ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Білорусь

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

 

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

 

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

 

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

 

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

 

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

 

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

 

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

 

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.

За Вашу і Нашу Свободу! Українські громадські діячі опублікували звернення до білорусів

17 Серпня, 2020

Дорогі наші білоруські сестри і брати!

З сумішшю радості і тривоги спостерігаємо за подіями у Вашій країні.

З радістю – бо бачимо, як прокидається Ваш великий народ, а наш сусід і друг.

З тривогою – бо новини доносять нам повідомлення про нові й нові жертви.

Ми, українці, теж проходили через такі випробовування. Переконані, що вони ще не скінчилися. Але ми вибрали свій шлях. Хоч він нелегкий і довгий, та наш, і з нього ми не зійдемо.

Не маємо наміру ані повчати Вас, ані радити Вам – бо зараз не ми, а Ви показуєте приклад усьому світові, як стояти за свободу і гідність.

Просто хочемо висловити Вам почуття нашої братньої солідарності.

Переживаємо за Вас, гордимося Вами, любимо Вас.
Бажаємо Вам перемоги, бо Ваша перемога буде і нашою перемогою.

 

За Вашу і Нашу Свободу!

Живе Беларусь! Слава Україні!

 

 

Євген Бистрицький, філософ, Інститут філософії НАУ України

 

Олексій Гарань, політолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Фонд “Демократичні ініціативи”

 

Володимир Горбач, політичний аналітик, Інститут Євроатлантичного співробітництва

 

Олександра Гнатюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український ПЕН-центр

 

Ярослав Грицак, історик, Український Католицький Університет

 

Геннадій Друзенко, правник, публіцист, волонтер, ветеран АТО, співзасновник Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова

 

Володимир Дубровський, економіст, CASE Україна

 

Володимир Єрмоленко, філософ, ГО “Інтерньюз-Україна”, UkraineWorld.org, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

 

Євген Захаров, правозахисник, Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група

 

Йосеф Зісельс, колишній політв‘язень, Ініціативна група «Першого грудня»

 

Сергій Квіт, Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016)

 

Ігор Козловський, релігієзнавець, в′язень сумління т.зв. ДНР

 

Мирослав Маринович, колишній політв’язень, Український Католицький Університет, Ініціативна група “Першого грудня”

 

Олександра Матвійчук, правозахисниця, Центр громадянських свобод

 

Володимир Омелян, політик, міністр інфраструктури України в 2016-2019

 

Олексій Панич, філософ, Український ПЕН-центр

 

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, Громадянська Платформа «Нова Країна»

 

Наталія Попович, Український кризовий медіа центр, One Philosophy

 

Віталій Портніков, публіцист, журналіст, Радіо «Свобода», Український ПЕН-Центр

 

Микола Рябчук, літератор, Український ПЕН-Центр

 

Костянтин Сігов, філософ, Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», видавництво «Дух і літера»

 

Олена Стяжкіна, історикиня, письменниця

 

Олександр Сушко, політолог, громадський діяч, Міжнародний фонд «Відродження»

 

Тетяна Терен, журналістка, Український ПЕН-центр

Відкрита заява правозахисних та громадських організацій щодо затримання українських громадян в Мінську

14 Серпня, 2020

Ми, правозахисні та громадські організації, вимагаємо від білоруської влади негайно та безумовно звільнити громадян України, українських правозахисників Євгена Васильєва, координатора Благодійного фонду Восток SOS, та Костянтина Рєуцького, голову правління Освітнього Дому прав людини в Чернігові, виконавчого директора Благодійного фонду Восток SOS. 

 

12 серпня 2020 року близько 17:40 години українські правозахисники, які на законних підставах перебували на території Білорусі і не вчиняли жодних протиправних дій, були жорстко та свавільно затримані у Мінську біля Площі Перемоги співробітниками ДПС (ГАИ), що зафіксовано на відео свідками. Затримання відбувалось із застосуванням надмірної сили і очевидно спричинило затриманим тілесні ушкодження і шкоду здоров’ю. Наразі місце перебування Євгена та Костянтина невідоме, зв’язок із ними відсутній. 

 

Враховуючи зафіксовані факти масштабних порушень прав людини, які відбуваються в Білорусі протягом останніх днів, очевидне непропорційне і незаконне застосування сили з боку правоохоронців, ми глибоко занепокоєні долею наших колег, збереженням їх здоров’я та життя. 

 

У зв’язку з цим звертаємося:

 

До влади Республіка Білорусь з вимогою  негайного звільнити безпідставно і завідомо незаконно затриманих громадян України Рєуцького Костянтина та Васильєва Євгена та проінформувати Посольство України в РБ про місце їх перебування та підстави затримання.

 

До Міністерства закордонних справ України:

 

  • ▪️ Звернутись із офіційною нотою  до влади РБ з вимогою негайного звільнення Рєуцького та Васильєва;
  • ▪️ Посольству України в РБ вжити всіх заходів для негайного встановлення місця перебування українців, отримати до них доступ, зустрітись з ними і надати їм усю необхідну допомогу. 

 

До урядів країн Європейського Союзу, Швейцарії, США, Канади, Великої Британії, Королівства Норвегії:

 

– вимагати від РБ припинити свавільні позбавлення волі громадян України, зокрема Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва;

– посилити санкції проти посадових осіб РБ, які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян Білорусі та України, міжнародних журналістів та грубого порушення свободи мирних зібрань, свободи слова та свободи об’єднань і асоціацій.

 

До міжнародних організацій:

 

– сприяти забезпеченню роботи гуманітарних організацій і незалежних моніторингових місій з прав людини на території РБ;

– посилити міжнародний вплив на РБ з метою притягнення до відповідальності та припинення протиправного використання сили щодо до громадян, які вийшли на мирний протест проти фальсифікації результатів виборів.

 

До Офісу Генерального прокурора України:

 

Порушити кримінальне провадження за фактом завідомо незаконного затримання особами у формі правоохоронців Республіка Білорусь Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва та інших громадян України, встановити всі обставини вчинення злочинів, винних осіб, притягнути їх до відповідальності

 

 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

ГО Truth Hounds

Медійна ініціатива за права людини

Благодійний фонд Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Освітній Дім прав людини в Чернігові

Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”

Харківська правозахисна група

Школа Медіапатріотів

Асоціація УМДПЛ

“Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Ла Страда-Україна”

Центр громадянських свобод 

Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”

Конгрес національних громад України

ГО “Донбас СОС”

ГО “Розвиток Приазов’я”

БО “Благодійний фонд Допомога і Справа”

RealStoriesProduction

ГО “Правозахисна ініціатива”

БО БФ “СВОЇ”

ГО Жінки Луганщини

ГО МАРТІН-клуб

Благодійний фонд “Голоси дітей”

Молода Просвіта Прикарпаття

ГО «КРИМСОС»

ГО “КОМРОЗ”

ГО “Моя Новопсковщина”

Фундація Відкритий Діалог

ГО “Трибун”

ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Кримська правозахисна група

БО “Луганське обласне товариство Всеукраїнська мережа ЛЖВ”

ГО “Блакитний птах”

БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”

“Україна без тортур”

ГО “АРР Східного Донбасу”

ВГО “Автомайдан”

ІМЦ Майдан Моніторинг

БФ “Отава”

ГО «Союз Конотопської громади»

ГО “Центр “Синергія”

 ГО «ЦГП «Альменда»

ГО “Патронус”

ГО “Молодіжна організація “СТАН”

ГО “Правозахисна ініціатива”

ГО “ФРОНТИР”

ГО “Фонд розвитку громади”

 Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

ГО «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” 

ГО “Молодіжна організація “Мрії Молоді”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “ОБ’ЄДНАНА ПОМІЧ УКРАЇНІ”

ГО “Міст 3.10”

Осередок громадянського суспільства “Друкарня”

ГП УГСПЛ в м. Рівному

ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”

Громадська організація “Протего” 

Альона Казанська

Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО РЦПЛ

Асоціація Україна-Флоренція “Лілея”

Громадська організація “Докудейз”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Лібері Лібераті”

ГО Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С»

БО “БФ “ПДМШ ім. Миколи Пирогова”

ГО “Спільно HUB”

Махов Олександр журналіст телеканалу «Україна»

ГО “Берег надії”

Дім Прав Людини Крим

ГО “Небайдужий громадянин Горинки”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Громадський сектор Євромайдану

Norwegian Helsinki Committee

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Обрії можливостей” м. Золоте

ВГО Жіночий Консорціум України

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО “Театр змін”

ГО “Ініціатива Е+”

Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

ГО “Добробат” 

БФ “Україна – мій дім”

Центр правових та політичних досліджень “ДУМА”

Женщины Дона

International Federation for Human Rights – FIDH

АЕС Европейская Гражданская Ассамблея

Донецький інститут інформації

Deutsch-Russischer Austausch – DRA

Громадське об‘єднання “Межа безпеки”

ГО «Жіночий хаб»

ГО “Центр Соціальна Дія”

Вікторія Марченко, журналістка

Александр Марченко, журналіст

Тетяна Лебедєва, медіа експертка

Media Development Foundation

ГО «Жінки ВОЛІ»

ВГО «Легіон Правди»

Український фонд “Благополуччя дітей”

ГО “ОкДаНаКс”

ГО «Глобал офіс»

ГО “Сєвєродонецька агенція розвитку громади”

СУМ в Україні

Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ

Зелений лист, ГО

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Андрей Калих, независимый журналист, Россия

БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

БФ СПАДОК

ГО “КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ”

Центр громадянських свобод закликає владу Білорусі припинити необгрунтоване насилля та висловлює підтримку учасникам мирного протесту

10 Серпня, 2020
У неділю 9 серпня закінчилися вибори президента в Білорусі, і вже ввечері того дня влада оголосила про те, що чинний президент Олександр Лукашенко отримав близько 80% голосів. Такі цифри кардинально розходилися з даними, що були отримані через моніторинговий проект “Голос”, на якому зареєстрований майже кожен шостий виборець в країні. За даними Голосу, а також екзит-полів на закордонних дільницях, у президентських перегонах перемагає опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.
 
Після 20:00 вечора в Мінську і ряді інших міст Білорусі на акції протесту вийшли люди, які були незгодні з офіційними результатами та переконані у фальсифікаціях виборів.
 
Фото і відео-матеріалів, що у великій кількості опубліковані у відкритих джерелах, дають підстави говорити переважно про мирний характер протесту. Але у відповідь на те, що на вулицях Мінська зібралися перші сотні громадян, поліція почала застосовувати спецзасоби та техніку.
 
Центр громадянських свобод має багаторічний досвід моніторингу дій поліції під час мирних зібрань, а відтак може стверджувати, що застосовані співробітниками ОМОНу в Мінську і ряді інших міст методи є необґрунтованими, надмірними та створюють очевидну загрозу для громадян. Людей, які вийшли мирно та без зброї, почали закидувати світлошумовими гранатами, гранатами зі сльозогінним газом, а також поливати з водометів.
 
Такі дії, на наш погляд, очевидно, не несуть за собою мету захисту громадського порядку або припинення правопорушень чи злочинів. Вони використовуються для залякування протестувальників і придушення суспільного невдоволення, та провокують подальшу ескалацію конфлікту.
 
Свобода зібрань – основоположне право людини, яке закріплене у ряді міжнародних договорів. Крім того, саме мирні збори, мітинги та інші форми ненасильницького протесту дозволяють громадянам не вдаватися до крайніх форм прояву незгоди з владою. У преамбулі Загальної декларації прав людини, фундаментального документа міжнародного права зазначається: “… необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;”
 
Центр громадянських свобод висловлює підтримку мирним протестувальникам у Білорусі, а також закликає міжнародні організації та лідерів країн Заходу закликати чинну владу в Білорусі припинити необгрунтоване насилля та переслідування людей через їхні вимоги про чесні й справедливі вибори. Ми вважаємо за необхідне задіяти можливості “Московського механізму” ОБСЄ, який був запущений щодо Білорусі за ініціативою 14 країн у 2011 році з тим, щоб провести публічне міжнародне розслідування цих подій.

Голова нашої організації 14 серпня візьме участь в дискусії «Як мистецтво допомагає у боротьбі за права людини?»

10 Серпня, 2020
Літо у Білорусі видалося спекотним в усіх сенсах. До політичної напруги, яка була очевидною в передвиборчий період, додалася соціальна, викликана пандемією COVID-19. Ситуацію погіршила ескалація репресій з боку влади. Усі ці події висмикнули навіть аполітичних білорусів зі звичного ритму життя і підштовхнули висловити власну думку.
 
У таких умовах реакція білоруських митців теж не забарилася. Яскравий приклад — відкриття галереї «Арт-Білорусь» з QR-кодами замість картин відомих художників з колекції одного з кандидатів в президенти. Чому без картин? Тому що їх конфіскувала влада. Так білоруське мистецтво реагує на дійсність власною мовою, попри цензуру, обмеження прав і свобод людини, своєрідний культурний вакуум.
 
Що відбувається з правами людини у Білорусі? Як цензура тисне на мистецтво? Як білоруська дійсність впливає на сусідні країни? І як складається життя митців у Білорусі, які не мовчать і протестують за допомогою мистецтва?
 
Спікер(к)и:
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод». Україна.
Міхаіл Ґулін, художник, перформер, куратор. Білорусь.
Модератор: Андрій Куликов, журналіст.

Якщо хвилюєтесь, як не загубити подію у вирі інформації навколо, залиште нам свою електронну адресу – https://bit.ly/pure-art-rights-now – і в день події ми надішлемо вам нагадування з посиланням на трансляцію 🙂

Результаты поиска:

У Білорусі почалася нова атака на журналістів і правозахисників

16 Лютого, 2021

16 лютого 2021 року, Київ

 

Ранок 16 лютого в Білорусі почався з чергової хвилі переслідувань журналістів. Уже о 7:26 ранку про візит силовиків повідомив керівник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький. Очевидно, що силовикам вдалося проникнути до квартири Горецького, бо після цього журналіст перестав виходити на зв’язок.

 

Через кілька хвилин “завітали” й до глави Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця. Згодом з’ясувалося, що журналіста забрали співробітники ГУВС. Що саме пред’являється керівнику БАЖ — не повідомляється. Також “невідомі” прийшли й до заступника голови організації Олега Агєєва.

 

Саме БАЖ на Глобальної конференції зі свободи ЗМІ 2020 опублікувала інформацію про грубі порушення прав журналістів за три місяці білоруських протестів, яких налічується близько 400 випадків, включаючи побиття, затримання, арешти, псування і вилучення техніки, несправедливі судові рішення.

 

Обшуки пройшли й в домівках регіональних журналістів. Зранку силовики увірвалися в помешкання гомельських журналістів Лариси Щирякової та Анатолія Готовчиця. Слідчі нібито проводять обшук в рамках кримінальної справи.

 

У Могильові обшук проводиться на квартирі журналіста-фрілансера Алеся Буракова-молодшого, а також правозахисників та співробітників правозахисного центру “Вясна” Бориса Бухеля, Олексія Колчина і Андрія Полуда. Аналогічні обшуки пройшли у керівника мозирського відділення “Вясни” Володимира Телепуна, керівниці Свєтлогорського відділення Олени Маслюкової. А кілька хвилин тому стало відомо про початок обшуку в мінському офісі “Вясни” і квартирі мінської правозахисниці Наталії Сацункевіч. Ще відомо про обшук у прес-секретаря Білоруського “Будинку прав людини ім. Бориса Звозкова” Євгенії Паращенко.

 

Центр громадянських свобод із самого початку протестів в Білорусі висловлює солідарність і підтримку громадській і правозахисній спільноті в рамках ініційованої ним міжнародної кампанії #BelarusWatch. Українські правозахисники, журналісти, волонтери і активісти, як ніхто інші знають, що таке переслідування і тиск у відповідь на захист прав і свобод. 

 

Ми вимагаємо негайного припинення тиску на наших колег. Обшуки, допити й арешти є нічим іншим як методами залякування та перешкоджання роботі правозахисників і журналістів, які проводяться з метою приховування масових порушень прав людини і серйозних злочинів із боку білоруської влади.

 

Ми звертаємося до української влади, і зокрема, закликаємо Міністерство закордонних справ України, а також народних депутатів-членів Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та міжфракційного депутатського об’єднання “За демократичну Білорусь” здійснити усі можливі негайні дії для захисту громадського сектору в Білорусі.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності: солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

 

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

 

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

 

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: «Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі». Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу» – сказала Ліза.

Відео-звернення ініціативи #BelarusWatch до міжнародної спільноти.

*Увага: відео містить графічні зображення*

Бажаєте долучитися до глобальної кампанії #BelarusWatch? Напишіть нам на пошту belaruswatchsolidarity@gmail.com, щоб домогтися справедливості.

#BelarusWatch закликає режим Лукашенка до відповідальності!

26 Листопада, 2020

Повсякденне життя тисяч людей в 15 країнах світу ненадовго призупинилося 26 серпня, коли вони зібралися заради однієї важливої ​​цінності – солідарності.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в Білорусі в знак протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня. З тих пір влада почала жорстоко переслідувати мирних демонстрантів. Експерти Управління ООН з прав людини 1 вересня заявили про 450 задокументованих випадків жорстокого поводження з затриманими з боку поліції і катувань тих самих громадян, яких представники правоохоронних органів зобов’язані захищати відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів.

 

Солідарність у відповідь на катування

Представники міжнародної спільноти засудили грубі порушення прав людини в Білорусі і відмовилися визнавати результати виборів, оголосивши їх сфальсифікованими. Люди з різних куточків світу об’єдналися, щоб підтримати білорусів, які активно борються за свою свободу.

Волонтери міжнародної ініціативи #BelarusWatch відреагували на ситуацію, що склалася в країні, і 26 серпня організували акцію солідарності. Дата була вибрана не просто так: вона символізує 26 років під гнітом режиму Лукашенка. Жителі 29 міст з таких країн як Латвія, Литва, Швеція, Україна, Німеччина, Бельгія, Італія, США, Ірландія, Польща, Швейцарія взяли участь в акції.

 

Молоді відважні лідери

Анастасія родом з Білорусі, але живе в Україні. Вона була ініціатором заходу. Анастасія пояснила, що її головною мотивацією було бажання припинити насильство і захистити права людини.

«Коли я спостерігала за подіями в Білорусі, мені було складно мовчати (..) Я почала думати, чим я можу допомогти, адже я не перебуваю в Білорусі, і я вирішила організувати акції солідарності в різних куточках світу. Я зв’язалася з Олександрою Матвійчук із Центру громадянських свобод, і вона погодилася допомогти мені і підтримала цю ініціативу».

Анастасія розповіла, що міжнародна солідарність важлива, тому що вона показує світовим лідерам, що вони повинні приймати рішення і діяти у відношенні ситуації в Білорусі.

Ліза Мей, американка українського походження, яка проживає у Вашингтоні, і є однією із координаторів ініціативи #BelarusWatch, стверджує, що чим більше міжнародної уваги приділяється подіям в Білорусі, тим нижча ймовірність ескалації насильства проти мирних протестувальників. Якщо міжнародна увага буде і далі прикута до подій в Білорусі, Лукашенка двічі подумає, перш ніж чинити звірства, які його режим вчинив би, якби міжнародна спільнота не спостерігала за його діями. Тим не менш, є побоювання, що без постійного міжнародного тиску атаки посиляться.

 

Заклик до відповідальності

Міжнародний інтерес до подій в Білорусі почав повільно зникати ще в серпні, і сьогодні увага міжнародних ЗМІ та громадськості вже прикута до інших світових подій.

Поліцейська жорстокість – це глобальна проблема, з якою, на жаль, багато хто зіткнувся. Ліза була однією з учасниць українського Євромайдану 2013-2014 років і згадує акти насильства, здійснені правоохоронцями проти мирних демонстрантів.

«Ви знаєте, коли українці спостерігають за подіями в Білорусі, у багатьох виникають дуже сумні спогади про те, що відбувалося в Україні в 2013-2014 роках, коли поліція била протестувальників і непропорційно застосовувала силу».

Ліза і Анастасія зазначили, що зібрати людей на акцію було досить складно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в світі і те, що 26 серпня випало на робочий день – середу. Учасники зробили все можливе, щоб приєднатися до акції солідарності і слідували основним рекомендаціям щодо запобігання поширення Covid-19. Хоча до організації заходу було докладено великих зусиль, Ліза прокоментувала, що це того варте, оскільки байдужість в цьому випадку може бути небезпечною.

«Дуже просто сказати: Я не хочу втручатися, це внутрішня проблема Білорусі. Завжди потрібно мислити більш глобально і брати до уваги весь спектр наслідків таких подій. З огляду на географічне положення Білорусі, результат протестів може сильно вплинути на регіон, і увага до подій в країні є дуже важливою, особливо зараз, оскільки це потенційно може стати поворотним моментом в історії Білорусі».

Ліза зазначила, що цей захід став важливим знаком солідарності з білорусами. Активістка вважає, що вкрай важливо говорити про катування в місцях позбавлення волі, а також про застосування сльозогінного газу та світлошумових гранат проти мирних протестувальників.

«Ми б організували цю акцію, навіть якби події в Білорусі не мали геополітичних наслідків для регіону. Ми б організували її просто, тому що нам не байдужа доля людей. Цим заходом ми показали білорусам, що ми їх підтримуємо, що ми їх бачимо, і що ми віримо в їхню перемогу», – сказала Ліза.

ЦГС висловлює солідарність і виступає проти переслідування Центру “Її права” і його засновниці Саші Дикан

22 Вересня, 2020

Центр громадянських свобод висловлює солідарність і підтримку Центру по просуванню прав жінок “Її права” і його засновниці Олександрі Дикан, нашій колезі і сподвижниці, яка потрапила під хвилю політичного переслідування в Білорусі.

 

Нам добре відомо, яку велику і важливу роботу вела ця організація, захищаючи жінок від домашнього насильства, відстоюючи їх трудові права, допомагаючи жінкам з дітьми: у 2016 році АДЦ “Меморіал” і “Її права” випустили спільну доповідь проти дискримінації жінок, у подальшому не раз брали участь у заходах щодо подолання дискримінаційних бар’єрів на роботі, вели кампанію щодо скасування “списку заборонених для жінок професій”, співпрацювали в сфері стратегічного юридичного захисту.

 

Репресії громадянського суспільства в Білорусі досягли в 2020 році небувалого рівня – безглузді звинувачення прозвучали і на адресу правозахисної організації “Її права”, особисто проти Олександри Дикан, чоловік якої, Віктор Кувшинов, був нещодавно арештований, і визнаний правозахисниками політичним в’язнем.

Віктору Кувшинову інкримінується, зокрема, підтримка фірмою, де він працював – Panda.doc – правозахисної роботи “Її права”, а “Її права” при цьому звинувачуються державною пропагандою в тому, що, нібито, допомагали організувати жіночі протести цього літа.

 

Центр спростовує  ці звинувачення, ми повністю згодні з заявою організації і зі свого боку підтверджуємо їх слова:

– “політика не є сферою діяльності Центру, а участь в політичних процесах безпосередньо суперечить професійному і етичному принципу правозахисту про дотримання політичної нейтральності та неупередженості”;

– “за час роботи Центр допоміг понад 1500 жінкам у складних життєвих ситуаціях відстояти свої права. Ми працюємо з темами гендерної дискримінації, домашнього насильства, дискримінації у трудовій та соціальних сферах”.

 

Не доводиться сумніватися в тому, що звинувачення в “фінансуванні жіночих маршів” є абсурдними, а протести спровоковані діяльністю влади Білорусі, порушуючи права людей, що живуть в країні. “Її права” займається захистом жінок від насильства і дискримінації – справою важливою і завжди, на жаль, актуальною.

 

Ми вимагаємо припинення переслідування Центру по просуванню прав жінок «Її права» і свободи політичним в’язням Білорусі!

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

17 Серпня, 2020

“У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в’їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків”, – пояснила DW учасниця акції Olexandra Matviychuk, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи “Євромайдан-SOS”, яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Весь матеріал читайте на сайті DW

В ООН визнали шатдаун у Білорусі і відреагували на звернення правозахисників

17 Серпня, 2020

Через три дні після звернення групи правозахисних організацій Спецдоповідачі ООН заявили, що відключення інтернету в Білорусі «явно переслідує політичну мету –  придушити право людей на доступ до інформації та комунікації під час зростаючих протестів».  На думку представників ООН, «ці дії за своєю суттю не відповідають і несумісні зі свободою вираження поглядів».

 

В ООН також «висловили стурбованість» у зв’язку із затриманнями і арештами блогерів і журналістів, і розкритикували владу Білорусі за насильство з боку поліції щодо мирних демонстрантів.

 

 «Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на уряд Білорусі, щоб він припинив жорстокі напади на своїх громадян, які реалізують свої основні права. Ми закликаємо до повної поваги прав людини і до відповідальності за насильство проти протестувальників», – сказано в заяві експертів ООН.

 

Нагадаємо, цього тижня 68 національних та міжнародних правозахисних організацій звернулися до Спецдоповідачів ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі.  Правозахисники рекомендували уряду утримуватися від розширення практики втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету. Пізніше влада Білорусі стала відновлювати доступ до інтернету.

Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

17 Серпня, 2020

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

 

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штаб