ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Реформи

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

Майбутні Українські лідери на фронті змін – Обговорення у США

Квітень 17, 2018

Atlantic Council та Stanford University’s Center on Democracy, Development, and the Rule of Law (CDDRL) проводять дискусію про майбутнє України.

Через чотири роки після закінчення революції гідності Україна так і не відповіла на найважливіше запитання: Як країна буде розвивати демократичні цінності у своєму подальшому розвитку? Велика надія лежить на молодих лідерах, які керуватимуть країною найближчим часом.

CDDRL має за щастя цілий рік приймати у себе молодих лідерів, які проходять програму “Ukrainian Emerging Leaders Program”. На цьому обговоренні присутні три учасники цієї програми. Вони обговорять перспективи можливостей та викликів для демократії та розвитку їх країни. А також завдання із посилення державного управління, громадського суспільства та економічних реформ після повернення учасників в Україну.

Країни перехідного періоду 2018: Протистояння антилібералізму

Квітень 11, 2018

Вашингтон, 11 квітня 2018 — Напади на опозиційні партії, пресу та громадянське суспільство стають звичайним явищем у Центральній та Східній Європі, у той час як поширення антиліберальної політики підриває основи та перспективи розвитку демократії. Такий висновок звіту «Країни перехідного періоду 2018», 23 випуску щорічної доповіді від Freedom House про оцінку демократії в країнах Центральної та Східної Європи, Балкан та Євразії.

Оцінка демократії в Україні знизилася вперше з часів революції у 2014 році. Зважаючи на конфлікт, що точиться на сході України під егідою Росії, українські політики маніпулюють почуттям патріотизму для цькування неурядових організацій та журналістів, звинувачуючи їх у тому, що вони підривають військові зусилля держави.

«Напади на громадянське суспільство та політичних опонентів відвернули фокус від процесу проведення інституційних реформ в Україні», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Незважаючи на те, що реформа децентралізації ще триває, прогрес в інших ключових сферах, включно з боротьбою проти корупції, уповільнився. І хоча вікно можливостей для України не зачинилося повністю, воно значно звузилося. Звинувачуючи неурядові організації та журналістів у антидержавних переконаннях, політики  намагаються витіснити законні голоси з публічних дебатів лише з тієї причини, що вони критикують владу».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО УКРАЇНУ

  • Варто відзначити два важливі досягнення у відносинах між Україною та Європейським Союзом у 2017 році: у червні запрацював безвізовий режим із країнами ЄС, який дозволив мільйонам українців вільно подорожувати країнами сусідньої Шенгенської зони для короткострокового перебування. Також нарешті повністю увійшла в силу Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, що свого часу стала основним чинником для початку Євромайдану, яка окреслює план дій для великих трансформацій у сфері української демократії, прав людини, верховенства права, ефективного управління, торгівлі та стійкого розвитку.
  • Одним із найбільших досягнень в українському державному управлінні у 2017 році стала медична реформа, яка після прийняття Верховною Радою України закону про фінансування медичної галузі у жовтні, об’єднає всю систему відповідно до принципу «гроші ходять за пацієнтом».
  • Також продовжилася реформа децентралізації: результатом адміністративної територіальної реформи стало створення близько 700 об’єднаних територіальних громад, а завдяки впровадженню фіскальної децентралізації вперше за 23 роки підвищилися доходи та інвестиції в місцеву інфраструктуру.
  • Конфлікт на сході країни здебільшого залишився замороженим впродовж року. Соціальні та економічні умови на окупованих територіях, а також поблизу контактної лінії, не покращилися. Озброєні групи сепаратистів розвинули свої інститути контролю, які уможливлюють на постійній основі порушення основоположних прав людини, а журналістів та блогерів, які пишуть про конфлікт, продовжують арештовувати та затримувати.
  • Посилився тиск на громадянське суспільство. У березні влада зобов’язала громадян, які залучені до боротьби з корупцією, публічно декларувати свої доходи і статки. До того ж законодавча ініціатива замінити неоднозначні вимоги іншими обмежувальними заходами стосовно неурядових організацій із загрозою надмірних обмежень, у разі відмови слідувати запропонованим правилам, не стала успішною. Оцінка громадянського суспільства знизилася через дискредитаційні кампанії проти неурядових організацій та активістів.
  • Проти провідних організацій громадянського суспільства та їх членів були розпочаті кримінальні провадження, а на відомих активістів були скоєні фізичні напади.
  • Оцінка незалежних ЗМІ також була знижена через блокування сайтів соціальних мереж, а також ряд фізичних нападів на журналістів та відсутність прогресу у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.
  • Прогрес у судовій та антикорупційній реформах був неоднозначний. Хоча НАБУ активно розслідувало випадки корупції на високому рівні, результати роботи були незначними. Президент так і не створив антикорупційний суд, не зважаючи на обіцянки. Перевірка призначень до Верховного Суду забуксувала, коли 25 кандидатів, які не пройшли перевірку доброчесності, були все ж призначені у якості офіційних кандидатів.

“Антиліберальна політика стає новою нормою в Європі», – зазначив Майкл Абрамовіц, президент Freedom House. “Дискредитаційні кампанії, які влада проводить проти груп громадянського суспільства, журналістів і політичної опозиції, були вперше застосовані у Росії та Центральній Азії, але стають все більш поширеними у регіоні».

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУСІДНІ КРАЇНИ

  • Польща зазнала другого найбільшого в історії доповіді падіння оцінки демократії. Поворотні зміни, які запровадила партія влади «Право і справедливість» у судовій системі, явище політизації ЗМІ, дискредитаційна кампанія проти неурядових організацій та порушення звичайної парламентської процедури спричинили два найбільші падіння оцінок в окремих категоріях в історії звіту «Країни перехідного періоду»: у категоріях «Національне демократичне управління» та «Судова система і Незалежність».

 

«Радикальні зміни в судовій системі Польщі прибирають будь-які дієві перевірки дій партії більшості у парламенті», – зазначив Нейт Шенккан, директор проекту «Країни перехідного періоду». «Те, що відбулося у Польщі протягом останніх двох років, має бути сигналом тривоги для будь-кого, хто вважає, що в Європі більше ніколи знову не буде правління однієї партії».

“ЄС має відстоювати свої зобов’язання у сфері верховенства права за допомогою впровадження санкцій проти Польщі та Угорщини відповідно до Статті 7», – зазначив Шенккан, маючи на увазі право ЄС призупинити право голосу країни-члена. «ЄС має обумовити доступ до європейського фінансування у залежності від дотримання критеріїв верховенства права. Це єдиний спосіб переконати ці країни, а також кандидатів на вступ у ЄС, що Європейський Союз твердо дотримується демократичних принципів».

  • Угорщина засвідчила найбільший загальний спад в історії доповіді «Країни перехідного періоду». Оцінка за демократію послідовно знижувалася протягом останніх 10 років, змінюючи статус від «Лідер серед демократій» у часи приєднання до ЄС у 2004 до рівня «Перехідний/Гібридний режим» у 2018.

 

“Уряд Угорського громадянського союзу Віктора Орбана проклав шлях для антиліберальних сил у Центральній Європі, демонструючи, що існувала можливість захопити державу всередині ЄС за допомогою методу «джеррімендеринг», маніпуляцій із закупівлями та контролю ЗМІ», – зазначив Шенккан. «Той факт, що Угорський громадянський союз залишається активним членом в Європейській Народній Партії Європейського Парламенту, показує, наскільки ефективним був підхід Орбана».

  • Естонія здобула найбільше покращення у цьому випуску доповіді, хоча вона й так мала найліпші показники. На диво легкий перший рік при владі для партії, яка довгий час була в опозиції, продемонстрував стійкість та незалежність національних інституцій. Антикорупційні механізми Естонії працюють над проблемою корупції у містах, яка вже довгий час шкодила великим містам.

«В той час, коли більшість новин про демократію виявляються сумними, Естонія нагадує нам, що ліберальна демократія може досягати успіху і досягає його», – зазначає Шенкан. «Навіть у країні з минулою іноземною окупацією та чутливими етнічними та релігійними відмінностями демократичні національні інституції можуть виробити краще управління для кожного».

Прочитати доповідь можна за посиланням: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2018

###

 

Freedom House is an independent watchdog organization that supports democratic change, monitors the status of freedom around the world, and advocates for democracy and human rights.

Join us on Facebook and Twitter (@FreedomHouseDC) and stay up to date with Freedom House’s latest news and events by signing up for our newsletter.

Активісти закликали провести новий відбір кандидатур на посаду омбудсмена

Березень 19, 2018

Привернути увагу до проблеми з обранням омбудсмена сьогодні біля стін Верховної Ради намагалися правозахисники і громадські активісти.

Вони принесли до парламенту три новорічні ялинки, які українці нібито забули викинути. Ці ялинки стали символом того, що так і не проведений в минулому році конкурс треба залишити і почати новий. А до того – вибрати гідних претендентів і провести серед них прозорий конкурс. Без політичних торгів.

«Ми пропонуємо обнулити процедуру обрання уповноваженого – виправити порушення і почати процес заново, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. – І це без натяків на кандидатів, які існують з травня 2017 року».

Варто нагадати, що 27 квітня 2017 року 5-річний термін повноважень Валерії Лутковської закінчився. Згідно із законом, після цього парламент мав оголосити новий конкурс. Але цього не сталося – депутати від фракцій висунули своїх кандидатів. Уже майже рік претендентами вважаються: Людмила Денисова (від Народного фронту), Сергій Алексєєв (від БПП) і Андрій Мамалига (від Радикальної партії).

Правозахисники відзначають: у цих кандидатів немає належного досвіду правозахисної діяльності, а їхнє висунення відбулося непрозоро і стало результатом кулуарних домовленостей.

Більше того, процес виборів перетворився на фарс, адже 20-денний термін для голосування за цих кандидатів закінчився ще в червні минулого року. Більше того, за рік була змінена і процедура – замість таємного голосування бюлетенями запропоновано вибирати відкрито, щоб можна було проконтролювати виконання поставленого завдання.

«На ситуацію з обранням уповноваженого вже звернули увагу міжнародні партнери – відповідні заяви зробили ОБСЄ і моніторингова місія ООН. Вони стурбовані політизацією процесу виборів і тим, що парламент повинен залучити громадськість – провести відкриті обговорення і оголосити прозорий конкурс, який допоміг би вибрати кращих кандидатів», – говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Правозахисники рекомендують: кандидати повинні зняти свої кандидатури, а спікер Андрій Парубій та народні депутати – оголосити новий відбір.

Джерело, 13/03/2018.

Результаты поиска:

Суд присяжних в Україні, кінопоказ та лекція

Липень 16, 2018

Раз на два тижні Київська школа прав людини та демократії, (освітній проект Center for Civil Liberties) організовує правозахисні кінопокази.

Тут ви можете познайомитися з правозахисниками, послухати виступи експертів відпочити та подивитися фільми, що підіймають гострі суспільні питання.

11.07.2018 ми копазували фільм “12 Розгніваних чоловіків”.

Лектор – Михаил Савва. Доктор політичних наук, професор, голова правління громадської організації «Експертна група «Сова»

Чи зможе Україна відповідно карати за злочини на війні? Правозахисники презентували дослідження

Травень 26, 2018

Слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні, невідповідне для умов збройної агресії законодавче регулювання, ускладнений доступ до правосуддя та можливість уникнути відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії Росії.

Такі ключові проблеми із реалізацією правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України виявило дослідження підтримане Міжнародним фондом “Відродження”, яке правозахисники презентували 25 травня.

Дослідження “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” протягом 2016-2017 років проводила група експертів та громадських організацій.

Вони опитали 500 представників системи правосуддя, провели інтерв’ю з 40 особами, котрі були залучені до здійснення кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, частина з яких переїхала з територій, що сьогодні непідконтрольні уряду України.

Також було проаналізовано 400 судових рішень у справах, зумовлених агресією Росії на сході України і проведений моніторинг 214 судових засідань у різних категоріях справ у судах Донецької та Луганської областей, дотичних до зони АТО, а також в інших судах у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Виявлені 4 ключові проблеми детально описані у відповідних розділах дослідження.

Так, слабка інституційна спроможність органів системи правосуддя на сході Україні обумовлена кадровою недоукомплектованістю цих органів, недостатнім рівнем підготовки з міжнародного гуманітарного права. А також тиском на суддів, прокурорів та слідчих з Донецької та Луганської областей, залежність багатьох з них від впливу з боку окупаційної влади.

Законодавче регулювання системи правосуддя не відповідає умовам збройної агресії. Зокрема, відсутні інструкції про те, як діяти системі в умовах бойових дій, чинне кримінальне законодавство не узгоджується з міжнародним правом, а держава витрачає зайві ресурси, притягуючи до відповідальності осіб за правопорушення, допущені вимушено, в умовах загрози життю. Після запровадження операції об’єднаних сил (ООС) виникла юридична невизначеність щодо можливості застосування законодавства, дія якого розрахована на період АТО, зокрема, щодо здійснення судових викликів та повідомлень осіб, які перебувають на окупованій території.

Прогалини в законних механізмах із відновлення втрачених через бойові дії справ спричиняють суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Фізичний доступ до суду для жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей суттєво ускладнений, а також поширена незаконна практика (кожна п’ята справа) проведення судових засідань в кабінетах суддів замість зали судових засідань.

Також теперішня ситуація із правосуддям дозволяє уникати відповідальності за злочини, вчинені в умовах збройної агресії. Наявних процесуальних механізмів недостатньо для протидії правопорушенням, пов’язаним із збройним конфліктом на сході України. Винувата особа може уникнути правосуддя, переховуючись на окупованих територіях, або ж вирок може бути скасовано через відсутність у матеріалах провадження звукозапису або журналу судового засідання. Злочинність на непідконтрольній території, фактично, залишається безкарною.

Водночас, законом посилено кримінальну відповідальність українських військовослужбовців за військові правопорушення. Проте судді по-різному враховують контекст збройного конфлікту – в одних випадках як обставину, що обтяжує відповідальність, в інших – що пом’якшує.

Повний текст дослідження українською мовою можна завантажити тут.

Джерело, 25/05/2018

Презентація дослідження «Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації».

Травень 16, 2018
Протягом 2016-2017 рр. за ініціативи та підтримки МФ “Відродження” група українських експертів та громадських організацій проводила дослідження з метою оцінити вплив збройного конфлікту на українську систему правосуддя та її спроможність здійснювати правосуддя.

Центр Громадянських Свобод – один з авторів дослідження.

Починаючи від законодавчих аспектів діяльності й до опитування осіб, що утримуються у місцях обмеження волі. Шляхом інтерв’ювання, проведення фокус груп, анкетування, надсилання запитів та інших інструментів – експерти проаналізували проблеми із якими стикаються всі хто має справу із судовою системою.

Експерти зібрали величезний масив якісних і кількісних показників, які чітко вказують на наявні прогалини в реформі. Результати дослідження будуть цікаві державним органам, міжнародним організаціям; всім тим, хто цікавиться реформою судової системи.

 

До участі запрошуються народні депутати України, судді
Верховного Суду України та місцевих судів, представники
Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Національної поліції,
ключових міністерств та відомств, а також представники
міжнародних моніторингових місій та посольств.

 

Просимо підтвердити Вашу участь до 18 травня, надіславши листа на katerinalukasevych@gmail.com

 

Саша Романцова про суд присяжних в Україні

Травень 12, 2018

Саша Романцова – заступниця голови правління Центру громадянських свобод на телеканалі “Прямий” про те, який суд присяжних діє в Україні зараз і яким він має бути.

Гармонізація нашого кримінального законодавства з міжнародним правом

Квітень 25, 2018

Приведення кримінального законодавства України у відповідність з міжнародним правом в питаннях криміналізації основних злочинів за міжнародним правом.

 

 

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла учас