ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Міжнародні відносини

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ за реєстрацією», – наголосили в РЄ.

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь

Жовтень 16, 2018

Правозахисний порядок денний звернувся до Harlem Désir (представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ) по питанню Миколи Семени і отримав відповідь.

 
Микола Семена – український журналіст, якому де-факто влада Криму не дозволила виїхати з Криму для лікування.
Торік Микола Семена був засуджений до двох із половиною років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном за “публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Підставою для порушення кримінальної справи стала професійна журналістська діяльність.
 
У своїх публікаціях він заперечував законність окупації Криму Росією та посилався на принципи міжнародного права.
 
 

 

Правозахисники закликають Порошенка допомогти українцю, який може померти у в’язниці Єгипту

Вересень 28, 2018

Представники правозахисних організацій закликали президента Петра Порошенка домовитися про звільнення українця Едварда Чікоша. Він уже сім років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями. Зустрітися з президентом Єгипту Порошенко має змогу під час свого візиту до США. В межах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй він проведе низку зустрічей з лідерами країн світу.

 

 

Ми, представники громадських правозахисних організацій, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу Порошенко, як до гаранта Конституції та дотримання прав і свобод громадян України. Мова йде про життя українця Едварда Чікоша, який вже 7 років перебуває у в’язниці Єгипту за сфальсифікованими звинуваченнями і якому загрожує смерть в разі нашої бездіяльності.

В жовтні 2011 року нашого співвітчизника Едварда Чікоша, який працював у сфері туристичного бізнесу, затримали правоохоронці Єгипту й звинуватили в контрабанді однієї одиниці зброї та у намірі вчинити масові заворушення. Вже у березні 2012-го Едварда Чікоша судив надзвичайний суд Арабської Республіки Єгипет та засудив його до 25 років ув’язнення без права апеляції.

При цьому Едвард Чікош не мав можливості повноцінно реалізувати своє право на захист:

  • досудову справу Едварда Чікоша вела прокуратура держбезпеки, що було порушенням КПК Єгипту;
  • за весь час йому лише двічі дали можливість по десять хвилин ознайомитись із матеріалами справи;
  • Едварда Чікоша судив надзвичайний військовий суд. Він був швидкоплинним, й вирок – 25 років ув’язнення – винесли, ґрунтуючись на сумнівних показах одного свідка, а також військових офіцерів.

Крім того, усі численні неузгодженості у матеріалах кримінальної справи, на які Чікош звернув увагу, судом не були враховані.

З 2012 року Едвард Чікош утримувався у п’яти різних тюрмах. В більшості з них він перебував у переповнених людьми тісних камерах (по 40 осіб в камері). Едвард Чікош має суттєві проблеми зі здоров’ям, які можуть загрожувати його життю. Він страждає на хронічне обструктивне легеневе захворювання. Через кліматичні особливості, а також жахливі умови утримання у в’язниці в Едварда Чікоша відбуваються постійні гострі напади.

Також відомо про підозри на наявність у нього онкологічного захворювання. Тому є нагальна необхідність в подальшому цілеспрямованому всебічному обстеженні у спеціалізованій клініці та, можливо, системному лікуванні в стаціонарних умовах.

Без невідкладної та відповідної медичної допомоги чоловік може померти.

Оскільки між Україною та Єгиптом немає угод, які б дозволили повернути Едварда Чікоша на батьківщину, єдина надія на його порятунок – Ваше особисте втручання та домовленість з владою Єгипту про звільнення нашого співвітчизника.

Вважаємо, що визволення Едварда Чікоша є справою міжнародного іміджу України. Адже допомога та піклування про громадян нашої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, є завданням влади. Віримо, що Ви не залишитесь байдужим до долі Едварда Чікоша й застосуєте увесь свій вплив та авторитет, щоб врятувати його життя.

Розраховуємо на Вашу підтримку та участь у вирішенні долі громадянина України Едварда Чікоша.

ГО “Центр інформації про права людини”

ГО “Український інститут з прав людини”

ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”

БФ “Восток-СОС”

ГО “Південь”

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”

ГО “Харківська правозахисна група”

ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ”

ГО “Центр громадянських свобод”

ГС “Освітній дім прав людини в Чернігові”

«Делегація Клименка» і «вбивство Шарія» на конференції ОБСЄ

Вересень 17, 2018

Конференція ОБСЄ з прав людини перетворилася на майданчик для маніпуляцій з боку підконтрольних російській владі організацій. Формат заходу втратив свій сенс через невідповідність викликам часу, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка повернулася з Варшави. Відтак українським правозахисникам слід змінити стратегію і тактику своєї роботи – спостереження та доповіді не спрацьовують, зауважує голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук, яка теж взяла участь у конференції ОБСЄ.

На пленарному засіданні конференції ОБСЄ про Україну говорили багато, здебільшого представники Росії та нібито українських громадських організацій і ЗМІ, які фінансуються діячами доби президентства Віктора Януковича, розповідає директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, серед маніпулятивних заяв найбільш показовою була розповідь про те, що нібито Україна окупувала Крим, а Росія його звільнила, зазначає вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк
Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Все пленарне засідання було забито представниками російської сторони
Оксана Романюк

«Вся конференція – це був шок і жах. Витримати психологічно було дуже складно. Виступали, все пленарне засідання було забите представниками російської сторони офіційної. Я не бачила представників громадськості російської, жодного російського незалежного ЗМІ. І всі вони говорили про Україну. І якщо ми щось хотіли сказати, то довелося просто опонувати цьому. Це все перетворюється на якийсь цирк! Все забите росіянами. Просто якийсь театр з масками. Ми говорили з чиновниками ОБСЄ. Вони кажуть, що навмисно немає ніякої перевірки перед виступами, щоб ті, хто не мають можливості офіційно зареєструватися, могли приїхати й вільно щось сказати. Але це перетворилося на треш і маніпуляцію! Тож все-таки треба робити якусь перевірку, чи люди є реальними представниками незалежних громадських організацій, журналістами, а не маріонетками з лялькового шоу. Зараз цей майданчик не працює так, як мав би працювати», – наголошує Романюк у розмові з Радіо Свобода.

«Прокол» Росії

Оксана Романюк низку учасників конференції з України називає «делегацією холдингу «Вєсті» Клименка» і запевняє в тому, що вони координували свої виступи з представниками Росії.

Тим часом самі представники Росії склали половину від усіх, хто виступав, із 40 країн-учасниць, пише у себе в Facebook заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Утім, кількість не означає якості. Чи не найпоширенішою новиною щодо подій на конференції ОБСЄ стало повідомлення про заклик росіян покарати Україну за вбивство відомого пропагандиста-ютубера Анатолія Шарія.

«Така підсвідома реакція суспільства на фейки. Всіх це вже дістало. Тому так емоційно відреагували. Тим більш, що Росія так «прокололася». Тому це привернуло таку увагу», – припускає Романюк.

Тим часом Анатолій Шарій у своїх відео спростовує факт такої події, все списує на помилку перекладача. Водночас заява про «вбивство Шарія» звучала російською мовою.

Утім, попри зусилля російських та проросійських учасників конференції, українцям вдалося нагадати міжнародній спільноті про стан прав людини на окупованих Росією українських територіях: в Криму та на Донбасі. Також представники України закликали до звільнення режисера Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремля.

Ми не їхали виступати сесії. Але коли почули цей «треш», тоді вже пішли записалися на виступ, щоби нагадати про Сенцова, Асєєва, Сущенка, про кримчан які сидять, про 70 політичних в’язнів
Оксана Романюк

«Ми не їхали виступати на цій пленарній сесії. У нас був у плані «сайд-івент» по глобальних викликах, які стоять перед журналістикою, розповісти про саморегуляцію. Але коли ми почули цей «треш», нас почало трусити і ми тоді вже пішли записалися на виступ, якось протиснулися поміж цими росіянами, щоб нагадати про Сенцова, про Асєєва, про Сущенка, про кримчан які сидять, про те, що 70 політичних в’язнів і закликати міжнародну спільноту не знімати санкції з Росії, щоб хоч якось протистояти цьому потоку брехні. Зрештою, хочеться помитися після цього всього. Я на наступну пленарну сесію їхати не буду. Я просто не бачу сенсу в цьому форматі. Він використовується просто як платформа для маніпуляцій. Його треба міняти», – каже Романюк у розмові з Радіо Свобода.

Крім того, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар у своєму виступі на конференції ОБСЄ у Варшаві нагадала про переслідування російською владою анексованого Криму місцевих журналістів і блогерів, зокрема Миколи Семени і Нарімана Мемедемінова.

Криза формату конференції

Також українці провели мовчазну акцію #SaveOlegSentsov, повідомляє голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

​Конференція ОБСЄ з прав людини вже кілька років поспіль втрачає значимість та ефективність, вважає Олександра Матвійчук. Утім, за її словами, цьогорічний захід мав симптоматичні відмінності, які свідчать про його глибоку кризу.

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук
Ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією та тактикою роботи
Олександра Матвійчук

«Вперше не було закріплено порядку денного цієї конференції. А друге – це нереальна кількість «ҐОНҐО» – контрольованих державою громадських організацій, які приїхали, виступають і кількість їхня просто величезна. Це змушує нас подумати, як у цих умовах бути ефективними. Бо при тих ресурсах, які в це вкладає Росія, ми цього явно не зможемо перебити. Мені здається, що ми не повинні залишати міжнародні майданчики на відкуп Росії, але повинні замислитися над іншими стратегією і тактикою роботи. Бо те, як ми працювали раніше, на початку війни: спостереження, доповіді – воно не працює. Нам треба шукати креативніші способи виходити за межі уявлень про те, що таке правозахисна робота», – зауважила Олександра Матвійчук у коментарі Радіо Свобода.

Акція Save Oleg Sentsov у Києві

Липень 16, 2018

Вчора на акції SaveOlegSentsov у Києві_15.07  Олександра Матвійчук розповідала про кампанію Save Oleg Sentsov і мережу її учасників по всьому світу.

Олександра Матвійчук: Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Сенцова

Червень 23, 2018

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук повідомила, що Генеральний секретар Ради Європи звернувся до Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова та заявив, що він особисто готовий написати клопотання про його помилування на основі Європейської конвенції з прав людини.

Читайте більше тут.

Зустріч з учасниками міжнародного обміну «Tackling discrimination»

Травень 11, 2018

10 травня 2018 року у Центрі польських та європейських студій (НаУКМА) відбулася зустріч координаторки групи громадського спостереження “ОЗОН” / Центр громадянських свобод Любові Галан з учасниками німецько-українського молодіжного обміну “Боротьба з дискримінацію” ( Tackling discrimination).
У рамках перезентації учасники дізналися більше про громадський контроль в Україні, моніторинг права на свободу мирних зібрань. Окремо у рамках обговорення розбирали також кейси порушення принципу недискримінації з боку поліції під час виконання позитивних обов’язків.

Ініціатива громадського спостереження ОЗОН  – добровільне об’єднання активних громадян, які усвідомлюють важливість контролю за державними органами, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства та держави або людини та держави, зокрема, під час мирних зібрань та судових процесів. За результатами спостережень оприлюднюють висновки та рекомендації. Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються над процесом.

6 речей, які Вам потрібно знати про конфлікт на сході України – стаття гуманітарної місії ООН

Травень 8, 2018

Гуманітарна місія ООН в Україні опублікувала статтю про 6 речей, які кожен має знати про конфлікт на сході країні.

Олександра Матвійчук виступила у Вашингтоні

Квітень 17, 2018

В рамках навчання на Стендфордській програмі Ukrainian Emerging Leaders – голова правління ЦГС Олександра Матвійчук взяла участь у різних заходах у Вашингтоні.

Виступ перед очільниками церков та релігійних організацій на запрошення посла США по свободі релігії.

Олександра розповіла про наступ на свободу релігії на окупованих Росією територіях. За роки анексії кількість релігійних громад Криму скоротилася на 63%. В Донбасі ще у травні 2014 православ’я було проголошено головною релігією регіону. Відомі численні трагічні історії переслідувань активістів та релігійних діячів на цих територіях: тортури пастора Олександра Хомченко, які призвели до смерті; переслідування правозахисника Емір-Усеїн Куку, якому загрожує 20 років позбавлення волі; та багато інших.

Після виступу Олександра передала звернення Правозахисного порядку денного із проханням  організувати спеціальні слухання у Конгресі по цьому питанню. Звернення підтримали як правозахисні, так і релігійні організації, дякуючи Інституту релігійних свобод.

Дискусія Atlanic Council про майбутніх Українських лідерів.

На дискусії, зокрема, обговорювалися постмайданне суспільство України, проміжні результати реформ, в’язнів Кремля та полонених на Донбасі. Значення успіху України для всього пострадянського простору. Виклики, які стоять перед громадянським суспільством. Дискусія розпочалася виступом відомого публіциста та філософа – Френсіса Фукуями.

“Україна — це передова широкомасштабної боротьби за ліберальну демократію з різними популістськими та авторитарними силами усього світу” – Френсіс Фукуяма.

Зустріч з Куртом Волкером
представник Державного департаменту США з питань України
Голова Правління ЦГС передала Курту Волкеру бачення стратегічних пріоритетів у переговорах з Росією, які підписали понад 50 громадських організацій. Олександра також звернула увагу Курта на проблему арештів активістів на окупованих територіях. Арештованими залишаються сотні людей, серед них правозахисники, журналісти, активісти та звичайні люди. Але це все тільки верхівка айсбергу, за підозрою в державній зраді заарештували 246 людей. Ми досі не знаємо, хто ці люди та в яких умовах вони утримуються.

Представник Держ.депу сказав, що ретельно опрацює звернення.

Зустріч з Eurasia Foundation
Eurasia Foundation – Американська НУО, що займається розвитком ефективності громадських об’єднань.

 

“Терористи”, тому їх не включили “на обмін з Україною”

Грудень 29, 2017

73 людини повернулися із полону. За звільнених радіє уся Україна, їх особисто вітають вищі посадовці, із ними увага медіа, і що найважливіше, – рідні, які нарешті можуть їх обійняти. Вони пройшли випробування поза межами людських можливостей. Хто працював із людьми, які вижили у донбаських підвалах, мене зрозуміє.

Але я сьогодні із тими, хто не побачив в опублікованих списках прізвища найдорожчих, на яких чекає більше трьох років. Із батьками, яким в ОРДЛО повідомили, що їх діти не полонені, а “терористи”, і тому їх не включили “на обмін з Україною”. Із рідними політв’язнів у тюрмах Росії та окупованому Криму, які за рішенням кремля не підпадають під мінські домовленості.

В окупованому Донбасі лишилося ще щонайменше 103 людини. За гратами в Росії та окупованому Криму перебуває щонайменше 64. Багатьох із їх рідних я знаю особисто. І сьогодні наша підтримка їм потрібна чи не найбільше.

Ми повернемо усіх заручників цієї війни додому. А поки маємо говорити і про тих, хто лишився.

Джерело, 28/12/2017

Результаты поиска:

У Раді Європи закликають Україну забезпечити виборчі права переселенців

Листопад 7, 2018
оригінал на сайті Укрінформ

У Раді Європи закликали Україну повною мірою забезпечити право брати участь у виборах внутрішньо переміщеним особам з непідконтрольних районів Донбасу та окупованого Криму.

Про це йшлося у перший день 35-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що проходить 6-8 листопада у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«В Україні кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з районів, охоплених зовнішньою військовою інтервенцією, а також у меншому масштабі після нелегальної анексії Росією Криму, становить майже 1,7 млн осіб. Багато з них перебувають у надзвичайно скрутному становищі щодо дотримання своїх прав, зокрема, відносно своїх прав голосувати у 2014 році на парламентських виборах та у 2015-му на місцевих», – йдеться в ухваленій у вівторок на конгресі доповіді нідерландського політика Йоса Вінена.

Як наголошується у документі, внутрішньо переміщені особи в Україні повинні отримати фактичну можливість брати участь у виборах, зокрема, через усунення перепон, пов’язаних з надмірними вимогами щодо отримання реєстрації за місцем проживання.

«Внутрішньо переміщені особи повинні отримати можливість особисто обирати виборчий округ