ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Донбас

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

ГО “Лабораторія цифрової безпеки” (Україна)

Крим SOS (Україна)

Офіс громадянських свобод (Таджикистан)

Фонд “Вільна Росія” (США/Україна)

Truth Hounds (Україна/Грузія)

Центр глобалістики “Стратегія ХХІ” (Україна)

Черкаський правозахисний центр (Україна)

Український центр запобігання катуванням (Україна)

ГО “Повернення доДому” (Україна)

Humanrights.ch (Швейцарія)

Аналітичний Центр «ADASTRA» (Україна)

Правозахисний рух 405 (Казахстан)

Правозахисна ініціатива «Qaharman» (Казахстан)

Молодіжна організація “Пласт – Національна скаутська організація України”

Албанський Гельсінський Комітет (Албанія)

Заява щодо COVID-19 у тюрмах на окупованих Криму і Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1. 🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жіноча Організація в Швеції (Швеція)

Лондон-Євромайдан (Великобританія)

United Help Ukraine (США) 

AG Ukraine – Chemnitz – Europa e.V. (Німеччина)

Спілка української культури і солідарності (Туреччина)

Українсько-австрійський культурно-освітній центр у Відні (Австрія)

Українці в Монголії (Монголія) 

Інформаційний портал “Ірландська Хата” (Ірландія)

Центральна Спілка Українців в Німеччині (Німеччина)

Українська громада в Філіппінах (Філіппіни)

Осередок “Всесвітній Рух Патріотів України” м. Мюнхен (Німеччина) 

Всеіспанська ГО “Українська патріотична асоціація ВОЛЯ”, Мадрид (Іспанія)

Ліга Українок Тарагони “Панна, Дівочі посиденьки” (Іспанія)

Громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» (Польща)

Міжнародна Асоціація Українців ЄвроМайдан/ Mezinárodní Asociace Ukrajinců EuroMajdan z.s. (Чеська Республіка)

Асоціація Святої Ольги в Сіднеї  (Австралія)

Українське Вільне Козацтво Австралії (Австралія)

Спільнота “Ізраїльські друзі України” (Ізраїль)

Громада українців, м. Вільнюс (Литва) 

Спільнота українців міста Гвадалахара (Мексика)

Товариство Українців у Фінляндії (Фінляндія)

Асоціація “Молода Україна”, Мадрид (Іспанія)

ГО “ Бюро соціальних та політичних розробок” (Україна)

“Ти потрібен Україні” (Україна);

“Сильніші разом” (Україна);

“Ліберально-Демократична Ліга України” (Україна)

ГФ”Захисник”м. Носівка Чернігівської області (Україна)

Мережа правового розвитку (Україна)

ГО “Природні Права Україна”  (Україна)

Центр Міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (Україна)

ГО “Development foundation” / “Девелопмент фаундейшн” (Україна)

ГО Центр “Жіночі перспективи” (Україна)

Восток SOS (Україна)

ГО “Жіночий ветеранський рух” (Україна)

БФ “Право на захист” (Україна)

Інститут політичної освіти (Україна)

Український інститут майбутнього (Україна) 

Луганська обласна громадська правозахисна жіноча організація “Чайка”

“Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний Координаційний Центр” (Україна)

Громадська організація “Докудейз” (Україна)

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров”я” (Україна)

ГО “Група впливу” (Україна)

Центр економіко-правової аналітики (Україна)

ГО “Креативний центр “Дагаз” (Україна)

Медійна ініціатива за права людини (Україна)

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєнь (Україна)

БО “Фонд оборони країни” (Україна)

ГО Центр “Соціальна Дія” (Україна) 

ГО “Правозахисна група “СІЧ” (Україна)

DEJURE Foundation (Україна)

ГО “Група 30-го листопада” (Україна)

ГО “Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних” (Україна)

 ГО “Центр св. Климента” (Україна)

ГО НВО “Дух і Літера” (Україна)

ГО “Альянс Української Єдності” (Україна)

БО “ВБФ “ДСР ПЗ “Право людини” (Україна)

Центр демократії та верховенства права (Україна)

ГО “Форпост” (Україна)

Результаты поиска:

Брифінг-зустріч – Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

10 Листопада, 2020

Сім років безкарності за воєнні злочини. Що має зробити Україна?

 

 

дата: 11 листопада 2020 о 12:30 год.

місце: м. Київ,  Український кризовий медіа центр (УКМЦ) 

онлайн: Zoom ttps://us02web.zoom.us/j/82908696972?pwd=ckFkRFB1aU5JVWZGYW9HSk45Unh5dz09

Ідентифікатор конференції: 829 0869 6972 Код доступа: 676932

Skype для бізнесу: https://us02web.zoom.us/skype/82908696972

 

На сьомому році війни із Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі України не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроект р.н. 2689, який підготовлено з метою надання можливості адекватного та ефективного кримінального переслідування у рамках правової системи України осіб, які вчинили найтяжчі злочини за міжнародним правом. 

 

Цей проект закону ініційований народними депутатами, розроблений правозахисниками, науковцями та міжнародними експертами на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією» та низки резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

 

На ухвалення цього законопроекту усі ці роки чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами збройного конфлікту. Наразі законопроект готується на ІІ читання у Верховній Раді України, але зволікання із ухваленням проекту закону уже призводить до невідворотних наслідків. Міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація відповідних діянь сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть через десятки років. Більше того, засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, якої вимагає Росія у рамках Мінського процесу. 

 

Під час зустрічі правозахисники і автори проекту закону проінформують про ситуацію навколо проблеми безкарності за воєнні злочини в Україні та роль у її подоланні законопроекту р.н. 2689, який приводить національне законодавство у відповідність до міжнароднародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Також наші експерти розкажуть про проблеми, з якими стикнулися під час підготовки проекту закону до другого читання та про спротив  з боку різних політичних сил. 

 

Спікерами та спікерками заходу будуть:

 

  • 📌 Денис Монастирський, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
  • 📌 Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України;
  • 📌 Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор законопроекту 2689;
  • 📌 Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим 
  • 📌 Virginie Amato, регіональний координатор з Європи, Коаліція при Міжнародному кримінальному суді (CICC);  
  • 📌 David Donat Cattin, доктор юридичних наук, Генеральний секретар, парламентарі з глобальних дій (PGA);
  • 📌 Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод;
  • 📌 Скотт Мартін, керуючий партнер, ТОВ “Дотримання глобальних прав” (Global Rights Compliance LLP), Служба з міжнародних юридичних консультацій (International Legal Advisory Services)
  • 📌 Олександр Грищенко, колишній незаконно утримуваний 

 

Контактна особа: Сніжана Дяченко, +38 063 190 2506, ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Акція “Будильники для депутатів від жертв воєнних злочинів”

11 Вересня, 2020

У вівторок 15 вересня о 10:30 год перед центральним входом до Верховної Ради (Грушевського 5) на різні голоси будуть дзвонити десятки будильників. Це сигнал народним депутатам, що час приймати законопроект про воєнних злочинців (р.н №2689). Будильники заведуть люди, які вижили в полоні. Вони давно чекають, коли парламент знайде час на законопроект про воєнних злочинців р.н №2689.

 

У Кримінальному кодексі досі відсутнє покарання за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані у вигляді бланкетної норми, яку складно застосувати на практиці. Через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити. 

 

На акції планується презентація мистецького комемораційного проекту PLUS 1, який у фотопортретах розповідає історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів в Україні. 

 

Після акції  відбудеться брифінг для журналістів за участі:

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Оксана Іванців, координаторка проекту “Arts&Rights”, заступниця голови «Студена»

Ігор Козловський, український вчений-релігієзнавець, колишній полонений

 

Акція організована Центром громадянських свобод, арт-фондом “Ізоляція” та проектом “Arts&Rights”.

 

Контакти:

Сергій, Центр громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com  +380672389928

Презентація доповіді «Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму»

1 Вересня, 2020

2 вересня о 15:00 приєднуйтесь до онлайн-дискусії «Презентація доповіді | Кримінальні справи, пов’язані з конфліктами на сході України та в Криму, де буде представлена нова доповідь Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

 

Під час онлайн-презентації ми представимо наші висновки, в тому числі:

 

🔹 основні порушення прав людини, вчинені в ході кримінальних проваджень та процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України та з окупацією Криму Російською Федерацією;
🔹 висновки Місії щодо порушень права на справедливий судовий розгляд осіб, які проживають на території, що контролюється самопроголошеними «республіками»;
🔹 недоліки системи правосуддя в Криму, які призводять до порушень права на справедливий судовий розгляд та гарантій належної правової процедури;
🔹 рекомендації щодо запобігання подальшим порушенням права на справедливий судовий розгляд, в тому числі у провадженнях, не пов’язаних з конфліктами.

 

Учасники дискусії:
◾️ Матільда Богнер – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ)
◾️ Діармуд Кунніфф – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Сергій Курносенко – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Михайло Сорочишин – спеціаліст з прав людини, ММПЛУ
◾️ Roman Romanov – Директор Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
◾️ Olexandra Matviychuk – Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»
◾️ Tetiana Pechonchyk – Голова правління «Центру прав людини ZMINA 

Детальніше про захід

Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців

28 Серпня, 2020
«Що таке пам’ятати» – це проєкт, який має на меті створити візію вшанування пам’яті. Тема пам’яті є надзвичайно чутливою та має потенціал до формування національної ідентичності і громадянського суспільства. Проєкт на меті розпочати широку суспільну дискусію щодо пошуку нового концепту вшанування пам’яті, об’єднати довкола цієї теми усі зацікавлені сторони: від сімей загиблих та ветеранської спільноти до державних інституцій, щоб системно працювати над політикою вшанування пам’яті.
 
Дискусійна панель: Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців
 
Дата: 29 серпня 2020 року. Час: 14.30 – 16.00
 
Модераторка: Лариса Денисенко
 
Спікери:
 
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова Центру Громадянських Свобод
 
Леся Василенко, народна депутатка Верховної Ради IX скликання, членкиня депутатської фракції «Голос»
 
Ніна Брановицька – мати героя України, кіборга, учасника війни в Україні Ігоря Броневицького

Аналіз законодавства та судової практики щодо притягнення до відповідальності за розв’язування та ведення агресивної війни

5 Серпня, 2020

Хто сяде в тюрму після війни на Донбасі? ЩЕ з Максом Щербиною

11 Червня, 2020
У самісіньку суть перехідного правосуддя заглянув Максим Щербина!
 
Випуск ЩЕ на Телебачення Торонто присвятили амністії, про яку говорити політикам часто не зручно, а у автора проекту за 17,5 хвилин це вийшло незрівнянно!
 
Платформа Правозахисний порядок денний вже не перший рік закликає прийняти закон про воєнних злочинців, який повинен гарантувати, що воєнні злочинці не уникнуть відповідальності.

Звернення громадських організацій щодо Програми діяльності Уряду і питання подолання наслідків збройного конфлікту в ній

17 Квітня, 2020

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань економічного розвитку

Дмитру Наталусі

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330). Його появу прем’єр-міністр України анонсував ще 2 квітня, втім сам текст проєкту та супровідні документи з’явилися на сайті Верховної Ради лише 14 квітня.

 

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Постанови, Програма розрахована на строк повноважень Уряду, тобто на наступні 4,5 роки. У пояснювальній записці йдеться, що проєкт постанови не проходив обговорення із зацікавленими сторонами, також він не потребував проведення громадської антикорупційної та громадської антидискримінаційної експертизи, а сама програма сформована виключно на основі поданих міністерствами пропозицій. 

 

Текст Програми неможливо детально аналізувати, оскільки це набір політичних декларацій, а не головний засадничий документ роботи Уряду, коли держава знаходиться в ситуації економічної кризи, пандемії COVID-19, триваючого збройного конфлікту, часткової окупації своїх територій, масового внутрішнього переміщення, масштабних екологічних проблем. Програма не містить жодної конкретики: чітко визначених цілей, заходів задля їхнього досягнення та відповідного фінансування, розподілу пріоритетів по відповідальних за них центральних органах виконавчої влади, результатів та індикаторів, які б могли б слугувати в подальшому для оцінки ефективності її виконання. 

 

Враховуючи той факт, що новий Уряд був суттєво оновлений, і в його складі з’явилися нові міністерства, доречно було б окреслити ключові пріоритети новостворених ЦОВВ, зазначити, які політики будуть продовжені, а які переглянуті з урахуванням перегляду бюджету та викликів, пов’язаних із COVID-19. 

 

Зокрема, одним із нових міністерств є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке очолює профільний віце-прем’єр-міністр України. Втім це жодним чином не вплинуло на пріоритезацію тематики, пов’язаної з подоланням наслідків збройного конфлікту, в проєкті Програми. 

 

Короткострокові пріоритети Уряду, згідно з Програмою, не мають жодної згадки про виклики, пов’язані зі збройною агресією, окупацією та внутрішнім переміщенням, в тому числі про виклики, пов’язані із розповсюдженням пандемії на тимчасово окупованих територіях та в районах, наближених до лінії розмежування. Довгострокові пріоритети щодо подолання негативних наслідків збройного конфлікту є декларативними та загальними. Вони не дають можливості визначити, яке місце в діяльності Уряду буде посідати питання реінтеграції та захисту прав постраждалих у конфлікті, які ресурси на їх виконання будуть потрібні та як оцінювати ефективність реалізації Програми. Також звертаємо увагу на те, що Програма діяльності Уряду не містить жодної згадки про тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

Програма діяльності Уряду повинна бути базовим документом, в якому міститься детальна інформація про цілі та конкретні шляхи їх досягнення. В той же час Уряд повинен взяти до уваги той факт, що окрім пандемії COVID-19 в Україні триває збройний конфлікт, більше 1,4 мільйонів осіб зазнали внутрішнього переміщення, частина території, на якій проживають громадяни України, наразі окупована Російською Федерацією, на сході України загинуло щонайменше 3353 та поранено більше 7000 цивільних осіб, внаслідок збройного конфлікту. А тому питання подолання негативних наслідків конфлікту, забезпечення відновлення територій, що постраждали, включаючи заходи з запобігання екологічній катастрофі на Донбасі та реінтеграція тимчасово окупованих територій України мають бути окремими елементами Програми діяльності Уряду. 

 

Ми закликаємо Вас, як Голову Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним для розгляду проєкту Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. 3330) за результатами розгляду проєкту та підготовки висновку Комітету рекомендувати направити його на доопрацювання, з метою врахування зауважень від громадських організацій.

 

 

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

ГО “КРИМСОС”

БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез

БФ “Право на захист”

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

ГО “Донбас СОС”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Кримська правозахисна група

БФ “Восток СОС”

Центр громадянських свобод

Звернення громадських організацій до всіх сторін конфлікту на сході України через ситуацію з COVID-19

6 Квітня, 2020

Пандемія коронавірусу впливає на життя кожної людини. Одні з найбільш вразливих в Україні – більше трьох мільйонів мешканців зони збройного конфлікту на сході. Вже шість років жінки, чоловіки і діти живуть у складних економічних умовах, під загрозою обстрілів чи інцидентів, пов’язаних із мінами.

У березні ситуація погіршилася: кількість жертв серед цивільного населення була найвищою з вересня 2019 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окрім того, як повідомляється, так звана влада самопроголошених «республік» використовує заходи, запроваджені для боротьби з пандемією, як привід для недопуску на територію патрулів СММ ОБСЄ.

Ми, члени міжнародної громадянської платформи CivilM+, які підписалися нижче, підтримуємо заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша припинити вогонь та захистити найуразливіших. Продовження військових дій в умовах пандемії протирічить базовим принципам міжнародного гуманітарного прав (зокрема, «встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю»).

Припинення вогню на Донбасі безпосередньо пов’язане не лише з безпекою людей, але і з доступом на базової гігієни. За умови стабільного режиму тиші зникне загроза обстрілів Донецької фільтрувальної станції. Вона розташована у «сірій зоні» та забезпечує водою населенні пункти по обидва боки лінії зіткнення. Крім того, люди з віддалених сіл зможуть без ризику для життя дійти до колодязя з безпечною водою.

Для попередження розповсюдження вірусу всі сторони запровадили обмеження на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду; закрито кордон Російської Федерації для всіх, хто не має російського паспорту. Попри обмеження, закликаємо забезпечити всім мешканцям своєчасний доступ до медичної допомоги. Лікарі мають бути захищені та забезпечені всім необхідним.

Ми закликаємо Україну, Російську Федерації та підконтрольні їй «ДНР» та «ЛНР»:

  • 🔹 Оголосити та дотримуватися негайного та тривалого перемир’я на Донбасі
  • 🔹 Вживати усіх можливих заходів, аби не допустити цивільних втрат по обидва боки лінії зіткнення
  • 🔹 Мобілізувати ресурси для надання медичної допомоги, захисту населення та медиків в умовах пандемії.

Ми вимагаємо також забезпечити доступ СММ ОБСЄ та гуманітарних організацій на підконтрольну самопроголошеним «республікам» територію для моніторингу та надання допомоги населенню. Зокрема, забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних людей, як у так званих «офіційних» установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, так і в таємних місцях позбавлення волі.

Підписанти:

«Країна вільних людей», Україна

Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Україна

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Україна

Харківська правозахисна група, Україна

Центр громадянських свобод, Україна

Центр громадських ініціатив «Ідеї змін», Україна

Truth Hounds, Україна

Гельсінська громадянська асамблея, Франція

Громадянин і Армія, Росія

Правозахисний центр “Меморіал”, Росія

Союз «Жінки Дону», Росія

DRA, німецько-російський обмін, Німеччина

FIDH, Франція

MEMORIAL Deutschland, Німеччина

Заява щодо COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі

24 Березня, 2020

COVID-19 у закритих тюрмах на окупованому Росією Криму та підконтрольному Росії Донбасі. Потрібна термінова реакція міжнародних  організацій

 

Ми, ті, що підписалися нижче, звертаємося до міжнародних організацій та їхніх держав-учасниць із закликом вжити невідкладних заходів для зупинення катастрофічних наслідків поширення коронавірусу в місцях позбавлення волі (установах виконання покарань та слідчих ізоляторах) на тимчасово окупованому  Російською Федерацією Криму, підконтрольному Російській Федерації Донбасі, а також на території самої Російської Федерації.  

Ситуація в окупованому Криму та Російській Федерації

Федеральна служба виконання покарань Російської Федерації із 16 березня 2020 року зупинила тривалі та тимчасові зустрічі із рідними для попередження поширення захворювання серед підозрюваних, обвинувачених та засуджених,  а також працівників кримінально-виконавчої системи.

Водночас у пенітенціарних адміністрацій відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу. Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації.

Більше того, якраз вони і є установами підвищеного ризику для передачі інфекційних захворювань. Ці заклади часто погано провітрюються. Прибирання проводиться у звичайному порядку. Утримувані продовжують піддаватися небезпеці зараження через щоденну роботу, збори, душові кабіни тощо. Вони не можуть дотримуватися інструкцій з гігієни рук. Працівники  пенітенціарної системи щодня контактують із великою кількістю затриманих, проводять персональний огляд людей та обшуки камер. Маски для осіб із симптомами респіраторних хвороб як для утримуваних, так і для персоналу, недоступні.

“Коли ще 19 березня швидка у суді оголосила, щоб мене повезли до лікарні, то до лікарні ніхто мене так і не повіз. Мене просто вивели в маленький боксик у залі суду. Там до дев’ятої вечора я пролежав на підлозі, тому що на лаві було дуже мало місця, а мені хотілося лежати, мене знобило та було холодно. Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють 3-4 людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури. У тюрмі людина просто не має можливості захистити себе” – коментує в’язень сумління, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв.

 

Ситуацію ускладнює значна переповненість російських тюрем та слідчих ізоляторів, колективна організація камер та бараків, жахливі гігієнічні умови та значна тривалість етапування ув’язнених із окупованого Криму до Російської Федерації всупереч нормам міжнародного гуманітарного права. До всього обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом через поширеність практики катувань у російських тюрмах збільшує в рази ризик жорстокого поводження, особливо у кризових та панічних ситуаціях.

Ситуація на підконтрольному Російській Федерації Донбасі

Ситуація на підконтрольному Російською Федерацією Донбасі виглядає ще більш драматично. Досі на шостому році війни до утримуваних людей не має доступу навіть Міжнародний комітет Червоного Хреста. Окрім так званих офіційних тюрем та слідчих ізоляторів існує розгалужена мережа секретних місць позбавлення волі. Зокрема, згадувана в останньому звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини «Ізоляція» на території колишнього заводу в Донецьку. Більшість із них непридатні навіть для короткочасного перебування людей, а самі умови утримання як в так званих «офіційних», так і в секретних місцях тримання під вартою, можуть бути прирівняні до катування та жорстокого поводження.

 

“У донецькому СІЗО я утримувався на 13-му посту, який за умовами утримання в’язнів вважався одним із “кращих”. А саме: у камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дома ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО” – коментує донецький журналіст Станіслав Асєєв, який був звільнений під час обміну у грудні 2019 року.

 

У звіті офісу Верховного комісара ООН з прав людини згадується про поширену практику катування  та жорстокого поводження щодо утримуваних осіб. За свідченнями нещодавно звільнених, до них застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення («мокрий» та «сухий» методи), сексуальне насильство, катування положенням, видалення частин тіла (нігтів і зубів), позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, імітація страти, погрози насильством чи смертю, погрози завданням шкоди  сім’ї. 

 

Якість медичної допомоги у цих установах яскраво характеризують надані офісу Верховного комісара ООН з прав людини свідчення кількох утриманих в «Ізоляції» про те, що під час їхніх допитів і катувань був присутній медичний працівник. Він приводив до тями тих, хто втратив свідомість, і вказував, як катувати для того, щоб завдати максимальний біль, але не призвести до смерті. Він також оглядав затриманих, перш ніж починалися катування, питав про їх захворювання, вимірював тиск або перевіряв пульс, а також робив ін’єкції.

 

Навіть у тих установах, де утримання людей офіційно визнається (на відміну від секретних місць позбавлення волі), необхідними медикаментами та продуктами ув’язнених забезпечують їхня рідні. На період карантину були запроваджені  обмеження по перетину лінії розмежування на Донбасі. І тепер ув’язнені, рідні яких проживають на підконтрольній Україні території, не зможуть отримувати необхідні їм ліки та продукти. 

 

Тому жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження.

 

Викладені проблеми, що мають місце в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на окупованих Росією українських територіях, несуть реальну загрозу не лише ув’язненим та персоналу, які там працюють, але й через них широким верствам населення. І, оскільки за свідченням вчених, пандемія може продовжуватися хвилями, у тому числі, – і населенню різних країн.

 

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Європейського комітету із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 20 березня 2020 року, ми вимагаємо термінової реакції міжнародних  організацій ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та їхніх країн-учасниць із тим щоб:

 

  1. 🔹   Звернутися до Російської Федерації з вимогою  вжити невідкладні заходи для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя та здоров’я утримуваних нею осіб як офіційно, як-от в Російській Федерації та окупованому Криму, так і неофіційно через підконтрольні Кремлю незаконні збройні формування, як-от у підконтрольному Росії Донбасі, розробити необхідні плани запобігання та реагування на поширення інфекції, відповідно до Заяви про принципи щодо стосуються лікування осіб, позбавлених волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (ECPT, 20.03.2020), а також втілити в життя рекомендації ВООЗ.

 

  1.  🔹   Закликати Російську Федерацію терміново скоротити чисельність тюремного населення (зокрема, через зміну запобіжних заходів на домашні арешти за злочини невеликої суспільної небезпеки та негайного звільнення усіх незаконно затриманих за політичними мотивами) з огляду на те, що сама конфігурація приміщень та організація пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів не дозволяють здійснювати жодні профілактичні заходи, зокрема дотримання соціальної  відстані. 

 

  1. 🔹   Органи Ради Європи, зокрема Комітет міністрів, Генеральний секретар та Комісар з прав людини мають швидко прийняти рекомендації, щоб спонукати Російську Федерацію із її 140 мільйонним населенням вжити цих рішучих кроків. Російська Федерація має у своєму розпорядженні широкий спектр заходів, які можуть спричинити швидкий ефект, від настанов щодо кримінальної політики, наданих прокуратурам, до надзвичайних заходів помилування та амністії.

 

  1. 🔹   Усі міжнародні організації, які мають моніторингові, судові та квазісудові механізми за дотриманням основних прав людини, повинні вживати виняткових організаційних заходів, щоб мати можливість повною мірою відігравати свою роль під час пандемії. Зокрема, Європейський суд з прав людини повинен посилити свою спроможність розглядати прохання про застосування у разі необхідності термінові заходи згідно із Правилом 39, які мають важливе значення для захисту життя людини, кількість яких найближчим часом очікувано збільшиться.

 

  1. 🔹   Міжнародні організації, і зокрема, ОБСЄ на черговій зустрічі 25 березня тристоронньої контактної групи в Мінську, мають підняти питання щодо негайного надання Російською Федерацією безперешкодного доступу до окупованого Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема, моніторингової місії ООН з прав людини, місії ОБСЄ щодо оцінювання ситуації з дотриманням прав людини у Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенційних та інституційних механізмів Ради Європи тощо, а також для міжнародних гуманітарних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного хреста.

 

  1. 🔹   Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації.

 

Ми також вимагаємо від української влади виконання всіх рекомендацій, викладених у зверненні європейських НУО щодо COVID-19 в місцях несвободи, для виконання ефективного Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту життя і здоров’я осіб, які перебувають під її контролем під час пандемії.

 

Центр громадянських свобод (Україна)

Регіональний центр прав людини (Україна)

Український інститут прав з людини (Україна)

Меджліс кримськотатарського народу (Україна)

Інститут масової інформації (Україна)

Детектор медіа (Україна)

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна)

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» (Україна)

Освітній дім прав людини в Чернігові (Україна)

Українська фундація правової допомоги (Україна)

Український центр запобігання катувань (Україна)

Донбас SOS (Україна)

Об‘єднання родичів політв‘язнів Кремля (Україна)

Криворізьке міське правозахисне товариство (Україна); 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах (Україна)

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Україна)

Конгрес національних громад України (Україна)

Харківський інститут соціальних досліджень (Україна)

Корпус справедливості (Україна)

Центр протидії корупції (Україна)

Інститут релігійної свободи (Україна)

БО БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» (Україна)

Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”  (Україна)

Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток” (Україна)

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив»

Молодіжна організація “СТАН” (Україна)

Асоціація Політичних Наук (Україна)

Територія успіху (Україна)

Кримськотатарський Ресурсний Центр (Україна)

БФ “Клуб Дивосвіт” (Україна)

Школа громадських проектів  (Україна)

Віра.Надія.Дія  (Україна)

Тернопільська правозахисна група (Україна) 

ІАЦ “Громадський Простір” (Україна)

Інститут Чорноморських стратегічних досліджень (Україна)

Правозахисна ініціатива (Україна)

Громадська організація “Театр змін” (Україна)

Платформа прав людини (Україна)

Центр “Ейдос” (Україна)

Центр досліджень визвольного руху (Україна)

ГО «Всеукраїнський демократичний форум» (Україна)

ГО “Інтерньюз-Україна” (Україна)

UkraineWorld (Україна)

ГО “Україна без тортур” (Україна)

Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада”  (Україна)

Інститут “Республіка”  (Україна)

Міжнародна федерація за права людини (Франція)

Громадський контроль (Росія)

Фундація Відкритий Діалог (Бельгія)

Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Правозахисний рух “Бір Дуйно Киргизстан”

Македонський Гельсінський комітет (Північна Македонія)

Центр прав людини Азербайджану (Азербайджан)

Меморіал-Німеччина (Німеччина)

Болгарський Гельсінський комітет (Болгарія)

Assemblée Européenne des Citoyens, France

Німецько-російський обмін  (Німеччина)

Інститут моніторингу прав людини (Литва)

Центр «Нова Європа» (Україна)

Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Helsinki Citizens’ Assembly – Vanadzor (Вірменія)

Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)

Права людини мають значення (Німеччина)

Група прав меншин (Угорщина)

Італійська коаліція за громадянські свободи та права (Італія)

Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Гельсінський комітет Вірменії (Вірменія)

Австрійська Гельсінська група (Австрія)

Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права (Казахстан)

Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Громадський фонд “Голос Свободи” (Киргизстан) 

Гельсінський комітет з прав людини в Сербії (Сербія)

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Центр участі та розвитку (Грузія) 

Громадська мужність та антирасистська робота (Німеччина)

Італійська федерація за права людини (Італія)

Товариство підтримки України (Латвія)

Асоціація солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре Серце ” (Португалія)

Асоціація Українців в Ірландії “АУРІ” (Ірландія)

Українська культурна асоціація Малайзії (Малайзія) 

Волонтерська Сотня  м. Брешія (Італія)

Українсько-Словацька Ініціатива (Словаччина)

Українська Жі