ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Права людини

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливості. Також вони постійно пишуть запити у консульство України в Росії щодо українців, які зареєстровані у Криму. Але влада РФ не хоче пускати консулів до затриманих. Далі ми бачимо їх тільки під час продовження якогось терміну», – прокоментувала вона.

Також варто зазначити, що дуже часто до таких людей використовують адміністративний тиск у самій в’язниці.

«Люди постійно сидять у карцерах, ШИЗО. Навіть поліпшення їх умов перебування, яке могло би бути при гарній поведінці, нівелюється, тому що адміністрація постійно користується будь-якою можливістю. Таким чином намагаються змусити людей, щоб вони пішли на угоду зі слідством. Бо приклад Карпюка і Клиха показує, що можна сконструювати зі свідчень навіть якусь справу проти Яценюка», – зазначила Романцова.

Вона наголосила, що яскравим прикладом якраз є історія політв’язнів Клиха і Карпюка, яких  шукали півроку. Сім адвокатів намагалися зайти у їх справи.

«Російською методикою якраз є те, коли ув’язнений зможе дати привід для наступної медійної історії  у Росії. Бо ж люди виснажені та хворіють. Те, що це не курорт – сто відсотків. Саме тому їх злить, коли українські громадяни не хочуть підписувати прохання до Путіна щодо помилування. Найцікавіше, що дуже часто звичайні в’язні у Росії, які сидять із нашими громадянами, дуже часто їх підтримують, на відміну від адміністрації в’язниці, яка максимально їх пресує», – додала Романцова.

КОЛИ БОГ СТАЄ ЗБРОЄЮ – Переслідування за релігійними переконаннями в ході воєнного конфлікту на сході України

Червень 15, 2018

Ми набираємо студентів на безоплатне стажування

Червень 7, 2018

Махатма Ганді, Нельсон Манделла, Мартін Лютер Кінг, Андрій Сахаров. 
Якщо для вас це не порожні звуки – вам до нас.

Правозахисна організація “Центр громадянських свобод” шукає 2 студентів на безоплатне стажування. Ми шукаємо творчих та відповідальних людей з активною життєвою позицією, які хочуть набути досвіду роботи у громадському секторі та спробувати себе у активному правозахисті в нашій команді.

✅ Для кого стажування буде найкориснішим?

– Для студентів-правників.
Правозахисна діяльність часто пов’язана з юридичними нормами. В нашій команді є три людини з юридичною освітою. Одна з них – Марина Ліліченко, адвокатка родин небесної сотні.

– Для майбутніх правозахисників.
Наша організація вже більше 10 років займається правозахисною діяльністю. Ви зможете долучитися до численних проектів у різних напрямках (Звільнення політв’язнів, освіта про права людини, суд присяжних, захист мирних зібрань, тощо)

– Для тих, хто планує працювати в громадському секторі.
Ми входимо до кількох громадських коаліцій, маємо партнерські стосунки з провідними неурядовими організаціями України та сусідніх країн. Центр Громадських Свобод – чудове місце завести корисні контакти в громадському й правозахисному секторі та познайомитися ближче з їх діяльністю.

✅ Вимоги
– Вам цікава тема прав людини і ви готові нею займатися;
– Ви вільно володієте українською. Англійською хоча б на рівні Intermediate
– Ви студент денної форми навчання;
– Ви можете приділяти стажуванню мінімум 6 годин на тиждень.
(з середини липня до середини серпня)
– Попередній досвід волонтерства та членства в громадських організаціях буде перевагою при відборі;

✅ Що робитиме стажер – стажерка?
– долучатися до правозахисної діяльності;
– шукати інформацію для адвокаційних кампаній;
– допомагати організовувати публічні заходи;
– комунікувати з правозахисниками, експертами та партнерами організації;

——————

Заповніть до 27 червня форму реєстрації.
За результатами відбору ми запросимо вас на співбесіду.

Очікувана тривалість стажування – 6 тижнів.
Старт стажування: 9 липня

Після стажування ви отримаєте рекомендацію для працевлаштування, корисний досвід та контакти.

Ми пропонуємо рівні умови кандидатам/кандидаткам з різним походженням, соціальним станом, расою, національністю, сексуальною орієнтацію, віросповіданням тощо, та пропагуємо і заохочуємо розмаїття. Приєднуйтесь!

Правозахисний вікенд в Миколаєві 8-9 червня 2018

Травень 24, 2018

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини. Правозахисний Вікенд покликаний познайомити міські спільноти України з базовими поняттями та актуальними проблемами в галузі Прав Людини, як у світі так і в нашій країні. До фестивалю входять відкриті лекції, інтерактивні заняття для дітей та студентів, професійні тренінги для поліції та експертні обговорення.

Наступний Правозахисний Вікенд відбудеться 8 та 9 червня в Миколаєві за підтримки ПРООН. Правозахисний Вікенд, включає інтерактивну лекцію в рамках веловестивалю “МиКолесо”, який організовує УАЛ Миколаїв.

Мешканці Миколаєва матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні  захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізовувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ґанді та Вацлавом Гавелом?



Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренер з 15 річним стажем.
Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером+380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
08 червня, п’ятниця
10:00 – 12:00  – Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрань для правоохоронців Миколаєва. (Закритий захід).
18:00 – 21:00  – експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід).

09 червня, субота
WORKHUB, вул.М.Морська, 108/5, ТРЦ “Кит” 4 поверх.
10:00 – 13:00  – Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід за реєстрацією)
14:00 – 16:00  – Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід за реєстрацією)

18:30-20:00 – Інтерактивна лекція назувається “Що спільного в тебе, Махатма Ґанді та Вацлава Гавела” (Відкритий захід в рамках лекторію на  велофестивалі “МиКолесо”: Центральний Міський Стадіон м. Миколаїв)


 

Програма Правозахисного Вікенду у Херсоні 10 червня 2018

Травень 23, 2018

10 та 11 квітня в Херсоні правозахисна організація “Центр Громадянських Свобод” за підтримки ПРООН проведе Правозахисний Вікенд.

Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

В рамках заходів мешканці Херсона матимуть змогу дізнатися: Які підрозділи полісменів залучають до охорони протестів і як вони мають діяти на мирних та не мирних заходах? Хто і навіщо придумав міжнародні стандарти прав людини? Хто зобов’язаний в Україні захищати права людини? Як кожен з громадян може реалізувати своє право на контроль державних функцій та органів? Що спільного в кожного з нас з Махатмою Ганді та Вацлавом Гавелом?


Серед спікерів:

Саша Романцова, правозахисниця й заступниця голови правління “Центру Громадянських Свобод”, тренерка з 15 річним стажем.

Любов Галан  – координаторка групи громадського спостереження “OZON”.

На відкриті заходи Вікенду будемо раді бачити  усіх охочих.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером: +380675687876 (Яна) або на пошту ccl.org.ua@gmail.com



Програма
10 червня, неділя

Кризовий Медіа Центр Херсон. вул. Пилипа Орлика, 30, оф. 33
10:00 – 13:00  Інтерактивний вступний курс з прав людини. (Відкритий захід)

14:00 – 16:00  Свобода мирних зібрань: моніторинг дій поліції. (Відкритий захід)
18:00 – 20:00 експертний клуб: “Кава з правозахисниками” (Закритий захід)

 

21 квітня, субота
10:00 – 12:00 Тренінг щодо міжнародних стандартів захисту свободи мирних зібрання для правоохоронців Херсону. (Закритий захід)

——————-

 

 

Як пройшов павозахисний вікенд у Черкасах?

Травень 16, 2018
Правозахисний Вікенд – серія правозахисних заходів Центру Громадянських Свобод у різних містах України. Вікенд включає в себе лекції, тренінги, ігри та інші активності. Аудиторія таких заходів дуже різноманітна. Ми працюємо з молоддю, студентами, активістами, поліцією, громадськими організаціями та усіма охочими дізнатися більше про права людини.

Спікери:

  • Олександра Романцова – координаторка проектів моніторингу порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі Центру громадянських свобод;
  • Любов Галан – співробітниця Центру громадянських свобод / Група громадського спостереження “ОЗОН

 

У рамках реалізації передбаченої Законом України “Про Національну поліцію”  тісної співпраці та взаємодії із населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства Центр громадянських свобод провів тренінг для представників поліції в Череркасах на тему міжнародних стандартів у сфері свободи мирних зібрань та кращим практикам охорони громадського порядку.

Під час тренінгу правоохоронці отримали змогу ознайомитися з міжнародними стандартами у сфері свободи зібрань, зокрема Керівними принципами ОБСЄ зі свободи мирних зібрань. Акцент було зроблено на проблемі позитивного обов’язку держави щодо сприяння проведенню мирних зібрань та охороні мирних зібрань на основі прав людини.

 

Ми також завітали у місцеву школу і провели інтерактивне заняття “ЩО?ДЕ?КОЛИ?” для школярів.

 

13-14 травня 2018
місто Черкаси.

Успішні історії активістів, що допомагають ромським дітям

Травень 3, 2018

Погроми, вигнання, переслідування – реалії сьогодення для ромської спільноти в Україні. Такі речі тільки поглиблюють прірву непорозуміння.

Але є проекти, які надихають ромів отримувати освіту, соціалізуватися та знаходити нормальну роботу.

Про те як допомагати, підтримувати та руйнувати власні стереотипи розповість Оля Макар – координаторка руху “Молодь за мир”. Вона вже 6 років займається проблемами ромів.

Щороку рух “Молодь за мир” проводить в Ужгороді канікули для ромських дітей. 15 волонтерів приїжджають з Києва, щоб чотири дні жити, вчити та гратися з тими, кого боїться і не приймає суспільство.

“Ці чотири дні – найяскравіші для ромських дітей. Не тому, що вони надзвичайні, а тому, що всі інші – сірі. На канікулах вони не змушені вирішувати свої дорослі проблеми: не треба шукати їжу, ходити на роботу, дивитись за молодшими, готувати обід. Тут є ігри й увага дорослих. Є теплий душ. Тут вони не ізольовані, не закриті у своєму гетто: світ навколо здається великим дивом. Тут їм усміхаються офіціантки, ніхто їх не виганяє, ні в чому наперед не звинувачує. Ці діти дуже швидко відчувають, коли вони – діти, а коли – “цигани”. Тут вони все більше стають просто дітьми.”

Права людини на південному сході України – бюлетень

Травень 1, 2018
Електронний щомісячник Коаліції громадських організацій та ініціатив
«Справедливість заради миру на Донбасі», присвячений стану з правами
людини на окупованих та контрольованих територіях
Донецької та Луганської областей.

Акція “Антипогромний суботник”

Квітень 27, 2018

Погроми, переслідування, побиття – це не страшні слова з історії, це сьогодення ромської спільноти в Україні.

Нагадаємо, що нещодавно соціальні мережі та ЗМІ сколихнули страшні повідомлення про чергове спалення ромського табору у Києві членами однієї з ультраправих організацій – С14, яка назвала свої злочинні дії “прибиранням”, що відбулося “на прохання киян”. Вражає, що начальник ГУНП у м. Києві Андрій Крищенко, коментуючи ці злочинні дії, назвав їх «суботником», а не розпалюванням міжетнічної ворожнечі чи насильством на ґрунті ненависті.

27 квітня, о 13:30 біля будівлі ГУНП у м. Києві  відбулася акція проти ксенофобного насильства, зокрема – погроз і погромів. Серед вимог акції – прозоре та ефективного розслідування цих злочинів та негайного вжиття заходів щодо протидії ксенофобно вмотивованому насильству.

Солідарна позиція щодо протидії ксенофобії – це необхідний крок для недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому!

 

Чому досі немає закону про політв’язнів

Квітень 19, 2018
За чотири роки російської агресії в заручниках Москви через політику опинилися близько 70 громадян України. Однак Україна досі не ухвалила комплексного законодавства, аби їх підтримати.

Новини нагадують нам про політичних в’язнів мало не щодня. «Підконтрольний Кремлю Верховний Суд Криму відхилив апеляцію на продовження арешту «диверсанту» Євгену Панову». «Кримський фермер, засуджений за український прапор над своїм будинком, голодує 30-й день». «Російські силовики затримали харків’янині на в’їзді до Криму». Це лише кілька заголовків, які впали в око за останні кілька днів підготовки цього тексту. Однак українців, яких Росія переслідує і закриває у тюрми з політичних мотивів, значно більше. За чотири роки війни ця цифра збільшилася майже у сім разів – з десятка людей у 2014-му до майже 70 осіб у 2018-му.

«Важко говорити про точні цифри. У нашому списку #LetMyPeopleGo таких людей зараз близько 70-ти. І це вершина айсбергу. Іноді постфактум ми дізнаємося про ув’язнених на території Росії, у справах яких ймовірно прослідковується політичний мотив. Також ми не маємо доступу та можливості перевірити матеріали усіх засуджених в окупованому Криму із часу анексії. Водночас, видимою тенденцією за останній час стало зростання сфабрикованих справ за релігійною ознакою. Антиекстремістське та антитерористичне законодавство Росії широко використовується для примусового припинення діяльності активістів», – розповідає голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Здавалося б, для держави питання захисту, підтримки своїх громадян, особливо в такій ситуації, має бути пріоритетним. І вона має зробити все, аби на законодавчому рівні українці, яких переслідують через політику, були максимально захищені. Проте, попри низку ініціатив, законодавці досі не спромоглися розробити і ухвалити комплексні закони, які б спростили життя і в’язням Кремля, і їхнім сім’ям.

Вперше депутати взялися за цю проблему влітку минулого року. Тоді в парламенті зареєстрували законопроект №6700 за авторством народного депутата Мустафи Джемілєва та Міністерства тимчасово окупованих територій. Це була перша спроба розробки комплексного документу, який би на законодавчому рівні закріпив за в’язнями Кремля певні соціальні гарантії. Як от фінансова компенсація за проведений у російських СІЗО час, або допомога в оплаті адвокатів. Однак, до нього виникла низка претензій. Чи не найбільші стосувалися того, як саме і за якими критеріями визначати «політичних в’язнів»? Адже, згідно з міжнародною практикою, цей статус надають лише неурядові міжнародні організації «з ім’ям». Як от, наприклад, Amnesty International. Відповідно, вони мають великий досвід у цих питаннях. А їх напрацювання можна було б використовувати для розробки законодавства.

«Законопроект 6700 розробляв МінТОТ. Я пояснювала його представниками, що якщо керуватися наведеним ними визначенням у документ, то звільнений Юрій Солошенко не може бути визнаний «політв’язнем». До всього, органи державної влади не можуть брати на себе невластиві їм функції правозахисних організацій, та зводити термін «політв’язень» виключно до утримуваних за політичними мотивами громадян України Російською Федерацією. Довіра до цих критеріїв та рішень якоїсь міжвідомчої комісії на рівні міжнародних організацій буде вкрай низькою. Особливо коли це робить країна, яку під час сесії Парламентської Асамблеї у червні минулого року парламентарі із 15 країн Ради Європи саму звинуватили у політичних переслідуваннях громадських організацій, що протидіють корупції», – скаржиться Матвійчук.

«При МінТОТ була робоча група, в яку входили правозахисники. Ми брали участь в підготовці законопроекту 6700. Однак документ, який подали до Ради, враховував не всі наші пропозиції. Зокрема, і щодо критеріїв: кого і як визнавати ув’язненим з політичних мотивів. До всього, ідея полягала в тому, що держава не визначатиме, хто є «політв’язнем», а хто – ні. Мали створити певну міжвідомчу комісію, яка складалася б з представників профільних міністерств, правоохоронців і громадських організацій. І вона мала надавати ув’язненим не статус. Вона мала надавати соціальні гарантії. Це треба було, аби держава не втручалася у процес визначення політичних в’язнів», – пояснює Марія Томак, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Цей законопроект вкривався пилом у стінах парламенту аж до березня цього року. Проте під час засідання профільного депутатського комітету (комітет з прав людини – ред.) 15 березня прийняли рішення відправити його на доопрацювання. Разом з тим, існувало ще дві законодавчі ініціативи: від першої заступниці голови Верховної Ради Ірини Геращенко та від народного депутата Юрія Шухевича. Однак вони стосувалися приблизно однакових питань. Тож виникає ідея створити один, спільний законопроект. І 27 березня група нардепів реєструє законопроект під номером 8205. Він передбачає для в’язнів Кремля значні соціальні гарантії, фінансові компенсації. І в той же час має низку критичних проблем. Чи не найбільша з них – хто ув’язнений з політичних мотивів, а хто ні, визначатиме Служба безпеки України.

«Ми новий законопроект називаємо «законопроектом про СБУ». Головний ризик в тому, що СБУ вирішуватиме, хто буде людиною позбавленої волі з політичних мотивів, а хто – ні. До всього, вона надаватиме відповідну довідку. Тобто, поки людина за ґратами, родичі мають право звернутися по цей документ. Але є питання. Наприклад, згідно закону про СБУ повноваження Служби безпеки обмежуються територією України. Виходить, що СБУ не може працювати на території РФ у питаннях в’язнів. Тобто, не може збирати, опрацьовувати, перевіряти інформацію. Суто в силу закону. Виникає питання: що вони робитимуть, наприклад, із справою Сенцова? Та ж історія стосується Криму. СБУ немає доступу до справ, не може відкрито говорити з адвокатами, перевіряти інформацію на місці. Тому закріплення таких повноважень (щодо визначення статусу – ред.) – це проблема», – говорить керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«У законопроекті є суперечність, – додає Томак. – В ньому є положення про те, що визнання ув’язненим з політичних мотивів настає з моменту визнання людини потерпілою за певними статтями КПК. Але це належить до компетенції поліції чи прокуратури. Логічне питання – для чого тоді довідка від СБУ? Вони не знають, скільки людей в РФ тримають, не в курсі матеріалів справ. І тут вони будуть давати довідки».

Щодо другої проблеми із новим законопроектом правозахисники зазначають: пропозиції щодо критеріїв, за якими визначатимуть статус ув’язненого з політичних мотивів, не враховані. Вони зазначають, що у законопроекті передбачено кілька категорій: заручники, люди незаконно позбавлені волі з політичних мотивів та незаконно засуджені. Відповідно, для кожної з цих категорій є певні гарантії, які дещо відрізняються. Зокрема – і щодо фінансової компенсації. І незаконно засуджені не матимуть на неї прав. За словами Скрипник, під виписані законодавцями критерії незаконно засуджених осіб потрапляють, наприклад, режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Третя проблема нового законопроекту, на якій наголосили правозахисники – процес отримання вищезгаданого посвідчення. Адже його треба отримувати особисто. І лише після цього можна отримати гарантовані державою компенсації та пільги. Але, якщо слідувати за цією логікою, той же Сенцов та Кольченко мають відсидіти своїх 20 та 10 років в Росії і лише після цього зможуть скористатися наданими депутатами гарантіями. До всього, документ треба буде отримувати за місцем реєстрації. А частина активістів на момент арешту була зареєстрована в Криму, як от десятки кримських татар, яких останніми роками переслідують на півострові.

«Посвідчення людина має отримувати за місцем реєстрації. Але що робити, наприклад, активісту Володимиру Балуху, який підняв український прапор над своїм будинком у кримському селі? Де отримувати посвідчення? До всього, за цим законопроектом, людина отримує гарантії, коли вже виходить на волю. Але ми маємо підтримувати їх (в’язнів Кремля – ред.), їхні родини уже зараз. Недавно ми допомагали робити передачу в Лєфортово. Вона коштувала Щонайменше 1,5 тис грн. І її вистачить на тиждень. А таких передач бажано відправити щонайменше три на місяць. Родичі постійно шукають гроші на передачі, на адвокатів, на поїздки. Так, частково адвокатів на території Росії оплачує українське МЗС. Однак воно не може оплатити адвокатів на території Криму. До всього, на півострові щонайменше 100 дітей лишилося без батьків – вони за ґратами. А у їхніх дружин немає коштів не те що на передачі, але навіть на те, щоб дітей годувати», – скаржиться Скрипник.

Про проблеми у законопроекті говорили і самі автори законопроекту, зокрема Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. Депутати зазначали, що документ потрібно допрацьовувати, аби усунути проблемні моменти. Про це ж говорять і правозахисники. Однак, на їхню думку, правильніше було б відкликати проблемний документ під номером 8205 і внести до Верховної Ради новий, збалансований законопроект, який враховує усі зауваження. За словами Ольги Скрипник, якщо робочу групу створять швидко, то за 2-3 тижні цілком реально відпрацювати адекватний текст документа і прийняти закон до того, як парламентарі розлетяться на канікули. Стриманий оптимізм щодо такого розвитку подій дають слова Ірини Геращенко, яка після зустрічі з громадськістю і родинами в’язнів Кремля заявила: найближчим часом депутати допрацюють більш актуальний і не популістичний варіант законопроекту. А всі альтернативні проекти законів щодо заручників і політв’язнів перший віце-спікер закликає нардепів відкликати.

Джерело, 18/04/2018.

Результаты поиска:

Звернення правозахисних організацій щодо ситуації, довкола ромської національної меншини

Червень 25, 2018

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б. 
Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.
Голові Національної поліції Князєву С. М.
Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові.

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:
– від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

– від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

– від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками (пп. 99);

– від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини
Платформа прав людиниInstitute Respublica / Інститут “Республіка”
Восток SOS
Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Медійна ініціатива за права людиниЦентр інформації про права людини
Center for Civil Liberties
Тернопільська Правозахисна Група
Право на Захист
No Borders project / Проект Без Кордонів
Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Не варто засуджувати українців, які йдуть на угоду зі слідством в РФ, – Романцова

Червень 19, 2018

Новина на сайті ЗІК

Політичні історії саме українських громадян, які були затримані у Росії, як правило, там використовують дуже активно у медіа. Але за статистикою, 98 відсотків таких осіб катують, застосовуючи електричний струм. Окрім фізичного катування, також застосовують і психологічний тиск. Тому не варто засуджувати людей, які все ж пішли на угоду зі слідством.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK говорила заступник голови правління «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.

«Коли українські громадяни на щось погоджуються чи підписують документи у російських в’язницях, до них не може бути жодних претензій. Бо ми насправді не знаємо, яким чином змусили їх це зробити», – сказала Романцова.

За її словами, такі дії активно використовують у ЗМІ, аби проілюструвати, як російські спецслужби, буцім, врятували своїх громадян від терористів, екстремістів, шпигунів. Далі історію цієї людини максимально замовчують і як тільки суд ухвалює своє рішення, таку особу відправляють у найвіддаленіші колонії Росія. Потім настає інформаційний вакуум.

«Єдині, хто про них говорить – родичі та адвокати, які намагаються якось досягти справедливо