ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Законодавство

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ

 

Останнім часом в експертному середовищі активно обговорюється президентський законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», який був зареєстрований у березні 2020 р у Верховній Раді.
Одна із головних суперечок точиться про те, чи має СБУ лишатися слідчим органом чи навпаки, перетворитися на розвідувальний орган. Це питання одне із ключових у реформі СБУ, оскільки визначає об’єм повноважень працівників служби. Затримання та арешти, обшуки, тримання під вартою та інші подібні повноваження притаманні суто правоохоронним органам.

Приватні армії. Які ризики має легалізація військово-консалтингової діяльності?

4 Серпня, 2020
«Правозахисні організації часто звинувачують представників окремих військових компаній у бандитизмі, масових вбивствах людей, недотриманні правил та звичаїв ведення війни, грубих порушеннях прав людини. Із іншої сторони, та ж Blackwater брала участь у рятувальних операціях для ліквідації наслідків урагану «Катріна», де працювали близько двох сотень її співробітників»
 
Правозахисниця Олександра Матвійчук в матеріалі Громадського про ПВК, їх правовий статус та відповідальність за злочини.

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців

22 Липня, 2020

Рідні полонених, правозахисники та митці збирають підписи народних депутатів під зверненням на підтримку закону про воєнних злочинців р.н.2689

 

Під Верховною радою звели «картковий будинок Путіна». Карти розміром у людський зріст із намальованими на них портретами Мотороли, Гіві, Захарченка та інших воєнних злочинців розкладали самі рідні полонених та політв’язнів, а також звільнені із незаконного ув’язнення люди. Картковий будинок із воєнних злочинців символічно будується на безкарності за вчинені їхніми руками злочини. Адже український парламент за сім років війни так і не знайшов часу, щоб ухвалити закон про воєнних злочинців р.н.2869.

 

Цей законопроект р.н.2869 вносить зміни до Кримінального кодексу та встановлює відповідальність за злочини проти людяності, надає можливість українським слідчим та судам притягати до відповідальності до воєнних злочинів. Без цього законопроекту люди, які викрадали та катували людей на окупованих територіях, легко можуть уникнути правосуддя, а це турбує рідних полонених та людей, які вижили в полоні.

 

«Відповідальність за вчинки, в тому числі невідворотність покарання за злочини проти людства, є однією з ознак цивілізованого суспільства» – коментує автор інсталяції Сергій ЗАХАРОВ, який сам провів у полоні близько двох місяців. Інсталяція була створена ще у 2014 році, але «на жаль, досі актуальна» констатує художник.

 

Звільнений після кількох років полону журналіст Станіслав АСЄЄВ ще більш категоричний:

«Нам кажуть, що цей не закон не на часі. Не на часі – ці люди в парламенті. Це вони не співпадають з часом, не маючи жодного уявлення про те, що відбувається в окупації з полоненими і позбавляють країну самої можливості справедливого суду на катами своїх громадян».

 

Станіслава Асєєва утримували у секретному концтаборі на території заводу, який належав Фонду «Ізоляція». У ній досі продовжують утримувати та катувати ув’язнених людей, яких незаконні збройні формування запідозрили у нелояльності.

 

“Сьомий рік поспіль у Донецьку на території, де був розташований культурний фонд ІЗОЛЯЦІЯ, діє найстрашніший концтабір Європи, де українців катують та вбивають. Скоєні там воєнні злочини досі не отримали правової оцінки від української влади. Україна постійно шукає підтримки у міжнародних партнерів, звертається по допомогу до ЄС та США. Водночас українській парламент не може навести лад у такому природному питанні, як покарання злочинців, винних у воєнних злочинах! Без визначення, хто є хто на цій війні не можливо її завершити. Здається, у Верховної Ради просто немає політичної волі покрасти край війні та вирішувати питання покарання за воєннi злочини”, – додає Любов Михайлова, засновниця міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив”

 

«Ми розуміємо, що на цілий ряд речей Україна просто не може вплинути. Важко уявити собі як проводити розслідування та слідчі дії на окупованих територіях. Але хто заважає українському парламенту встановити відповідальність за воєнні злочини, які там вчиняються? Це Путін не дає українським парламентарям проголосувати цей закон?» – запитує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК.

 

Із нею погоджується лікар-ветеренар Олександр ГРИЩЕНКО, який знаходився в полоні більше півроку та був свідком згвалтувань та жорстокого забиття насмерть людей.

«Прийняття закону про воєнних злочинців є просто вкрай необхідним, бо можливо саме зараз десь у підвалах Луганська чи Донецька бойовики катують та вбивають українців, сподіваючись, що їм це зійде з рук внаслідок амністії».

 

До учасників акції вийшов голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис МОНАСТИРСЬКИЙ, який був одним із авторів законопроекту. Він сподівається, що закон про воєнних злочинців винесуть на позачергове серпневе засідання, або, щонайменше, ухвалять відразу на початку осені.

“Закон назрів. Тільки на моїй пам’яті про нього говорять уже близько чотирьох років. Пора його прийняти” – заявив голова парламентського комітету.

Для того, щоб це нарешті відбулося Центр громадянських свобод та та Фонд «Ізоляції» почали збирати підписи народних депутатів під зверненням, щоб винести розгляд закону про воєнних злочинців р.н.2689 на позачергову сесію парламенту. Підписи текст народні депутати можуть самостійно за лінком або надіслати листа на пошту ccl.org.ua@gmail.com

 

Збір підписів під зверненням відбувається у рамках спільної кампанії Фонду «Ізоляція» та Центру громадянських свобод.

 

Фото з акції тут

 

Контакти: Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com +380672389928
Наталія, Фонд «Ізоляція», krasnenkova@prhouse.com.ua +380674655426

Правозахисники проведуть прес-конференцію на тему необхідної амністії в Україні через COVID-19

9 Червня, 2020

9 червня о 15:00 журналістів і громадськість збирають:
Микола Карпюк, голова ГО “Український центр запобігання катуванням”
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Марина Ліліченко, правозахисниця ГО Центр громадянських свобод
Андрій Мамалига, правозахисник

 

«У зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, існує вірогідність зараження цією небезпечною хворобою осіб, які тримаються в установах виконання покарань.

З метою недопущення виникнення та поширення зазначеної хвороби в установах виконання покарань необхідно зменшити чисельність осіб, які в них тримаються. Разом з тим, в умовах жорсткої економії державних коштів, акт амністії дозволяє розвантажити місця позбавлення волі та зекономити бюджетні кошти на утримання осіб, які продовжуватимуть відбувати покарання в зазначених установах.

Станом на 1 квітня 2020 року в установах виконання покарань відбували покарання 32 тисячі 942 особи. У разі прийняття проєкту Закону попередньо підлягатимуть звільненню 3009 осіб, які за формальними ознаками можуть підпадати під його дію.» – говориться в анонсі заходу

 

Прес-конференція пройде в Українському кризовому медіа центрі за адресою вулиця Хрещатик, 2 і в тому числі буде транслюватися онлайн

Реформа СБУ та міжнародні зобов’язання України: чи є точки перетину?

25 Травня, 2020
Автори матеріалу Ярополк Бринних та Дмитро Коваль:

 

Експертний аналіз Центру громадянських свобод законопроектів №3196 та №3196-1, які регулюють діяльність Служби безпеки України

25 Травня, 2020

Верховна Рада не прийняла закон про повноваження Національної гвардії, проти якого виступали правозахисники!

13 Травня, 2020

Закон №3105, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України і передачу їм поліцейських функцій не був прийнятий на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради. Варто зазначити, що лише 32 депутата проголосували “Проти”, однак, 208 голосів “За” забракло для прийняття змін. Утримано: 46, не голосували: 60.

 

Раніше Центр громадянських свобод став одним із підписантів спільної заяви українських правозахисних організацій, які виступили проти цього закону. Всього під заявою підписалися 22 організації. На нашу думку, ці зміни могли спричинити суттєве обмеження прав і свобод людини, а також порушення основоположних принципів охорони громадського порядку. З аргументами правозахисників можна ознайомитись в заяві

Спільна заява щодо необхідності посилення громадського контролю за діяльністю СБУ

13 Травня, 2020

10 березня 2020 року Президентом України внесено до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196), який визначено як невідкладний. У вказаному законопроекті фактично запропонована нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

 

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на підвищення інституційної спроможності Служби безпеки України із забезпечення державної безпеки та приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби, у відповідність із рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи, які стосуються, зокрема, і здійснення громадського контролю за органами державної безпеки.

 

Крім цього, на офіційному веб-сайті СБ України розміщено інформацію про цей законопроект, в якій акцентовано увагу на тому, що прийняття закону сприятиме посиленню парламентського та громадського контролю над діяльністю Служби.
Разом з тим, незважаючи на такі гучні заяви, аналіз законопроекту засвідчив, що його розробники фактично нівелюють роль громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю безпекових органів.

 

У статті 51 запропонованого законопроекту, яка визначає участь громадськості у здійсненні демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України, містяться норми, що мають здебільшого відсильний характер. У законопроекті взагалі не запропоновано реальних механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю Служби, можливості проведення консультацій з громадськістю, залучення громадян до конструктивного діалогу та партнерства, участі громадськості в процесі прийняття рішень, формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки.

 

Традиційною для України формою участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики є функціонування при державних органах тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад. При Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України такі ради створювалися на підставі чинного на сьогодні розпорядження Президента України від 20.07.2006 № 269/2006-рп. Однак, як засвідчив проведений аналіз, на цей час така рада функціонує лише в одному регіональному управлінні Служби.

 

Враховуючи викладене та з метою наближення до принципів Ради Європи, що стосуються громадського контролю за безпековими органами, пропонується внести до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196) норми, які б посилили роль громадськості в контролі за діяльністю цього органу, зокрема положення стосовно функціонування при органах та підрозділах Служби тимчасових консультативно-дорадчих органів, до складу яких за прозорих процедур могли б обиратися представники громадськості.

 

Адресовано:
Офіс Президента України

Підписанти:
Український інститут з прав людини
Рух суспільних ініциатив
Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод
Експертний центр з прав людини
БО «Свет надежды» / CO «Light of Hope»
Восток SOS

Обмеження виїзду за кордон для українських робітників нарушет міжнародні договори – правозахисники

6 Травня, 2020

Днями Міністр закордонних справ України виступив проти використання чартерних рейсів для вильоту за кордон українських громадян, навіть якщо європейські країни самостійно організовують дані перевезення.

Експерти платформи Правозахисний порядок денний пояснюють, чому це не просто незручності, а неприпустимі порушення ряду міжнародних договорів і прав людини.

 

Результаты поиска:

Закон про СБУ: що з ним не так?

22 Жовтня, 2020

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Це означає, що за цей проект закону депутати можуть проголосувати вже до кінця цього року. 

 

Незважаючи на демократичні перетворення в Україні, СБУ досі була органом, що найменш піддавався реформуванню з 1990-х років. Однак проект № 3196 навряд чи наблизить діяльність служби до міжнародних стандартів і практик демократичних держав. Правозахисники застерігають, що проект закону, навпаки, розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. 

 

Центр Громадянських Свобод минулого травня публічно представив експертний аналіз законопроекту № 3196 і альтернативного законопроекту № 3196-1. Проте ряд рекомендацій правозахисників так і не були враховані депутатами при доопрацюванні проекту закону:

 

  1. 1. Законопроект № 3196 закріплює за СБУ правоохоронні функції (а саме: “оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих  органів Служби безпеки України”) та не визначає чіткі підстави використання повноважень СБУ. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань своїми повноваженнями і порушення прав людини. Зокрема, мова йде про переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій.

 

  1. 2. Збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини:
  • ▪️ Законопроектом передбачено застосовування співробітниками СБУ заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї). Однак при цьому доопрацьований законопроект не враховує рекомендацій правозахисників звузити коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу, деталізувати механізми контролю дотримання прав людини в СБУ, а також правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катувань і нелюдського поводження, як того вимагає міжнародне право.
  • ▪️ Проект закону також дозволяє СБУ затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні (що ускладнює можливість оскаржити правомірність дій СБУ) і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє затриману особу гарантованого їй права на адвоката. 
  • ▪️ Законопроект надає СБУ надмірні повноваження у сфері доступу до приватної інформації, а саме, здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Також проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. По-перше, проект закону не містить чітко визначених процедур і підстав отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб. Проектом не передбачено систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. По-друге, у демократичних країнах СБУ не має права доступу до всіх баз даних. Закон повинен містити чіткий перелік державних баз даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

 

  1. 3. Фактично законопроект не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ відповідно до зразків демократичних держав. Більше того, проект закону не зобов’язує СБУ співпрацювати з наглядовими органами. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшить ризик зловживань і порушень прав людини. В доопрацьованому законопроекті також не були враховані рекомендації правозахисників щодо правових наслідків для СБУ в разі не подачі щорічного звіту чи надання неправдивої інформації.

 

Під Верховною Радою пройшла акція за прийняття закону про воєнних злочинців

16 Вересня, 2020

15 вересня біля Верховної Ради України зібралися десятки правозахисників, колишні в”язні ОРДЛО  та родичі загиблих військовослужбовців. Всі вони вимагають прийняття закону про воєнних злочинців (р.н. 2689), а саме – внесення змін до Кримінального кодексу України, які дозволили б визначати воєнні злочини і злочини проти людяності за нормами міжнародного права.

 

Одна з організаторок заходу, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла про завдання цього закону

 

“Проблема в тому, що на сьомому році війни в Україні досі немає ефективного законодавства в частині воєнних злочинів. За всі ці роки, тільки уявіть, з сотень потенційних воєнних злочинів з таким вироком закінчилося лише дві справи. Два вироки за сім років!. Влада часто говорить, що притягнути винних до відповідальності поки неможливо – вони ховаються від відповідальності в Росії, а наші слідчі не можуть працювати на окупованих територіях. Але у мене питання – хто заважає вам прийняти міжнародні норми в українське законодавство? Путін заважає? “

 

У той же час, зі своїми історіями виступили колишні полонені ОРДЛО і родичі загиблих “кіборгів” мати Ігоря Броневицького та сестра Андрія Терещенка. Відомий релігієзнавець Ігор Козловський розповів про відчуття повної безкарності у бойовиків, які жорстоко поводилися з ним в полоні.

Одночасно з акцією на тій же площі проходила фотовиставка проекту Arts & Rights. У своїх знімках організатори також розповіли про життя родичів жертв воєнних злочинів, і про безкарність тих, хто винен у їх скоєнні. Координатор ініціативи Мар’ян Присяжнюк розповів про те, що підтримує закон про воєнних злочинців, оскільки він нарешті дасть надію на справедливість для всіх тих, хто втратив рідних, близьких і друзів, або ж сам дивом залишився в живих.

 

Правозахисники розповіли про те, що закон про воєнних злочинців чекає прийняття вже майже п’ять років, однак новий Парламент зволікає у винесенні на розгляд, вказуючи на те, що “закон не на часі”.

 

Саме тому  біля Парламенту тримали в руках будильники і годинник. Після закінчення акції пролунав гучний звук будильника. Такою  символічною дією правозахисники намагаються “розбудити” депутатів і вказати на необхідність термінового прийняття закону.

 

Верховна Рада може проголосувати в першому читанні за законом про воєнних злочинців вже 17 вересня.

 

Функції досудового розслідування для СБУ. Що не так з опцією? Відеозапис онлайн-дискусії

4 Серпня, 2020

Експертне обговорення такого важливого аспекту реформи СБУ як позбавлення спецслужби невластивих їй функцій. Серед учасників правозахисники, народні депутати, представники СБУ та міжнародних організацій. Організатори: Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод та Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI)

 

Спікери:

 

–  Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

– Роман Костенко, народний депутат України

– Володимир Яворський, експерт платформи “Правозахисний порядок денний”

– Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи

–  Сергій Пунь, голова Центру міжнародного співробітництва СБУ