ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Росія

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля –  взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Сьогодні окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

Акція в Одесі відбулася в рамках регіонального туру містами України на підтримку “в’язнів Кремля”, що  триватиме два місяці – з середини серпня до середини жовтня – далі у Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінниці (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Як українці реагують на масові протести у Москві

6 Серпня, 2019

Оригінальна новина

Масові акції протесту у Москві з вимогами реєстрації незалежних кандидатів на виборах до міськдуми пройшли в Україні майже непоміченими. Чому? Про це – у матеріалі DW.

Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019Затримання учасника несанкціонованої акції протесту за вільні вибори у Москві. 3 серпня 2019

Сотні затриманих, десятки травмованих – у суботу, 3 серпня, у Москві вже вдруге за останні два тижні тисячі людей вийшли на вулиці з протестами через недопуск незалежних кандидатів на вибори до міської думи російської столиці.

Українські ЗМІ про події у Москві розповідали вельми докладно. На офіційному ж рівні, ще після перших мітингів та затримань 27 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України виступило із заявою, у якій рішуче засудила масові репресії з боку російської влади. “Варварське побиття власних громадян, численні арешти та затримання, застосування штучних та дискримінаційних передвиборчих фільтрів, покликаних забезпечити участь у виборах виключно “зручних кандидатів”, доводить неспроможність російської влади забезпечити демократичне волевиявлення, демонструє її страх перед реальною політичною конкуренцією”, – йшлося в офіційній заяві МЗС України.

Водночас жодних акцій солідарності від українського громадянського суспільства не відбулося. Чому українці, які самі у 2004-му, а згодом і у 2013-му році, виборювали право на чесні вибори та пройшли через придушення акцій протесту, стримано реагують на схожі події у сусідній країні?

Біль і травма даються взнаки

Експерт з політичних питань київського центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк вважає, що відповідь на це питання криється у тому, що нинішні акції протесту у Москві в Україні не сприймають всерйоз. Октисюк нагадує, що спроби домогтися змін в Росії через громадянську непокору, наприклад під час протестів на Болотній площі, були і раніше, однак виявилися безрезультатними. До того ж, зміну влади підтримують далеко не всі у російському суспільстві. “Українці бачать, що там хоче змін лише невелика група людей, лібералів. Інших Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) влаштовує, зокрема середній клас. А без підтримки середнього класу та студентів масового протесту не буде. Якщо це не потрібно самим росіянам, – то навіщо це українцям?” , – розмірковує Октисюк.

Олександра МатвійчукОлександра Матвійчук

Натомість голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS” Олександра Матвійчук вважає, що у відносинах українців з росіянами дається взнаки психологічна травма останніх п’яти років: анексія Криму і війна на Донбасі. “Говорить біль і травма людських і територіальних втрат”, – каже Матвійчук.

При цьому вона переконана, що підтримка українцями росіян, які протестують проти порушення своїх виборчих прав, зараз є необхідною. “Треба визнати, ті росіяни, хто зараз протестує у Москві, були ядром антивоєнних маршів у 2014 році, не визнали окупації Криму, засуджують гібридну війну на Донбасі, розв’язану Путіним. Було б правильно українцям продемонструвати свою солідарність”, – вважає українська правозахисниця.

Матвійчук розповіла, що представники українського громадянського суспільства нині обговорюють можливості проведення акції солідарності. Однак поки що, за її словами, не визначились із форматом, який би дозволив уникнути використання такої акції пропагандистськими російськими ЗМІ з метою звинувачення України у втручанні у внутрішні справи РФ.

Також українські правозахисники нині працюють над тим, аби спростити процедуру отримання політичного притулку чи статусу біженця для росіян в Україні, оскільки прогнозують, що після масових протестів в Росії почнеться хвиля репресій проти громадських лідерів, зокрема тих, які прагнули зареєструватися незалежними кандидатами на виборах до міської думи Москви.

“Байдуже ставлення”

Російський правозахисник, доктор політичних наук і керівник київської експертної групи “Сова” Михайло Савва є одним з тих, хто раніше отримав в Україні статус біженця. Він вважає, що нині українське суспільство щонайменше абсолютно байдуже ставиться до російських масових акцій протесту через понятійні узагальнення, яке, як каже Савва, використовували українські політики, ЗМІ та правозахисники від 2014 року. “Трагічні події в Україні в українській суспільній думці були прив’язані не до режиму Путіна, а до всього російського народу. Таке узагальнення переноситься не на дії російської влади, а на весь народ, навіть на тих, хто бореться із цим режимом”, – впевнений він.

«Ніч з Олегом Сенцовим» 

18 Липня, 2019

«Ніч з Олегом Сенцовим»  Save Oleg Sentsov разом з музикантами, письменниками, родичами та близькими політв‘язнів відзначають шостий день народження українського режисера, який він проводить у російській неволі.

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Олександра Матвійчук: МКС – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за злочини проти України

17 Грудня, 2020

Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі, 14 грудня, оприлюднив звіт про ситуацію в Україні. В рамках попереднього аналізу, прокурор дійшов до висновку, що МКС може ініціювати розслідування подій під час Майдану, захоплення та окупації Криму і війни на Донбасі. Очільниця правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, у коментарі 24 каналу, пояснила, що Україна мала б ратифікувати Римський статут й це забезпечило б повноту всіх прав в рамках такого розслідування. Разом з тим, це рішення МКС дасть поштовх до притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна та його поплічників за злочини, скоєні в Україні.

«За процедурою це означає, що етап попереднього розслідування Міжнародного кримінального суду закінчився й суд бачить для себе можливість втрутитися в ситуацію. Зараз прокурор МКС звертається до суду із проханням отримати дозвіл на проведення повноцінного розслідування. Це означатиме, що Міжнародний кримінальний суд вже буде не просто приймати матеріали», – сказала Олександра Матвійчук. 

До цього Міжнародний суд приймав матеріали й від Генеральної прокуратури, і від українських правозахисних організацій, від інших установ або ініціативних груп. 

«А зараз буде проводити розслідування самостійно: збирати докази, вислуховувати й документувати свідчення, відкривати ордери на арешт, відкривати польові офіси в Україні. Україна ж має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом і, на жаль, не має жодних прав, бо ми досі не ратифікували Римський статут», – підкреслила правозахисниця. 

Олександра Матвійчук відмітила, що попри розповсюджені хибні думки, що після того, як Росія вийшла з МКС, це може стати перепоною до притягнення до відповідальності громадян РФ, все ж істеблішмент РФ може відповісти за свої злочини на території України саме в рамках юрисдикції Міжнародного кримінального суду. 

«МКС розслідує злочини на території України й під територією України він розуміє й окуповані території Криму й Донбасу, тому незалежно від громадянства, якщо люди вчиняли ці злочини на території України, то вони можуть бути, за умов доведеності їх вини, притягнені до відповідальності Міжнародним кримінальним судом. Тобто, МКС це – мало не єдина можливість притягнути до відповідальності Путіна та його поплічників за ті злочини, які вони вчиняли на території України», – пояснила правозахисниця.

При цьому, не ратифікувавши Римський статут, додає Олександра Матвійчук, який визначає цю юрисдикцію, Україна сама себе обмежила у правах в рамках майбутнього процесу. 

«Бо з одного боку ми маємо обов’язки перед Міжнародним кримінальним судом й вже в наступному році тут можуть бути відкриті польові офісу, а з іншого – ми не маємо ніяких прав, але ми б їх мали, якби український парламент ратифікував Римський статут», – підсумувала правозахисниця. 

Нагадаємо, у документі, розміщеному на офіційному сайті МКС, зазначається, що канцелярія прокурора МКС, проаналізувавши всі події за семирічний період, з моменту початку Революції Гідності, зокрема російську окупацію Криму та спробу захоплення Донбасу, встановила факти вчинення РФ злочинів: масові депортації, тортури, викрадення, примушування до військової служби жителів окупованих територій в армії країни-агресора тощо.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Ініціатива ЦГС запустила акцію термінової допомоги “Врятуємо Джеміля Гафарова”

29 Січня, 2020

31 січня відбудеться суд за поданим адвокатом Джеміля Гафарова позовом проти керівництва СІЗО у Сімферополі, яке відмовляло тяжкохворому Джемілю Гафарову у проведенні медичного обстеження.

Джеміль Гафаров обвинувачений у сфабрикованій справі у “тероризмі”. Він був затриманий 27 березня 2019 під час масових арештів кримських татар. Ще до взяття під варту Джеміль Гафаров мав інвалідність та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня.

При такій хворобі навіть за російськими законами заборонено тримати людину в СІЗО. Натомість він знаходиться за гратами більше дев’яти місяців. Адвокат прямо стверджує, що його підзахисний перебуває в критичному стані, який становить загрозу життю Гафарова.

⁉️ ЩО РОБИТИ?

Ініціатива #PrisonersVoice (раніше #SaveOlegSentsov) запускає акцію термінової допомоги для порятунку Джеміля Гафарова! Ми вимагаємо припинити знущання над хворою людиною в СІЗО, провести належний медичний огляд та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Ми закликаємо усіх небайдужих долучитися до акції, роздрукувати підготовлений шаблон листа, підписати його та відправити на вказані у тексті адреси.

➡️ Текст листа можна завантажити за посиланням.
https://goo-gl.su/qzK5

Для швидкості ви можете також продублювати листи електронною поштою:

♦️ Інтернет-приймальня Генеральної прокуратури Російської Федерації
https://goo-gl.su/qwp5rcpw

♦️ Інтернет-приймальня Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації
https://goo-gl.su/Q3184

♦️ Інтернет-приймальня Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації
https://goo-gl.su/NQXuz

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів

12 Листопада, 2019

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів так званої ялтинської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Муслім Алієв засуджений до 19 років позбавлення волі, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеін Куку і Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років позбавлення волі.

 

Фігуранти справи були затримані у лютому-квітні 2016 року в Ялті. Суд визнав їх винними у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Обидва звинувачення будуються на доказах нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір” та проведенні відповідних партійних зібрань. Сторона захисту неодноразово заявляла про фальсифікації доказів, на яких будувалося звинувачення. Окрім того, де-факто влада застосовує подвійне покарання за одну і ту ж тривалу нібито дію, що порушує не тільки Конституцію РФ (ст. 50), а й ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. За версією слідства, вина фігурантів справи у скоєнні обох злочинів – нібито участі в «Хізб ут-Тахрір» і підготовці до насильницького захоплення влади – доводиться на основі оспорюваних стороною захисту доказів їх участі у Хізб ут-Тахрір і відповідних зборах. 

 

Ми підкреслюємо, що використання окупаційною владою в Криму антитерористичного російського законодавства є основним інструментом переслідування і тиску на кримськотатарських активістів і правозахисників, у тому числі засудженого до 12 років позбавлення волі Емір-Усеіна Куку. 

 

Ми рішуче засуджуємо переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями і вимагаємо від уряду РФ негайно припинити використання антитерористичного законодавства РФ на тимчасово окупованій території в порушення IV Женевської конвенції 1949 р.

 

Ми звертаємося до міжнародних організацій і урядів демократичних країн і просимо:

 

Продовжити тиск на владу Російської Федерації з вимогою припинити переслідування мусульман і кримськотатарських активістів.

Засудити використання Російською Федерацією власного антитерористичного законодавства для переслідування мусульман і кримськотатарських активістів в тимчасово окупованому Криму.

Сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських «судах».

Сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, прокуратури АРК з вимогою:

 

Забезпечити ефективне розслідування кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі і переслідування Мусліма Алієва, Інвера Бекірова, Емір-Усеіна Куку, Вадима Сірука, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова, а також всіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини і інші порушення прав людини.

Розробити і затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи і піддаються політично мотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади Криму і РФ.

–        Ухвалити в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 0892) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях.

Проект підготовлений за підтримки Міністерства Закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини

“КримSOS”

Центр громадянських свобод

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA
Регіональний центр прав людини

Кримський дім

Інститут релігійної свободи

Спеціальний захід у рамках щорічної конференції ОБСЄ у Варшаві був присвячений проблемам з релігійною свободою на окупованих Росією українських територіях Криму і Донбасу.

19 Вересня, 2019

В заході, організованому 19 вересня Центром громадянських свобод у партнерстві з Інститутом релігійної свободи, взяли участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, релігійні діячі та громадські активісти.

Інформацію про складнощі, з якими стикнулися українські віруючі різних конфесій Криму, Донецької та Луганської областей (Донбасу) внаслідок російської окупації, представили архієпископ Євстратій (Зоря), заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України, адвокат кримських татар та кримських політв’язнів Лілія Геменджи, керівник програми російського Правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов та виконавчий директор Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Відсутність належного міжнародного моніторингу в Криму та закритість для правозахисних організацій, особливо окупованих територій Донецької та Луганської областей, породжує цілковиту безкарність окупаційної влади, яка не відповідає не перед ким за свої численні злочини на ґрунті релігії. Це спонукає російську владу в Криму та незаконні військові формування на сході України, підтримувані Росією, продовжувати своє насилля проти віруючих і релігійних меншин.

Правозахисники також зауважили, що нинішні щоденні звіти Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) не згадують навіть кричущі факти релігійних переслідувань у зоні військового конфлікту на Сході України.

Учасники заходу закликали присутніх дипломатів і структури ОБСЄ, зокрема БДІПЛ і СММ, налагодити всебічний і неупереджений міжнародний моніторинг стану свободи релігії чи переконань, документування і публічне оприлюднення порушень і злочинів на ґрунті релігії на неконтрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей, а також в окупованому Криму.

Більше сотні капканів виставили у центрі Одеси – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених

14 Серпня, 2019

оригінальна новина

Сьогодні, 13 серпня, в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Автор світлини: Марія Томак

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську