ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародні відносини

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Результаты поиска:

Підсумки роки. Говоримо про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі.

Січень 2, 2019

В студії – новообраний президент PEN Ukraine, письменник Andrei Kurkov і правозахисниця Olexandra Matviychuk.

Ведуча – Ірина Славінська. Ця розмова відбувається в рамках проекту “Спільний простір”, який разом творять UA: Радіо Культура та український PEN Ukraine.

Звернення громадських організацій із приводу свавільного блокування Російською Федерацією доступу до Азовського моря та взяття в полон 23-х українських військовослужбовців

Листопад 26, 2018

У неділю 25 листопада 2018 року корабель Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації протаранив український рейдовий буксир “Яни Капу”, який спільно із малими броньованими артилерійськими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” здійснювали плановий перехід із Одеси до Маріуполя із дотриманням положень усіх чинних багато- та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.

Пізніше того ж дня, за інформацією прес-центру командування ВМС ЗС України, катери Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України після того як українські кораблі вийшли із Керченської протоки в Чорне море та поверталися до Одеси. У результаті атаки було поранено шість та взято в полон 23 військовослужбовці ВМС ЗС України. Усі три кораблі були примусово відбуксировані до тимчасово окупованого міста Керч, Автономна Республіка Крим. Зв’язок із ними втрачено.

Пізніше ФСБ Російської Федерації підтвердила факт застосування зброї та повідомила про надання медичної допомоги 3 військовослужбовцям ВМС ЗС України. Крім того, у ФСБ заявили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення державних кордонів Російської Федерації з огляду на те, що на їхню думку, українські кораблі “неправомірно зайшли у тимчасово закриту акваторію територіального моря Російської Федерації”.

Звертаємо увагу, що ООН у низці ухвалених документів висловлює свою підтримку незалежності та територіальній цілісності України, а також визнає суверенітет України над окупованим Російською Федерацією Кримом та її частиною Азовського та Чорного морів.

Наголошуємо на тому, що вільний доступ України до Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки гарантовано міжнародним правом, зокрема, Статутом ООН та Конвенцією ООН з морського права 1982 року, а також Договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки 2003 року. І саме тому не може бути свавільно заблокований Російською Федерацією, як це вже мало місце у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі у Віслинській затоці.

Розцінюємо такі дії як тривожну ознаку ескалації триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України і того, що розвиток безпекової ситуації в Азовському морі досяг небезпечного рівня конфлікту в Європі.

Закликаємо членів Ради Безпеки ООН на терміновому засіданні 26 листопада 2018 року вимагати від Російської Федерації зупинити збройну агресію проти України, звільнити полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, визнати їх статус військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права та закрити усі відкриті проти них кримінальні справи як такі, що суперечать міжнародному праву.

Також закликаємо членів Ради Безпеки ООН вимагати від Російської Федерації надати повну інформацію про стан здоров’я полонених військовослужбовців ВМС ЗС України, отриману пораненими медичну допомогу, допустити до них офіційних представників України та міжнародних неурядових організацій, а також повернути Україні захоплені військові кораблі і відшкодувати завдані збитки.

Перелік підписантів:

 

  1. Центр громадянських свобод/ Center for Civil  Liberties
  2. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/Center for Globalism Studies “Strategy XXI”
  3. Кримськотатарський Ресурсний Центр/ Crimean-Tatar Resource Center
  4. ГО “Бахмат”/Civic Organization “Bakhmat”
  5. Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Union for human rights
  6. Крим СОС/Crimea SOS
  7. Фундація “Євромайдан-Варшава”/Foundation “Euromaidan-Warszawa”
  8. Український незалежний центр політичних досліджень/Ukrainian Center for Independent Political Research
  9. Медійна Ініціатива за права людини/ Media Initiative for human rights
  10. Центр інформації про права людини/ Information center for human rights
  11. ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”/Association of relatives of political prisoners of the Kremlin
  12. Благодійний фонд “Восток-SOS” / CF Vostok-SOS (East-SOS)
  13. ГО “Правозахисний центр громадських досліджень”/Human rights civil research center
  14. Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
  15. Центр Протидії Корупції/ Anticorruption Action Center
  16. Центр політико-правових реформ / Centre of Policy and Legal Reform
  17. ГО «Європейський Рух України»/ NGO “European Movement of Ukraine”
  18. Український інститут з прав людини/ Ukrainian institute for human rights
  19. Рух “Простір свободи”/ Movement “Freedom Space”
  20. Інститут громадянського суспільства/Civil Society Institute
  21. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern Ukrainian Center for Civic Initiatives
  22. Інститут масової інформації/Institute of Mass Information
  23. Детектор Медіа/ Detector Media
  24. Колегія юристів з морського права України / Ukrainian Maritime Bar Association
  25. Українська правова консультативна група/ Ukrainian Legal Advisory Group
  26. Молодіжна організація “СТАН”/ Youth organization “STAN”
  27. Центр «Ейдос»/Center Еidos
  28. Центр Громадської Активності «Результат»/ Center of Public Activity «Result»
  29. Фундація «Відкрите суспільство»/Open Society Foundation, NGO
  30. Громадська організація “МАРТ” / NGO “MART”
  31. ГО Центр UA/ NGO Centre UA
  32. ВГО “Спілка сільських жінок України” / All-Ukrainian NGO “Union of Rural Women of Ukraine”
  33. Товариство підтримки України (Латвія) / Union for Supporting Ukraine (Latvia)
  34. Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) / World Movement of Patriots of Ukraine (Switzerland)
  35. Громадська організація “Чорноморська правозахисна група” / NGO “Black Sea Human Rights Union”
  36. ГО Центр сприяння реформам / NGO Center of Reform Support
  37. БО “Комітет медичної допомоги в Закарпатті”/ Charitable Organization “Medical Aid Committee in Zakarpattya”
  38. Платформа прав людини/ Human rigths Platform
  39. Україна в дії (Франція)/Ukraine Action (France)
  40. Громадська організація “Асоціація захисту прав споживачів+” / NGO “Association for protection of consumers’ rights”
  41. Громадська організація «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» / NGO “Public holding “Group of Influence”
  42. ГО “Українська Академія Лідерства” / Ukrainian Leadership Academy
  43. Громадський сектор Євромайдану / Civic Sector of Euromaidan
  44. ГО “Антикорупційний штаб” / Anticorruprion Headquarters NGO
  45. ГО “Центр громадянського представництва “Життя”/ NGO Advocacy Center “Life”
  46. ГО “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” / NGO “Center for innovative education “Pro.Svit”
  47. Фундація Відкритий Діалог/ Open Dialogue Foundation
  48. БФ “Право на захист”/ CF Right to Protection
  49. ГО “Празький Майдан” / Pražský Majdan, z.s. Чехія
  50. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  51. Громадська організація “Волонтер Черкащини” / NGO “Volunteer of Cherkashchyna”
  52. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України” / Charity Fund “Peaceful Future of Ukraine”
  53. Громадська організація “Українське Піратське Співтовариство” / NGO “Ukrainian Pirate Union”
  54. Громадська організація “Обʼєднання Толока” / NGO “Union Toloka”
  55. Українська Жіноча Організація в Швеції / Ukrainian Women Organization of Sweden
  56. Громадська організація “Наше Поділля” м. Вінниця / NGO “Our Podillia”
  57. Незалежний аналітичний центр “Український інститут майбутнього” / Independent think tank “Ukrainian Institute for the Future”
  58. Криворізький Центр Розслідувань / Kryvorizsky Center for Investigations
  59. NGO “RED HUB”
  60. Центр досліджень визвольного руху / The Center for Research of the Liberation Movement
  61. Фундація DEJURE / DEJURE Foundation
  62. ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”/ NGO “Media investigations center ”Prozoro”
  63. ГО “Кримський Дім” / NGO “Crimean House”
  64. ГО “Молода Черкащина” / NGO “Young Cherkashchyna”
  65. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” / Luhansk regional human rights center “Alternatyva”
  66. Євромайдан-Лондон /London EuroMaidan
  67. ГО “Право на волю” / NGO “Right for Freedom”
  68. Полтавська філія Суспільної служби України/Poltava branch of the Public Service of Ukraine
  69. ГО “Донбас СОС” / NGO “Donbas SOS”
  70. ГО “StateWatch” / StateWatch NGO
  71. Громадська організація “Україна.Час єднатись” / NGO “Ukraine. Time to Unite”
  72. Громадська організація ”Ветерани Війни “Захисники України” / NGO “Veterans of the War “Ukraine’s Defenders”
  73. ГО “Разом проти корупції” / Together Against Corruption NGO
  74. ГО “Трус Хаундс” / NGO ‘Truth Hounds’
  75. ГО “Медичний проектний центр” / NGO “Healthcare project center”
  76. ГО “Євромайдан Преса” / NGO “Euromaidan Press”
  77. ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” / NGO “Center for public monitoring and research”
  78. Коаліція “Об’єднання громадських організацій Черкаси” / Coalition “Union of NGOs Cherkasy”
  79. Благодійна організація “Надія” / Charity Foundation “Nadiia”
  80. Громадська організація “Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський” / NGO “Women Hundred of Kamyanets Podilsky”
  81. Vatra – the Ukrainian Association in Sweden
  82. Центр “Нова Європа” / New Europe Center
  83. Громадська організація “Новий Донбас” / NGO “New Donbas”
  84. Центр демократії та верховенства права / Centre for Democracy and Rule of Law
  85. Миргородська міська молодіжна громадська організація “За нами майбутнє” / Myrhorod town youth organization “We Are the Future”
  86. Український науковий клуб / Ukrainian Science Club
  87. Інститут соціально-економічної трансформації / Institute for Social and Economic Transformation
  88. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій / Institute for Economic Research and Policy Consulting
  89. Тернопільська Правозахисна Група | Ternopil Human Rights Group
  90. Громадянська мережа ОПОРА / Civil Network OPORA
  91. Центр розвитку інновацій / Center for Innovations Development
  92. Український незалежний центр політичних досліджень / Ukrainian Center for Independent Political Research
  93. Українська федерація убезпечення / Ukrainian Insurance Federation
  94. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  95. Благодійний фонд «Пацієнти України»/ Charitable Foundation “Patients of Ukraine”
  96. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»» / AutoMaidan All-Ukrainian Union
  97. ГО «Блакитний птах»/ NGO “Blue Bird”
  98. ГО “Новокаховське товариство охорони культурної спадщини”  / NGO “Novokakhovsky Union for Preserving Cultural Heritage”
  99. ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» / All-Ukrainian youth organization “Youth of Democratic Alliance”
  100. ГО ” Асоціація Політичних Наук”\ NGO  Association of Political Sciences
  101. Коаліція “Рада Експертів” /NGO coalition “Expert Board”
  102. ГО ЖІНОЧИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ РУХ” / NGO “WOMEN’S ANTICORRUPTION MOVEMENT”
  103. ГО “Чугуївська правозахисна група” / NGO Chuguev Human Rights Group
  104. Свободной России в Киеве/ Free Russia Foundation
  105. Благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя” / Charitable Foundation “Blagochestia Regional Fund”
  106. ГО «Інтерньюз-Україна»/NGO “Internews Ukraine”
  107. Творчий центр ТЦК/CCC Creative Center (Ukraine)
  108. ГО “Полтавська платформа”/ NGO “Poltava platform”
  109. ГО “Асоціація велосипедистів Києва”/ NGO “Association of cyclists of Kyiv”
  110. ГО Українська Патріотична Асоціація “Воля”/ NGO “Ukrainian Patriotic Association “Volya”
  111. Коаліція Реанімаційного Пакету Реформ/Reanimation Package of Reforms Coalition

  112. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy

  113. Спілка археологів України / Ukrainian Archeologists Union

  114. Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі\Ukrainian Liaison Office In Brussels

  115. Transparency International Ukraine\Transparency International Україна

  116. ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» \NGO “Center for public monitoring and analysis”

  117. ГО «Молодіжне обєднання «Файне місто»\NGO “Youth Association” Fine City”

  118. ГО «Тернопільська правозахисна група»\NGO “Ternopil Human Rights Protection Group”

  119. ГО «Мистецький фестиваль «Ї»\NGO “Art Festival” Ї “

  120. БФ «Майбутнє сиріт»\CF “Future of the Orphans”

  121. ГО «Експертно-аналітична група «Акцент»\NGO”Expert-analytical group” Accent “

  122. ГС «Рада бізнесу Тернопілля»\”Rada of Business of Ternopil”

  123. ВО «Автомайдан» Тернопільський осередок\TNK “AvtoMaydan” Ternopil branch

  124. ГО «Тернопільський прес-клуб»\NGO “Ternopil Press Club”

  125. ГО «ПЛАСТ» станниця Тернопіль\NGO PLAST station Ternopil

  126. ГО «Творче об’єднання «Нівроку»\NGO “Creative association” Nivroku “

  127. ГО «Центр регіонального розвитку та права» \NGO “Center for Regional Development and Law”

  128. ГО «Центр Юей»\NGO “Center Yue”

  129. ГО «Демократичний Альянс Тернопільщини»\NGO “Democratic Alliance of Ternopil Region”

  130. ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»\NGO “The Union of Fighters and Volunteers of the ATO” The Force of Ukraine “

  131. ГО «Майдан – Тернопіль»\NGO “Maidan – Ternopil”

  132. ГО «Правий сектор»\NGO “Right sector”

  133. ГО «Сильна Галичина»\NGO “Strong Galicia”

  134. ГО «Тернопільський медіа-центр»\NGO “Ternopil Media Center”

  135. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад»\NGO “Educational and Analytical Center for Community Development”

  136. ГС «Молодіжний центр Тернопіль»\”Youth Center Ternopil”

  137. ГО «Бункер С»\NGO Bunker C

  138. ГО «Атом»\NGO Atom

  139. Всеукраїнське громадське об’єднання «Інститут Республіка»\All-Ukrainian public association “Institute Republic”

  140. ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ»\NGO “Youth Center for Development” MIST “

  141. ГО «Джерела громадського здоров’я»\NGO “Sources of Public Health”

  142. ГО «Центр комунікаційних студій»\NGO “Center for Communication Studies”

  143. ГО «Асоціація молоді «Дружба»\NGO “Association of Youth” Druzhba

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

Листопад 20, 2018

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу

21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу буде обраний новий Президент Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук.

Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен:

а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями;

  1. b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету;
  2. c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації.

Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої:

– порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії;

– за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав;

– викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії;

– винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу;

– порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів;

– активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану;

– цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується.

На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени.

 

Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими.

 

За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації.

 

З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації.

Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного.

Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню.

Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. «ореховские», «подольские», «солнцевские» тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може «змістити» акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю.

Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів.

Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося.

Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви.

 

  1. Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group
  2. Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union
  3. Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation
  4. Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties
  5. Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia”
  6. Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center
  7. Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights
  8. Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’
  9. Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps”
  10. Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre
  11. Центр Ейдос/ Center Eidos
  12. Центр політичних студій/ Center political studios
  13. Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS)
  14. Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group
  15. Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy
  16. ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community”
  17. Democracy Monitor – Azerbaijan
  18. CENLIBART – CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES
  19. Democracy For Azerbaijan – France
  20. Media Center Amsterdam (Canal Turan)
  21. Journalist Academy Latvia
  22. Democratic Azerbaijan Movement
  23. Azerbaijani Latvian Lawyers
  24. Gazeta AIM Europa
  25. Azadlig newspaper – Azerbaijan
  26. Institute for Peace and Democracy – Azerbaijan/Netherlands
  27. Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute
  28. Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research
  29. Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan”
  30. Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives
  31. Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice”
  32. Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative”
  33. Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center
  34. ГО “Культурно-освітня фундація “Лібері Лібераті”. (Донеччина, Краматорськ)
  35. Migration Center of Azerbaijan (Germany)
  36. ГО “Ініціатива Е+”
  37. Ukraine Action (France)
  38. Euro Asia News Media Group
  39. Journalsit Against Corruption
  40. Благотворительный фонд “Артдача”
  41. ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення
  42. IPTG (Austria)
  43. Made in Azerbaijan Page – Mahammad Mirzali, France
  44. NGO “Ukraine needs you”
  45. Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine
  46. Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny
  47. Центр політико-правових реформ
  48. Громадська Організація Рух “Визволення”
  49. Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
  50. Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan
  51. Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center
  52. Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people
  53. Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/
  54. ГО “Асоціація Політичних Наук”
  55. Всеукраїнське об’єднання медиків Майдану
  56. Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation “Ar-Rukh-Hak”
  57. Товариство підтримки України (Латвія)
  58. MaydanSF – San Francisco, CA, USA
  59. Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.
  60. Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.
  61. ВМГО “Європейська молодь України”
  62. NGO “Borysthenes” (Greece)
  63. ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія)
  64. Association of Ukrainians in Republic of Ireland
  65. МБУ “Центр національного відродження”
  66. ГО “Українська справа”
  67. ГО Харківський Антикорупційний Центр
    1.      .Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā
    2.      58. European Coordination Centre Musavat – Bayern, Germany
    3.      59. SAV TV Media Group – Stockholm, Swedish  
    4.      60. Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України”
    5.      61. Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish
    6.      62. TURAN TV-Norway – Oslo
    7.      63. ВГО “Вільні Люди”
           64. Global Ukraine Foundation
    8.      65. Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних   досліджень”
    1.     66. Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності /
    2.     Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law  
    3.     67. Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress
    4.     68. The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands
    5.     69. The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan
    6.     70. Молодіжний націоналістичний конгрес
    7.     71. The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan

 

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action

Листопад 16, 2018

🔴 Пряма трансляція з Верховна Рада України.

40-вий щорічний форум транснаціональної мережі членів парламентів Parliamentarians for Global Action та 10-та Консультативна Асамблея Парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права (CAP-ICC).

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Оле