ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародні відносини

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Данилишина. Показово, що в липні 2013 року представники України і Казахстану в ОБСЄ висловили різку незгоду з цими твердженнями[5]. Крім того, Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння, що «спецслужби Росії, України та Центральної Азії все частіше і частіше ведуть співробітництво для того, щоб викрадати і нелегально переправляти в тюрми людей, що розшукуються»[6].

У ситуації, коли Росія у грубій формі порушує взяті на себе зобов’язання щодо безпеки України, а Казахстан у особі Нурсултана Назарбаєва підтримав вторгнення російських військ у Криму, Україна повинна заявити всьому світові про свої європейські наміри та відмову співпрацювати з недемократичними режимами.

Ми закликаємо Вас засудити використання Інтерполу як політичного інструменту та продемонструвати світовій спільноті готовність відмовитися від неправових методів режиму Януковича.

Радимо підтвердити свої наміри першими кроками:

  1. Принести офіційні вибачення біженцям, які постраждали внаслідок діянь України, та їх родинам. Їхні імена: Дирар Абу-Сісі, Філіп Долбунов (Гальцов), Улугбек Зайнабетдинов, Леонід Развозжаєв, Денис Солопов, Руслан Сулейманов, Хамідулло Тургунов та інші особи, правові помилки щодо яких необхідно встановити та виправити.
  2. Негайно відкликати запит на екстрадицію Мухтара Аблязова та інших осіб, обвинувачених за сфабрикованою справою казахстанського БТА Банку.
  3. Відкликати запит в Інтерпол щодо видання міжнародного ордеру на арешт Мухтара Аблязова, Тетяни Параскевич, Ігоря Кононка, Романа Солодченка та інших обвинувачених по політичній справі БТА Банку.
  4. Розслідувати дії колишнього генпрокурора Віктора Пшонки, якого оголошено у розшук, а також інших співробітників силових структур, які фальсифікували обвинувачення та запит на екстрадицію проти Мухтара Аблязова та його колег, тим самим сприяючи політичним переслідуванням в Казахстані та Росії.
  5. Зупинити співробітництво зі спецслужбами Росії, Казахстану, Узбекистану та інших авторитарних (зокрема,пострадянських) режимів, з метою переслідування, викрадення і передачі політичних опонентів та біженців.

Заяву підписали:

1.                  Максим Буткевич, співкоординатор Проекту «Без кордонів» (Україна)

2.                  Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини(Україна)

3.                  Бартош Крамек, голова Спостережної ради Фонду «Відкритий діалог» (Польща)

4.                  Олександра Матвійчук, Голова правління Центру Громадянських Свобод (Україна)

5.                  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини (Україна)


[4] Проти екстрадиції із Європи Мухтара Аблязова і його партнерів виступили: Amnesty International, Human Rights Watch, Міжнародна федерація за права людини, Ліга прав людини Франції, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності, Міжнародний Фонд «Відкритий Діалог», Всеукраїнська асоціація правозахисних організацій «Українська Гельсинська Спілка з прав людини», Проект «Без кордонів» – http://www.amnesty.org/en/news/france-ensure-safety-kazakhstani-opposition-figure-2013-08-01;http://www.amnesty.org/en/library/asset/EUR41/002/2013/en/9a6b9bd4-e0dd-43f5-9493-ad47a7acee56/eur410022013en.pdfhttp://www.hrw.org/news/2014/01/09/france-protect-critic-kazakhstan-government ; http://www.fidh.org/ru/vostochnaya-evropa-i-central-naya-aziya/kazahstan/kazahstan-otkrytoe-pis-mo-vlastyam-francii-po-povodu-vozmozhnoj-13911;http://odfoundation.eu/files/pdf/Interpol_report_RU.pdf

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ВЛАДА ПОРУШИЛА ЄВРОКОНВЕНЦІЮ, ДО УКРАЇНИ ТРЕБА ЗАПРОСИТИ МІЖНАРОДНУ МІСІЮ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗГОНУ ЄВРОМАЙДАНУ

Грудень 15, 2013

Міжнародна команда правозахисників, які представляють Росію, Молдову, Азербайджан, Киргизстан, та входять до найбільшої правозахисної групи регіону ОБСЄ – Міжнародної платформи “Громадянська солідарність”, оголосили про створення Міжнародної групи щодо ситуації в Україні у рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка цими днями триває в Києві. Паралельна конференція щорічно проводиться напередодні засідання Ради Міністрів ОБСЄ в столиці країни-головуючої ОБСЄ та є ключовим майданчиком для обговорення тенденцій у регіоні та вироблення порядку денного для громадянського суспільства ОБСЄ. Київську Паралельну конференцію, яка стартувала в понеділок, було вирішено дещо “перекроїти” – через гостру кризу у сфері прав людини в країні.

“У зв’язку з драматичними подіями, нам здалося, що потрібно, аби Паралельна конференція не тільки продовжувала свою раніше заплановану роботу, а й присвятила увагу тому, що розгортається на наших очах,” – зауважив правозахисник Адрій Юров, член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ.

Міжнародна група правозахисників уже підключилася до моніторингу ситуації на протестних площах та вулицях Києва. Протягом кількох діб експерти здійснюють нічні спостереження в складі української групи громадського спостереження “ОЗОН”. Наразі їх висновки зводяться до констатації мирного характеру українського протесту.

Другим кроком стало створення окремої контактної групи по спілкуванню з правоохоронними органами та зі штабом протестувальників. Голова правозахисної організації “Солдатські матері Санкт-Петербурга” Елла Полякова (Росія) була серед тих, хто здійснив візит до МВС України та зустрівся із начальником Головного штабу МВС України Володимиром Березаном. Правозахисники передали чиновнику заяву із закликом до правоохоронців співпрацювати з громадянським суспільством та попереджати насильство в будь-якій формі. За їх словами, у МВС навіть висловили готовність до спроби спільного з незалежними спостерігачами патрулювання.

Окрім того, Міжнародна група звернулася до послів країн-членів ОБСЄ в Україні, і цього ж дня відбулася окрема зустріч із декотрими з них, під час якої правозахисники висловили свої міркування щодо необхідних на сьогодні нагальних дій.

  • “За ці кілька днів Міжнародна група вже надала значну допомогу Україні, – зауважила голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. – Зокрема, окремі напрацювання наших колег лягли в основу створеної системи Євромайдан SOS,  яка займається збором та акумулюванням інформації про зниклих, постраждалих та затриманих учасників Євромайданів. Адже наступ на фундаментальні права та свободи, який ми зараз спостерігаємо в нашій країні, – це продовження загальної тенденції в регіоні ОБСЄ, тому ми й маємо напрацьований досвід роботи у таких кризових ситуаціях.”

До речі, відразу після нічного розгону Євромайдану, 30 листопада, абсолютна більшість громадських організацій Молдови підписала заяву, в якій  висловила підтримку проєвропейській позиції українського суспільства та необхідності проведення демократичних реформ. Про це розповів директор кишиневского правозахисного центру CREDO Сергій Остаф (Молдова). На думку Сергія, проєвропейська орієнтація Молдови дуже великою мірою залежить від відповідної позиції України. Саме тому в згаданому зверненні громадянське суспільство вимагає від уряду Молдови підтримати європейську інтеграцію та демократичну трансформацію України.

Під час прес-конференції правозахисники висловили власну оцінку тим гострішим подіям, які відбувалися в Україні протягом останніх днів.

“Ідеться не лише про порушення свободи мирних зібрань, а про масове непропорційне, а часто навіть неспровоковане (в епізоді з розгоном Майдану в ніч із 29 на 30 листопада) насильство. У той час як, згідно з міжнародними стандартами, навіть несанкціонована акція не може бути приводом для розгону, не кажучи вже про застосування насильства, – наголошує Андрій Юров. – Більше того, відзняті відеоматеріали свідчать, що протягом останніх днів у Києві мали місце епізоди жорстокого поводження правоохоронців відносно протестувальників. І тут я хочу нагадати, що після права на життя право на свободу від жорстокого поводження є другою за вагою статтею Європейської конвенції з прав людини. Отже, йдеться про дуже грубі та масові порушення прав людини,” – резюмував правозахисник.

“Фактично, Україна, яка поки що головує в ОБСЄ, порушила свої зобов’язання в рамках “людського виміру” ОБСЄ – а саме свободу мирних зібрань, свободу вираження поглядів та свободу від жорстокого поводження та катування, – каже російська правозахиниця Ольга Захарова. – Більше того, судячи з того, що є зниклі люди, можна говорити й про задіювання ООНівських механізмів щодо насильницького зникнення. Навіть якщо з’ясується, що цих людей затримали та утримували без комунікації – це вже порушення їх права та великий скандал.”

Попри все це, правозахисники вважають, що проведення засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Києві скасовувати не варто (про можливість такого кроку з боку ОБСЄ раніше заявляли окремі чиновники), так само як знижувати рівень події (утім, по факту, це вже відбулося – адже від візиту до Києва відмовився держдсекретар США Джон Керрі). Вони стверджують, що саме проведення події такого високого рівня може бути гарантією того, що влада не піде на загострення ситуації.

Саме ці міркування та оцінки лягли в основу заяви Паралельної конференції щодо ситуації в Україні, в тому числі, низки рекомендацій. Передусім експерти радять задіяти механізми ОБСЄ.

“Країнам-членам ОБСЄ варто попрацювати на дипломатичному рівні – спробувати переконати Україну як країну-Головуючу запросити до Києва спостерігачів, які б провели міжнародне розслідування на предмет того, що ж відбувалося насправді, який характер носили зібрання, чи були провокації, чи є провина поліції, та нарешті які дії повинна зробити держава,” – перераховує Ольга Захарова.

“Цей критичний момент – не лише для України а й для всього ОБСЄ. І якщо ОБСЄ з цим викликом не впорається – воно покаже свою неефективність,підкреслив Ельдар Зейналов, який очолює Правозахисний центр Азербайджану. – Загалом, за підсумком своїх власних спостережень можу сказати, що мене радує не тільки те, ЩО вимагають люди на Майдані, а й те, ЯК вони це роблять. Думаю, що в мирних умовах ті проблеми, які були викликані відмовою від євроінтеграції України, знайдуть своє вирішення”.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОЗАХИСНИКИ ПОПРОСИЛИ ПОСЛІВ КРАЇН ОБСЄ ДОКЛАСТИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО В УКРАЇНІ

Грудень 3, 2013

Тимчасова Міжнародна група щодо ситуації в Україні, що була сформована правозахисниками в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, звернулася до послів країн ОБСЄ в Україні.

“В очікуванні майбутньої Міністерської Конференції в Києві та враховуючи, що 2013 рік є роком головування України в ОБСЄ, ми вважаємо вкрай важливим звернути увагу на кризову ситуацію, в якій опинилася країна-головуюча” – ідеться в листі.

Правозахисники звертаються до дипломатичних представників із 5 пропозиціями. Зокрема, щодо застосування дипломатичних зусиль задля припинення насильства, задля розслідування розгону Євромайдану та видачі Україною постійного запрошення БДІПЛ ОБСЄ, аби забезпечити спостереження за масовими публічними подіями та судовими процесами. Окрім того, правозахисники просять послів сприяти максимальній присутності спостерігачів від посольств та іноземної преси під час масових акцій та судових процесів над їх учасниками, а також підтримати групу міжнародних спостерігачів, котрі готові розгорнути системну довгострокову роботу щодо розслідування дій правоохоронців на Євромайданах.

Із цими пропозиціями правозахисники звернулися до посольств усіх держав-членів ОБСЄ в Україні, з декотрими з них – зустрілися особисто.

“Головне питання на сьогоднішній день полягає в тому як зупинити насильство,” – зауважив член ради Міжнародної громадянської ініціативи для ОБСЄ Андрій Юров та звернувся з проханням дати чіткий меседж українським партнерам іноземних амбасад щодо необхідності зберігати в країні мир.

Цього ж дня Міжнародна група щодо ситуації в Україні Паралельної конференції провела прес-брифінг, під час якої дала свою оцінку діям правоохоронців на Майдані та озвучила пропозиції щодо врегулювання ситуації, що склалася сьогодні в Україні.

 

Результаты поиска:

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

КОНФЕРЕНЦІЯ «СПРИЯННЯ МИРУ І ПОСИЛЕНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В РЕГІОНАХ З ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ»

Грудень 7, 2014

6-9 листопада 2014 в Бакуріані (Грузія) пройшла конференція «Сприяння миру і посиленого захисту прав людини в регіонах з замороженими конфліктами». Захід було організовано загальногромадянським рухом «Багатонаціональна Грузія» (ЗРБГ) у рамках проекту “Коаліція за фундаментальні права в Євразії”, фінансованого Європейською Комісією.

Метою конференції  – сприяння створенню стійкого і надійного механізму громадської дипломатії для просування миру і спокою в регіонах з замороженими конфліктами, поряд з посиленням механізмів захисту правозахисників. З цією метою подія фокусувалася на посиленні можливостей, а також на використанні унікального потенціалу представників громадянського суспільства, як акторів, які сприяють популяризації та просуванню демократії і миру на місцях.

Тридцять два учасники з Грузії, Вірменії, Азербайджану, України та Російської Федерації, які  представляють організації громадянського суспільства, окремих правозахисників, а також засоби масової інформації, як основних агентів змін, взяли участь у роботі конференції.

Захід було реалізовано таким чином, щоб ідентифікувати, а також обговорити найбільш актуальні проблеми, труднощі і виклики, що стоять перед постраждалими від конфліктів товариствами, в тому числі представниками громадського сектору та правозахисниками в їх спробах вирішити конфлікт і захистити права людини. Крім того, конференція надала учасникам простір для обговорення можливих шляхів та механізмів, здатних полегшити процес зміцнення довіри, викорінення потенційних загроз, які можуть призвести до спалаху нових напруженостей, а також пошуку ефективних інструментів для посилення захисту прав людини.

Перша частина конференції була повністю присвячена відображенню потенційних сфер взаємодії між розділеними конфліктом товариствами. Учасники конференції висловили свої погляди, а також думки щодо виявлення можливих областей комунікації: а) спілкування та / або створення простору для формування контактів і дружби між молоддю різних національностей; б) стимулювання мережевої співпраці та партнерства в різних сферах, включаючи можливість спільних бізнес-ініціатив; в) зміцнення професійних зв’язків між фахівцями, зокрема правозахисниками з розрізнених конфліктом товариств; г) залучення жінок до процесу прийняття рішень і адвокатування за мир і стабільність; д) розвиток контактів між ЗМІ роз’єднаних конфліктом спільнот; е) можливості для розвитку культури «мирної» журналістики; ж) поліпшення рівня життя людей, які проживають у постраждалих від конфлікту громадах; з) розширені можливості для реалізації ініціатив, спрямованих на розвиток громад та захист прав людини. Таким чином, даний компонент програми дозволив ідентифікувати найбільш актуальні питання, що в свою чергу дозволить намітити загальну площадку для співпраці і мирного співіснування.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню більш конкретних механізмів та шляхів вирішення порушених питань для того, щоб: а) забезпечити проведення громадянських акцій всередині або між порушеними конфліктом зонами, які ведуть до створення / відновлення зв’язків і здійснення спільної діяльності, а також просуванню посиленого захисту прав людини ; б) реально брати участь у мирному процесі за допомогою ефективного залучення в процеси народної дипломатії; в) сприяти зміцненню взаємної довіри, емпатії і соціальних зв’язків між товариствами по обидві сторони, допомогою заохочення особистих контактів і спільних професійних починань.

РАДА ЄВРОПИ ПРОПОНУЄ УКРАЇНІ СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНІВ

Грудень 5, 2014

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити експертну групу для нагляду за розслідуванням випадків застосування насильства під час Євромайданів. Це рішення стало наслідком візиту єврочиновника до України, зокрема, зустрічі з правозахисниками, що входять до Міжнародної групи щодо ситуації в Україні, а також із родичами постраждалих учасників акцій. Ця зустріч відбулася сьогодні, 5 грудня, в першій половині дня.

У своїй заяві генсек Ради Європи пропонує, щоб до складу експертної групи увійшов один представник від опозиції, один – від уряду, а також представник міжнародної спільноти. При цьому, Рада Європи залишає за собою право запропонувати кандидатуру поважного та досвідченого експерта з прав людини.

«Необхідною умовою будь-якого політичного рішення має бути ретельне і прозоре розслідування актів насильства в минулі суботу та неділю. Якщо правда не буде віднайдена, ці події залишать відкриту рану в українському суспільстві, – йдеться в заяві Т.Ягланда. – Розслідування та його результати повинні бути прийняті всіма зацікавленими сторонами… Прозорість і прийняття цього розслідування буде першим кроком до відновлення довіри в Україні».

Зауважимо, що напередодні, 4 грудня відбулася прес-конференція за підсумками зустрічей Т.Ягланда з українською владою та опозицією. Під час цієї зустрічі кілька разів прозвучало прохання (зокрема, воно було озвучене співачкою Русланою Лижичко), аби Рада Європи звернулася до української влади з пропозицією запросити до нашої країни міжнародну місію спостерігачів для моніторингу ситуації під час акцій протесту та судових процесів над учасниками акцій. На ці репліки пан Ягланд реагував доволі сухо та не дав жодної конкретної відповіді щодо перспектив втілення такого прохання. Утім, як випливає із сьогоднішньої заяви генсека, він таки змінив свою думку. І правозахисники пов’язують цей поворот саме із зустріччю єврочиновника з родичами жертв подій на Банковій 1 грудня та експертами з прав людини.

«Це прямий результат роботи Міжнародної групи правозахисників щодо ситуації в Україні та групи ЄвромайданSOS, – коментує Дмитро МАКАРОВ, представник згаданої Міжнародної групи. – Я дуже сподіваюся, що українська влада поставиться до пропозиції генерального секретаря Ради Європи схвально та конструктивно. Водночас, хочу наголосити, що завдання міністрів, які з’їхалися до Києва на Міністерську конференцію ОБСЄ, – наполягати в своєму спілкуванні з українським урядом на необхідності реалізації висловленої Радою Європи рекомендації», – вважає правозахисник.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗУПИНИТИ CПІВПРАЦЮ СИЛОВИКІВ ІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

Травень 14, 2014

Генеральному прокурору України Махніцькому Олегу Ігоровичу

                                               Голові МВС України Авакову Арсену Борисовичу

                                               Голові СБУ Наливайченку Валентину Олександровичу

Заява

Ми глибоко занепокоєні погіршенням міжнародного іміджу України у сфері видачі біженців і в’язнів сумління країнам з низьким рівнем демократії та закликаємо представників нової влади не повторювати помилок минулого режиму та відмовитися від співпраці з авторитарними режимами Росії і Казахстану в питанні зловживання системою Інтерполу для переслідування політичних опонентів.

Неодноразові випадки порушення прав біженців і осіб, які переслідуються за політичними мотивами, довели, що держава Україна не помічає систематичної практики викрадення і таємного переміщення за межі країни іноземних громадян. Така бездіяльність має наслідком висновки, відображені у звіті УВКБ ООН від 2013-го року щодо України, де Агентство ООН у справах біженців заявило, що Україна не може розглядатись як безпечна для біженців країна, і закликало інші країни не повертати шукачів притулку до України. Порушення прав біженців вкрай негативно вплинуло на міжнародний імідж України та підірвало довіру міжнародної спільноти до української влади щодо її прихильності демократичним стандартам.

Показовим прикладом є справа Леоніда Развозжаєва, учасника протестів на Болотній площі в Росії, якого російські правоохоронні органи звинуватили в підготовці заворушень на підставі матеріалів фільму «Анатомія протесту – 2». 19 жовтня 2012 року він зник біля офісу партнерської організації Агентства ООН у справах біженців, де повідомив про намір отримати притулок в Україні. Наступного дня Слідчий комітет Росії повідомив, що Развозжаєв в Москві оформив явку з повинною. Тоді речник МВС України заявив, що викрадення мало місце, але «це не кримінальна справа, а питання співробітництва між правоохоронними органами, про яке я нічого не знаю»[1].

На жаль, були помічені також випадки лобістського впливу на слідчі органи України, які можуть кваліфікуватися як корупційні. Прикладом такої співпраці є справа казахстанського БТА Банку, зокрема запит щодо екстрадиції в Україну Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного лідера та екс-власника БТА Банку, і його колеги Тетяни Параскевич. У березні 2014 року було оприлюднено листування між представниками БТА Банку (Казахстан) і співробітниками фірми «Ілляшев і партнери», яка представляє інтереси БТА Банку в Україні і лобіює кримінальні переслідування учасників справи. Дане листування підтверджує пряме втручання казахстанського БТА Банку в роботу українських слідчих органів заради фабрикації кримінальної справи. Через юридичну фірму «Ілляшев і Партнери» казахстанська сторона передавала українським слідчим інформацію і персональні дані обвинувачених у справі БТА Банку; складала тексти обвинувачень і запити на екстрадицію; давала вказівки українським слідчим: кого оголошувати в розшук Інтерполу, які питання ставити на допитах, в якому руслі проводити розслідування[2],[3]. Передача даних відбувалася шляхом неофіційного та неформального електронного листування в обхід установленим законодавством правилам.

Враховуючи, що нині 97,3% власності БТА Банку належать державі Казахстан,  БТА Банк повністю представляє позицію казахстанської влади, яка зацікавлена в кримінальному переслідуванні колишніх менеджерів банку. Мухтар Аблязов і його партнери Жаксилик Жаримбетов і Роман Солодченко отримали статус біженця в Великобританії. Польща надала статус біженця ще одному соратнику Аблязова – Муратбеку Кетебаєву, а Чехія надала Тетяні Параскевич міжнародний захист на рік. Казахстан вимагає видачі людей із оточення колишнього голови БТА Банку, оскільки вони є важливим джерелом інформації у політичній справі проти Мухтара Аблязова. Тому міжнародні та українські правозахисні організації, а також представники європейського парламенту закликають не допустити екстрадицію в Україну, Росію чи Казахстан Мухтара Аблязова і його соратників[4].

Будучи залежними від казахстанської сторони, українські силовики часів режиму Януковича зловживали механізмами Інтерполу для переслідування політичних опонентів, у тому числі опонентів режиму Назарбаєва. В Стамбульській декларації Парламентської Асамблеї ОБСЄ зазначається, що саме Білорусь, Росія та Україна особливо зловживали системою Інтерполу, зокрема у випадках Петра Сілаєва, Вільяма Браудера, Ільї Кацнельсона, Алеся Міхалєвіча і Богдана Д