ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Політичне переслідування

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).

Круглий стіл з Parliamentarians for global action, щодо справедливого покарання за міжнародні злочини та ратифікації Римського статуту.

3 Грудня, 2019

Депутати Верховної ради, правозахисники та представники міжнародного об’єднання «Парламентарії за глобальні дії» обговорили зміни потрібні в законодавстві, щоб не допустити безкарності за міжнародні та воєнні злочини

Зустріч у Верховній раді пройшла в рамках візиту в Україну експертів об’єднання Parliamentarians for Global Action «Парламентарії за глобальні дії». 27 листопада за одним столом зібралися правозахисники, депутати і міжнародні експерти. Основними темами обговорення стала ратифікація Римського статуту і прийняття українського закону про воєнних злочинців.

Міжнародні парламентарії вислухали приклади безпосередніх фактів воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які до сих пір залишаються безкарними або нерозслідуваними. На тлі цього варто зазначити, що майже всі присутні так чи інакше підтримали необхідність ратифікації Римського статуту, який легітимізує Міжнародний кримінальний суд в Україні. Важливо, що цю ініціативу підтримали і представники Генпрокуратури, позиція яких важлива в питанні ратифікації.

Ми раді вітати наших іноземних колег і сподіваємося на їх допомогу, а також досвід в реформах національного законодавства!

Результаты поиска:

Спільний звіт: Переслідування громадських активістів після 2014 року

24 Липня, 2020

Спільний звіт Фундації «Відкритий Діалог», Центру Громадянських Свобод та Італійської федерації з прав людини. Звіт був створений на підставі моніторингової місії в Україну зазначених трьох організації в березні 2019 року. Ознайомитись зі звітом можна українською та англійською мовою

 

Заява щодо переслідування антикорупційного активіста Віталія Шабуніна

23 Липня, 2020

23 липня 2020 року вночі в Києві стався вибух у будинку голови правління ГО “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна, після чого будинок загорівся. На щастя, ніхто не постраждав: Віталія з дітьми не було в будинку, а батьки встигли вибігти на вулицю.

 

Одразу після вибуху Шабунін повідомив про спланований напад, адже все обладнання працювало справно, бо два тижні тому газова служба перевіряла лічильник і всі з’єднання.

 

Центр протидії корупції займається просуванням антикорупційного законодавства та антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та менеджменту активів, а також Вищого антикорупційного суду.

 

Протягом останніх років Віталій Шабунін та інші представники Центру протидії корупції зазнають систематичного переслідування, включно з фізичними нападами, сфабрикованими кримінальними справами та замовними дискредитаційними кампаніями.

 

Так, 22 березня 2016 року Печерський райсуд Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ із правом вилучення речей і документів Центру протидії корупції, зокрема тих, які становлять банківську таємницю. Слідчі ГПУ розслідували начебто розкрадання виділених урядом США і європейськими партнерами коштів на реформування прокуратури.

 

У вересні 2016 року Віталій Шабунін повідомив про стеження за собою, а також про появу в інтернеті фотографій його недобудованого будинку та даних про рух коштів на рахунку ГО “Центр протидії корупції”. Активіст звертався до правоохоронців із заявою про незаконне стеження і злив інформації, однак отримав відписку.

 

9 квітня 2017 року під будинком Віталія Шабуніна відбувся пікет, метою якого був тиск на активіста і його дискредитація. До організації пікету була причетна Служба безпеки України.

 

11 травня 2017 року співробітниця Центру протидії корупції Олександра Устінова заявила, що за нею та за її будинком стежать особи, які на замовлення СБУ знімають про неї фільм з метою дискредитації.

 

7 червня 2017 року  Віталія Шабуніна викликали повісткою до військкомату, хоча з 2000 року активіст визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я. Біля військкомату на нього напали з газовим балончиком.

 

9 червня 2017 року слідче управління фіскальної служби Києва за заявою народного депутата Павла Пинзеника порушило кримінальне провадження проти керівників ГО “Центр протидії корупції” через начебто несплату організацією податків.

 

Ще одна кримінальна справа була порушена проти самого Віталія Шабуніна – за наслідками інциденту, що стався 8 червня біля військкомату, в межах якої активісту оголосили підозру в “нанесенні тілесних ушкоджень журналісту Філімоненку під час виконання ним законної професійної діяльності”. Пізніше Бориспільська районна прокуратура відкрила кримінальне провадження проти члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової за звинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності.

 

17 липня 2018 року в Києві біля будівлі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було скоєно напад на Віталія Шабуніна. Учасники контракції – група молодих людей у камуфляжній формі – облили зеленкою і закидали тортами Віталія Шабуніна, який був організатором мітингу антикорупційних активістів.

 

Паралельно з цими нападами та постійними кримінальними справами в деяких ЗМІ, які систематично нехтують журналістськими стандартами, та соціальних мережах протягом останніх років ведеться брудна дискредитаційна кампанія проти Центру протидії корупції і Віталія Шабуніна, мета якої – зруйнувати довіру до антикорупційних активістів.

 

Усе це відбувається на тлі постійних безкарних нападів на інших антикорупційних активістів в Україні, які не розслідуються належним чином правоохоронними органами. Зокрема, у 2019 році правозахисники зафіксували 83 випадки переслідування громадських активістів в Україні, 29 із яких стосувались активістів, що протистоять корупції, організованій злочинності та незаконній забудові. За першу половину 2020 року ZMINA задокументувала щонайменше 48 випадків нападів і тиску на громадських активістів в Україні, зокрема 12 інцидентів стосовно антикорупційних активістів.

 

Змушені констатувати, що Україна залишається небезпечною країною для роботи громадських активістів та правозахисників, а її активні громадяни, які намагаються просувати реформи та протидіяти корупції, часто змушені платити за це безпекою, здоров’ям і навіть своїм життям, як це сталось із Катериною Гандзюк.

 

З огляду на це ми, представники організацій громадянського суспільства, вимагаємо:

 

 від Національної поліції та органів прокуратури:

 

  • ▪️ провести ефективне, своєчасне, повне та незалежне розслідування нападу на будинок Віталія Шабуніна, встановити не тільки безпосередніх виконавців цього нападу, але й його замовників;
  • ▪️ з огляду на систематичне переслідування та погрози забезпечити надання державної охорони Віталію Шабуніну та його родині;
  • ▪️ провести ефективне розслідування нападів на інших антикорупційних активістів в Україні.

 

– від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів:

 

  • ▪️ узяти під контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Президента України Володимира Зеленського:

 

  • ▪️ публічно засудити напади на Віталія Шабуніна на інших антикорупційних активістів в Україні, а також дискредитаційні кампанії та антизахідну риторику, яка розгортається стосовно тих, хто виступає за проведення реформ і подолання корупції;
  • ▪️ взяти під особистий контроль розслідування вибуху і підпалу будинку Віталія Шабуніна, а також нападів на інших антикорупційних активістів.

 

– від Верховної Ради України та Президента України:

 

  • ▪️ відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова як особу, яка персонально відповідає за саботування реформи поліції та систематичну безкарність у розслідуванні нападів на громадських активістів в Україні протягом останніх шести років.

 

  1. Центр прав людини ZMINA 
  2. Інститут масової інформації
  3. “Восток SOS”
  4. Правозахисний центр “Поступ”
  5. Платформа прав людини
  6. Освітній дім прав людини – Чернігів
  7. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
  8. Рух “ЧЕСНО”
  9. Медійна ініціатива за права людини
  10. ГО “Небайдужі”
  11. Асоціація УМДПЛ
  12. ГО “МАРТ” 
  13. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
  14. Координаційний центр “Правозахисник”
  15. Лабораторія законодавчих ініціатив
  16. Українська школа політичних студій
  17. Харківський антикорупційний центр
  18. ГО “Центр розвитку і демократії”
  19. Правозахисний центр “Дія”
  20. ГО “Адвокат майбутнього”
  21. Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
  22. ГО “Речовий доказ”
  23. Центр громадянських свобод
  24. ГО “Аналітична платформа”
  25. Сайт zovzakona.org
  26. ГО “Молодіжна організація “СТАН”
  27. ГО “Вектор прав людини”
  28. ГО Платформа “Громадський контроль”
  29. ХОФ “Громадська Альтернатива”
  30. Інститут розвитку суспільних інновацій
  31. Transparency International Ukraine
  32. ГО “Правозахисна Ініціатива”
  33. ГО “Розвиток Приазов’я”
  34. ГО “Школа медіапатріотів”
  35. Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив”
  36. ГО “Детектор медіа”

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

У суді у справі про вбивство Ноздровської можуть надати докази фальсифікації і обмови підозрюваного

24 Лютого, 2020

Запрошуємо ЗМІ висвітлити судове засідання по вбивству громадської діячки Ірини Ноздровської, на якому можуть бути представлені докази фальсифікації справи.

30 вересня 2015 Дмитро Россошанський, племінник голови Вишгородського районного суду, на автомобілі на смерть збив Світлану Сапатинську. Її сестра, Ноздровська Ірина Сергіївна, адвокатка за професією, представляла сторону загиблої в суді. Ноздровській погрожували, залякували, її дочку побили, домагаючись від Ноздровської заяви про те, що вона не має до винуватця ДТП претензій. Незважаючи на затягування справи, у травні 2017 року Дмитра Россошанського засудили до семи років в’язниці. 

 

1 січня 2018 року в річці було знайдено оголене тіло Ірини Ноздровської з колото-різаними ранами. Начальник поліції Київської області Дмитро Ценов заявив, що він бере розслідування під свій контроль. Буквально через сім діб МВС заявило про арешт потенційного вбивці. 8 січня нардеп і член колегії МВС Антон Геращенко повідомив що жорстоке вбивство юриста Ірини Ноздровскій розкрито.

 

Однин з найгучніших злочинів – вбивство громадської діячки Ірини Ноздровської досі розглядається Шевченківським районним судом м. Києва, незважаючи на те, що правоохоронні органи блискавично заявили про успішне розкриття справи. Однак, за час слідства і розгляду справи в суді у родичів загиблої лише з’явилися підстави стверджувати, що затриманий і звинувачений у тяжкому злочині обмовив себе під тиском та погрозами. Ще 12 січня 2018 року підозрюваний визнав свою вину і описав деталі злочину. Однак 23 січня Юрій Россошанський відмовився від своїх свідчень. Він став стверджувати, що «обмовив себе під тиском правоохоронців»

 

Докази, які свідчать про існування вищезазначених обставин, будуть досліджуватись 25 лютого 2020 року о 13:30 у Шевченківському районному суді м. Києва.


Запрошуємо засоби масової інформації висвітлити це судове засідання, а також звернути увагу на нові факти, які можуть повністю змінити хід розслідування.

Заява правозахисних та громадських організацій щодо неприпустимого тиску на bihus.info

24 Лютого, 2020

Ми, українські правозахисні організації, вважаємо неприпустимим тиск з боку поліції на журналістів Bihus.info та переслідування їх через журналістську діяльність.

13 лютого 2020 року Головне слідче управління Національної поліції України відкрило кримінальне провадження за статтею 343 ККУ “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та статтею 182 ККУ “Порушення недоторканності приватного життя” після того, як журналісти Bihus.info у публічному місці зафіксували користування першим заступником голови Нацполіції незадекларованим автомобілем Toyota Land Cruiser 200.

На третій робочий день журналістку Марію Землянську викликали на допит у якості свідка в кримінальному процесі. Під час допиту, який тривав понад 3 години, слідчі поставили у тому числі частину питань, які не стосувались суті справи, та цікавились внутрішньоредакційними процесами. Також слідчі викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Ми вважаємо, що вищезазначені дії є прямим тиском на журналістів з боку правоохоронних органів та закликаємо:

– Національну поліцію: припинити неправомірне втручання у журналістську діяльність редакції та здійснення тиску на її працівників;
– Державне бюро розслідувань та офіс Генерального прокурора: провести перевірку законності дій слідчих Національної поліції України;

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства:

Асоціація УМДПЛ
ZMINA. Центр прав людини
ГО Народний Захист
Платформа прав людини
Центр соціальних ініціатив «АТОМ»
Інститут масової інформації
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянських свобод
ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «Міст»
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Правозахисний центр ДІЯ
Адвокатська дорадча група
Сайт антикорупційних розслідувань «Закон один для всіх» м.Дніпро
Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Освітній Дім прав людини в Чернігові
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Інші ініціативи:
Громадська Організація Школа Медіапатріотів

Центр Громадянських Свобод взяв участь у зустрічі, присвяченій захисту активістів в Україні

18 Лютого, 2020

Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі ІСАР Єднання, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) та Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), організував робочу зустріч щодо обговорення можливих шляхів співпраці у напрямку правового захисту та юридичної підтримки громадських активістів та представників організацій громадянського суспільства.

У заході взяла участь виконавча директорка нашого Центру Саша Романцова, а також моніторка нашої мережі мониторів за переслідуваннями громадянського суспільства Юлія Руденко.

Варто відзначити, що восени минулого року ЦГС презентував інтерактивну мапу політичних переслідувань, за допомогою якої можна оперативно відстежувати випадки нападів, тиску, погроз та інших прикладів переслідування громадянського суспільства.

В українському суді триває розгляд про екстрадицію казахстанської опозиціонерки

18 Лютого, 2020

Шостий апеляційний адміністративний суд сьогодні відбулося чергове засідання у справі про можливу екстрадицію до Казахстану Жанари Ахметової. Раніше Центр Громадянських Свобод підписав спільну заяву українських правозахисних організацій, в якій засуджувалась відмова в статусі біженця для казахської активістки, а також наводилися факти, що підтверджують загрози, в в разі повернення Ахметової в Казахстан.

Слухання у спра

Суд відмовив, оскільки часу на ознайомлення та оцінку нових документів у сторони було недостатньо. Також розбирати їх одразу під час слухання суддя відмовився й запропонував подати їх на розгляд у четвер.

Жанара Ахметова заявила, що крок ДМС з показами за 14.02 – це “маніпуляція”, на що суддя зазначив наступне: “сторони взагалі маніпулюють усі”.
Жанара Ахметова звернулася до судді із твердженням, що цими діями судді порушують Закон України. На що суддя відповів, що це Жанара Ахметова “порушує порядок судового засідання”.

Суд виніс рішення вивчити нові документи та покази, перенісши засідання на наступний вівторок, а саме 25 лютого, об 11:40.

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

30 Січня, 2020

📍 Промова Станислава Асеева на side event в ПАРЄ

Станіслав працював журналістом для Радіо Свобода та інших видань в окупованому Донецьку. Там його викрали терористи і засудили на 15 років за “шпигунство”. Він вийшов на волю в рамках “обміну” у 2019. Сьогодні Sasha Romantsova разом зі Станіславом проводять адвокаційні зустрічі на міжнародному рівні за для звільнення усіх заручників Кремля.

– “Уважаемые дамы и господа, позвольте мне обратиться сегодня к вам не как журналисту, который провёл более двух с половиной лет в плену. Я не хотел бы выступать перед вами и как человек, которого пытали. В месте, в котором я находился 28 месяцев, меня заставили дать интервью. В тот момент я не был журналистом, как не был журналистом и тот, кто будет брать это интервью.

Люди, которые заставили меня его дать, сказали, что для их руководства — полковников и генералов — я всего лишь винтик, маленький человек, никто. Я ответил, что в этом между нами и разница — разница в том, что для них люди начинаются с полковников. Именно поэтому сегодня я хочу выступить перед вами как маленький человек — тот самый никто, которых сотни в донецких и луганских подвалах. Эти люди не просто «сидят»: их жестоко пытают, часть — насилуют, часть — привлекают к тяжёлым работам. Они лишены связи с близкими, лишены возможности оправдаться в суде.

В месте моего заключения в Донецке был период, когда нас не кормили. Всё это происходит не в Сомали и даже не в Сирии. Всё это происходит в центре Европы в игнорировании всего, во что верит весь цивилизованный мир. Но мне также известно, что мир изменился. Больше нет ситуации «Москва или Берлин», ситуации «или-или». Экономика и калькулятор всё чаще берут верх над моралью и правом.

Но есть вещи, которые неизменны до сих пор — это слова маленького человека перед людьми, которые нажимают на большие телефонные кнопки и что-то решают. В нашей ситуации последнюю кнопку нажимает Москва. И сегодня я прошу вас только об одном: если у вас есть возможность надавить на Москву и спасти из донбасского плена хотя бы одну чью-то жизнь — сделайте это ради будущего, в котором важны не погоны, а человек. Того будущего, которого Российская Федерация лишила целую часть моей страны.

Благодарю за внимание.”

Відео доступно тут:
www.fb.com/maria.mezentseva/videos/3008897419129311/

Наш Центр бере участь в прес-конференції «Справа Жанари Ахметової – тест для нової влади України»

11 Січня, 2020

14 січня в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва відбудеться розгляд справи Жанари Ахметової, координаторки опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), видачі якої домагається влада Казахстану. Вже майже три роки вона разом зі своїм неповнолітнім сином знаходиться в Україні та намагається отримати захист як політичний біженець, але Державна міграційна служба України (ДМС) відмовляє їй у цьому, не надаючи пояснень та ігноруючи всі надані матеріали. Відмова у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця визнана незаконною Верховним судом України, але ДМС не виконує його рішення. У випадку чергової відмови по відношенню до Жанари автоматично буде запущено процедуру екстрадиції. При цьому ДМС ігнорує питання дотримання прав сина Жанари Ахметової. У разі арешту Жанари, її дитина опиниться без опіки, як це вже було у 2017 році під час її першого незаконного арешту. Влада Казахстану домагається видачі Ахметової за допомогою сфабрикованої справи про шахрайство з 2009 року, в котрій немає жодного потерпілого, а призначене судом покарання Жанара повністю відбула. У разі видачі Казахстану вона буде піддана тюремному ув’язненню та катуванню, як багато інших політичних опонентів режиму Назарбаєва, що виступали з критикою влади. Незважаючи на те, що ДВК визнаний «мирною політичною організацією» усіма провідними правозахисними організаціями, Європарламентом та Державним департаментом США, у Казахстані його діяльність заборонена. За останній час кілька прихильників ДВК були засуджені за «екстремізм», при цьому доказами проти них був сам факт спілкування з Жанарою Ахметовою у соціальних мережах та месенджерах.

 

Влада Казахстану розгорнула проти ДВК й особисто Жанари масштабну пропагандистську кампанію, для її дискредитації створені спеціальні сайти, на яких працюють десятки найнятих інтернет-тролів. В останній час в цю кампанію спецслужби Казахстану втягують й українських громадян та організації, котрі беруть участь у провокаціях проти неї. По відношенню до Жанари Ахметової у Києві було скоєно декілька спроб викрадення та акцій залякування.Справа Жанари Ахметової привернула увагу провідних міжнародних правозахисних та політичних інституцій. Її кейс озвучений у доповіді Європарламенту «Зловживання сповіщеннями Інтерполу та їхній вплив на права людини», присвяченій проблемі використання авторитарними державами Інтерполу для переслідування політичних опонентів та журналістів.

Також її справа була включена у доповідь Спеціального доповідача ООН «Про становище жінок-правозахисників».

Прес-конференція 13 січня 2020 року, 14:00
Київ, вул. Хрещатик, 27А, Прес-центр Національного Союзу журналістів України

Спікери:
1) Жанара Ахметова — казахстанська журналістка і опозиційна діячка, шукач
політичного притулку в Україні.
2) Світлана Заліщук — радник прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики.
3) Олександра Матвійчук — голова правління Центру Громадянських Свобод.
4) Антоніо Станго — Президент Італійської федерації з прав людини.
5) Владислав Грищенко — адвокат адвокатського об’єднання «Аріо».
Для отримання більш детальної інформації та реєстрації у заході, будь ласка, звертайтесь:
Максим Ситніков, maksym.sytnikov@odfoundation.eu, 0956629316, +48733595080 (Telegram,
WhatsApp, Viber).