ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародні відносини

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

25 Січня, 2019

Оригінальна новина на сайті Радіо Свобода 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими, як Женевські конвенції. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими. Одна з чотирьох Женевських конвенцій, які визначають міжнародно-правові норми щодо гуманного ставлення під час війни, стосується поводження з військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Результаты поиска:

Голова ЦГС Олександра Матвійчук дала інтерв’ю італійській пресі

7 Травня, 2020

Правозахисниця і журналісти видання Laici.it обговорили ситуацію з поширенням вірусу COVID-19, загрози правам людини під час пандемії і Українсько-Італійське співробітництво

Матеріал на італійській мові за посиланням:
http://www.laici.it/viewarticolo.asp?Id=3830&fbclid=IwAR3iahMVagK9b3x9MZ7r-U0D6G5bJrw_gw5OQCMH71_2kJS2u75Y3mmWIWA

«Міжнародна допомога Україні має посилитися» – заява платформи CivilM+

21 Квітня, 2020

В апреле 2020 года, в условиях пандемии COVID-19 начался седьмой год вооруженного конфликта на востоке Украины. Чрезвычайная ситуация обнажила проблемы в системе здравоохранения по всей крайние, а в зоне конфликта ситуация приближается к критической. В результате боевых действий пострадала инфраструктура. Остро не хватает медицинского персонала. В условиях карантина малый и средний бизнес, который, при поддержке гуманитарных организаций, только начал поднимать голову после первых лет войны, несет убытки и во многих случаях оказался на грани разорения.

Особое беспокойство вызывает положение дел на территориях, неподконтрольных правительству Украины: оттуда нет достоверной информации, свобода выражения мнения является крайне ограниченной, мониторинговые и гуманитарные организации, в частности СММ ОБСЕ, имеют проблемы с доступом и работой на территории самопровозглашенных «ДНР» и «ЛНР».

Мы, члены международной гражданской платформы CivilM + призываем правительства стран-членов ЕС

  • ⚫️ Направить максимально доступное количество ресурсов для помощи региону в борьбе с COVID-19. Кроме безусловной поддержки медицинской сферы, необходимо содействовать малому и среднему бизнесу, местной украинской власти и общественным организациям.
  • ⚫️ Продолжать оказывать давление на Российскую Федерацию, чтобы подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР» обеспечили беспрепятственный доступ гуманитарным и мониторинговым организациям (в первую очередь, СММ ОБСЕ, а также Международному Комитету Красного Креста – ко всем удерживаемых лиц), и прекратили незаконные политические преследования.

Мы также призываем правительство Украины следить за тем, чтобы ограничения свободы передвижения через линию соприкосновения применялись только при необходимости и были пропорциональными возможным угрозам. Всем жителям, в том числе, жителям неподконтрольных правительству Украины территорий, необходимо обеспечить беспрепятственный доступ к медицинской помощи.

Подчеркиваем, что новые вызовы, связанные с пандемией, не отменяют первоочередных мероприятий по мирному урегулированию конфликта, указанных в Минских соглашениях и подтвержденных на переговорах в нормандской формате. Это, в частности:

  • ⚫️ прекращения огня
  • ⚫️ продолжение процесса освобождения незаконно удерживаемых лиц, как военных, так и гражданских
  • ⚫️ недопущения новых нарушений прав человека и военных преступлений, а также эффективное расследование таких преступлений, совершенных с обеих сторон линии соприкосновения
  • ⚫️ начале подготовки процесса переходного правосудия во всех его аспектах.

Приветствуя освобождение удерживаемых лиц 16 апреля 2020, мы обращаем внимание ОБСЕ, а также правительств Германии и Франции, что речь должна идти об освобождении всех незаконно удерживаемых лиц. Это требует неуклонно, скоординированных последовательных усилий по пополнению списков, поиска людей, уточнение их местонахождения. Российская Федерация повлиять на подконтрольные ей «ДНР» и «ЛНР», которые в ряде случаев отказываются признавать, что удерживают людей (хотя их родственники имеют подтверждающие документы, выданные де-факто властями самопровозглашенных «республик»). Более того, они отказываются освобождать даже тех, кого они сами подтверждали в списках. В результате, для многих заключенных и их родных ожидания «следующему этапу обмена» растянулось на годы.

Независимые общественные организации из Украины, России и Европейского Союза готовы обеспечить сопровождение Минских переговоров в рамках процесса общественного консультирование сторон. Письма с соответствующим предложением международная платформа CivilM + уже направила в Офис Президента Украины, Вице-премьер-министру / министру реинтеграции временно оккупированных территорий и министру иностранных дел Украины. Позиция и предложения платформы по этим вопросам также опубликованы на  сайте CivilM + .

подписанты:

Truth Hounds, Украина

Украинский Хельсинский союз по правам человека, Украина

Харьковская правозащитная группа, Украина

Центр гражданских свобод, Украина

«Гражданин и Армия», Россия

DRA, немецко-русский обмен, Германия

Хельсинский гражданская ассамблея, Франция

мемориал Германии

Правозащитный центр «Мемориал», Россия

За дополнительной информацией обращайтесь, пожалуйста, в Секретариат Платформы. Юлия Ернер, координатор –  yuliya.erner@austausch.org . С медиа-запросами, обращайтесь, пожалуйста, к Ирине Яковлевой, координатор по коммуникациям – iryna.yakovlieva@austausch.org

ЦГС підтримав звернення до італійського прем’єр-міністра через російську операцію в Італії

13 Квітня, 2020

Пане Прем’єр-міністр,

Ми пишемо Вам як представники шістнадцяти неурядових організацій, які захищають права людини та верховенство права, а також просувають кампанії проти ворожого іноземного втручання в ліберальні демократичні держави. Методи і принципи, за допомогою яких ми здійснюємо свою задачу, засновані в першу чергу на солідарності й міжнародному співробітництві. Італія в останні місяці виявилася особливо вразливою до спалаху COVID-19, і кілька країн надали їй підтримку в цій надзвичайній ситуації. Ми вважаємо, що слід приділити особливу увагу стратегічному характеру цієї допомоги, тим більше, коли вона походить від країн, які не дотримуються міжнародних стандартів прозорості і боротьби з пандемією. Ми маємо на увазі вантаж, який прибув з Москви у військовий аеропорт Пратика ді Маре 22 березня 2020 року. Нас турбує не тільки недоречність медичного обладнання та санітарно-гігієнічних засобів, але і той факт, що російський уряд послав до Італії військовий транспорт і осіб вищого офіцерського складу, які перебувають під командуванням Міністерства оборони Російської Федерації; на даний момент вони знаходяться на території Італії з дозволу прем’єр-міністра.

Надійні джерела повідомляють про масштаб (і ризикованість) російської операції з використанням військових ресурсів, у тому числі п’ятнадцяти вантажних літаків Іл-76 та групи, що складається із сотні військових лікарів та іншого військового персоналу з Москви, що знаходиться під керівництвом Міністерства оборони РФ1. Ця місія змушує задуматися про стратегічні інтереси кремлівського військового конвою, який отримав можливість вільно переміщатися країною-учасницею НАТО, поблизу військових баз НАТО; таким чином, ми потрапляємо під загрозу його розвідувальної діяльності. Все це відбувається незважаючи на той факт, що Європейський союз наклав на Росію санкції у зв’язку з незаконною окупацією територій Криму і Донбасу в березні 2014 року. На цих територіях, де ось уже шість років йде війна, в офіційних і “неофіційних” місцях позбавлення волі перебуває близько 89 українських політичних в’язнів і 200 військовополонених; зараз вони опинилися під загрозою зараження через відсутність профілактичних заходів2. У світлі того, що відбувається правозахисні організації направили свої зусилля на те, щоб накласти додаткові індивідуальні санкції на тих, хто діє від імені уряду РФ – так звані санкції в рамках Закону Магнітського, які зараз обговорює, окрім інших, й італійський парламент.

Однак залишається невирішеною проблема боротьби з російською пропагандою, що знайшла собі благодатний ґрунт у контексті російсько-українського конфлікту. Італія, як і інші країни Європейського союзу, сприйнятлива до російської дезінформації, яка прикривається ідеєю самовідданої солідарності. Такі механізми пропаганди вже призводили до різних наслідків на національному та міжнародному рівні; серед прикладів можна привести суперечливу справу Віталія Марківа в Італії і міграційну кризу в Європі, що виникла внаслідок російських військових операцій в Сирії. Що стосується територіальної цілісності України (закріпленої в міжнародних правових актах) і ситуації на середземноморському фронті (зокрема, в Лівії і Сирії), Італія і ЄС повинні зберігати єдність і тверезо оцінювати ситуацію з фізичною присутністю російських солдатів в країні під приводом кризи охорони здоров’я.
Крім того, за численними свідченнями російських лікарів і активістів, дії уряду РФ у боротьбі з COVID-19 характеризуються відсутністю оперативності і гласності3. Кілька незалежних газет, включаючи «Говорить Магадан» і «Ехо Москви», піддалися цензурі Роскомнадзора через те, що «поширювали неправдиву інформацію» про коронавірус4. Ці обмеження викликали різку реакцію представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезіра5. Більш того, нещодавно представники Міністра оборони РФ висловили на адресу журналістів італійської газети «La Stampa» загрози, які ми вважаємо абсолютно неприпустимими6. Подібне залякування є кричущим посяганням на свободу італійської преси з боку Російської Федерації – іноземної держави, де преса зазнає цензури, а незалежні журналісти працюють в умовах наростаючої небезпеки.

На жаль, наведені вище факти і приклади є частиною оманливої ​​кремлівської стратегії допомоги Італії, яку можна сформулювати словами Вергілія – ​​«Бійтеся данайців, що дари приносять». Російська присутність в Італії – тривожний знак; ми повинні бути пильними до політичних і пропагандистських схем, запущених Москвою з метою поставити під загрозу європейський проєкт, включаючи саму Італію. З глибокою повагою до дій італійського уряду під час пандемії COVID-19, ми сподіваємося, що ви будете уважно стежити за місією, яку Міністерство оборони РФ проводить в Італії, і повідомляти про деталі московської операції на італійській території – в дусі солідарності і відкритості, які є відмінними рисами Італії та Європейського союзу.

З повагою,
Захищати Демократію (Бельгія)
Інститут Усної Історії Молдови (Молдова)
Італійська Федерація з прав людини (Італія)
Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)
Міжнародний Комітет Захисту Демократії (Бельгія)
Платформа Миру і Справедливості (Бельгія)
Правозахисна Ініціатива «Кахармани» (Казахстан)
Правозахисний Рух «405» (Казахстан)
Українська Студентська Спілка (Україна)
Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини (Україна)
Український Центр Вільного Гонконгу (Україна)
Фундація “Відкритий Діалог” (Бельгія)
Харківська Правозахисна Група (Україна)
Харківський Інститут Соціальних Досліджень (Україна)
Центр Громадянських Свобод (Україна)
Центр Прав Людини ZMINA (Україна)

Копія:
Міністру закордонних справ Луїджі Ді Майо

Міністру оборони Лоренцо Гуерін

ЦГС взяв участь у заході до 6 річниці окупації Криму в Резиденції послині Великої Британії в Україні

28 Лютого, 2020

На зустрічі були присутні міжнародні та українські правозахисники, представники посольств різних країн Європи і світу, звільнені в’язні Кремля, і ті, хто доклав чимало зусиль до їх звільнення, а також родичі чинних політв‘язнів.

Ми в черговий раз актуалізували питання порушення прав людей в Криму, а також переслідувань кримських татар і українців як наокупованих територіях, так і на території Росії.

В рамках заходу ми провели незвичайну форму традиційного підписання листівок політв’язням. В акваріум були поміщені жовті кульки, в яких були прізвища тих українських політв‘язнів, хто досі перебуває за ґратами в Криму або в Росії. Учасники зустрічі витягали кульку і писали тому, хто випав їм випадково!

Саме такі, здавалося б прості речі, як написання листів – допомагають триматися, коли ти знаходишся в полоні або в тюрмах РФ, а міжнародні зустрічі допомагають тримати питання політв’язнів на порядку денному та продовжувати тиск на Росію з метою їх звільнення. Ми знаємо це не з чуток, і переконалися в цьому за роки роботи в цьому напрямку.

Захід був організований British Embassy Kyiv. Дякуємо за партнерство ZMINA. Центр прав людиниОб’єднання родичів політв’язнів Кремля, а також Платформа за допомогу в організації заходу.

Україна знову може видати Казахстану опозиційну блогерку Жанару Ахметову

14 Січня, 2020

Блогерка та опозиційна активістка з Казахстану Жанара Ахметова (Ахмет) вже третій рік бореться за статус біженки в Україні для себе та свого сина, але знову опинилася під загрозою екстрадиції. За словами жінки, їй вже двічі відмовляли у притулку, а завтра, 14 січня, Апеляційний адміністративний суд має вирішити, чи зможе вона втретє подати відповідне клопотання до Державної міграційної служби. Тим часом, поки на підтримку Ахметової відбуваються мітинги у Києві та Алмати, опоненти критикують її в інтернеті та публікують ролики про те, як розлучать Жанару з дитиною.

 

Напередодні кілька українських правозахисних організацій вийшли з відкритим зверненням на підтримку Жанари Ахметової і закликом не видавати її Казахстану. Як пояснила керівниця «Центру громадянських свобод» Олексанра Матвійчук, паралельно з процесом щодо статусу біженки, Офіс генерального прокурора все ще проводить екстрадиційну перевірку, і якщо Ахметова не отримає притулку або додаткового захисту – її можуть видати Казахстану. Радіо Свобода надіслала запит до Офісу генерального прокурора щодо цієї перевірки і очікує на відповідь.

 

«Українські правозахисні організації вважають необґрунтованим, що ДМС заплющує очі на політичний контекст переслідування Жанари Ахметової. Але також ми звертаємо увагу на те, що, на жаль, Україна останніми роками вже кілька разів порушувала екстрадиційні процедури і допомагала таким пострадянським країнам, що не вирізняються ні демократією, ані верховенством права як Росія, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, і таким чином фактично сприяла політичним переслідуванням», – зазначає Олександра Матвійчук.

 

Правозахисниця нагадує про затримання 2017-го двох інших журналістів – Фікрата Гусейнова (за запитом Азербайджану, хоча той уже був громадянином Нідерландів) і Нарзулло Охунжонова (за запитом Узбекистану), яких так само хотіли видати, але під тиском громадськості передумали, а також про випадки Амінат Бабаєвої, Володимира Єгорова (вислані до Росії) та Олександра Францкевича (висланий до Білорусі).

Джерело – Радіо Свобода

Голова ЦГС виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відн

12 Грудня, 2019

Голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук виступила на Human Dimension Implementation OSCE у Відні на День прав людини

Під час виступу і в кулуарах була надана інформація про реальний стан справ з в’язнями Кремля, а також порушенням прав людини в Криму і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Важливо відзначити, що після того як обмінний процес з Росією було розблоковано, з’явилося помилкове відчуття, що проблема з українськими політв’язнями повністю вирішена. Саме через це необхідно не допускати зникнення теми в’язнів Кремля з актуального порядку денного, в тому числі на рівні міжнародних організацій і партнерів України.

Правозахисники просять Макрона вимагати від Путіна звільнення українських заручників

9 Грудня, 2019
Представники громадських організацій “Центр громадянських свобод” (Київ) та “Нові дисиденти” (Париж) направили відкритий лист Еммануелю Макрону, в якому просять його вимагати від президента Росії Володимира Путіна безумовного звільнення українських заручників.

Про це голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила у Facebook, оприлюднивши переклад листа українською мовою.

“Пане президенте, якщо ви хочете, щоб Росія була включена, як і Україна, в європейську політику і культуру, відмовтеся від підтримки бандитських методів і шантажу. Вимагайте безумовного звільнення українських заручників. Перш ніж підштовхувати Україну до поступок, перш ніж вірити Путіну на слово, встановіть чіткі правила гри з Москвою. Ми просимо вас виконати завдання, яке ви вже сміливо почали: домогтися того, щоб всі українські в’язні були звільнені та повернуті їхнім сім’ям”, – йдеться у листі.

Автори подякували Макрону за його роль у справі звільнення українських політв’язнів, які утримувалися в Росії як заручники попри те, що інкриміновані їм злочини були цілковитою вигадкою. Правозахисники зазначають, що 87 українців все ще залишаються в ув’язненні у російських в’язницях, а на Донбасі, який контролюється російськими військовими силами, щонайменше 227 військовополонених і цивільних заручників.

“Російська Федерація не тільки ігнорує вимоги міжнародних організацій щодо звільнення політичних ув’язнених, а ще й посилила репресії. Тільки в березні 2019 року 24 людини були заарештовані в окупованому Криму та перевезені до Росії. Міжнародний Комітет Червоного Хреста не має доступу до українських ув’язнених на окупованому Донбасі. Багато із них не можуть отримати необхідні їм медикаменти. Частина людей піддається тортурам”, – підкреслили представники громадських організацій.

Міжнародний кримінальний суд (правда і міфи)

23 Жовтня, 2019

“Правда про “Гаазький суд” покликана розвіяти найпоширеніші міфи про так званий “Гаазький суд” – Міжнародний кримінальний суд, що заснований на основі Римського статуту, що був прийнятий у 1998 році.

“П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”

20 Лютого, 2019

Центр громадянських свобод та Адвокатська дорадча група організували інформаційну сесію “П’ята річниця розстрілів: результати розслідування справ Євромайдану”, яка організовано спеціально для представників посольств та міжнародних організацій.

На заході представлено реальний стан розслідування понад 4000 епізодів, які мали місце протягом трьох місяців протестів, названі основні проблеми організації самого процесу розслідування, наведені приклади перешкоджання розслідуванню та судовому розгляду зі сторони керівництва правоохоронних органів, судової гілки влади та інших службових осіб.

Окремо озвучені рекомендації, що має зробити українська влада, щоб забезпечити  таку процедуру проведення слідства, яка здатна встановити винних у злочинах осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

Участь у заході взяли:

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України

Євгенія Закревська, адвокат родин загиблих,

Віталій Титич,  адвокат родин загиблих,

Володимир Бондарчук, голова організації “Родина Героїв Небесної сотні”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод