ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

Поділитися