ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Суд

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізації медійних заходів, надання коментарів працівниками судів для ЗМІ. У період січень-серпень 2017 року суди провели таку роботу серед громадськості та ЗМІ: 446 (99,3% від опитаних) – наповнювали новинами сайтів судів, близько 1 новини у тиждень; 20 судів (4,5% від опитаних) провели прес-конференції, 23 суди (5,1 %) – прес-брифінги, представники 151 суду (33,6%) надали коментарі, у 128 судах ( 28,5%) відбулись дні «відкритих дверей» переважно для студентів та школярів як із залученням представників ЗМІ так і без.

Керівниця ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак також відзначає позитиви як результат проведених тренінгів «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади»: розширення каналів комунікації. Так, наприклад, майже половина судів, що взяли участь в опитуванні, мають сторінки у Facebook, 55% з них зареєструвалися у 2016-2017 роках. Суди активно почали використовувати  трансляції судових засідань технічними засобами судів до мережі YouTube, – вже у 15 областях України в судах проводиться такі трансляції.

Дослідження роботи судів із ЗМІ та громадськістю проводилось у 2 етапи: під час тренінгів та за допомогою всеукраїнського опитування онлайн протягом серпня – грудня 2017 року.

В Україні на сьогодні не існує спеціальної державної програми навчання прес-секретарів судів, тому силами громадських організацій і судової влади ведеться робота у цьому напрямку. Нагадаємо,  що саме ГО «Вектор прав людини», проект «Суд людською мовою» у партнерстві з Радою суддів України, прес-службою органів суддівського самоврядування, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні розробили та впровадили першу системну тренінгову програму навчання для представників судів, які виконують обов’язки прес-секретарів з метою створення сприятливого комунікативного середовища між громадськістю, засобами масової інформації та представниками судової влади – тренінг «Комунікативні інструменти в роботі судів: діалог суду та громади» у 2016-2017 роках

За результатами опитування громадськістю надані рекомендації. Зокрема, ввести до штатного розпису кожного суду окремої штатної одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес-секретар). Розробити та провести системне навчання для прес-секретарів судів, суддів-спікерів, голів судів із залученням громадських організацій, представників ЗМІ. Продовжити впроваджувати й позитивні практики використання сучасних медійних інструментів, таких як Facebook, трансляції судових засідань.

 

МАТЕРІАЛИ ЗАХОДУ:

Завантажити результати опитування: https://adobe.ly/2AraVcp (включно із базою  facebook-сторінок судів); перелік судових справ, що транслюються технічними засобами судів, станом на 18.12.2017 року. із посиланнями на відео: https://adobe.ly/2CWdTM1

Інфографіка: https://adobe.ly/2CW3O1r

Новини заходу на сторінці проекту «Суд людською мовою»: https://www.facebook.com/trialinsimplewords/

Для довідки:

 

ГО «Вектор прав людини» – правозахисна організація, головною метою якої є реалізація та захист основоположних свобод, прав людини через сприяння практичному виконанню норм та принципів, викладених у міжнародних документах, ратифікованих Україною та усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

Детальніше про ГО «Вектор прав людини» за посиланням: https://www.facebook.com/hrvector.org/

Електронна адреса: info@hrvector.org

Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення у даній галузі. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT спеціалістів та професійних юристів.

https://www.facebook.com/trialinsimplewords/   Електронна адреса: trialinsimplewords@gmail.com

 

 У разі виникнення додаткових запитань, прохання звертатись на електронну адресу trialinsimplewords@gmail.com  або за телефоном + 38 050 41 12 047, контактна особа – Валерія Рибак.

Відбувся розгляд клопотання про екстрадиційний арешт Жанари Ахметової

Листопад 3, 2017

Сьогодні, 2 листопада 2017 року, у Шевченківському районному суді м. Києва відбувся розгляд клопотання прокурора про екстрадиційний арешт опозиційної журналістки з Казахстану – Жанари Ахметової.

Нагадаємо, що 21 жовтня 2017 року, журналістка була затримана в Києві. Захист журналістки наголошує, що це затримання відбулося з грубим порушенням українського законодавства. На знак протесту журналістка оголосила голодування.

У своєму коментарі під час судового засідання Жанара Ахметова повідомила наступне (публікуємо уривки з наданих нею пояснень):

Дело в том, что 4 года назад я осознанно выбрала этот путь. Я пошла в оппозицию. и каждый шаг там давался мне очень трудно. потому что я пришла туда как человек с судимостью. И в этом смысле моя позиция была непростой по отношению к обществу, к которому пришлось вдвое больше преодолеть ко мне недоверия, в два раза больше быть откровенной, искренней, чтобы люди мне поверили, услышали. Чтобы собрать то количество подписчиков, которое у меня было спустя год. Тоже самое со стороны органов пробации. В два раза жестче стал контроль. И по мере наростания моей популярности, по мере нарастания моих единомышлеников у мене ужесточались проблемы. И особенно сильные преследования, особенно со стороны органов пробации начались в 2014-2015 году, когда я вышла работать в “Трибуну”. У меня там была своя колонка. Я очень благодарна этой газете, которую, к сожелению, убила власть. <…> У меня было 8 тисяч знаков. Я могла писать все, что я считаю нужным. Меня даже не цензурили. Каждую неделю мы делали статью. Мне писали читатели. И мы всегда писали на острые темы. Всегда писали открыто, остро и откровенно. 

Меня к этому побудил, конечно, тот период жизни, который я вынуждена была провести с тем приговором, из-за которого меня сегодня розыскивают. Во время пребывания на зоне и в дальнейшем, в системе пробации, я увидела многое. Я видела пытки, я видела издевательства, изнасилования. Я видела очень многое. И это естественно побудило меня к одному – сопротивляться. Даже в отношении меня происходили… то, что нельзя назвать человеческим обращением. И поэтому, конечно, я искала такой способ, что бы чувствовать себя полезной, что бы чувствовать себя полезной обществу, приносить пользу. Когда я начала работать в “Трибуне” я знала, что будут преследования. Я ожидала, что будет сложно. Но я не ожидала, что будут такого характера преследования, что в отношении меня будет развязана самая тяжелая, самая бесцеремонная грязная травля в СМИ, в социальных сетях <…> Что касается моей личности, на протяжении 3-х лет про меня было выпущено столько статей, видео-роликов. Извините, вывернута наизнанку вся моя жизнь, жизнь моих детей, моей семьи и так далее. <…> 

Вот мой ребенок, например, вырос, грубо говоря в полицейском государстве. Потому-что если даже я 2 раза в месяц хожу отмечаться в отдел пробации, то они ко мне тоже приходят 2 раза в месяц. <…> Неожиданно в 2014-2015 году начали приходить из органов опеки. Ребенок постоянно видит людей в погонах. Они даже начали допрашивать соседей. Это какой-то кошмар. <…>

Мы встречали Ельмека из тюрьмы. Соответственно меня специально наказали этим нарушением 10-го сентября. То есть наружное наблюдение знало, что я в компании своих друзей, знали что мы встречаем Ельмека. Ко мне прислали инспектора пробации. Соответственно появилось первое нарушение.  И этот образ жизни – он нескончаем <…> И в 2017-м году к этому всему добавилось еще проблемы по миграции. В Казахстане существует закон по внутренней миграции. То есть, если ты живешь не по прописке, ты должен пойти зарегистрироваться. Если ты не зарегистрирован, у тебя будет большой штраф. Если приехал из поселка к родственникам то можешь быть в Алма-Ате не больше 10 дней. Либо ты должен зарегистрироваться и прописаться. У нас были адские столпотворения в службе, у нас 2 человека погибли из-за духоты там. И вот 6 числа этот закон вступил в действие, 7 числа ко мне пришли, ко мне первой пришли сразу три офицера проверять мое положение по вот этому закону. 7 января пришли, 9 пришли. 11 января задерживают. У нас переполох, везде обыски. 23 февраля меня избивают в машине, забирают у меня телефон. Я просто ехала на акцию, я только вышла из своего подьезда. <…> Отбирают у меня телефон, пишут туда пост в Фэйсбук,  о том что бы люди вышли. И потом за этот пост меня опять осуждают за посты в Фэйсбуке. Вот эта машина – она работает таким образом. <…> Они охотятся за опонентом режима Назарбаева. <…>

Судове засідання було відкритим, без жодних обмежень щодо відео- чи аудіо-фіксації. Присутніми під час розгляду справи були народна депутатка Світлана Заліщук, правозахисники Олександр Павліченко та Борис Захаров.

Спостерігачі групи громадського спостереження “ОЗОН” повідомили, що “грубих процесуальних порушень під час судового розгляду не було зафіксовано, крім відсутності інформації про це судове засідання на інформаційних дошках та сайті суду. Під час судового засідання суддя поводилася коректно, доступно і чітко роз’яснювала права сторонам процесу. Розглянула усі клопотання сторін.”

У результаті цього судового розгляду суд постановив задовольнити клопотання прокурора про екстрадиційний арешт, що може бути оскарженим у встановленому порядку протягом 5-ти днів.

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства

Вересень 13, 2017

Громадські організації, медіа та активісти вимагають не допустити обмеження гласності судочинства 

Проект реформи судочинства, ініційований Президентом, суттєво звужує прозорість судового процесу. Громадські організації  та активісти закликають Парламент не допустити цього.

Після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на світоглядну неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.

Однак у червні цього року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю. Наразі Парламент розглядає законопроект у другому читанні.

У випадку прийняття закону:

  1. Суд зможе ЗАБОРОНИТИ фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію ВІДКРИТОГО судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це може стати на заваді громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах. Фактично це НЕОБМЕЖЕНЕ дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів.
  2. Суд зможе НЕ впустити до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю.
  3. Суд зможе НЕ проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
  4. Під загрозою відповідальності учаснику процесу буде ЗАБОРОНЕНО використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту). Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді.

Наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.

Закликаємо народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.

Організації та громадські діячі, що підтримали заяву

ГО “Вектор прав людини” та проект “Суд людською мовою”

Центр політико-правових реформ

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Харківська правозахисна група

Центр інформації про права людини

Медійна ініціатива за права людини

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

ГО “Бюро правничих комунікацій” (м. Суми)

Фундація “DEJURE”

Інтернет-медіа Texty.org.ua

Центр демократії та верховенства права

ГО “Відкрита Україна”

ГО “Інститут масової інформації”

Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Центр громадянських свобод

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація “Відкритий діалог”

ГО “Платформа прав людини”

Лариса Денисенко, журналістка Громадського радіо, правозахисниця, адвокат

Еліна Шишкіна, народний депутат України у Верховній Раді України VI скликання, експерт Реанімаційного пакету реформ

«СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!» ДОЛУЧАЙСЯ! ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Липень 30, 2015

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ: 2!

А хто ж ще? Можете дізнатися та перевірити  власними силами разом із

 групою громадського спостереження «ОЗОН». 

“БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY”

У квітні цього року волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» в рамках першого етапу кампанії «Суд – не тільки судді» відвідали 35 судів у 11 областях України. Протягом тижневого марафону кампанії громадські активісти перевірили наскільки суд як установа, разом з приміщеннями і його працівниками, – зручні, привітні та якісні надавачі послуг.

В результаті моніторингу було виявлено, що:

–          у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;

–          у 29% відсутні години роботи канцелярії;

–          у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;

–          у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.

–          камери спостереження наявні лише у 43% судів;

–          ліфти наявні лише у 9% судів;

–          камери схову є у 6% судів;

–          у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;

–          лише у 44% судів наявні пандуси;

–          мережа wi-fi працює у 8%;

–          окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;

–          у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;

–          у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;

–          у 75% судів працівники суду не мають бейджів;

–          у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

За результатам кампанії «ОЗОН» опублікував звіт, я ким можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/1KNZXkf

За фактами спостереження «ОЗОН» надіслав звернення до більш, ніж 25 судів. Якими були відповіді ми покажемо вам на цьому тижні на нашій сторінці за посиланням https://www.facebook.com/OZON.monitoring! Слідкуйте за оновленнями та ставте лайки на сторінці, поширюйте інформацію, адже суд є у кожному місті!

 З 10 СЕРПНЯ МИ ПОЧИНАЄМО ДРУГИЙ ЕТАП КАМПАНІЇ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ!»

ДОЛУЧАЙСЯ!

ДОВЕДИ СУДИ ДО…РОЗУМУ!

Для цього ми оголошуємо набір тих хто бажає доєднатися до кампанії з моніторингу судів.

Готовий спробувати? Повідом, в якому населеному пункті та який суд ти хочеш перевірити, щоб спільними зусиллями зробити його привітнішим, зручнішим, якіснішим для людей. Зареєструйся для участі в кампанії та дай відповідь на 5 запитань http://bit.ly/1Iw0IcH  вже цього тижня (з 3 по 7 серпня), щоб з понеділка рушити до суду.

Перевірка судів по всій країні відбуватиметься 10-21 серпня. Але вже зараз можна надсилати повідомлення на нашу сторінку про те, що Ви знаєте про ваш суд: фото, відео, цікаві факти. Ми публікуватимемо їх!

ОЗОНівці продумали критерії для перевірки суду  та вже відтестували їх. Ось одне з відео в рамках кампанії http://bit.ly/1xVce11

ПОШИРЮЙ ЦЕЙ ПОСТ ТА ПРИЄДНУЙ СВОЇХ ДРУЗІВ ТА КОЛЕГ ДО СТОРІНКИ КАМПАНІЇ! https://www.facebook.com/OZON.monitoring?fref=ts

У разі виникнення додаткових питань прохання надсилати лист на пошту ozon.monitoring@gmail.com з темою листа «Суд – не тільки судді», у приватному повідомленні на сторінку  https://www.facebook.com/OZON.monitoring або звертатись за телефоном 097 674 85 68.

Довідково: група громадського спостереження «ОЗОН» – добровільне об’єднання активних громадян – передусім, громадських активістів, юристів, журналістів, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. Детальнішу інформацію можна отримати у соціальних мережах www.facebook.com/OZON.monitoring та на сайті організації-засновниці, Центр Громадянських Свобод http://old.ccl.org.ua/activities/hr/ozon/

Заходи відбуваються за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя».

Суд не тільки судді: звіт групи громадянського спостерження “ОЗОН“ за результатами моніторингу судів

Червень 25, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! «БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY»

Травень 30, 2015

Група громадського спостереження «ОЗОН» провела кампанію моніторингу суддів, у рамках якої перевірила організацію роботи судів у 10 різних областях України. Так, волонтери завітали до 9 судів Одеської області (усі розташовані в місті Одеса), 8 судів міста Києва, 5 судів міста Львова, 5 судів Сумської області, 3 суди з Дніпропетровської та по 1 суду в Луганської, Полтавської, Черкаської, харківської та Хмельницької областях. Серед 35 судів було досліджено 29 судів загальних та 6 спеціалізованих (3 адміністративних та 3 господарських судів; тобто 32 суди першої інстанції та 3 апеляційних).

«Ідея проведення такої кампанії виникла давно. «ОЗОН» розпочав моніторинг дотримання права на справедливий суд із перших судових засідань над євромайданівцями і продовжує робити це і по сьогодні, відстежуючи хід засідань над обвинуваченими у скоєні злочинів під час Євромайдану. Ми побачили, що часто самі будівлі, адміністративні працівники, охорона та інформаційні ресурси суду перебувають в такому стані, що важко навіть говорити про належне здійснення правосуддя, – підкреслила координатор групи громадського контролю «ОЗОН» Валерія РИБАК.

Тому волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» вирішили перевірити наскільки дружнім є суд як установа для звичайних громадян України. Під час проведення спостереження волонтерами також зверталася увага на зовнішній вигляд та розміщення будівлі суду.

«Було виявлено, що приміщень суддів з належними вимогам ДБН (мова йде про державні будівельні норми) в Україні майже немає. Чи не єдиними виключеннями є Апеляційний суд міста Києва та Вищий господарський суд України» – повідомила координатор кампанії з моніторингу суддів «Суд – не тільки судді!» Олександра КУПЧЕНКО.

«Протягом першого місяця після моніторингу було зроблено перші кроки для покращення ситуації з доступом до приміщень судів, їх інформативності, а саме вивішена табличка з адресою суду, графіком роботи. Налагоджено роботу з мало мобільними групами населення: встановлено поручні до пандусів, призначено відповідальних осіб за допомогу. Також підключилися інші громадські організації, наприклад Регіональним центром комунікації громадськості з судами проведено зустріч з головами апаратів сумських судів як налагодити подальшу роботу з мало мобільними групами населення. Для мене це була несподіванкою як швидко відреагували суди та сподіваюсь, що коли ми прийдемо наступного разу до суду побачимо ще більше результатів» – поділилася своїми враженнями від проведення моніторингу Олена НАЗАРЕНКО, активістка із м. Суми.

Майже 40 % відсотків судів, що відвідали наші активісти не мали адресної таблички. Отже, навіть знайти суд вже складно.

Разом з цим, в ході спостереження було виявлено, що суди України працюють з різним графіком роботи. Робочий час у досліджених судах збігається лише у кожному п’ятому або 19% випадків. Наприклад, деякі суди починають свою роботу о 8 год., а інші о 9 год. Обідня перерва в окремих судах з 12 год. до 13 год., у інших з 13 год. до 13:45 або 14:00. Робочий час суди закінчують також по різному: 16:00, 17:00, 17:15, 18:00, 18:15 тощо.

Це насправді проблема, що суди в Україні не працюють з однаковим часом роботи, не мають уніфікований час обідніх перерв. Але найбільше обурення викликає встановлення в окремих канцеляріях судів різноманітних графіків «прийняття» або неприймання вхідної документації. Так складностей в отриманні інформації про прийом позовної заяви не вдалось отримати в 29% судах, розповідають адвокати та представники постраждалих по різних епізодах Євромайдану, Ксенія ПРОКОНОВА (координатор в OdesSOS) та Сергій ЯРОШЕНКО (юридичний радник Transparency International).

Окрім цього, в результаті моніторингу було виявлено, що:
– у 15% випадків в приміщенні суду відсутня інформація про години роботи;
– у 29% відсутні години роботи канцелярії;- у 29% судів наявні складнощі з отриманням інформації про прийом позовної заяви;
– у 51% судів відсутній графік роботи канцелярії на сайті суду.
– камери спостереження наявні лише у 43% судів;
– ліфти наявні лише у 9% судів;
– камери схову є у 6% судів;
– у 10 з 35 судів канцелярії розміщені вище 1 поверху;
– лише у 44% судів наявні пандуси;
– мережа wi-fi працює у 8%;
– окремі кімнати для адвокатів відсутні у 79% судів;
– у 7% судів відсутня можливість користування туалетом;
– у 36% судів немає особи відповідальної за спілкування з відвідувачами;
– у 75% судів працівники суду не мають бейджів;
– у 16% судів працівники канцелярії поводяться вкрай непривітно.

Відео з прес-брифінгу групи громадського спостереження «ОЗОН» можна переглянути за посиланням:

Ці та інші отримані в ході моніторингу факти організації українських судів були оформлені групою «ОЗОН» у форматі офіційних звернень до Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, голів та керівників суддів. Таким чином, група громадських активістів очікує максимального сприяння з боку органів судової влади у процесах усунення описаних недоліків в найкоротший строк.

РЕЗУЛЬТАТИ КАМПАНІЇ З МОНІТОРИНГУ СУДІВ ЛАКОНІЧНО ПРЕДСТАВЛЕНІ У ЗВІТІ «СУД – НЕ ТІЛЬКИ СУДДІ! БУДЬ В ТРЕНДІ. РОБИ СУД FRIENDLY», ЯКИЙ ДОСТУПНИЙ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Контакти групи громадського спостереження «ОЗОН»:
https://www.facebook.com/OZON.monitoring
ozon.monitoring@gmail.com

За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник +380507058672, old.ccl.org.ua@gmail.com

Результаты поиска:

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

«Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів, 2017 рік»

Січень 11, 2018

Представники громадської організації «Вектор прав людини»  та проекту «Суд людською мовою» презентували результати дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України», яке проводилось серед працівників суду, та результати роботи для налагодження конструктивного діалогу між судами та громадою.

В опитуванні взяло участь 449 суди України  (67 %) з 675 чинних судів на підконтрольній території України. Результати показують, що у 379 судах (84% від опитаних) обов’язки прес-секретаря виконуються за сумісництвом. І тільки в 70 судах (16 % від опитаних) існують окремі штатні одиниці спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації.

З привітальними словами виступила голова Ради суддів України Валентина Сімоненко: «Хочеться висловити подяку громадській організації «Вектор прав людини» за те, що вона стала першою організацією, яка почала працювати з судами, після того як Рада суддів вперше за всю історію судової влади в Україні створила свій прес-центр і розпочала відкриту комунікацію з журналістами і представниками громадянського суспільства.»

 «Закон не зобов’язує суддів комунікувати. Проте необхідно зрозуміти, що відкритись судів потрібна не так громадянам, як, в першу чергу, самим суддям,» – наголосив на важливості участі суддів у комунікаційному процесі суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич.

Загалом із представниками ЗМІ у судах не налагодження співпраця, про що свідчить дуже низькі показники реалізаці