Тиск на громадянське суспільство: форми та методи

У Києві відбувся правозахисний клуб платформи «Правозахисний порядок денний» на тему «Тиск на громадянське суспільство: форми та методи». Основну увагу під час обговорення було приділено питанню насильницьких нападів на громадян, які збираються з метою вираження поглядів, та проблемі бездіяльності поліції, відсутності ефективних розслідувань щодо них.

За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, їхня організація проводила моніторинг за фактами нападів на громадських активістів та громадян, які збираються задля захисту суспільних інтересів у 2017. Тенденції є явно невтішними і початок 2018 року характеризується продовженням фізичного насилля щодо активістів. Серед найбільш вразливих груп громадянського суспільства, які страждали від нападів, чи переслідувань – ЛГБТІ-активісти, антикорупційні активісти, еко-активісти, борці із незаконними забудовами. На думку правозахисниці, загострення уваги на фактах переслідування саме цих активістів необхідне через важливість їхньої діяльності для захисту інтересів громади. Крім того, через відчуття безкарності – нападники розуміють, що їхні руки розв’язані. Це, у свою чергу, призводить до повторюваності нападів.

Володимир Чемерис у своєму виступі наголосив на проблемі різкого збільшення насильства в Україні щодо певних зібрань. На думку правозахисника, досі тема нападів ультраправих організацій на громадян не була мейнстрімною як серед правозахисників, так і серед більшості представників ліберальної інтелігенції. Але ситуація із загрозами зайшла занадто далеко і зараз необхідно приділити цьому питанню особливу увагу. Крім того, Володимир Чемерис наголосив на те, що деякі із ультраправих організацій, очевидно, куруються працівниками поліції та СБУ. Тому на проблему із цим насилля необхідно дивитися як на системну проблему і вирішувати її комплексно.

Речниця Amnesty International в Україні Марія Гур’єва наголосила на тому, що фізичні напади на активістів є вираженням і наслідком цілеспрямованої політики держави, яка намагається накласти обмеження на громадянське суспільство. Для цього вона і використовує певні групи у власних інтересах. Але Україна не є унікальною у цій ситуації – це проблема усього регіону. Як зазначила Марія Гур’єва, сьогодні Україна багато у чому повторює кроки Росії щодо обмеження громадянського суспільства і ми ризикуємо одного дня прокинутися в Україні, яка стає Росією. І протистояти цій проблемі дедалі важче. Бо як звертатися до держави, якщо вона підтримує і лобіює цей стан речей. Правозахисному середовищу і співпраці із громадськістю необхідно виносити ці проблеми на загальний розгляд.

Гостями правозахисного клубу були також начальник київського управління патрульної поліції Юрій Зозуля, заступник керівника відділу зв’язків з громадськістю УПП у м. Києві Дмитро Парвов, представник омбудсмана Михайло Чаплига.

Поділитися