УКРАЇНА ВИВЧАЄ ДОСВІД ПОСТРАДЯНСЬКОГО РЕФОРМУВАННЯ МІЛІЦІЇ
В Україні міліція потребує ґрунтовного реформування. Це було зрозуміло й раніше, а після подій останніх місяців сумнівів не виникає точно, проте є питання яким саме чином.
Схожі проблеми з правоохоронними органами існують в багатьох країнах пострадянського простору, наприклад, у Азербайджані, Киргизстані: розгін мирних демонстрантів з кривавими наслідками, тортури у відділках. Є багато чинників цих негативних явищ, як-то радянський спадок, зокрема в законодавстві, формах роботи, вплив Росії і специфічні для кожної з країн.
В Україні вже розпочата робота над змінами, спеціально була створена експертна рада з питань захисту прав людини в системі органів внутрішніх справ та реформування відомства http://mvs.gov.ua/mvs/control/
У вироблення якісних положень майбутньої реформи необхідно долучати представників громадських організацій, що активно працюють за даним напрямом.
Для обміну досвідом, щоб не повторювати чужих помилок, а навпаки використати успішні практики інших більш розвинутих в цих питаннях країн, представники експертної ради і громадянського суспільства взяли участь у міжнародній конференції «Права людини та правоохоронні органи: досвід реформ сучасного періоду», що організована Фондом «Общественный вердикт», 16-17 квітня 2014 року, м. Москва.
Україну представляли заступник голови експертної ради, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини – Олег Мартиненко, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН», координатор проектів ГО «Центр Громадянських Свобод» – Валерія Рибак та Олександра Скиба, представниця ГО «Інститут «Республіка», ініціативи “За мирний протест”.
Серед країн, що представляли ситуацію з реформуванням правоохоронних органів (Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Киргизстан, Молдова, Росія, Україна), щоб вони все ж таки стали Правоохоронними, найбільші успіхи у Молдови та Болгарії. Так, наприклад в Молдові реформується одночасно й поліція й судова система; останній жорстко розігнаний мітинг був у 2009 році; у підготовці поліцейських у ВНЗ викладають цивільні адвокати, члени правозахисних організацій. Адвокат з Молдови розповів про проблеми з якими довелось зіштовхуватись у роботі з справами про т.з. масові заворушення, на прикладі судових справ над учасниками мітингу у 2009 році, що штовхало суспільство до реформування. Поліцейський, який жорстоко бив активіста, та при цьому був снятий на відео, уник відповідальності з мотивацією суду, що з даних доказів не можливо було встановити особу поліцейського. А відео знайшов мер Кишиневу, хоча цим як мінімум має займатися прокуратура.
Позитивні зрушення у діяльності правоохоронців були представлення й Вірменією, особливо, наприклад, в порівнянні з Росією. Але це може бути зруйновано, коли Вірменія вступить до Митного союзу, що передбачає й окремі зміни в законодавстві й зміну курсу реформування. Правозахисники з Росії висловили бажання, щоб Вірменія анексувала Росію.
Важливою частиною обговорення була роль громадськості в контролі за правоохоронцями та ширше – в правоохоронній політиці. Як практичний інструмент представлено групу громадського спостереження «ОЗОН» та інші ініціативи, що виникали в Україні. Правозахисники з інших країн зацікавилися моделлю навчання спостерігачів, отримання доказового матеріалу під час зібрань, контролем міліції у судах і опрацюванням самих результатів спостережень на мирних зібраннях і у судах. Адже саме конкретні факти порушень та проблем є необхідними для вироблення та впровадження змін у форми діяльності та структури органів внутрішніх справ, судової системи.
Безперечно, громадські ініціативи, громадяни покликані жити й працювати з наслідками реформування правоохоронних органів. І дуже важливо постійно слідкувати, щоб міліціонери належним чином дотримувались законодавства і загальновизнаних міжнародних стандартів діяльності. Тож захищаймо свої права людини !
