ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Правозахисний порядок денний

Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які повинен зробити парламент на захист прав людини. Серед них окремим пунктом – запуск ринку землі.

 

До чого тут ринок землі і права людини? Ще в 2018 році Європейський суд з прав людини ухвалив, що чинний мораторій порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, яка говорить: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.”

 

Таким чином, ЄСПЛ, одна з найавторитетніших судових інстанцій в світі, визнала: чинний мораторій – це порушення прав людини. При цьому, в рішенні суду було зазначено, що дане порушення носить систематичних характер і поширюється не тільки на тих, хто подав відповідну скаргу до суду.

 

Варто особливо відзначити, що цюзнакову справу в ЄСПЛ вели юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, яка входить в “Правозахисний порядок денний”. Ми пишаємося нашими колегами!

 

За час дії мораторію близько півтора мільйони землевласників за час померли, так і не скориставшись своїм правом розпоряджатися власною землею.

 

Саме тому скасування мораторію було таким важливим пунктом вимог нашої платформи. І вчора, майже уночі, ці вимоги були частково виконані. 

Але м чекаємо того дня, коли зможемо впевнено сказати – усі 13 пунктів правозахисного плану дій для парламенту на захист прав людини в Україні виконані і повноцінно працюють. А це значить, що попереду ще багато роботи,

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com
Результаты поиска:

Чому Україні терміново потрібні зміни в законодавстві для захисту жертв домашнього насильства

28 Жовтня, 2020
21 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Про необхідність прийняття подібного документа, а також посилення державної політики щодо захисту жертв домашнього насильства неодноразово заявляли українські та європейські правозахисні організації.
Чому важливо вносити зміни до законодавства саме зараз, та в чому полягає проблема правоохоронної системи у боротьбі із домашнім насильством в Україні?
Зокрема – проблема в пандемії коронавірусу. Ізоляція підняла величезну кількість соціальних проблем, проте, за усім зрозумілим зниженням доходів населення і проблемами бізнесу, ховається і суттєве зростання домашнього насильства в умовах карантину.
Саме тому, Президент наголосив на важливості боротьби із домашнім насильством в умовах пандемії. Навіть за даними прес-служби Президента, з початку епідемії збільшилась кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства. Утім, представники Національної поліції стверджують, що з початку року кількість таких звернень не збільшилась, попри те, що за статистикою ГО “Ла-Страда Україна”, кількість дзвінків на гарячу лінію зросла вдвічі.
Представниця організації, психологиня Тетяна Харківська, пояснює таку різницю у кількості звернень трьома основними чинниками:
▪️ Недовіра до представників поліції. Постраждалі від насильства не вірять, що після звернення до правоохоронних органів ситуація зміниться – адже немає куди тікати, а жертва, частіше за все, і далі вимушена залишатися в одному приміщенні з агресором, а в умовах ізоляції під час пандемії ця проблема постала найбільш гостро.
▪️ Страх розголосу та неготовність постраждалих витрачати свій час і сили на бюрократичну тяганину в незрозумілій системі заяв і звернень.
▪️ Відмова поліцейських приїжджати на виклик. Тетяна описує випадки, коли, найчастіше в малих населених пунктах, поліція просто не виїжджає на вказану адресу. Наступного разу, коли вчиняється насильство, зрозуміло, що в поліцію не звертатимуться.
Щоб вирішити територіальне питання, поліцейські, що прибули на місце виклику, повинні виписати терміновий заборонний припис, що змусить кривдника покинути помешкання. Та пані Харківська розповідає про ситуації, коли поліцейські відмовлялися складати цей документ через різні причини, навіть – відсутність з собою бланків. До речі, притулків, куди може звернутися жертва, не вистачає, а ті, що є – переповнені.
Бувають екстрені ситуації, коли психологам гарячої лінії доводиться порушувати принцип анонімності і запитувати імена, адреси потерпілих, щоб викликати їм поліцію, швидку – та навіть тоді трапляється таке, що за вказаною адресою не відчиняють двері поліціянтам, запевняючи, що в них все добре.
«Дуже важливо, – каже Тетяна – пояснювати потерпілим, що без їх згоди, без їх участі і активних дій ситуація не зміниться. Наша мета – показувати позитивні приклади вирішення ситуацій, розповідати про жінок, яким вдалось досягти справедливості.»
У випадках же системного насильства, яке триває в сім’ї роками, служба психологічної підтримки надає контакти відповідних структур та соціальних служб, а для тих, хто вже подав заяву в поліцію – пропонують юридичний супровід протягом всього бюрократичного процесу. Головна ідея – ніхто не повинен залишатися із своїми страхами наодинці. Існують численні лінії психологічної підтримки, соціальні служби, юридичні консультації, які допоможуть вибратися із замкненого кола насильства. Проблема в тому, що більша частина населення не проінформована про це, і просто не знає про можливості, якими вона може скористатися. На жаль, законодавство, яке повинно це питання регулювати, має безліч «білих плям». Саме тому правозахисні організації роками працюють над ратифікацією Стамбульської конвенції, яка би врегульовувала усі зазначені вище проблеми.
Зважаючи на ці факти і статистичні дані – ні у кого не повинно залишатися сумнівів, чи дійсно в Україні необхідно терміново змінювати законодавство і захищати жертв домашнього насильства.
Платформа Правозахисного порядку денного проводить постійну адвокацію щодо ратифікації Стамбульської конвенції – європейського документа, який визначає механізми протидії домашньому насильству, задля того, щоб в Україні запрацювала система захисту потерпілих від нього.
Якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, можете звернутись на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 15-47 або 0 800 500 335. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів.
Також можете звернутися до служба безоплатної психологічної допомоги на карантині «Розкажи Мені».
Завжди можна звернутися до Національної Поліції України за номером- 102 або через мобільний додаток My Pol. Із загостренням ситуації на карантині, МВС також запустило чат-бота з протидії домашньому насильству #ДійПротиНасильства @police_helpbot
Матеріал підготовлений волонтеркою Центру громадянських свобод Anastasia Nahirniak

Звернення на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

9 Вересня, 2020

Звернення Правозахисного порядку денного до української влади із вимогою виступити на захист іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув’язнення за вшанування пам’яті загиблих в українському літаку

 

7 вересня 2020 року, Київ

 

Правозахисні організації України звертають увагу української влади на долю іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, яка у липні цього року була засуджена до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення за участь в акції пам’яті загиблих в українському літаку. 

 

За кілька днів після трагедії 11 січня 2020 року Бахаре Хедаят опублікувала твіт. Вона написала, що збирається вшанувати пам’ять жертв, загиблих в українському літаку, на вході в Технологічний університет імені Аміра-Кабіра в Тегерані. Акція пам’яті зібрала тисячі учасників і стала початком цілої низки акцій протесту проти Іранського корпусу охорони ісламської революції та верховного лідера Ірану.

 

9 лютого 2020 року Бахаре Хедаят затримали в університеті після розмови з представниками служби безпеки університету. Правозахисницю перевезли в слідчий ізолятор, де вона провела 9 днів, після чого вийшла на свободу під заставу. На її захист виступила міжнародна організація Frontline Defenders.

 

25 липня 2020 року Революційний суд в Тегерані засудив Бахаре Хедаят до чотирьох років та восьми місяців ув’язнення. Її визнали винною у “зібранні та змові з наміром вчинити злочини проти національної безпеки” через участь у акціях протесту, що засуджують вбивства цивільного населення на борту Міжнародних авіаліній України PS-752, а також у “пропаганді проти держави” за написання твітів про цей інцидент. Вирок суду також передбачає дворічну заборону брати участь у будь-якій соціальній та політичній діяльності та також три місяці громадських робіт. Бахаре Хедаят подала апеляцію на рішення суду та чекає на її розгляд. 

 

Бахаре Хедаят вже провела 6 років у в’язниці за правозахисну діяльність, зокрема, за участь у кампанії “Один мільйон підписів за зміну дискримінаційних законів проти жінок в Ірані” із вимогою припинити інституціоналізовану дискримінацію жінок в Ірані. Хедаят відпустили на свободу у вересні 2016 року після того, як Робоча група ООН з питань свавільного затримання звернулася до Ірану із вимогою негайно звільнити правозахисницю. 

 

Правозахисні організації України закликають Міністерство закордонних справ України та народних депутатів, які відповідають за міжнародні відносини,  звернутися до Ірану із тим, щоб звільнити від кримінального переслідування незаконно засуджену іранську правозахисницю Бахаре Хедаят.

 

Довідково: 
Літак регулярного рейсу PS-752 «Міжнародні авіалінії України» розбився 8 січня 2020 року у Тегерані. Загинуло 176 людей, серед яких 11 громадян України. Серед загиблих 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 громадян ФРН та Великої Британії. Пізніше Іранський корпус охорони ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проєкт “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Харківська правозахисна група

Освітній дім прав людини

Українська Гельсінська група з прав людини

Центр Гуманістичних технологій АХАЛАР

Центр “Соціальна дія” 

Проєкт “Без кордонів”

Українська правова консультативна група

Фундація Відкритий Діалог

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

 

Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини

26 Серпня, 2020

Пропонуємо 26 серпня о 14.00 приєднатися до пресконференції на тему: “Старт мультимедійної адвокаційної кампанії з вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини до Дня пам’яті про захисників України ”.

 

 В Україні стартує мультимедійна адвокаційна кампанія, направлена на системну роботу з політикою вшанування пам’яті та покарання винних за військові злочини. До адвокаційної кампанії приєднався проект PLUS 1, в якому через мистецтво кіно, фотографії та авторських художніх текстів українських інтелектуалів, письменників та журналістів розповідаються історії українських військових, учасників російсько-української війни, та проект “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті.

 

Кампанія направлена на дискусію навколо концепції вшанування пам’яті, понять “герой”, “жертва”, “агресор”, війни в культурологічному вимірі та зміну ставлення до цих понять з боку українського суспільства. Кінцева мета кампанії – закріплення цих понять в українському законодавстві для соціального захисту сімей-героїв війни, пошук нових підходів та традицій до збереження пам’яті та відновлення справедливості і покарання винних у воєнних злочинах. Елементами кампанії стануть експозиційні фотостенди, документальні фільми та інтерактивний сайт, а також узгоджена усіма стейкхолдерами Візія вшанування пам’яті.

 

Зокрема, частинами кампанії є мистецька експозиція ПЛЮС 1 та проєкт “Що таке пам’ятати”.

 

Відкриття експозиції ПЛЮС 1 заплановано до державних урочистостей 29 серпня до День пам’яті захисників України на Михайлівській площі об 11:00. У програмі передбачено читання літературних текстів та огляд фотостендів.

 

Автором фотографій експозиції є Юрій Білак (Youry Bilak), відомий французький фотограф українського походження, який для участі в проєкті приїздив із Франції до України протягом чотирьох років. Анімована річ на світлинах сайту – сімейна реліквія, яку обрала кожна сім’я для фото. Аби розповісти історії наших військових у художній формі, українські інтелектуали про кожну з них написали есеї. Зокрема, до проєкту долучилися Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Олександр Ірванець, Тамара Горіха Зерня, Лариса Денисенко та ще 16 авторів.

 

🎤 Спікери:

👉 Галина Ковалишин, мама загиблого Героя України Олега Ковалишина
👉Оксана Іванців, заступниця Голови ГО “Студена”, координаторка проекту “Що таке пам’ятати”
👉Мар’ян Присяжнюк (Marian Prysiazhniuk), автор проєкту ПЛЮС 1
👉Антон Дробович, голова Український інститут національної пам’яті
👉Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
👉Костянтин Татаркін, директор Директорату вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана

 

 Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗️ Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Під Верховною Радою відбудеться арт-перформанс на підтримку закону про воєнних злочинців

20 Липня, 2020

У вівторок 21 липня об 11:00 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) відбудеться арт-перформанс “картковий будинок Путіна” донецького художника Сергія Захарова. Цією символічною акцією колишні полонені, їхні рідні, правозахисники та митці хочуть привернути увагу народних обранців до проблеми безкарності за воєнні злочини.

 

За сім років війни парламент так і не знайшов часу для ухвалення законопроекту про воєнних злочинців (р.н №2689), який встановлює у Кримінальному кодексі відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини. Це дає як учасникам незаконних збройних формувань, так і самому Путіну, всі можливості уникати правосуддя.

 

Учасники акції запитають в народних депутатів, які зібралися на позачергову сесію, коли це питання нарешті “буде на часі” у парламенті країни, де на окупованих територіях Криму і Донбасу викрадають та катують людей. І чому ухвалення змін до закону про гральний бізнес важливіше за закон, на який чекають десятки тисяч незаконно ув’язнених.

 

Після арт-перфомансу відбудеться брифінг для журналістів за участі:
▪️ Сергій Захаров, донецький художник, колишній полонений
▪️ Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності (очікується підтвердження)
▪️ Олександр Грищенко, лікар-ветеринар, колишній полонений
▪️ Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

 

Арт-перформанс організований у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Контакти:
Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція» krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Голова ЦГС візьме участь в круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя

6 Липня, 2020

Голова Центру громадянських свобод Олексанра Матвійчук візьме участь в онлайн круглому столі з європейськими експертами на тему перехідного правосуддя в Україні

 

Захід відбудеться в п’ятницю, 10 липня в 12:00 за київським часом.

 

«На цьому віртуальному круглому столі, що складається з двох частин, буде обговорюватися питання питання політики правосуддя в перехідний період в Україні та розглянуто досвід держав, що постраждали від конфліктів та які можуть допомогти своїм досвідом для України» – позначається в анонсі від організаторів

 

У круглому столі візьмуть участь:

Доктор Майлз Джексон, доцент юридичного факультету Оксфордського університету

Професорка Луїза Малліндер, професорка права, Університет Королеви в Белфасті

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Тарас Цімбрівский, керівник програми USAID «Права людини в дії»; Українська Гельсінська спілка з прав людини

Модерує захід доктор Катерина Бусол, науковий співробітник академії Роберта Боша

Звернення Правозахисного порядку денного щодо розвантаження пенітенціарних установ для зупинення поширення епідемії COVID-19

14 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

 

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

 

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

 

⚫️  розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

 

⚫️  запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

 

⚫️  органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

 

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

ГО “Експертний центр з прав людини”

Освітній дім прав людини в Чернігові

Всеукраїнська благодійна організація «Українська Фундація Правової Допомоги»

 

Звернення відкрите для підписання. Для цього прохання написати назву своєї організації на пошту платформи human.rights.agenda.ua@gmail.com

Закон про ринок землі: виконано один із пунктів “Правозахисного плану дій”

1 Квітня, 2020

Коли ви вперше почули про мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і необхідність запуску ринку землі в Україні? 

 

Правозахисники говорять про необхідність скасування цього мораторію вже багато років. Коли Україна обирала Президента платформа”Правозахисний порядок денний” запустила інформаційну кампанію “Десять незручних запитань кандидатам в Президенти”, де, серед іншого, було питання про зняття мораторію з ринку землі в Україні. Під час парламентських виборів  правозахисники провели десяток публічних зустрічей з представниками різних політичних партій, на яких презентували “Правозахисний план дій”, тобто 13 кроків, які