ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Карантин

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

 

Організатори зазначили, що усі сформульовані експертами рекомендації, викладені у звіті, буде доведено до відома органів влади у порядку звернень. Про відповіді та результати цієї роботи Центр громадянських свобод буде інформувати окремо.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод – Анна Бідненко.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Львові

16 Серпня, 2020

11 серпня у Львові відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією Освітній центр з прав людини у Львові ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців. 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що задача влади знайти і дотримуватися баланс між захистом населення від вірусної загрози та дотриманням прав і свобод людини.

 

“Україна і світ стали зараз перед дуже великим викликом: як захищати здоров’я? Ціною прав людини і ціною верховенства права, чи все таки намагаючись знайти якийсь баланс і зберігати ті правила гри, які ми встановили, які нам гарантовані. Звичайно, політичні рішення необхідно було прийняти. Ми всі розуміємо цей адміністративний шок, у якому перебувала Україна, але мені здається, що зараз саме той час, коли треба змінитися в польоті, покращити ту правову рамку, залікувати її, так само як ми лікуємо здоров’я наших громадян, для того, щоб не підважувати основоположні права і свободи, які є нашим захистом. Саме для цього ця рамка була і придумана”

 

У свою чергу модератор дискусії Володимир Бєглов, голова Освітнього центру з прав людини у Львові звернув увагу на те, що саме збір та аналіз інформації про весняно-літньому карантинному етапі дозволяють зробити роботу над помилками і уникнути повторення тих проблем, з якими зіткнулися влади і законодавці на першому, екстреному етапі.

 

У дискусії взяв участь і представник міської влади. Андрій Москаленко – заступник мера Львова з питань розвитку, вказав на необхідність не тільки приймати ті чи інші рішення, але і пояснювати їх необхідність і важливість. На його думку – комунікація з громадянами і бізнесом під час карантинних обмежень може стати чи не найбільш важливою обставиною.

 

“Ми розуміємо, що потрібно поволі, якби це не було складно, але навчитися жити в тих умовах невизначеності, тому що просто закрити очі і не дивитись на це не можна, тому що, наприклад, просто мовчазна заборона, навпаки, може провокувати ще більше поширення вірусу. Я вважаю, що кожне рішення дуже добре потрібно проговорити, прокомунікувати, та пояснити якщо в ньому немає логіки, а не приймати його, тому що воно має прийматися. Потрібно витратити більше зусиль, але пояснити, що таких рішень приймати не потрібно, що кожна людина, яка працює в тій чи іншій галузі, вона є цінною”

 

Дарина Заржицька, директорка з розвитку Освітнього центру з прав людини у Львові  розповіла і про різний досвід іноземних міст:

 

“Зміни почалися трохи згодом, коли всі системи (економічна, політична, правова) зрозуміли, в яких обставинах вони знаходяться. Наприклад, в Амстердамі впровадили «розумний» карантин, почали працювати кав’ярні, публічні заклади. В Італії виник феномен «коронавірусної злочинності» та під час карантину мафія почала вливатися в загальну економіку. Крім того зростає кількість онлайн-казино. У Південній Кореї ж не було ніяких обмежувальних заходів, натомість відслідковувалися всі інфіковані люди, їх переміщення та контакти» 

 

Захист економіки і допомога бізнесу – дуже популярна тема, яка обговорюється з самого початку карантину. Однак, обмеження спровокували і ряд інших проблем, які не так помітні суспільству, однак, створюють не меншу небезпеку.

 

“Ми багато говоримо, думаємо та рефлексуємо як місто допомагає людям культури, як місто дбає про підприємиць та підприємців, але ми маємо цілий пласт людей у вразливих життєвих обставинах і насправді, вони дуже постраждали, постраждали значно більше ніж ті, про котрих ми зараз говоримо. Жінки у кризових життєвих станах, у стані домашнього насильства постраждали дуже сильно”, –– розповіла Марта Чумало – заступниця директорки Центру “Жіночі Перспективи”

 

Тему підтримав Станіслав Безушко – координатор проєкту “Київський Діалог” у Львові, який звернув увагу на те, що карантин по різному відбилася на життя людей у великих містах і маленьких населених пунктах.

 

“Як на мене, зараз не тільки треба говорити про права людини, а й які можливості дали ці обмеження. Для прикладу, у малих містах стало чітко зрозуміло, що якщо ти втратив одну роботу, то ти абсолютно не маєш ніяких можливостей ще чимось зайнятись. Якщо у Львові ще була якась можливість (десь працювати на 25 %, працювати з дому, стати фрілансером), то в малих містах абсолютно цього не було. Люди, коли втрачали єдине джерело доходу, вони втрачали абсолютно все”

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерками Центру громадянських свобод Анастасією Жук  та Катериною Причтою.

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини в Одесі

14 Серпня, 2020

11 серпня в Одесі відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень. У партнерстві з громадською організацією “Десяте квітня” ми зібрали представників органів влади та місцевого самоврядування, щоб разом підбити підсумки попередніх місяців.  Модерував обговорення 

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан зазначила, що ситуація з коронавірусом і правами людини це звичайно про дискусію, яка є актуальною не тільки для України, але й для будь-якої іншої країни. 

“Це те, де ми можемо ціною наших прав, ціною верховенства права,  захищати наше здоров’я. Нам потрібно зафіксувати чесні правила гри, які не підривають довіру до влади і які допоможуть боротися з реальною загрозою хвороби.”  

 

Серед запрошених спікерів – Олександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Південних областях. Разом зі своїми колегами пан Остапенко здійснював моніторинг різних аспектів порушень, які актуалізувалися у період карантину. Серед них і ситуація у місцях несвободи, і доступ до правосуддя чи до інформації, які були значно ускладенені, на його думку. 

“Дана ситуація буде ще довго залишатися в такому ж самому стані. Я думаю, що і органи публічної влади, і громадське середовище, і самі люди повинні навчитися і прилаштуватися та реалізовувати свої права самостійно в таких умовах.» 

 

До коментування ситуації в установах виконання покарань долучився Олександр Храпицький, заступник начальника відділу соціально-виховної роботи та забезпечення прав засуджених Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції. На його думку, ситуація на початку оголошення пандемії була дійсно складною, але зараз вона взята під контроль співробітниками. Тим не менше, нагадаємо, що за оцінками правозахисників ситуація у місцях несвободи є складною, не було проведено достатньої кількості тестувань. Нещодавно, разом з політв’язнями СРСР та вже сучасними звільненими політв’язнями РФ та з окупованих територій, правозахисні організації звернулися до Президента України із вимогою провести амністію.

 

Старша інспекторка з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Одеській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Жанна Мішина, зазначила, що на сьогоднішній день, УДПЛ контролює всі випадки порушення прав осіб незалежно від карантинних заходів, але будь-яких проявів неповаги до прав людини відповідно до її процесуального статусу. Крім того, вона відзначила, що покращення правової рамки спростить роботу самим поліцейським, які на початку введення карантинних обмежень також були дезорієнтовані щодо того як з ними працювати безпосередньо на вулиці. 

 

Олена Азаркіна, заступниця директорки Центру соціальних служб Одеської міської ради, наголосила на тому, що під час карантину збільшилася кількість звернень щодо домашнього насилля та конфліктів, оскільки всі клієнти Центру, які проживають на малій житлоплощі не змогли подужати цю проблему. 

«Центр соціальних служб забезпечений захистами дезінфекції, у нас немає особливих інструкцій з цього приводу, але ми в рамках своїх повноважень надаючи послуги, ми діємо по всім інструкціям наших повноважень.» 

 

Представниця громадської організації “Десяте квітня”, Злата Швець, наголосила на актуальній для південних регіонів  та України загалом проблемі – браку комунікації з внутрішньо переміщеними особами та біженцями, питаннями яких опікується її організації. Також протягом цього періоду багато інформаційних матеріалів щодо ситуації з коронавірусом були підготовлені різними мовами саме їхньою організацією для іноземців, біженців, які перебувають в Україні. Нагадаємо, що “Десяте квітня” – є партнером Агенції ООН у справах біженців.

 

З усіма адресними рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися за посиланням. Трансляція дискусії є доступною на сторінці Центру громадянських свобод.

 

Матеріал підготувала волонтерка Центру громадянських свобод Євгенія Міняйленко.

Правозахисниця і представник МВС посперечалися про законність карантинних обмежень

2 Червня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Українське радіо пояснюють правозахисниця Olexandra Matviychuk та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”

Слухайте повну версію ефіру за посиланням

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Глава ЦГС про права людини під час карантину (експертний круглий стіл)

1 Травня, 2020

«Україна, як і кожна країна зіткнулася з проблемою балансу між обмеженнями, необхідними для забезпечення здоров’я і безпеки та недопущенням порушень прав громадян, таких як право на свободу пересування, мирні зібрання, тощо. Те саме стосується і цифрових прав громадян. На цьому етапі ключовим завданням, як екпертного середовища, так і влади є відрефлексувати те, що відбувається і швидко та ефективно відпрацювати зміни до законодавства та підзаконних актів

 

♦️ Голова нашого Центру Olexandra Matviychuk взяла участь у круглому столі, де експерти, правозахисники і депутати Верховної Ради України обговорювали обмеження прав і свобод під час карантину. З нашою позицією можна ознайомитись у відео:

 

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про карантинни обмеженя

11 Квітня, 2020

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

 

Слухайте радіо-версію за посиланням: 

 

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. “Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату – розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році”, – зазначає Олександра Матвійчук.

 

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: “Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався”.

 

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  “Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації”.

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: “Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я”. А Олександра Матвійчук додає: “Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну”.

 

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: “По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами”.

Результаты поиска:

Правозахисники та представники влади обговорили карантинні обмеження та права людини у Києві

17 Серпня, 2020

Реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. Це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються у межі, визначені Конституцією держави. 14 серпня у Києві і відбулося обговорення підсумків дослідження правозахисних організацій щодо стану захисту прав людини під час карантинних обмежень.  Правозахисники зауважують, що нині, коли прогнозують можливість другої хвилі пандемії, влада має можливість виправити правові колії і врегулювати законодавчо усі заходи, необхідні для захисту населення від небезпечного вірусу.



Голова Центру громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук модеруючи захід масштабний процес аналізу інформації та вироблення рекомендацій для влади, з яким зіштовхнулися правозахисні організації під час розробки дослідження щодо правової рамки під час коронавірусу. За її словами, Центр громадянських свобод і партнери отримали десятки повідомлень від звичайних громадян про порушення з боку поліції, необгрунтовані штрафи і тиск на бізнес. Ці факти, безпосередньо, лягли в основу висновків звіту.

 

Однією з ключових проблем, яка постала перед правозахисним співтовариством в Україні під час карантину, стало протиріччя Конституції і прийнятих Урядом постанов. Детальніше про це розповів Дмитро Коваль, експерт платформи Правозахисний порядок денний:


“Я маю на увазі те, що на сьогодні заходи, які приймають центральною владою України, вони зустрічають супротив на локальному рівні. Вони оспорюються, їх допустимість з точки зору конституції оспорювалася і це створило таку зневіру певну, певний скептицизм до рішень Кабінету міністрів. І як на мене в країнах, де право розуміється як сама цінність давніше ніж ця ідея взагалі з’явилася в Україні, там все ж таки розуміють, що не виконувати Конституцію навіть задля хорошої мети, навіть задля реагування кризу масштабу, якої ми не бачили за минулі століття – все ж таки неможливо.”

 

Координаторка проектів Центру громадянських свобод Любов Галан більш детально розповіла про порушення, з якими стикалися прості люди. На її думку – проблема була в тому числі на рівні комунікації та нерозуміння, як саме повинні працювати прийняті постанови та механізми



“Якщо говорити в таких масштабах країни мабуть тут треба бути чесною і зазначити, що найбільший бум типових  порушень, які були нами зафіксовані, які викликали таку реакцію у населення, нерозуміння, припав на перший місяць введення обмежень. Тоді, коли самі правоохоронці мали зрозуміти постанову самостійно й контролювати її дотримання. Саме тоді ми зафіксували такий величезну кількість інформації про часто не раціональних дії, які викликали обурення. Тому перед владою стоїть завдання покращити рамку, не підривати такими нелогічними обмеженнями, які суперечать здоровому ґлузду – довіру до необхідності самих обмежень під час епідемії.”


Дискусія також торкнулася питання боротьби з пандемією і її наслідками на регіональному рівні. Про це, в тому числі, висловився  Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації

 

“Одна справа мати за ціль штрафувати для наповнення бюджету, а інша справа? коли ми формуємо атмосферу бажання дотримання законодавства і правоохоронна система радше впливає на правосвідомість громадянина, роз’яснювальну роботу, пояснює, що це дасть. Система дбає про людину, а не є джерелом обмежень і санкцій”

 

Крім економічних, соціальних і медичних загроз коронавірусу, з якими зіткнулися всі країни Європи, Україна змушена робити поправку на військові дії на Сході України, а також на окуповані Росією території. Matthew Schaaf, директор Freedom House Ukraine, піддав критиці ситуацію, що склалася на пунктах пропуску


“Було обмежено доступ до Криму на кордоні з Кримом без попередження і це мало значний вплив на права людини, і на економічні права тих людей, які мали пересікати цей кордон. Це ж стосується території Донбасу. На пунктах пропуску, де люди чекали по чотири доби. Реальність така, що у цій ситуації рівень діалогу не дуже значний тому, що деякі агентства урядові не реформовані, деякі агентства безпеки ще не відкриті.”



Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зі свого боку розкрив проблему, про яку не так часто говорять в суспільстві – загроза вірусу COVID-19 в тюрмах і СІЗО України. На його думку ситуація в цих установах далека від тієї, яку описують у офіційних звітах і статистиці


“Я хочу сказати, що система в’язничної медицини є окремою від системи цивільної медицини. От вона просто рухнула на цьому тлі. Зараз маємо таку дивну ситуацію, коли за офіційними даними в цій системи, де працюють 28 тисяч працівників персоналу і утримуються 53 тисяч в’язнів, цифри, які подаються викликають дуже великі сумніви. Там якісь 65 приблизно підтверджених діагнозів, не більше. Зроблено дуже мало тестувань. Порядка трохи більше ніж 700 на всю цю систему. Це пов’язано з тим, що в’язнична система не в змозі ні лікувати цю хворобу, ні проводити тестування, нічого.”

 

На захід були підключені через дистанційний зв’язок і представники влади, місцевого самоврядування, які змогли описати ситуацію зі своєї точки зору. Так, Дмитро Луфер, радник прем’єр-міністра, ексзаступник Міністра охорони здоров’я, погодився з існуючими проблемами, проте, заявив, що карантин допоміг зміцнити українську медичну систему


“Я точно можу сказати, що ми встигли багато чого зробити в медичній системі. Можливо, не все, можлив,о щось можна було робити ще швидше і краще, але це справді відбулося і це можна бачити по тих відомостях, які подає зараз Міністерство Охорони Здоров’я. Тобто, медична система це майже основний обмежувач в реакції держав на цю пандемію. Насправді карантин і всі його подальші зміни напряму пов’язані з готовністю медичної системи реагувати на кількість хворих”

 

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, розповів про те, як карантинні обмеження і сам підхід до методів змінюються на міському рівні. Це особливо показово на прикладі Заходу України, де ситуація з поширенням COVID-19 одна з найскладніших



“Ми останніх 5 місяців живемо в помаранчевій зоні. У нас дійсно не працює, так як є до цих вимог, планова госпіталізація, дійсно дитяче таборування не працює, ряд соціальних центрів. Але, наприклад, якщо в аспектах помаранчевої зони кажуть, що мають бути закриті спортзали, де ми моніторили їх до того, як це було прийнято на державному рівні. Що на площу 200,300, 400 метрів займається дві людини, то чому такий заклад треба закривати? Якщо ми хочемо зменшити кількість соціальних контактів, то є набагато більше закладів, які вочевидь несуть більшу загрозу”

&nb