ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародний кримінальний суд

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

25 Січня, 2018

Владу України закликають змінити законодавство щодо визнання воєнних злочинів

Київ – Активісти ініціативи «Правозахисний порядок денний» закликають уряд внести на розгляд Верховної Ради розроблений спільно з Міністерством юстиції законопроект, який вносить зміни до українського законодавства щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, законопроект «уже кілька місяців, як застряг на розгляді в Кабінеті міністрів». Радіо Свобода направило запит до Мін’юсту щодо деталей ситуації та його позиції в цьому питанні, а про сам документ розпитало в одного із авторів – доцента кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтина Задою.

– Мета цього законопроекту полягає в тому, щоб привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародного права в частині відповідальності за так звані «основні злочини»: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, агресія. Це злочини, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду, але у всіх держав світу є зобов’язання на національному рівні. Такі зобов’язання є й перед Україною.

 Далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством

Сьогодні, в принципі, не визнається як злочини окремого виду, за нашим законодавством, злочини проти людяності. Чисто гіпотетично можна ці діяння переслідувати як загально кримінальні злочини, але далеко не завжди, і такі переслідування, в принципі, не відбивють сутності того, що це, у першу чергу, є порушенням міжнародного права, і вже потім – національного права.

Є також серйозні прогалини у криміналізації воєнних злочинів: далеко не за всі порушення міжнародного гуманітарного права настає відповідальність, згідно з нашим законодавством.

І третя серйозна проблема – зобов’язання запобігати безкарності оцим чотирьом основним злочинам, і там цілий спектр заходів держави мають вжити, зокрема, це відмова від строків давності та імунітетів до тих, хто вчиняв ці злочини. І ці зобов’язання досить фрагментарно в нашому Кримінальному кодексі реалізовані.

– Чим відповідальність за вбивство, наприклад, яке визнане воєнним злочином чи злочином проти людяності, відрізняється від санкції за «звичайний» злочин?

– Злочини проти людяності – це цілий набір діянь, найбільш тяжкими з яких є вбивства, які вчиняються у контексті систематичного або широкомасштабного нападу на цивільне населення. Тобто мова йде про те, щоб розглядати ці діяння у ширшому соціальному контексті, і це змінює розуміння природи цих діянь. Наприклад, якщо переслідувати за убивства на Майдані 18-20 лютого 2014 року як «звичайні», так би мовити, вбивства, то не буде різниці між убивством під час затримання і скоординованої держслужбовцями атаки на осіб із числа цивільного населення.

Злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств

Інший аспект – те, що злочини проти людяності не мають строків давності, а наше законодавство, в принципі, допускає застосування строків давності щодо окремих випадків вчинення убивств.

– А наскільки ці зміни до законодавства можуть допомогти в умовах конфлікту, коли українські правоохоронці та суди не мають доступу на окремі території?

– Зрозуміло, що законодавство не дасть нам можливості затримувати тих, хто перебуває на окупованих територіях, тому що одна справа – існування норми права, а інша – її реалізація. Зрозуміло, що самим фактом ухвалення закону Україна не зможе захоплювати тих, хто вчиняв воєнні злочини на непідконтрольних територіях і одразу віддавати їх під суд.

Законопроект створює правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності

Але законопроект створює таку правову ситуацію, що над тими, хто вчиняє воєнні злочини на непідконтрольній території, буде нависати сокира невідворотної відповідальності. Будуть закриті всі прогалини: нехай не сьогодні, не через рік і навіть через десять років, але вони понесуть відповідальність.

У країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини у період завершення Другої світової війни і після неї

Сьогодні є багато випадків, коли особи, що вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, зазнали відповідальності через досить тривалий термін. Наприклад, у країнах Балтії були судові процеси щодо колишніх співробітників радянських спецслужб, які вчиняли злочини проти людяності та воєнні злочини в період завершення Другої світової війни і після неї. Тобто цих людей переслідували вже тоді, коли ці країни Балтії стали незалежними, і були результативні процеси. Їх було небагато, але такі процеси мали місце.

– Розкажіть, будь ласка, як створювався законопроект, і що з ним зараз?

– Первинна ініціатива була в «Правозахисного порядку денного». Сформувалась ситуативна група правозахисників та університетських викладачів, і на певному етапі ми скоординували роботу з Міністерством юстиції. Зараз міністерство є, так би мовити, модератором проекту в тому сенсі, що вони просувають його по лінії уряду, щоб цей законопроект був внесений як урядовий до Верховної Ради. В силу певних обставин зараз триває його погодження з іншими органами влади і ще очікується висновок консультативної місії Європейського союзу в Україні.

– Чому так довго це все відбувається – як написала Олександра Матвійчук, процес триває вже кілька років?

– По-перше, це досить великий за обсягом текст – близько сорока сторінок. Тривала робота над текстом і погодження проекту, бо, щоб ви розуміли, є різні точки зору в академічного середовища, умовно кажучи, та юристів, які працюють в органах державної влади.

Є певні об’єктивні причини, але є також і суб’єктивні чинники, скажімо, певні люди, які не те щоб зовсім не сприймають необхідність ухвалення такого законопроекту, можливо, мають певні страхи, що це нашкодить державі. Я можу тільки припускати, чому так відбувається.

– Як Ви оцінюєте перспективи законопроекту в парламенті?

– Мені важко прогнозувати, але я не думаю, що це буде легкий процес. Мені б хотілося, щоб це було швидко, як це інколи буває у Верховній Раді, але я підозрюю, що все буде не так. Але хотілось би вірити, що законопроект буде ухвалений, бо на мій погляд, це не є політичним питанням і це потрібно було зробити вже давно.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28998654.html

 

Результаты поиска:

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом

20 Листопада, 2019

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

Правозахисний план дій для парламенту

11 Листопада, 2019

 Під час парламентських виборів коаліція “Правозахисний порядок денний” підготувала план дій із 13 пунктів для  нового парламенту. 

Правозахисний план був розроблений з метою удосконалення та втілення законодавства на захист прав людини, а також стали основою діалогу між  правозахисниками та новими парламентарями.

Серед пунктів плану правозахисники окреслили першочергові кроки такі як:

– ухвалення розроблені Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, 

-скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі,

– продовження проведення судової реформи та ухвалення зміни до законодавства щодо запровадження класичної моделі суду присяжних,

– внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті

– гармонізація кримінального законодавства із нормами міжнародного гуманітарного права (ухвалення закону про воєнних злочинців)

 -ратифікація Римського статуту

Також правозахисники у своєму плані дій закликали ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.

З початку роботи нового складу  парламенту правозахисники продовжили здійснювати контроль над виконанням правозахисного плану дій. 

І вже в листопаді ми спробували підбити проміжні підсумки виконання плану та проаналізували які з 13 кроків були втілені в життя. 

 7 листопада ми провели круглий стіл у Верховній раді, у якому взяли участь понад 100 осіб: депутати, представники органів державної влади, міжнародні організації та місії,  українські правозахисники.

Варто відзначити, що за деякими пунктами нашого плану спостерігається  поступовий прогрес, проте ще Верховній Раді є над чим працювати. Римський статут, закон про воєнних злочинців, суд присяжних та модель перехідного правосуддя – всі ці непрості теми були підняті під час нашого заходу і до цього часу не реалізовані парламентом.

Ми дякуємо Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань правоохоронної діяльності, з питань прав людини i Комітет з питань зовнішньої політики. Сподіваємося на подальшу співпрацю та реалізацію нашої програми!

Можливо, зовсім скоро ми зберемося обговорити її повну реалізацію?

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права“

20 Липня, 2019

 

Навіщо потрібен цей закон?

Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.

Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.

В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.

Щоб усунути ці недоліки експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи підготували цей та інші законопроектів, спрямовані на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.

Проект Закону 20.12.2018

Подання 20.12.2018

Пояснювальна записка 20.12.2018

Порівняльна таблиця 20.12.2018

Проект Закону 25.08.2019

Супровідна записка 25.08.2019

 

 

 

 

 

Проект підготовлений за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

16 Листопада, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

13 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві проходитиме  ювілейний 40-ий Щорічний Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”  (Parliamentarians for Global Action).

 

Це важлива зустріч політичних лідерів на глобальному рівні, на якій обговорюються проблеми міжнародного правосуддя та верховенства права.Такі зустрічі надають унікальну можливість для законодавців із усіх регіонів світу визначити ефективні стратегії для подолання безкарності на міжнародному та національному рівнях за злочин  геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

 

Напередодні  форуму, 15 листопада, о 12:00 у Прес-центрі «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)  відбудеться прес-конференція, присвячена Форуму.

 


Прес-конференцію проведуть:

 

– Григорій Немиря,  голова Комітету Верховної Ради України з прав людини

– Давід Катін, генеральний секретар “Парламентарів за глобальні дії”
– Саша Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод


Запрошуються представники ЗМІ

 

Довідково: Парламентарі за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

За додатковими питання прохання звертатися до Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Опубліковано законопрект про “Воєнних злочинців”

26 Вересня, 2018

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЛОЖЕННЯМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка
Проект закону

Протокол узгодження позицій

На акції підтримки закону про воєнних злочинців

29 Серпня, 2018

 

29.08 об 11:00 відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права», який розроблений експертами правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний” у співпраці з Міністерством юстиції України. Даний законопроект вже рік знаходиться на розгляді уряду.
——————
Складно в це повірити, але на п’ятому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам сучасного міжнародного права.

Тому під час проведення засідання Уряду правозахисники, рідні політв’язнів та жертви воєнних злочинів на сході звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та усіх членів уряду із проханням невідкладно відправити до Верховної ради України законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, який дозволить національним органам належно розслідувати міжнародні злочини і притягати винних до відповідальності.

В акції взяли участь Олена РИБАК, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, вчений-релігіознавець Ігор КОЗЛОВСЬКИЙ, який провів у полоні близько двох років, волонтерка Ірина ДОВГАНЬ, яка вижила завдяки розміщенню її фото “у позорного столпа” в Нью-Йорк Таймс, Ігор КОТЕЛЯНЕЦЬ, брат політв’язня Євгена Панова, який за сфабрикованою справою в Криму отримав 8 років позбавлення волі та інші.