ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Международная солидарность

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html 

Разом за подолання конфлікту на Донбасі – наш Центр взяв участь в міжнародній зустрічі CivilM+

9 Березня, 2020

Незалежні громадські організації з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії і Франції зустрілися в Києві в рамках міжнародної платформи CivilM+.

Загалом, до платформи входять 19 організацій та три незалежних експерта. В рамках CivilM+ вони інформують уряди та громадськість своїх країн про збройний конфлікт на сході України, реалізують проекти в сферах миротворчості, перехідного правосуддя, діалогу та прав людини, роблять свій внесок у мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

В рамках даної зустрічі вдалося обговорити результати реалізованих проектів, розробити план дій на майбутнє, укорінити спільні цінності та бачення, познайомитися з новими членами організації. За останні кілька місяців до CivilM+ приєдналися МБФ «Карітас України», Міжнародна федерація за права людини FIDH та миротворча організація PAX із Нідерландів.

Від Центру Громадянських Свобод в заході взяла участь голова правління Олександра Матвійчук

Суд частково задовольнив скаргу казахстанської опозиційної активістки Ахметової і призупинив процес екстрадиції

25 Лютого, 2020

Нагадаємо, раніше наш Центр підписав спільну заяву українських правозахисних організацій щодо ситуації з відмовою у видачі статусу біженця Жанарі Ахметовій, казахстанській опозиційній активістці, яка була змушена рятуватися від політичного переслідування.

Державна міграційна служба вже неодноразово виносила рішення, згідно з яким в справі Ахметової немає політичного переслідування. Дані рішення піддавалися обгрунтованій критиці з боку українських і міжнародних правозахисних організацій.
Важливо відзначити, що спецслужби Казахстану звернулися з екстрадіційним запитом до України. Таким чином, в разі, якщо міграційна служба не видасть статус біженця, Ахметова буде відправлена ​​в Казахстан, де їй загрожують катування та політично вмотивована кримінальна справа.

Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення задовольнити апеляційну скаргу Жанари Ахметової частково, скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у наданні Жанарі Ахметовій статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати Державну міграційну службу України повторно розглянути її справу про отримання статусу шукача притулку.

Таким чином, органи міграційної служби зобов’язані повторно вивчити усі доводи, які свідчать про наявність підстав для надання Жанарі Ахметовій статусу біженця, та ухвалити відповідне рішення.Дане рішення говорить про те, що Ахметова залишається під проміжним захистом, як людина, яка знаходиться в процедурі отримання статусу біженця.

У той же час, ряд правозахисних організацій неодноразово критикували міграційну службу України та систему видачі статусу біженця, через фактично замкнене коло при розгляді справ. Міграційна служба в більш ніж 90% випадків видає відмови в наданні відповідного статусу, суди у понад третині випадків визнають дані відмови незаконними, однак перенаправляють справу назад в міграційну службу, де знову друкується ідентичний відмова і процедура може повторюватися роками.Центр Громадянських Свобод виступає з підтримкою в справі Жанари Ахметової і вимагає від міграційної служби України припинення штучного затягування справ і дотримання міжнародних договорів в частині надання статусу біженця.

У Києві відбудеться Форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії”

14 Листопада, 2018

16-17  листопада у Києві відбудеться ювілейний 40-ий Щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів “Парламентарі за глобальні дії” (Parliamentarians for Global Action) та 10-та  Консультативна Асамблея парламентарів за міжнародний кримінальний суд та верховенство права

У заході візьмуть участь народні депутати України, іноземні парламентарі, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій України.

 

Перший день (16 листопада) Форуму проходитиме у Верховній Раді України (вул. Грушевського, 5, сесійна зала) і розпочнеться о 9:00.

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за картками акредитації через 1-й під’їзд

 

У рамках проведення Форуму 16 листопада о 19:00 відбудеться церемонія нагородження  за вирішальну роль у просуванні і захисті прав людини та принципів демократичного управління. Буде вручено Премії «Захисник демократії» (Defender of Democracy Award (DDA).

Церемонія відбудеться у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12).

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

 

Другий день (17 листопада) Форуму проходитиме у «Президент Готелі» (вул. Госпітальна,12) і розпочнеться о 9:00.

 

Запрошуються представники ЗМІ.

Вхід за журналістськими посвідченнями.

ПРОГРАМА ФОРУМУ

 

Довідково: «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які займаються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентарів за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.

 

Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Ратифікація Римського статуту МКС є зобов‘язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний Кримінальний Суд володітиме юрисдикцією по притягненню до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави.

 

З більш детальною інформацією щодо діяльності організації можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.pgaction.org/.

Путін – воєнний злочинець: акція на підтримку Дениса Бахолдіна

10 Жовтня, 2018

Поки Путін сидить в Кремлі і звідти посилає орди російських солдатів в Україну, а захисники України як злочинці сидять у російських в’язницях, в Києві пройшов перформанс “Путін – військовий злочинець” на підтримку Дениса Бахолдіна – російського активіста, який очікує вироку суду за звинуваченням в участі в АТО і “Правом секторі”.
7 жовтня 2014 року – в день народження Путіна і в рік початку російсько-української війни – Денис вийшов в центр Москви в арештантському костюмі і в масці (див https://youtu.be/Oq5C7wmTNgw). 8 жовтня 2018 року минає 20 місяців, як він позбавлений волі за підтримку України; в тюрмах і на судових засіданнях він тримається як на фронті – відчайдушно і неприступно. 7 жовтня, в четверту річницю його акції, “Путін” вийде на Майдан Незалежності в Києві, щоб нагадати про свої військові та політичні злочини. З 13.00 до 15.00 кияни та гості столиці зможуть сфотографуватися з ним, розмістити фото в своїх соціальних мережах з хештегом #FreeBakholdin і таким чином не тільки “привітати” з днем ​​народження кремлівського тирана, а й підтримати Бахолдіна в його боротьбі. Також всі фото будуть розміщені на сайті групи підтримки Дениса Бахолдіна за адресою https://freedenis.org/2018/10/03/pooteenactionkiyv/

 

 

 

 

 

 

Результаты поиска:

Заява правозахисних організацій щодо переслідування “білогірської групи” кримських мусульман

11 Січня, 2021

11 січня 2021 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройде заключне судове засідання у судовому процесі над кримськими татарами, мусульманами, які є громадянами України. Енвер Омеров, Різа Омеров і Айдер Джаппаров зачитають своє останнє слово, а в найближчі дні їм винесуть вирок. Трьох чоловіків звинувачують у “здійсненні терористичної діяльності” і участі у діяльності ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

23 грудня 2020 року під час судового засідання в Ростові-на-Дону державне обвинувачення запросило фігурантам “білогірської групи” справи кримських мусульман величезні терміни. 59-річному Енверу Омерову — 19 років у колонії суворого режиму, його синові Різі Омерову — 13 років у колонії суворого режиму, Айдеру Джаппарову — 18 років з відбуванням у колонії суворого режиму.

Всі троє чоловіків, жителі Білогірського району Криму, були затримані 10 червня 2019 року. Різа Омеров і Айдер Джаппаров — після проведених обшуків у їхніх будинках, а Енвер Омеров — по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону. (Він є тестем Рустема Ісмаїлова, фігуранта першої сімферопольської групи “справи кримських мусульман”). Дружину Різи Омерова доставили в лікарню з передчасними пологами, тому що у неї почали відходити води під час обшуку. Також у цей день російські силовики затримали ще п’ятьох кримських мусульман в Алуштинському та Сімферопольському районах Криму.

Енвер і Різа Омеров, Айдер Джаппаров брали участь в підтримці кримських татар, які зазнали переслідувань з боку російської влади, і їхніх родин. Наприклад, Енвер Омеров займався організацією масових свят для дітей у Білогірську. Надавав допомогу співвітчизникам, яких раніше торкнулися репресії з боку влади і силових структур. Він також займався волонтерською діяльністю, зокрема, допомагав родинам політв’язнів, а також організовував передачу продуктів у в’язниці для політв’язнів.

3 червня 2020 року в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону почався розгляд справи по суті щодо “білогірської групи”. Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять тільки аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Фактично, це і стало єдиним доказом вчинення ними “злочину”.

Загальновідомо, що Російська Федерація вже не вперше використовує власне антитерористичне і антиекстремістське законодавство для придушення “інакомислення” на території окупованого Криму. Найчастіше жертвами переслідування стають представники кримськотатарського народу, а також українці. Журналісти, адвокати, правозахисники, громадські активісти і інші представники громадянського суспільства також є однією з найбільш уразливих категорій осіб. 

За даними українських правозахисних організацій, кількість політичних в’язнів — громадян України, які знаходяться у місцях позбавлення волі на території РФ та окупованого неї Криму, — перевищує 100 осіб. Більше 70-ти з них є кримськотатарськими мусульманами, які знаходяться під кримінальним переслідуванням за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі. Близько 200 малолітніх дітей залишилися без своїх батьків.

 

Ми рішуче засуджуємо триваючі переслідування мусульман і кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за надуманими звинуваченнями й вимагаємо від уряду РФ:

 

  • негайно звільнити всіх політв’язнів, зокрема незаконно утримуваних та засуджених фігурантів “білогірської групи” в політично мотивованій кримінальній справі проти кримських мусульман;
  • припинити інші переслідування кримських татар, кримських мусульман, включно з адміністративними арештами, кримінальними звинуваченнями, конфіскацією майна та іншими видами репресій;
  • негайно припинити використання так званого антитерористичного законодавства РФ для політично мотивованого переслідування на тимчасово окупованій території Криму.

 

Закликаємо міжнародні організації та уряди демократичних держав:

 

  • засудити дії Російської Федерації щодо політичного переслідування адвокатів, правозахисників і громадських активістів в окупованому Криму;
  • продовжувати чинити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів, зупинити переслідування представників кримськотатарського народу, зокрема активістів ініціативи “Кримська солідарність”, проукраїнських активістів;
  • посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини та воєнні злочини і злочини проти людяності, що скоєно в окупованому Криму;
  • сприяти проведенню моніторингу судових процесів над громадянами України в російських судових інстанціях і підконтрольних окупаційній владі кримських “судах”, відправляти спостерігачів на судові процеси в російських судах;
  • сприяти забезпеченню роботи незалежних моніторингових місій під егідою ООН, ОБСЄ та Ради Європи з мандатом моніторингу ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема свободи релігії та мирних зібрань. Робота моніторингової місії повинна відбуватися з дозволу влади України та консультацій з українськими та міжнародними неурядовими організаціями.

 

Ми звертаємося до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Прокуратури АРК та міста Севастополя з закликом:

 

  • забезпечити ефективне розслідування  фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Енвера і Різи Омерових та Айдера Джаппарова, а також усіх інших фактів грубих порушень свободи релігії і мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму з метою забезпечення принципу незворотності покарання за воєнні злочини й інші порушення прав людини;
  • розробити й затвердити необхідне комплексне законодавство з метою забезпечення захисту та державної підтримки осіб, які незаконно позбавлені свободи й зазнають політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади Криму і РФ;
  • ухвалити в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права (р.н. 2689) та запровадити відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих українських територіях;
  • забезпечити незалежну роботу Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу Генерального прокурора та створити умови для посилення його роботи.

 

Центр прав людини ZMINA

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянських свобод

Крим-SOS

Кримська правозахисна група

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Регіональний центр прав людини 

Сандармох та Розстріляне відродження. Чому Україні варто підтримати ув’язненого в Росії історика Дмитрієва

28 Липня, 2020

«Юрій Дмитрієв не просто повернув із забуття імена тисяч розстріляних у часи сталінського терору українців. Він більше 30-ти років розшукував поховання та укладав списки загиблих у Сандармоху і Червоному Бору. І тільки цим кинув виклик авторитарному режиму в Росії.

Кремль відчайдушно намагається стерти “незручну правду”, щоб на її місці насадити придумані ним пропагандистські концепти. Йому треба не просто позбавити Юрія Дмитрієва можливості продовжувати досліджувати сталінські репресії. Треба зганьбити саме ім’я 64-річного історика.

Суд на Юрієм Дмитрієвим – це суд над нашим правом на історичну пам’ять»

 

Голова ЦГС Olexandra Matviychuk про справу російського історика Юрія Дмитрієва. Читайте думки наших колег в статті Української правди

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

Українці провели акцію солідарності і підтримали протестуючих в Білорусі

25 Червня, 2020

У Білорусі проходять протести за чесні вибори і проти диктатури. Чому це важливо для України?

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Саша Романцова (Sasha Romantsova) розповіла про це на акції під посольством республіки Білорусь. Там небайдужі українці зібралися, щоб провести акцію солідарності з протестувальниками проти авторитарної влади.

Дивіться промову Олександри в нашому відео:

 

ЦГС підтримує звернення проти закону, що обмежує свободу зібрань у Казахстані

23 Квітня, 2020

Його Високоповажності
Президенту Республіки Казахстан
пану Касим-Жомарту Токаєву,

копії:
Верховному комісару ООН з прав людини
пані Мішель Бачелет

Спеціальному доповідачу з питання про право на
свободу мирних зібрань і свободу асоціації
пану Клеману Ньялетсоссі Вуле

Директору Бюро з демократичних
інститутів і прав людини ОБСЄ
пані Інгібьуорг Сольрун Гісладоттір

 

ПЛАТФОРМА «ГРОМАДЯНСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»: НЕ ПРИЙМАЙТЕ ПОГАНО ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО ПУБЛІЧНІ ПРОТЕСТИ У ТОЙ ЧАС, КОЛИ КРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ НА КАРАНТИН У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19

 

Шановний пане Президенте, Ми, члени Платформи «Громадянська солідарність» (CSP), що підписалися нижче, закликаємо владу Казахстану переглянути прийняття нового закону про порядок організації та проведення мирних зібрань у Республіці Казахстан.

 

Ми закликаємо ретельно розглянути рекомендації представників громадянського суспільства Казахстану, включно з детальним аналізом законопроєкта, представлений Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та дотримання законності, а також Міжнародним центром некомерційного права. Ми закликаємо владу вивчити всі відповідні міжнародні стандарти, Керівні принципи БДІПЛ ОБСЄ, проєкт Зауваження загального порядку No37 і кейси, що стосуються Казахстану, розглянуті Комітетом ООН із прав людини, а також прикінцева доповідь Майни К‘яя, Спеціального доповідача з питання про право на свободу мирних зібрань і свободу асоціації, який здійснив офіційний візит до Казахстану у 2015 році.

 

Ми також закликаємо владу направити цей закон на експертизу або в Панель експертів БДІПЛ ОБСЄ щодо свободи зібрань та асоціації або в Управління Верховного комісара ООН із прав людини, оскільки обидві організації оголосили про готовність здійснити таку експертизу, або до Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Нарешті, ми глибоко стурбовані тим, що влада, як видається, поспішають прийняти цей закон, у той час, як Казахстан, а насправді й весь світ, перебуває в середині глобальної пандемії, що значно обмежує можливості суспільства користуватися цим правом, якого стосується цей закон: правом на свободу зібрань. Закон загалом не відповідає міжнародним стандартам у галузі прав людини й у ньому є серйозні та необґрунтовані обмеження за часом і місцем зібрань, а також обтяжливі обов’язки, покладені на організаторів, зокрема:

 

— збереження вимоги отримувати підтвердження влади до проведення мирного зібрання, включно з дозвілом на проведення маніфестацій і демонстрацій;

 

— широкі вимоги щодо направлення повідомлень і заяв на погодження;

 

— зібрання (за винятком поодиноких пікетів) продовжують бути дозволеними тільки в
спеціалізованих місцях, які визначаються місцевою владою;

 

— тільки громадяни Казахстану мають право організовувати і брати участь у мирних зібраннях;

 

— широкий перелік підстав, за якими місцева влада може відмовити в проведенні зборів;

 

— обтяжливий перелік обов’язків і збільшена відповідальність організаторів та учасників зборів;

 

— заборона проведення «спонтанних» зібрань.

 

Свобода зібрань та асоціації є постійною проблемою в Казахстані протягом ряду років. Право проводити мирні громадські протести є життєво важливою частиною будь-якої сучасної демократії, і громадяни Казахстану не можуть бути позбавлені його й надалі. Права, гарантовані в Конституції, повинні поважатися на практиці без нав’язування правил, які, як видається, розроблені, щоби продовжувати стримувати реалізацію цього конституційного права.

 

Підписано такими членами Платформи «Громадянська солідарність»:

 

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини й дотримання законності (Казахстан)
Норвезький Гельсінський Комітет (Норвегія)
Громадське об’єднання «Кадір-қасіет» (Казахстан)
Центр дослідження правової політики (Казахстан)
Фонд «Громадський вердикт» (Росія)
Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)
Болгарський Гельсінський Комітет (Болгарія)
Жінки Дона (Росія)
Promo-LEX (Молдова)
Громадське Об’єднання «Правозахисний рух: «Бір Дуїно Киргизстан» (Киргизстан)
Deutsch-Russischer Austausch (Germany)
Македонський Гельсінський Комітет (Північна Македонія)
Центр громадянських свобод (Україна)
Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)
Гельсінкська Громадянська Асамблея — Ванадзор (Вірменія)
Інститут моніторингу прав людини (Литва)
Гельсінський фонд із прав людини (Польща)
Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
Truth Hounds (Ukraine)
Правозахисний центр «ZMINA» (Україна)
Албанська Гельсінський Комітет (Албанія)
Комітет проти тортур (Росія)
Цивільний контроль (Росія)
Шведська мережа ОБСЄ (Швеція)
Crude Accountability (США)
OMCT — Всесвітня організація проти тортур (Швейцарія)

Наш Центр приєднався до кампанії зі звільнення заарештованих правозахисників

10 Квітня, 2020

Міжнародна федерація за права людини запустила глобальну акцію #ForFreedom (#ЗаСвободу), за звільнення всіх правозахисників, несправедливо ув’язнених у в’язницях по всьому світу. Центр Громадянських Свобод, що входить до складу федерації, доєднується !

🔥 Для проведення кампанії створено спеціальний сайт, на якому зібрані кейси затриманих і заарештованих правозахисників, а також інструкція, що може зробити кожен з нас, буквально не встаючи з дивана, щоб зробити внесок у їх звільнення.
http://en.freedom-defenders.org/

Вимоги акції особливо актуальні на тлі поширення небезпечної пандемії коронавірусу.

«Сотні людей у ​​всьому світі перебувають в тюрмах не тому, що вони вчинили злочин, а через їх правозахисну роботи. Робота правозахисників легітимна і спрямована на позитивні суспільні зміни, і в першу чергу їх не слід було затримувати. Оскільки COVID-19 продовжує швидко поширюватися по всьому світу, урядам пора покласти край цій несправедливості і звільнити тих, хто бореться за захист прав людини », – зазначено в заяві організаторів

Киргизькі правозахисники звернулися в ООН і ОБСЄ після затримань 8 березня

22 Березня, 2020

Центр Громадянських Свобод – правозахисна організація, яка підтримує рух на захист прав людини, і засуджує будь-яке порушення цих прав. Наша організація працює не тільки в рамках України, а й на території регіону ОБСЄ. Крім того, у нашому статуті існує напрямок “Солідарність”, в рамках якого ми намагаємося підтримувати правозахисний рух і його ініціативи в різних країнах регіону. Саме тому ми публікуємо звернення наших колег з Киргизстану, яке пов’язане з нападом на мирну акцію 8 березня, постраждалі від якого були надалі затримані співробітниками міліції.

Правозахисний рух «Бир Дуйно Киргизстан» звернувся до УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ у зв’язку з жорстоким розгоном жіночого маршу солідарності.

Киргизстан, який є членом ООН і ратифікував у 1994 році Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, відповідно до ст. 21 повинен визнавати та дотримуватись права громадян на свободу мирних зібраннь. Користування яким не підлягає ніяким обмеженням, окрім тих, які накладаються відносно до закону.

Свобода мирних зібрань – невід’ємна умова реалізації інших прав людини, зокрема свободи слова.

 Свобода зібрань, як одна із істинних основ демократії, закріплена в основних договорах з прав людини, а також в зобов’язаннях у рамках ОБСЄ, які взяли на себе держави-учасники в 1990 році в Копенгагені.

  Киргизстан, який є членом ООН й ОБСЄ, повинен відповідати за дотримання взятих на себе зобов’язань. У той час 8 березня 2020 року в Бішкеку відбувся жорстокий розгін мирного жіночого маршу солідарності зі сторони близько 50 провокаторів у масках і білих ковпаках. Вони напали на учасниць акції, використовуючи силу, розбили інвентар та порвали плакати. Також вони закидали активісток яйцями та камінням. Деякі учасниці маршу та журналісти/ки отримали тілесні пошкодження.  

  Правозахисні організації й активістки-феміністки Киргизстану щорічно організовують жіночі акції, щоб підвищити рівень освіченості у правах жінок і гендерній рівності, а також засудити насилля та інші методи пригнічення жінок.

Міліція, замість того, щоб затримати провокаторів та захистити демонстрантів, ловила учасниць/ків маршу, порушуючи їхнє право на свободу мирних зібрань

  У результаті дій міліції близько 70 людей були доправлені в УВС Свердловського району. Деякі учасниці/ки акції отримали травми під час затримання. Дитяча письменниця Алтин Капалова отримала забої та розтягнення.

  Близько з пів години учасниці/ки маршу знаходились у дворі будівлі при температурі +3 градуси за Цельсієм. Потім співробітники міліції почали досить жорстоко заганяти затриманих у відділення УВС.  

 Одну з учасниць маршу – громадянку України Катерину М’ячіну – міліціонер вдарив по голові, коли вона заходила у відділення.

  Після цього учасниць/ків змусили знаходитись в актовому залі УВС протягом двох годин, порушуючи їхнє право на свободу пересування.

Співробітники  міліції не представлялись, не пояснили причину затримання, а також не пустили адвокатів і представників апарату омбудсмена в будівлю УВС

  Одній з учасниць стало зле, в неї сталась панічна атака. Проте міліція не викликала швидку, допомагали їй інші учасниці маршу. Бригаду швидкої допомоги не пропускали протягом 20 хвилин. Окрім цього, службовці навіть не забезпечили потерпілу водою.

  Вісьмох організаторів маршу допитували в окремих кімнатах. Деяких з них тримали в коридорі та не давали стільців. Воду затриманим передали їхні прибічники, а не представники міліції.  Також міліціонери затримали їхню адвокатку Євгенію Крапівіну.

  Їм нормально не зачитали їхні права, здійснювали психологічний тиск, погрожували тим, що будуть застосовувати силу. Мохірі Суяркуловій співробітник міліції порвав паспорт.

  Учасниць/ків мирного маршу відпустили після трьох год затримання, встановивши осіб, склавши протоколи про затримання, застосувавши статтю 82 Кодексу про порушення «Не підпорядкування законному вимаганню співробітника органів внутрішніх справ»

Жорстокий розгін мирної акції відбувався на фоні заяви чиновників про те, що «всі зусилля направленні на те, щоб жінки були впевнені у завтрашньому дні».

  Зараз шість учасниць акції знаходяться під слідством за «не підпорядкування законній вимозі співробітника органів внутрішніх справ». Всі активістки відмовились погоджуватися з обвинуваченням.

  10 березня 2020 року як мінімум 9 із затриманих демонстранток подали скарги на протизаконні дії міліції Свердловського району до Державного комітету національної безпеки.

 Питання правомірності дій міліції також слід вивчити у зв’язку з їхнім бездіяльністю у відношенні невідомих чоловіків, які напали на активісток.

   Під час розгону акції не один з провокаторів не був затриманий та доправлений у відділення міліції. Декілька ЗМІ Киргизстану повідомили, що дії провокаторів були узгоджені з правоохоронними органами та здійснювались завдяки згоді влади.

  Тільки 9 березня 2020 року Управління внутрішніх справ Свердловського району повідомило, що п’ятеро чоловіків, були оштрафовані за порушення громадського порядку 8 березня 2020 року.

Раніше суд в Киргизстані заборонив проведення зібрань у центрі Бішкека до 1 липня 2020 року, щоб зберегти громадський порядок та запобігти розповсюдженню коронавірусу. Проте 6 березня 2020 року позов із суду про заборону масових акцій у Свердловському районі був відхилений, саме в цьому районі і проходив жіночий марш 8 березня 2020 року.

Управління внутрішніх справ Свердловського району публічно заявило, що організатори жіночого маршу не повідомили органи внутрішніх справ про цю  акцію. 

  Заява МВС, щодо несанкціонованості маршу через заборону районних судів на їхнє проведення, посилання на те, що не було належного узгодження з акіміатом Свердловського району та мерією, заперечують Конституцію.

  Стаття 34 говорить про те, що кожен має право на свободу мирних зібрань, а їхня заборона та обмеження неприпустимі, тому дії про розгону жіночого маршу є прямим порушенням конституційних прав громадян. За день до демонстрації організатори отримали онлайн-погрози, а їхній груповий чат в  Telegram був видалений.

  На знак протесту 10 березня 2020 року в Бішкеку була проведена акція на захист учасниць мирного маршу, на якій було висунуто твердження відставки очільника Свердловського РУВС Бішкек та розслідування нападу на учасниць та учасників жіночого маршу.

Не дивлячись на те, що протест 10 березня був мирним, група жінок намагалась його зірвати, штовхаючи учасниць демонстрації.

   Киргизстан, який є членом ООН, несе міжнародну зобов’язанність у сфері дотримання прав людини і конкретно громадянських та політичних прав.

  Киргизстан, як член ОБСЄ, повинен чітко виконати всі 6 принципів по мирним зібранням:

  • –   Презумпція на користь проведення зібрань.
  •   –     Обов’язок держави захищати мирні зібрання.
  • –   Законність. Будь-які накладені обмеження повинні ґрунтуватися на положеннях закону.
  •   –     Пропорційність. Будь-які обмеження по відношенню до свободи зібрань повинні бути співмірними.
  •     –   Належна практика адміністративного регулювання.
  •     –   У процесі досягнення владою законних цілей переваги слід надавати заходам, які передбачають найменший рівень втручання.
  • –   Недискримінація. Всі люди в рівній мірі мають право на реалізацію свободи мирних зібрань.

 У зв’язку з цим закликаємо УВКПЛ ООН і БДІПЛ ОБСЄ:

  •   –  Швидко відреагувати на застосування сили щодо учасниць жіночого маршу солідарності.
  •     –   Закликати владу Киргизстану зупинити насилля до жінок , гарантувати безпеку та захист для кожної учасниці мирного маршу.
  •    –    Закликати владу Киргизстану забезпечувати свободу мирних зібрань, робити все необхідне, щоб не допустити подібних випадків застосування сили та зриву мирних зібрань у майбутньому.
  •     –   Звернутися до влади Киргизстану, щодо необхідності проведення всебічного розслідування даного факту порушення прав громадян на мирні зібрання, привернути до відповідальності осіб, які приймали рішення, щодо обмеження мирного зібрання, співробітників правоохоронних органів, які брали участь в розгоні.
  •     –   Знайти і притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили насилля над жінками і дітьми на мирній акції.
  •     –   Забезпечити необхідний юридичний, фізичний захист, медичну та психологічну допомогу для затриманих та постраждалих учасниць/ків жіночого маршу.
  • –   З метою подальшого запобігання порушень прав жінок, можливості їх розвитку та дотримання гендерної рівності, Киргизстан повинен виконати зобов’язання, щодо недопущення звуження політичного простору для організації громадянського суспільства, гарантувати незалежність діяльності профсоюзів, що буде протидіяти радикалізації суспільства та можливим трагічним подіям. 

Джерело: https://kaktus.media/doc/407765_po_povody_jestkogo_razgona_jenskogo_marsha_solidarnosti_obratilis_v_yvkpch_oon_i_obse.html