Запуск коаліції зі звільнення політичних в’язнів Кремля

Прес-реліз

Москва, Росія; Вашингтон, округ Колумбія; Оттава, Канада; Київ, Україна; Берлін, Німеччина; Таллін, Естонія.

Ми раді повідомити про створення Коаліції зі звільнення політичних в’язнів Кремля.

На сьогодні в Коаліцію входять 12 російських та іноземних організацій. Ми очікуємо, що згодом до Коаліції приєднаються також інші організації.

Метою Коаліції є організація та координування колективних дій учасників для звільнення політв’язнів кремлівського режиму. Згідно з даними правозахисної організації «Меморіал» у російських в’язницях зараз перебувають 235 політв’язнів із найбільш переслідуваних груп, зокрема, правозахисники, представники бізнесу, журналісти, блогери, критики російської агресії проти України, релігійні та етнічні меншини та ті, хто ризикує висловлювати своє незадоволення політикою Кремля.

Список політв’язнів включає таких людей, як наприклад:

Олексій Пічугін, російський політичний в’язень, засуджений до довічного терміну. Його ув’язнено вже більше 15 років за сфальсифікованими звинуваченнями у вбивствах та замахах на вбивство. Європейських суд із прав людини виявив чисельні процесуальні порушення та недотримання презумпції невинуватості у двох окремих судових процесах над Пічугіним і постановив провести нові судові засідання, що було проігноровано Кремлем. Пічугін був першим арештованим у справі Юкосу і фактично засуджений через відмову обмовити керівництво компанії.

Олег Сенцов, український режисер із Криму, якого у 2015 році було засуджено до 20 років ув’язнення за фальшивими звинувачення в тероризмі та носінні зброї. Один з головних свідків відмовився від своїх свідчень проти Сенцова, заявив, що давав їх під примусом, підкреслив несправедливість та політичну вмотивованість звинувачень проти Сенцова. Арештованого в окупованому Криму громадянина України Сенцова в порушення міжнародних норм було перевезено в Росію і засуджено російським судом. Сенцов став відомим широкому загалу через 145-денне голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, утримуваних Кремлем.

Анастасія Шевченко, правозахисниця та координаторка руху «Відкрита Росія», 21 січня 2019 року була звинувачена у «неодноразовій участі в діяльності небажаної організації» (стаття УК РФ 284.1), внаслідок чого перебуває від домашнім арештом. Шевченко стала першою звинуваченою за цією статтею, яка дозволяє російській владі обмежувати діяння іноземних організацій, які оголошено «небажаними». Анастасії було відмовлено у відвідуванні доньки, що перебувала в лікарні. Влада дозволила Шевченко побачитися з донькою лише за декілька годин до смерті дівчинки. Кримінальне переслідування Шевченко викликало протест, який назвали «Маршем материнського гніву», що зібрав тисячі учасників, які вимагали звільнення політичних в’язнів. Шевченко загрожує до 6 років позбавлення свободи.

Денніс Крістенсен, громадянин Данії і член «Свідків Єгови», затриманий 25 травня 2017 року за звинуваченням в організації екстремістської спільноти – локальної спілки «Свідків Єгови». Крістенсен став однією з перших жертв переслідування російською владою членів «Свідків Єгови», яке посилися після визнання Верховним Судом РФ в 2017 році цієї організації радикальною. Сьогодні мінімум 62 члени «Свідків Єгови» в Росії знаходяться під слідством через звинувачення в екстремізмі.

Оюб Тітієв, голова правозахисного центру «Меморіал» в Чечні, був заарештований у січні 2018 року і звинувачений у зберіганні марихуани. Згідно з офіційною версією марихуана була знайдена поліцейськими під час обшуку його машини. Але Тітієв наполягає − і провідна правозахисна організація підтримує це твердження − що наркотики були підкинуті в якості помсти через його правозахисну діяльність у Чечні.

Ян Сидоров, студент коледжу, знаходиться під арештом з листопада 2017 року. Його звинувачено у спробі «масових заворушень» після того, як Ян із другом зібрали невеличку групу людей, аби вимагати відставки влади регіону. Вони виготовили два плаката, близько 30 листівок та мали при собі один мегафон. За спробу зробити політичну заяву, що захищено міжнародним законодавством у сфері прав людини, їм можуть присудити до 10 років за ґратами, у випадку визнання їх вини.

Святослав Бобишев, колишній професор, зараз відбуває 12-річне ув’язнення за начебто державну зраду – передавання в 2009 році Китаю інформації про ракетні системи. На момент передачі цих даних Бобишевим вони вже були розсекреченими, але у звинувачені їх визнано таємними.

Створення коаліції продиктовано необхідністю послідовного та постійного тиску на Кремль із метою звільнення політв’язнів. Останніми роками Кремль розпочав жорстоку систематичну кампанію переслідування громадянського суспільства та тиску на незгодних як на своїй території, так і закордоном. Улюбленими репресивними методами російської влади стали затримання та арешти політичних опонентів через вигадані звинувачення.

Правозахисні організації, адвокати, не покладаючи рук працюють над звільненням політв’язнів Кремля, але поки що усі ці зусилля мають обмежений успіх. Кремль систематично ігнорує чи відхиляє заклики міжнародних організації, іноземних урядів та громадських організацій звільнити політв’язнів.

Через спротив Кремля діям правозахисників, спрямованих на звільнення політичних в’язнів, єдина і скоординована стратегія допомоги політичним невільникам потрібна як ніколи раніше. Коаліція хоче стати тим єдиним голосом, що закликатиме до узгоджених дій.

Членами Коаліції зі звільнення політичних в’язнів є:

Action for Post-Soviet Jewry (США)

Activatica.org (Естонія)

Article 20 (Росія)

Center for Civil Liberties (Україна)

Euromaidan SOS (Україна)

Free Russia Foundation (США, Росія, Україна, Грузія)

Human Rights Foundation (США)

Lantos Foundation for Human Rights and Justice (США)

McCain Institute for International Leadership at Arizona State University (США)

Raoul Wallenberg Centre for Human Rights (Канада)

Solidarus (Німеччина)

Union of Council for Jews in the Former Soviet Union (США)

Координаційна рада Коаліції:

Володимир Кара-Мурза, голова фонду Бориса Нємцова «За Свободу»;

Девід Креймер, колишній державного секретаря США з питань демократії, прав людини і праці (Державний Департамент США) і науковий співробітник програми Вацлава Гавела з прав людини і дипломатії в Міжнародному університеті Флориди;

Наталія Арно, президент Фонду Вільної Росії;

Олександра Матвійчук, голова Центру Громадянських Свобод.

Для запитань та отримання інформації, будь ласка, звертайтесь: Наталія Арно, Прес-секретар Коаліції зі звільнення політичних в’язнів Кремля natalia.arno@4freerussia.org +1 202 549 2417

Поділитися