ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародні відносини

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її європейський вибір, який дався ціною життів тисяч українців, які поклали життя за нашу свободу та права людини.
Посилання на подію у ФБ: https://www.facebook.com/events/218956291799321/

Міжнародний гібридний трибунал як відповідь на тотальну безкарність

Березень 25, 2016

Сьогодні правозахисні організації працюють у світлі викликів, які переживає Україна. Мова йде і про жертв організованого режимом Віктора Януковича нападу на мирних учасників Євромайдану, і про наслідки збройної агресії Російської Федерації, що розпочала окупацію Криму та гібридну війну на Донбасі.
Ці екзистенційні виклики є новими для нашої країни, але далеко не унікальними для світу. Існує напрацьований досвід інших країн, які у свій час теж опинялися у ситуації, коли недореформовані органи влади не можуть впоратись із величезним масивом злочинів.
Правозахисники давно закликають владу ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дасть можливість передати розслідування на окупованих територіях у руки міжнародного правосуддя. Ще одним варіантом, який можна впроваджувати паралельно, є залучення міжнародного елементу до національної правової системи через формування міжнародних гібридних трибуналів.
Проте, яку б модель трибуналу не обрала Україна, вона має ґрунтуватись на кількох підходах.
Детальніше читайте у статті голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук:
https://humanrights.org.ua/…/mizhnarodnij_gibridnij_tribuna…
За додатковою інформацією прохання звертатись до Марії Іваник: +380507058672, ccl.org.ua@gmail.com

Щиро дякуємо українським парламентарям за організовану акцію на підтримку кампанії LetMyPeopleGo!

Березень 3, 2016

В Брюсселі в рамках Українського тижня в Європарламенті народні депутати України підтримали українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Російською Федерацією.
Днями відбудеться захід для представників міжнародної спільноти, організований Євромайдан SOS спільно з Міністерством закордонних Справ України та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, присвячений становищу кримських в’язнів, переважна більшість яких є кримськими татарами.

Неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн

Січень 29, 2016

Вчора, за ініціативою ГО “Центр Громадянських Свобод”, відбулася неформальна дискусія щодо сучасних інформаційних воєн та викликів, пов’язаних з ними. Спілкувались із визнаним міжнародним експертом зі свободи слова та екстремальної журналістики, професором Олегом Панфіловим.
Говорили про: інформаційні війни Росії (під час чеченських воєн, російсько-грузинської війни), як вплинула російська пропаганда на розвиток подій на сході України, національну безпеку та реформу журналістської освіти в Україні.

Дякуємо всім учасникам за цікаву та продуктивну бесіду!

“Пропаганда живе недовго. Вона – як явна брехня, особливо у воєнний час, є неефективною. Через деякий час люди починають порівнювати. Проте є частина населення, яка іншу інформацію, окрім пропаганди, не сприймає.” Олег Панфілов

ЯК ЗАВАДИТИ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ ЗРУЙНУВАТИ ЄС?

Серпень 4, 2015

Як відомо, нещодавно банк Barclays закрив рахунки Міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” в Великобританії. Фінансова установа пояснила це тим, що агентство може контролюватися Дмітрієм Кісєльовим, що перебуває в санкційному списку.

Останнім часом інформаційну війну Росії проти України та ЄС в Європі сприймають дедалі серйозніше. Одним зі свідчень стало створення відділу стратегічної комунікації у рамках відомства верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, який має розробити та втілити комплекс заходів із протидії інформаційній війні проти Заходу.

Нещодавно Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки євро парламентарів із ЕРР провели в Європарламенті захід, присвячений протидії російській пропаганді. Головним завданням було не просто ще раз поговорити про проблему, а запропонувати шляхи її вирішення. Тому на заході були представлені рекомендації (публікуємо їх нижче), розроблені грузинським медійним експертом, постійним автором «Радіо Свобода» Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. До речі, вони викликали доволі нервову реакцію серед європейських прихильників Путіна.

Під час заходу в Європарламенті ми поширювали серед гостей також брошуру (її англомовна версія – за посиланням), в якій проаналізовано, який шлях пройшла російська пропагандистська машина від елементу Чеченських воєн до, по суті, «зброї масового ураження» в Криму та на Донбасі, а також яким саме чином вона провокує масові порушення прав людини. У цій брошурі подані матеріали учасників заходу – голови правління Центру Громадянських Свобод Олександри Матвійчук, грузинського журналіста, медійного експерта Олега Панфілова, російського журналіста Аркадія Бабченка, головного редактора сайту StopFake.org Тетяни Матичак.

Моніторинг та регуляція

1. Створення та підтримка моніторингових груп для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних  форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Східного партнерства. Ці дослідження мають брати до уваги опитування, вимірювання громадської думки та інші інструменти для визначення впливу пропаганди, що продукується не лише медіа, а й різними лобістськими групами, що позиціонують себе як «незалежні експерти».

2. Створення команди юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства. Зокрема, має застосовуватися принцип відповідності. Якщо Кремль (або інші треті сторони) маніпулюють європейським принципом свободи слова, трансформуючи її в «свободу пропаганди» та обмежуючи можливості для європейських та американських медіа працювати в Росії, це навряд чи можна назвати рівноцінним підходом. Уряди, які обмежують свободу слова вдома, не повинні отримувати можливості практикувати «свободу пропаганди» закордоном. Натомість, ЄС варто надати доступ до своїх ринків для незалежних медіа з цих країн.

3. Розробка більш чіткого регулювання лобістських активностей. Є очевидна потреба зупинити процес  введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як «незалежні мозкові центри». Лобісти мають бути названі лобістами, а оплачені тексти не повинні називатися «експертним аналізом».

4. Розвиток нульової толерантності щодо корупції в європейських медіа. Час від часу поважні європейські та американські медіа публікують статті, які є не набагато кращими за кремлівську пропаганду. Тут ідеться зовсім не про альтернативну точку зору, а про очевидну пропаганду, яка може бути створена експертом, який, скажімо, працює на певну компанію, що перебуває у власності Росії. Рівень корупції в Кремлі не залишає ЄС іншого вибору, окрім як створити більш жорсткі правила на медіа-ринку. Варто взяти до уваги також ідею створення спеціальних панелей із визнаних експертів, які б реагували на порушення медійного законодавства та професійних стандартів. Це може бути доволі складно – довести, що ті чи інші автори нелегально отримують винагороди за свої публікації, але це цілком можливо – довести, що та чи інша стаття має пропагандистський характер. Ще в середині ХХ сторіччя відомий американський дослідник Лассуелл успішно викривав нацистську пропаганду в американських газетах.

Нові медіа та нові можливості

5. Створення російськомовного медіа, яке б надавало альтернативну (щодо контрольованих Кремлем медіа) інформацію про Росію, та яке мовило б на російськомовну аудиторію по всьому світові, зі спеціальним фокусом на пострадянські країни. Це медіа має залучити журналістів, які мають досвід роботи саме в пострадянських країнах, а мовлення може здійснюватися паралельно через кабельні мережі, супутник та інтернет. Для кращого розуміння демократичного процесу на пострадянському просторі варто виробляти освітні програми, транслювати документальні фільми, присвячені перехідному періоду в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР. Варто також провести конкурс  на найцікавіші та найоригінальніші ідеї для такого медіа. Традиційні підходи є недостатніми.

При цьому, важливо зрозуміти, якими є ключі до успіху російської пропаганди та чому люди схильні їй вірити. Інакше значна кількість часу, грошей та зусиль може бути витрачена даремно, адже думка про те, що проблема полягає виключно в бракові доступу до альтернативних ресурсів інформації є помилковою. Ви можете зустріти людей, які десятками років живуть у ЄС, але при цьому вірять російській пропаганді. Тож, проблема не стільки у відсутності альтернативних джерел інформації, скільки в бракові комплексного підходу. Це не означає, що російськомовну альтернативу створювати не потрібно, але ця альтернатива має бути заснована на розумному, системному та ефективному підході, що вимагає розробки методології, уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залученням наукового потенціалу США, ЄС та сусідніх країн, а також Росії.

6. Створення у країнах Європейської політики сусідства додаткових корпунктів провідних видань. Це те, що справді вартує витрачання коштів. Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях. Те саме стосується локальних офісів американських та європейських «мозкових центрів». Навіть найбільш безсторонні російські експерти не можуть бездоганно орієнтуватися в українській або білоруській ситуації, відчувати локальні настрої і, так чи інакше, дивляться на ці країни з точки зору російських інтересів.

7. Забезпечити підтримкою проекти з верифікації інформації та викриття фейків і пропаганди в медіа. ЄС міг би створити єдиний координаційний центр для поєднання зусиль локальних ініціатив типу StopFake.org, їх підтримки та створення інших подібних локальних проектів.

8. Виховання медіаграмотності та нового покоління журналістів – це найдовший, але водночас найнадійніший шлях. В інформаційну добу медіаграмотність має бути включена до переліку обов’язкових шкільних предметів. Незалежно від наявності чи відсутності інформаційної агресії, кожен має отримати можливість здобути знання щодо того, як себе захистити від маніпуляцій у медіа, як відрізнити новини від пропаганди та як оцінювати інформацію критично. Журналістика у пострадянських країнах також має стати предметом для дискусії та реформування. Програми обміну та освіта, заснована на цінностях свободи слова та якості, досі важливі для журналістів пострадянських країн, а особливо для російської незалежної преси. Зміна медіаклімату, а також поява нового покоління журналістів, що працюють згідно зі стандартами сучасної журналістики – це необхідна передумова для подолання наслідків, а також попередження інформаційної війни.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЩОДО НАДАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ГРОМАДЯНАМ БІЛОРУСІ

Серпень 3, 2015

Президентові України Петрові Порошенку

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося з наступним.

Уже чотири роки поспіль 4 серпня громадські організації України приєднуються до висловлення підтримки та солідарності з громадянським суспільством Білорусі. Вибір саме цього дня пов’язаний із датою арешту відомо білоруського правозахисника Алєся Бєляцького. І хоча Алєсь уже на свободі, ситуація з правами людини в Білорусі з кожним роком тільки погіршується.

Зокрема, Білорусь лишається єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара. Громадяни в цій країні сидять у тюрмах за політичні погляди (наприклад, після протестів, що супроводжували попередні вибори президента у 2010 році, в ув’язненні залишається 6-ро осіб), стабільно обмежуються права та свободи. Просто за підтримку Майдану або висловлення своїх поглядів, відмінних від офіційної «лінії партії», активісти отримують обвинувачення в «екстремізмі» (до 15 років позбавлення волі) або навіть «тероризмі» (25 років позбавлення волі або смертна кара). Правозахисників із інших країн, в тому числі з України, які підтримують громадянське суспільством Білорусі та діють на захист прав людини в цій країні, депортують та забороняють в’їзд до Білорусі на тривалі терміни.

Утім, навіть за цих умов правозахисники та активісти продовжують роботу. У Білорусі діють громадські ініціативи та активні молоді люди: художники та музиканти, мислителі та поети. Міжнародний день солідарності з громадянським суспільством Білорусі – це день солідарності саме з ними, людьми які не втрачають віри та мужності, які борються за свої переконання.

Цей день тим більше важливий, що білоруські громадські активісти та правозахисники завжди стають пліч-о-пліч з українцями у нашій боротьбі за демократичні цінності та повагу до людської гідності. Ім’я Михайла Жизневського відоме всій Україні, він став одним із перших Героїв Небесної Сотні, але був далеко не єдиним громадянином Білорусі, який підтримав Євромайдан. Сьогодні десятки білорусів борються за цілісність України на сході. На території Російської Федерації в ув’язненні перебуває 23-річний громадянин Білорусі Кирилл Сілівончик, який отримав 2 роки колонії де-факто за підтримку України в соцмережах.

В Україні перебуває чимало громадян Білорусі, які в різні роки змушені були залишити свою батьківщину через страх переслідування. Переважна більшість із них, звертаючись за захистом в Україні, одержують цинічні необґрунтовані відмови в статусі  біженця або наданні додаткового захисту. Ту чи іншу форму захисту отримали лише одиниці, та й то тільки після «каруселі» судових оскаржень.

Системні проблеми в роботі Державної міграційної служби України в сфері надання притулку іноземним громадянам стають неприступною скелею на шляху цих людей до безпеки і свободи. Заради справедливості варто зауважити, що не лише громадяни Білорусі стикаються з проблемами в отриманні статусу біженця в Україні — вони стосуються громадян усіх без винятку країн. Утім, йдеться тут не лише про недоліки діяльності Міграційної служби, а й про відсутність політичної волі на найвищому державному рівні.

Такий стан речей зовсім не відповідає образу Іншої країни, яку ми всі намагаємося будувати.

Відтак, звертаємося до Вас, пане Президенте, з проханням озвучити публічно Вашу позицію щодо питання надання статусу біженця чи інших форм захисту громадянам Білорусі, а також сприяти наданню відповідного статусу тим, хто змушений шукати в Україні прихистку через страх переслідування на батьківщині,  у тому числі, за підтримку Майдану чи активну позицію щодо подій на сході України.

 З повагою та вірою в те, що будемо почуті

Центр Громадянських Свобод

ВБФ “Право на захист” в партнерстві з HIAS

Проект “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”

Євромайдан SOS

Контактна особа: Марія Томак, Центр Громадянських Свобод 0672464343

Результаты поиска:

Аргументам Росії на конференції ОБСЄ ніхто не вірив – Афанасьєв

Вересень 26, 2016

Аргументи представників Росії на щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві про те, що в Росії і окупованому Криму немає жодних утисків кримських татар та українців, виглядали недолугими і викликали спротив багатьох делегацій.
Про це розповів спеціальний представник МЗС України Геннадій Афанасьєв, який нещодавно був російським політв’язнем, а тепер в українському зовнішньополітичному відомстві займається питаннями звільнення українців з російського полону, передає Укрінформ.
“Першою виступала Ірина Довгань (перебувала у полоні в “ДНР” – ред.), а відразу після неї виступала людина з Росії, і вона не могла нічого сказати, постійно затиналася. Після виступу Довгань виступи росіян звучали безглуздо, і це перемога для нас”, – заявив Афанасьєв.
На його переконання, всі аргументи російської делегації були слабкими, і їм ніхто не вірив.
“Ось один представник з Роcії заявив, що в Криму без проблем працює 400 інформаційних видань, усі вільно говорять російською, кримськотатарською і українською мовами. Але ж він не сказав, що насправді до окупації там було 960 видань”, – наголосив український активіст із Криму.
Як зазначив Афанасьєв, коли один із делегатів назвав себе представником “російського” Криму, іноземні делегації, зокрема Литви та Фінляндії, закинули організаторам з ОБСЄ: чому організація, не визнаючи Крим як частину РФ, допускає на конференцію “нібито журналістів” з Криму!
“Загалом Україна в цьому році має на конференції значну підтримку від багатьох країн – це і Німеччина, і США. Дуже мене потішила Франція, і є сподівання, що її позиція потроху змінюватиметься”, – констатував Афанасьєв.
На пленарному засіданні, що стосувалося утисків ЗМІ, Афанасьєв розповів про порушення свободи ЗМІ у Криму, про знущання над ним у в’язниці, про порушення на півострові прав інших людей з проукраїнськими поглядами.
Спецпредставник МЗС України зазначив, що найближчим часом планує виступити на засіданні ПАРЄ, відвідати США та Канаду.
“Я закликатиму до гуманітарної та військової допомоги Українській державі, за продовження санкцій. Також розповідатиму про свою долю, долю інших бранців і наполягатиму на тому, що в Росії в’язниця – це не просто місце, де люди сидять. В Росії це місце, де кожний день знущаються над людьми, здійснюються тортури, а на Заході цього не розуміють, і тому вони не такі активні”, – констатував Афанасьєв.
У Варшаві з 19 по 30 вересня відбувається щорічна конференція Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Впродовж двох тижнів конференції його учасники звертають увагу на проблеми з правами людини у світі, зокрема питаннями, що стосуються свободи думки, свободи ЗМІ, запобігання расової, національної та етнічної дискримінації, статевої нерівності тощо.

Матеріал розміщено на сайті “Українська правда” 25.09.2016: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/25/7121689/

“Усі вони — наші діти”. Вересень, 2016

Вересень 20, 2016

Сюжет проекту Crimean Tatars про свято Курбан-байраму для дітей, матерів та дружин кримськотатарських політв’язнів, організоване спільнотою Бизим балалар.

Місто-привид. Світова прем’єра віртуальної подорожі

Квітень 12, 2016

26 квітня о 18:00 В Музеї історії міста Києва відбудеться світова прем’єра Chernobyl VR Project під назвою «Місто-привид. Світова прем’єра подорожі». Іноваційний проект польських розробників має на меті увіковічнити пам’ять катастрофи 1986 р. за допомогою віртуальної подорожі Чорнобилем та Прип’яттю. Презентація триватиме до 10 травня.
На сьогоднішній день технологія VR (virtual reality) є гарячим трендом в світі іновацій. Нічого дивного в цьому нема, адже саме VR є величезним стрибком в відтворенні медіа-контенту, принаймні з моменту появи 3D-фільмів. Виняткові можливості цієї технології були використані розробником The Farm 51. Польські програмісти створили авторську технологію Reality 51, яку використали щоб показати світу Чорнобильську катастрофу.
Іноваційні технології The Farm 51 дозволяють максимально точно перенести реальність до віртуального cвіту. Завдяки цьому кожен хто прийде в Музей історії міста Києва матиме можливість перенестись в інший світ і на свої очі побачити зону відчуження, сказав Лукаш Росінський з Farm 51.
Соціальний аспект проекту відзначає українська співачка та активістка Руслана Лижичко: “Я переконана, що завдяки Chernobyl VR Project багато людей у всьому світі зрозуміють розмір катастрофи тридцятирічної давнини і звернуть увагу на трагедії мільйонів людей, яких вона доторкнулася”
Презентація в Києві буде прем’єрним показом. Впродовж наступних місяців презентація відбудеться також в інших країнах світу, в тому числі в Польщі та США.
Запрошуємо всіх хто прагне познайомитись з технологією VR та побувати в Чорнобилі не покидаючи столицю України з 26 квітня по 10 травня в Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького 7). ВХІД ВІЛЬНИЙ.
Більше інформації про захід знаходиться на Facebook:
https://www.facebook.com/events/942538552527823/
Відео реклама:

Організаторами прем’єри є The Farm 51, Фундація «Відкритий Діалог», Інститут Національної пам’яті України, Global Ukraine та Агенція Іміджу України. Захід відбудеться за підтримки та під патронатом Мера міста Києва – Віталія Кличко.

Час. Підсумки дня 07.04.16. Доля Євроасоціації. Квітень, 2016

Квітень 8, 2016

Опубліковано на 5 каналі 7 квіт. 2016 р.

Референдум у Нідерландах

Квітень 2, 2016

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум, на якому буде вирішуватися і доля України. Український народ вже вдруге за 10 років виступив на захист демократичного вибору для побудови держави на спільних з європейськими країнами цінностях. І заплатив на це досить високу ціну. І ми просимо людей в Нідерландах підтримати нас, прийти на референдум та сказати “так” цінностям свободи та прав людини, які не мають кордонів.

“На запрошення D66 лечу в Нідерланди для участі в першому у своєму житті агітаційному турі. Кілька останніх днів перед референдумом 6 квітня буду їздити великими містами та маленькими містечками і переконувати людей сказати “так” Україні. Усе як в справжньому виборчому турі – спілкування на вулицях, кампанія від дверей до дверей, роздача листівок, участь у публічних дебатах”, – Олександра Матвійчук, Голова правління ГО “Центр Громадянських Свобод”.

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб

Березень 28, 2016

Підтримуємо прекрасний тюльпановий флешмоб – Нідерланди, дякуємо за квіти!
Після 6 квітня, сподіваємося, будемо дякувати за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.
Приєднатися до тюльпанового флешмобу дуже просто.
Опублікуйте у тебе на сторінці фото із квітами та дописом:
#Hollandbedanktvoordebloemen
Na 6 april hopen we jullie te bedanken voor ratificatie Associatie-overeenkomst EU-Oekraïne.
Нагадаємо, що 6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум на якому голландці дадуть відповідь на питання: “Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”?
Позитивне голосування буде яскравою демонстрацією того, що світ вірить в Україну та у її євро