11.09.2017

Готуються всеукраїнські протести проти розширення повноважень Нацгвардії – Лебідь

Київ – Депутати хочуть розширити повноваження Національної гвардії. Відповідний законопроект 6556 комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у середу, 6 вересня, рекомендував до розгляду Верховної Ради. Кілька громадських організацій та Уповноважений Верховної Ради з прав людини, однак, розкритикували згадану ініціативу як таку, що загрожує свободі мирних зібрань, а окремі політики вбачають у ній спробу легалізувати «приватну армію» міністра внутрішніх справ.

Законопроект пропонує дозволити бійцям Нацгвардії самим складати протоколи про адміністративні правопорушення, проникати до помешкань без рішення суду, встановлювати мінімальну відстань між ними і цивільними під час масових заходів та дозволяє застосовувати фізичну силу в разі скорочення цієї відстані.

На думку деяких організацій, зокрема експертної групи «Поліція під контролем» та групи громадського спостереження «Озон», це розмиває повноваження Національної поліції та Нацгвардії, яка відповідно до чинного законодавства є військовим формуванням, і створює ризики для забезпечення прав людини.

Із критикою законопроекту, який розширює повноваження Нацгвардії виступила також віце-спікер парламенту Оксана Сироїд, звинувативши колег у спробі легалізувати «приватну армію» міністра внутрішніх справ.

«З Національної гвардії послідовно роблять не лише альтернативну армію, але альтернативну поліцію, альтернативну прикордонну службу, альтернативну службу з надзвичайних ситуацій, альтернативну службу безпеки, альтернативне управління державної охорони», – написала вона у Facebook.

Автори законопроекту, натомість, стверджують, що його ухвалення необхідне для захисту самих нацгвардійців. Один із них – депутат Антон Геращенко – заявив у коментарі Радіо Свобода, що Нацгвардії пропонують не більше повноважень, аніж мають їхні колеги у країнах Європейського союзу.

«Наприклад, італійські карабінери, які є аналогічними за завданнями і функціями до Національної гвардії, виконують обов’язки навіть із регулювання дорожнього руху. Ми цього не просимо. Ми кажемо: є повноваження Національної гвардії з питань охорони громадського порядку, охорони закордонних диппредставництв», – каже він.

На думку депутата, заяви про загрози цієї ініціативи правам людини не мають під собою підґрунтя.

«Я пропоную і тим, хто це каже, і вам особисто, переглянути кадри 31 серпня 2015-го протистояння у Верховній Раді (протести проти ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації, коли у натовпі вибухнула граната – ред.). І подивитись, як там «мирні мітингувальники» нападали на нацгвардійців, давили їх, а ті не могли нічого з цим зробити. Зараз ми кажемо, що якщо національні гвардійці проводять заходи із охорони громадського порядку, вони мають право казати: хлопці, будь ласка, відійдіть на 2-3 кроки, для того, щоб ми могли охороняти громадський порядок. Якщо це мирний мітинг, то це нормально, а якщо це намагання нападати на співробітників національної гвардії і поліції – то це не є нормально», – вважає Геращенко.

Антон Геращенко

Антон Геращенко

Харківський інститут соціальних досліджень у своєму аналізі документу звертає увагу на те, що багато нових функцій, які хочуть надати Нацгвардії, стосуються припинення незаконного видобутку корисних копалин, зокрема, бурштину.

«Фактично люди зі зброєю матимуть вирішальне слово під час вирішення спірних питань надрокористування, що порушує конституційних принцип розподілу влади та компетенції центральних органів виконавчої влади», – йдеться у заяві організації.

За словами Антона Геращенка, однак, нічого «нового» у цьому немає.

«Там сказано про те, що можна залучати Національну гвардію для проведення заходів з охорони громадського порядку і охорони територій, на яких є незаконний видобуток корисних копалин. Це не тільки бурштин, а й інші корисні копалини, що видобуваються за підтримки корумпованих представників влади. На сьогодні Нацгвардія фактично виконує ці обов’язки на території Рівненської та Житомирської областей, але ми б хотіли, щоб це було закріплено законодавчим шляхом», – пояснює він.

Із такими аргументами не погоджується експерт коаліції «Ні – поліцейській державі» Михайло Лебідь, зауваживши, що якщо зловмисник вирішить кинути у нацгвардійців бойову гранату, то «2-3 кроки» нікого не врятують:

– Після Майдану уряд ухвалив концепцію демілітаризації правоохоронних органів. Майдан забувся, і власне, після внутрішніх військ, які займалися на Майдані тим, чим займалися, бо не лише «Беркут» бив людей, «Нацгвардія» у нас залишається одночасно і військовим формуванням, і таким, що виконує правоохоронні функції.

Михайло Лебідь

Михайло Лебідь

​За цією концепцією демілітаризації і розуміння поліції як сервісної служби для громадян, тільки Нацполіція має бути присутня під час мирних зібрань. Просто, звісно, не патрульні, а треба Нацгвардію замінити на якісь спецпідрозділи поліцейські. Тому що на Нацгвардію не поширюється реформа поліції.

Європейські спонсори реформи поліції, тобто форми, машин і так далі, оплачували те, щоб голова Нацполіції був відокремленим від міністра внутрішніх справ, тому що уряд – це колегіальний орган, політик має думати не тільки про поліцію, а Арсен Аваков – дійсно політик, він для ролі міністра за такими критеріями відповідає. А голова Нацполіції думає тільки про поліцію. Але ми маємо Нацгвардію, яка одночасно є і поліцією, і військовими, і конвоювати вони злочинців досі мають і так далі. І швець, і жнець, і кравець.

І от у цій сфері і відбувається ця гра. Законопроект, який пропонується, перетягує «ковдру» Міністерства оборони на себе, і деякі речі, які мають бути під Міністерством оборони, переходять до Міністерства внутрішніх справ. Нам здається це чимось системним, що пов’язане із накопиченням влади в одному міністерстві, нам було б дуже цікаво почути, і ми будемо звертатися офіційно до Міністерства оборони, що воно думає на цю тему.

– Під «нами» ви маєте на увазі коаліцію «Ні – поліцейській державі»?

– Насправді не тільки. Депутати перед засіданням комітету отримали звернення і від робочої групи із правоохоронної діяльності «Реанімаційного пакету реформ», і він омбудсмана, і від купи правозахисних організацій. Але більшість із них не прислухалась до цього.

Немає нічого дивного, з одного боку, тому що в комітеті зосереджені колишні силовики, в основному, і за три роки не склалася традиція, щоб громадськість особливо чули. Цей комітет – як окрема планета.

Велика проблема зараз чиновників-популістів, особливо – із мілітарним мисленням – у тому, що вони апелюють до якоїсь абстрактної Європи, яка нібито одна країна, де все по-однаковому регулюється. Рік тому мені довелося перечитувати поліцейське законодавство у різних європейських країнах, і знаєте, я не знайшов такого, щоб просто без правопорушень, без якихось екстремальних ситуацій людей могли просто так бити.

У Європі, знову-таки, різне законодавство. Є й більш жорстке навіть у деяких країнах. Є жорстке – за нашими критеріями, тому що воно у нас би жорстко і неправильно працювало, але там зовсім інша політична культура, припустимо.

Навіть якщо ми вважаємо чи хтось вважає, що ця влада після Майдану – свята, то буде ж наступна влада, але із цими повноваженнями.

– Наскільки Верховна Рада сьогодні готова ухвалювати такі законопроекти? Я маю на увазі – такі, що розширюють повноваження силовиків. Наприклад, минулого року була дискусія щодо впровадження «презумпції правоти»поліцейського але відповідний законопроект, якщо я правильно пам’ятаю, так ухвалено і не було. Що за цей час змінилось? Чи можна говорити про якісь тенденції?

– Розумієте, концепція «підкоряйся, а потім оскаржуй» існувала задовго до того, як її озвучив Аваков. Вона живе вже років так 15. Це у керівників силових відомств така мрія, скажімо так, вони так бачать світ. І теперішній законопроект – це продовження цієї дискусії.

Що ж до готовності парламенту його ухвалити, то я є прихильником думки, що це дуже сильно залежить від нас. Суспільство дуже відреагувало насправді: відреагували соцмережі, реагує преса. Мені точно відомо, що готуються всеукраїнські протести. Вони будуть мирними, хай там що каже Геращенко.

Є острах того, що в сесійній залі будуть не розумні дискусії, а те, що ми чули під час комітету. А ми чули про гранату, яка буде кинута, якщо не буде цієї «невидимої межі», ми навіть чули про те, що нацгвардійці будуть протидіяти курцям у заборонених місцях, розпиттю у заборонених місцях пива або проституції – що, на нашу думку, не має бути справою Нацгвардії. І прозвучала фраза, що пістолет – це прекрасний аргумент для курців, щоб вони так не робили. Ми жартуємо, що пістолет – це прекрасний аргумент для будь-чого.

Мій друг, з яким ми вчора спілкувалися на цю тему, досліджує, як змінювалась Росія, як вона стала такою страшною, в тому числі, для нас. Після Чеченської війни, в тому числі – під гаслами «наших хлопців треба захищати», також було жорсткішання законодавства. Під час комітету ми чули те саме фактично. Вони розповідали, що нацгвардійцям важко, говорячи про зону АТО, але насправді законопроект – не про зону АТО. Він, зокрема, про мирну територію. Боюся, що той самий популізм буде і у Верховній Раді.

Тому це все має бути гучно. Суспільство має задуматися, що відбувається.

Матеріал опубліковано на сайті РС.

Назад
Попередня Наступна
buttons