Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції – пост-реліз онлайн прес-конференції

21 травня 2020 року, Київ

 

Цього тижня Україна відзначає трагічну річницю масової депортації кримських татар. Етнічну чистку півострова було проведено за наказом Сталіна. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло більше 46% депортованих. А вже в липні 1944 року у їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.

 

“76 років тому радянська влада хотіла стерти кримськотатарський народ із мапи світу. Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», яка включатиме в себе низку правозахисних акцій, дискусій, флешмобів у соцмережах та мадіапроектів. Головна мета кампанії – нагадати українцям і світу про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. Російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму.” – розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ). 

 

Пройшло 76 років, а історія в Криму повторюється. Уже за наказом Путіна відбувається гібридна депортація кримських татар. Кремль взяв курс на витіснення найбільш активної частини населення та його заміщення громадянами РФ із різних регіонів шляхом керованої міграції. Для цього на півострові розгорнулася масштабна система політичних переслідувань.

 

“Застосування російською владою політичних кримінальних репресій почалося в Криму практично відразу після анексії півострова в 2014 році. Кримські татари стали їх головною мішенню. Ключовим інструментом цих репресій стало антитерористичне законодавство, що насправді використовується для придушення національної самосвідомості та громадянської активності кримськотатарського народу” – коментує ситуацію Сергій Давідіс, керівник програми підтримки політв’язнів, член Ради правозахисного центру “Меморіал” (Москва).

 

Щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими обвинуваченнями. Серед них десятки громадянських журналістів, активістів, правозахисників. Більше 200 дітей лишилися без батька. Ситуацію особливо загострила пандемія коронавірусу, перед якою ув’язнені практично беззахисні.

 

“В особливій небезпеці знаходяться тисячі незаконно ув’язнених українців в Росії та на окупованих нею територіях. Досить часто їх утримують в антисанітарних умовах, в переповнених камерах, без медичної допомоги, без можливості просто помити руки. У медико-санітарних службах цих установ не вистачає персоналу, відсутні необхідні препарати й обладнання. Вони не можуть вилікувати навіть найпростіші захворювання, що вже говорити про такий виклик, як СOVID-19” – пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ).

 

21 травня друга річниця арешту Сервера Мустафаєва, координатора “Кримської солідарності”,  яка об’єднала рідних політв’язнів та небайдужих людей в окупованому Криму. Із травня 2018 року Сервер знаходиться за гратами. Його дружина Майє Мустафаєва згадала слова її чоловіка на одному із судових засідань, які здалися їй важливими. Він тоді сказав, що не має жодних ілюзій, що може якось вплинути на рішення суду, адже ці справи – політично вмотивовані, і на їх результати впливають тільки політичні зміни. Але попри це він кожного разу готується до виступу на судах. Сервер неодноразово запрошував журналістів, представників посольств, міжнародних і правозахисних організацій на судові засідання, щоб вони на свої очі побачили рівень тотальної фабрикації цих кримінальних справ. 

 

“Я хочу побачити політичну волю держави, громадянином якої є мій чоловік. Хочу, щоб на долі кримських політв’язнів, людські долі батьків і дітей, дружин і матерів, нарешті, звернули увагу і українська влада, і міжнародні організації. Поряд із заявами нам, сім’ям політв’язнів, хотілося б бачити якісь конкретні дії” – говорить Майє Мустафаєва, дружина в’язня сумління Сервера Мустафаєва (Сімферополь).

 

Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях “забезпечити права кримськотатарського народу” закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року у Конгрес США був внесений новий законопроект на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.

 

“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Складне становище кримських татар отримало широку двосторонню підтримку Конгресу Сполучених Штатів, яка не зникає навіть по проходженню років. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами парламенту, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” – коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).

 

Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити будь-яка небайдужа людина. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням:  http://chng.it/TQ9dkQJhvf 

 

Прес-конференція організована глобальною акцією #PrisonersVoise (раніше #SaveOlegSentsov) у рамках Тижня солідарності з киримли “Спільний біль. Спільна історія”. Інформаційну підтримку надає PR-агентство “КРАСНІ”.

 

Контактна особа: 

Дар’я Бичкова, Центр громадянських свобод, +38 067 534 66 46, ccl.org.ua@gmail.com 

 

Довідка 

Глобальна акція Prisoners Voise – ініціатива Центру громадянських свобод для звільнення ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Росії і окупованому Криму, а також військовополонених і цивільних заручників в окупованому Донбасі, а до цього моменту – дотримання їх основних прав (свободу від катувань, права на справедливий суд, належний правовий захист, надання медичне допомоги і т.п.).

Поділитися