Як залишитися безкарним: рецепт від Радикальної партії

Судова реформа в Україні іде зі скрипом. Часто разом із дійсно необхідними змінами депутати приймають інші, токсичні, які псують увесь позитив реформи як ложка дьогтю в діжці меду.

Так, “під шумок” ухвалення вкрай необхідного закону про Вищу раду правосуддя 21 грудня 2016 року в Міністерстві юстиції створили слідчі підрозділи для розслідування злочинів, вчинених у в’язницях. Втім, це не й не запобігло масовому побиттю осіб в Одеському СІЗО як акції залякування з боку пенітенціарної служби.

А 13 липня ухвалений закон про Конституційний Суд України, яким одночасно змінений порядок голосування за Уповноваженого ВР з прав людини (Омбудсмена). Досі це голосування відбувалося таємно – і це давало надію, що на цю посаду оберуть незалежну і політично незаангажовану особу, яка має досвід правозахисної діяльності. Натомість новий закон вводить відкрите голосування за кандидатів на цю посаду – а отже, фракціям буде легше проконтролювати, хто як проголосує.

Згадані зміни є забаганками найбільших парламентських фракцій – БПП і “Народного фронту” – які вони реалізували під гаслом змін законодавства про правосуддя.

Насправді ж – ми отримали параліч системи розслідування злочинів, вчинених у тюремних закладах (у першому випадку), і можливість обрання кишенькового Омбудсмена (в другому випадку).

Не кажучи вже про те, що всі ці зміни ухвалені в неконституційний спосіб з порушенням регламенту Верховної Ради. Створення слідчих підрозділів в Мін’юсті і порядок голосування за Омбудсмена жодним чином не стосуються предмету регулювання законів про Вищу раду правосуддя і Конституційний Суд. Крім того, проголосовані пропозиції були відсутні в першому читанні.

Захопившись законодавчим шулерством, депутати заклали вкрай небезпечні зміни і в законопроект 6232, ініційований президентом. Важливість цього закону очевидна: без нього не зможе запрацювати новий Верховний Суд. Втім, народні обранці в процесі доопрацювання документу до другого читання вирішили закласти туди міну, яка обмежить права кожного другого українця.

Йдеться про правку 109 до Кримінального процесуального кодексу авторства народного депутата від Радикальної партії Андрія Лозового, яка підтримана профільним комітетом. Нею пропонується змінити правила обрахунку строку розслідування злочинів, повідомлення про підозру і призначення експертиз у кримінальному провадженні.

Зараз КПК передбачає, що органи слідства мають право розслідувати певні факти і встановлювати підозрюваних осіб протягом таких строків – 2, 3, 5 10 чи 15 років (залежно від тяжкості злочину). А як тільки особу підозрюваного встановлюють, то розпочинаються короткі строки досудового розслідування – 6 або 12 місяців (також залежно від тяжкості злочину).

Однак правка Лозового до статті 219 КПК передбачає катастрофічне скорочення строків розслідування – у десятки разів. Строк перебування в статусі підозрюваного також пропонується скоротити з 12 до 2 місяців (!)

Якщо депутати підтримають цю правку, це матиме непоправні наслідки.

1. Негайно будуть закриті всі справи, розслідування яких триває більше півроку. Сюди потраплять всі “майданівські” справи і розслідування проти колишніх керівників держави.

2. Жертвам злочинів будуть відмовляти у реєстрації заяв, якщо підозрюваний не затриманий “по гарячих слідах”.

Щоб не збільшувати кількість нерозслідуваних справ (які слід завершити за півроку відповідно до правки 109), органи правопорядку будуть на формальних підставах відмовляти у внесенні інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і не розслідувати неочевидні злочини.

Тепер у кожного постраждалого від крадіжки, розбою, шахрайства чи побиття зникнуть навіть примарні надії на розслідування.

Без перебільшення, правка 109 Лозового спричинить розгул беззаконня і безпорядку на вулицях українських міст і сіл. Криміногенна ситуація 1990-х років тоді буде здаватися “квіточками”.

3. Стане неможливо розслідувати злочини, вчинені організованими групами, а також фіксувати корупційні злочини та інші тяжкі злочини.

Адже будь-яке масштабне розслідування не може, за визначенням, тривати менше шести місяців. Після ухвалення цього проекту як закону можна буде розформовувати органи, які справді борються з корупцією – НАБУ і САП. З таким регулюванням їм не буде що робити в системі українських органів кримінальної юстиції.

4. Почнуться фальсифікації під час досудового розслідування і повсюдне засудження осіб на підставі доказів, зібраних в незаконний спосіб.

За два місяці (як це передбачає правка 109) після появи підозрюваного завершити серйозне розслідування неможливо. Тому до суду потраплятимуть переважно неякісні матеріали.

5. Правка Лозового дає ще одну можливість нардепам переховуватися за своїм імунітетом.

Їм буде достатньо перечекати півроку від початку розслідування – і уникнути того, щоб Верховна Рада дала за цей час згоду на притягнення до відповідальності. І тоді, відповідно до пропозиції Радикальної партії, провадження підлягатиме автоматичному закриттю, а народний депутат “вийде сухим із води”.

Крім того, перебіг цих коротких строків розслідування неможливо навіть зупинити. Хоча зараз така можливість існує, якщо підозрюваний захворів, переховується або, наприклад, якщо треба отримати додаткові матеріали з-за кордону.

Зміни до статей 303 і 307 КПК, закладені в законопроекті 6232, передбачають можливість оскарження і скасування повідомлення про підозру у вчиненні злочину. Це – повернення колишньої практики (до 2012 року) скасування постанови про порушення кримінальних справ, коли дуже часто справи закривалися через хабарі.

Виходить, Радикальна партія пропонує “оригінальний” спосіб боротьби з корупцією в судовій системі – створити побільше корупційних лазівок.

На завершення, законопроект пропонує відмовитися від конституційного принципу змагальності – натомість повернути принцип об’єктивної істини (базового для радянського інквізиційного кримінального процесу).

Йдеться про зміни статей 242-244, 332 КПК, які встановлюють, що тепер лише суд зможе призначати експертизу. Це означає, що сторона захисту буде позбавлена свого змагального права залучати експерта, а сторона обвинувачення буде змушена довгий час чекати на дозвіл суду, щоб провести необхідну експертизу, зокрема для встановлення причин смерті.

Поки потерпілі дочекаються рішення суду про залучення судово-медичного експерта для зняття ушкоджень, їх ознаки на тілі зникнуть – а отже, всі справи про побиття, катування будуть розсипатися на очах.

Також Лозовой пропонує повернути судам повноваження за власною ініціативою призначати експертизу – а це порушуватиме роль суду як незалежного арбітра. Суд повинен неупереджено розсуджувати сторони у процесі, а не виконувати роботу обвинувачення щодо збору додаткових доказів, в тому числі через проведення експертиз.

Якщо ж позиція і докази обвинувачення видаються суду недостатньо переконливими, то не потрібно з власної волі щось додаткове досліджувати – а слід виправдовувати особу. Адже складовою презумпції невинуватості є правило, що “усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь” (стаття 62 Конституції України).

Навіщо представник Радикальної партії вніс цю руйнівну правку 109 у законопроект №6232 – не ясно.

Однак наслідки ухвалення закону у запропонованій редакції будуть катастрофічними: ми отримаємо паралізований державний апарат, розгул злочинності і мільйони постраждалих громадян, які позбавлені справедливості.

Матеріал опубліковано на УП.

Поділитися