«Джафар ходить по межі» — правозахисниця Олександра Матвійчук про акцію термінової підтримки незаконно ув’язненого

Днями українські правозахисники з ініціативи  #PrisonersVoice запустили акцію термінової допомоги «Врятуємо Джеміля Гафарова» — кримського татарина, який був заарештований під час хвилі масових затримань 27—28 березня 2019 року в окупованому Криму. Він звинувачується росіянами в тероризмі за сфабрикованою сімферопольською справою «Хізб ут-Тахрір» (нагадаємо, громадян переслідують за участь у діяльності міжнародної ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною організацією і заборонена, а в Україні, як і в більшості країн світу, дозволена). Як повідомляє адвокат Гафарова, його підзахисний перебуває у критичному стані та потребує негайної медичної допомоги. Для підтримки незаконно ув’язненого правозахисники закликають надсилати звернення в Генеральну прокуратуру, Федеральну службу виконання покарань РФ, Уповноваженій з прав людини та міністру охорони здоров’я РФ

 

«День» поспілкувався з організаторкою акції, головою правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександрою МАТВІЙЧУК про стан Джеміля Гафарова та акцію на його підтримку, а також перспективи обміну кримських татар.

 

 Чому виникла потреба влаштовувати термінову акцію на підтримку Джеміля Гафарова?

— Джемілю Гафарову понад 60  років. Ще до затримання він мав цілий «букет» важких захворювань. Ідеться про інвалідність, проблеми із серцем та хронічне захворювання нирок четвертого ступеня. Відповідно до постанови уряду Російської Федерації людина з такими захворюваннями має бути звільнена від такого виду запобіжного заходу, як утримання під вартою. Адвокат політв’язня Джеміля Гафарова одразу звернув на це увагу та подав клопотання про проведення медичного обстеження.

І хоч обстеження проходило вже двічі, проте його висновки не відповідали реальному стану політв’язня. Відтак людина, яка не може перебувати під вартою через проблеми зі здоров’ям, знаходиться в СІЗО вже більше 9 місяців. За цей час стан ув’язненого надзвичайно погіршився. Днями я спілкувалася з адвокатом Джеміля, й він наголошує на тому, що стан його підзахисного є критичним. Процитую адвоката дослівно: «Джафар ходить по межі». А необхідну медичну допомогу людині з такими діагнозами у в’язниці просто не можуть надати. Й на теперішній момент адвокат звернувся з адміністративним позовом проти керівництва СІЗО, й начебто в зв’язку з цим Джеміля Гафарова мали вивести на чергове медичне обстеження в лікарню.

Ми розпочали цю акцію якраз для того, щоби звернути увагу на цю справу і щоби це медичне обстеження, по-перше, таки відбулося; по-друге, щоби воно було належної якості й, по-третє, щоби нарешті тяжкохвору людину відпустили з в’язниці й змінили запобіжний захід на домашній арешт.

 

 Як відреагували люди на акцію? Скільки листів уже надіслали (акція розпочалася 28 січня. — Ред.)?

— Нам складно це відслідкувати, позаяк листи ідуть напряму на вказані в описі акції електронні адреси, а саме — в інтернет-приймальні Генеральної прокуратури РФ, Федеральної служби виконання покарань РФ та Уповноваженої з прав людини в РФ. Але, крім того, є й учасники акції, які пересилають листи нам чи повідомляють, що вони їх надіслали. Дехто надсилає, скажімо, фотозвіти. Так само я маю відгуки з Німеччини, з Латвії, з Франції від учасників нашої мережі #PrisonersVoice, яка раніше називалася #SaveOlegSentsov. Вони постійно відгукуються на такі ініціативи.

 

 Олександро, після двох обмінів тема звільнення полонених трохи затихла…

— Важливо постійно про це говорити, щоб ця проблема не знялася з порядку денного. Ми маємо пам’ятати, що серед тих людей, які перебувають за ґратами в Росії, в окупованому Криму, в підвалах Донбасу, є й такі, перед якими стоїть завдання — дожити до моменту звільнення, коли б це не було. Тому що серед полонених є ті, до яких застосовують катування, є ті, яких тримають в ізоляції, є ті, яким не надають медичну допомогу.

 

 Під час останнього обміну Президент сказав, що наступними в черзі — кримські татари. Чи ведуться якісь переговори? Що вам відомо з цього приводу?

— Офіс Президента проводить перемовини у закритому режимі. Ми не маємо жодної інформації. Звичайно, дивно, що ОП не консультується з нами. Сьогодні (розмова відбулася 29 січня. — Авт.) я мала зустріч з представниками «Кримської солідарності», які вже кілька місяців чекають на зустріч в ОП. Очевидно, що сам процес перемовин доволі сенситивний і має бути закритий, бо на кону — людські життя. Але ми вважаємо, що утримувати інформацію від рідних, від адвокатів, від правозахисників, які роками працюють з цими справами… (не варто. — Авт.). Це посилило би позицію української сторони та дало би більше маневрів для вироблення проактивної стратегії.

Поділитися