татарського народу. Крім катувань окупанти проводять так зване «перевиховання», змушують людей говорити, що Путін – це президент світу, а Зеленський – х…ло», – додав Ескендер Барієв, наголосивши, що це зовсім не повний перелік таких насильницьких викрадень.

Йосиф Зісельс, президент Асоціації єврейських громадських організацій та общин України наголосив на тому, що головною проблемою єврейської спільноти під час нового етапу російсько-української війни став великий медіальний вік її представників, що значно ускладнювало евакуацію людей з зони бойових дій. Окрім того, за його словами, єврейська громада виявилася корисною не лише для своєї спільноти, а й для всієї політичної нації, також єврейська громада комплексно вирішує питання допомоги своїм представникам, які змушені були виїхати до Росії.

«Ми опікуємося родинами, які виїхали до Росії та допомагаємо виїхати до Грузії, інших країн, аби потім повернутися до України», – зазначив він.

Своєю чергою, Юліан Кондур, координатор Ромського жіночого фонду “Чіріклі”, розповідаючи про виклики, які постали перед ромською спільнотою, наголосив на тому, що надалі головними питаннями залишаються проблеми інтеграції ромів до суспільства. Найбільш болючим лишається питання наявності документів, які посвідчують особу. Так, за його словами, до 30 тис. ромів не мають документів, які посвідчують особу і це зараз ще більш актуально, адже це “доступ до «гуманітарки», житла”.

«За нашими оцінками близько 100 тис. ромів залишили місце проживання, 50 тис. з них виїхали до ЄС, є тенденція до повернення. Окрім того, на жаль, ми змушені констатувати, що втратили зв’язки з ромами з Росії», – додав Юліан Кондур.

Представник ромської спільноти також наголосив, що включення питань ромів й інших вразливих груп до планів відбудови регіонів, які постраждали від бойових дій, буде сприяти вирішенню багатьох важливих питань представників вразливих груп населення.

Експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ”, Андрій Кравчук, описуючи проблеми ЛГБТ-спільноти, зазначив, що наразі перед представникам українського суспільства різної орієнтації стало актуальним питання згуртованості та взаємної поваги, толерантності.

«За чотири місяці війни ми зафіксували 48 випадків порушень прав представників ЛГБТ-спільноти, 29 з них ми кваліфікуємо як «злочини ненависті», у 13 випадках ми мали справу з порушенням з боку правоохоронців», – зазначив він.

«Ми швидко згуртувалися для допомоги та працюємо за двома головними напрямками. Перший – це забезпечення житлом: ми організували шелтери для ЛГБТ-біженців у західній та центральній Україні. Другий напрямок роботи – ми організували збір коштів на допомогу українській армії. Ми служимо в армії, нас мобілізують. З початком війни ми не фіксуємо випадків гомофобної поведінки в українській армії», – наголосив він.

Андрій Кравчук додав, представники ЛГБТ-спільноти чекають узаконення одностатевих партнерств, що нівелює дискримінація у частині визнання стосунків, впорядкує, зокрема, матеріальні відносини одностатевих пар. Важливим для представників цієї вразливої групи населення є криміналізація злочинів ненависті.

Зазначимо, ви можете ознайомитися з докладним аналізом ситуації, в якій опинилися вразливі групи населення після початку повномасштабної агресії РФ у лютому цього року.